Історія справи

Постанова

Іменем України

03 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 298/426/17

провадження № 61-29996св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року у складі судді: Лютянської М. С. та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 жовтня 2016 року між нею та відповідачем укладено шлюб. У сторін є син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони подружні стосунки не підтримують, відповідач переїхав жити до своїх батьків за адресою своєї реєстрації, їх спільний син - ОСОБА_6 проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні та вихованні, жодної участі у вихованні та утриманні дитини відповідач не приймає з моменту її народження. Місце роботи відповідача - виробничий структурний підрозділ «Мукачівський загін воєнізованої охорони» Державного територіального-галузевого об'єднання «Львівська залізниця».

Позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів на утримання сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення сином повноліття, допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу.

Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн. Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що син сторін ОСОБА_6 проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а оскільки відповідач має постійне місце роботи, і з нього слід стягувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Великоберезнянського районного суду від 15 травня 2017 року в частині стягнення судового збору скасовано, стягнуто на користь держави з ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 640 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку є законним та обґрунтованим. Проте судом першої інстанції не правильно вирішено питання про стягнення судових витрат у розмірі 1 600 грн, не врахувавши, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн від оплати якого було звільнено позивача.

У вересні 2017 року ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив оскаржені рішення скасувати та постановити рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилався на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що розмір аліментів є надуманим; обов'язок по утриманню спільної дитини виконується відповідачем в повному обсязі; судами не взято до увагу, що загальноприйнятою є практика стягнення аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини від заробітної плати, що з урахуванням заробітної плати ОСОБА_5 ввиробничому структурному підрозділі «Мукачівський загін воєнізованої охорони» Державного територіального-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» складатиме 1340 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28 вересня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі.

У серпні 2017 року відповідач надіслала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила в задоволені касаційної скарги відмовити та оскаржені рішення залишити без змін. Заперечення мотивовані тим, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.

За змістом статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Суди встановили, що 08 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що у виконкомі Ставненської сільської ради Великоберезнянського району зроблено відповідний запис за № 08.

У подружжя народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1.

Суди встановили, що сторони по справі подружні стосунки не підтримують, проживають окремо, а їх спільний син - ОСОБА_6 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

За таких обставин суди обґрунтовано визначили розмір аліментів на дитину.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року в нескасованій частині та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель