Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 07.02.2019 року у справі №331/1013/18
Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа №331/1013/18
провадження №61-551св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права спільної часткової власності на майно та стягнення компенсації вартості відчуженого майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду
м. Запоріжжя від 29 жовтня 2018 року у складі судді Антоненко М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представники позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , у якому просила в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності по Ѕ частині автомобіля Volkswagen Polo, 2006 року випуску, реєстраційний номер
НОМЕР_1 , та причепа до легкового автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_2 , та стягнути з ОСОБА_2 Ѕ частку вартості транспортного засобу VolkswagenTransporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідачем було відчужено на користь третьої особи ОСОБА_3 .
2. ОСОБА_1 також подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони третій особі ОСОБА_3 використовувати (експлуатувати та відчужувати) автомобіль Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , передавати у користування третім особам, а також заборонити відповідачу ОСОБА_2 використовувати (експлуатувати та відчужувати) автомобіль Volkswagen Polo, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причеп до легкового автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_2 , передавати у користування третім особам.
3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначала, що у ході розгляду справи може постати питання про проведення судової експертизи відносно визначення ринкової вартості спірного майна, а також з метою недопущення втрати або пошкодження такого майна, його подальшого відчуження третім особами, що може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
4. Крім цього, відповідно до статей 152, 154 ЦПК України у якості зустрічного забезпечення ОСОБА_1 просила заборонити їй вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0540 га, розташованої за межами населеного пункту в АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
5. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня
2018 року заяву задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_3 використовувати (експлуатувати) транспортний засіб Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний
номер НОМЕР_3 , та причеп до легкового автомобіля, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відчужувати їх, передавати у користування третім особам.
Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0540 га, розташованої за межами населеного пункту в садовому товаристві АДРЕСА_1. 6 . Ухвала суду першої інстанції в частині заборони експлуатації та відчуження транспортного засобу Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причепу до легкового автомобіля, реєстраційний номер НОМЕР_2 , мотивована тим, що заявлені заходи відповідають позовним вимогам, а їх невжиття може ускладнити виконання майбутнього рішення у випадку задоволення позову.
7. Відмовляючи у застосуванні таких же заходів відносно автомобілю Volkswagen Polo, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , місцевий суд виходив із того, даний транспортний засіб відчужений за письмовою згодою ОСОБА_1 , а тому підстав для накладення заборон відносно цього транспортного засобу не вбачається.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Третя особа ОСОБА_3 оскаржив ухвалу суду першої інстанції а апеляційному порядку.
9. До апеляційної скарги ОСОБА_3 приєднався відповідач ОСОБА_2 .
10. Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , до якої приєднався ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя
від 29 жовтня 2018 року залишено без змін.
11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки у справі по поділ майна подружжя, зокрема, і шляхом сплати компенсації його вартості, є необхідним визначення ринкової вартості майна, що є предметом поділу, на час постановлення судового рішення. А тому у справі обов`язково постане питання щодо з`ясування дійсної вартості належного на теперішній час ОСОБА_3 транспортного засобу Volkswagen Transporter, 2008 року випуску. Прийняті судом заходи забезпечення позову покликані зберегти спірний транспортний засіб від зносу, пошкодження, знецінення від строку експлуатації, а також і від його відчуження третім особам, що може утруднити проведення автотоварознавчого дослідження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині накладення заборони ОСОБА_3 використовувати (експлуатувати та відчужувати) автомобіль Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер
НОМЕР_3 , у цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Доводи касаційної скарги зводять до того, що суд не з`ясував, кому належать автомобіль Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , не дослідив документи, які підтверджують право власності на вказані автомобілі, а також чи порушує застосоване забезпечення позову права інших осіб.
Доводи інших учасників справи
14. Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не направили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
15. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
16. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
17. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
18. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
19. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
20. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
21. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
22. Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони
ОСОБА_3 використовувати (експлуатувати та відчужувати) автомобіля Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , суди першої та апеляційної інстанції вважали її обґрунтованою з огляду на те, що заявлені заходи відповідають позовним вимогам, а їх невжиття може ускладнити виконання майбутнього рішення у разі задоволення позову.
23. Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
24. При цьому, відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
25. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
26. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
27. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
28. Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
29. Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
30. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
31. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
32. З обставин справи слідує, що ОСОБА_1 ставить питання про стягнення Ѕ частини вартості автомобіля Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , який відповідач ОСОБА_2 відчужив на користь третьої особи ОСОБА_3
33. Набуття ОСОБА_3 права власності на вказаний транспортний засіб стороною позивача не оспорено, питання щодо витребування цього транспортного засобу не заявлено.
34. Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення компенсації Ѕ частини вартості відчуженого транспортного засобу, суд, забороняючі третій особі експплуатувати цей транспортний засіб, набутий ним у встановленому законом порядку, не навів жодних мотивів відносно того, яким чином це істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду про стягнення коштів.
35. Суд не врахував, що заборона власнику користуватись власністю суттєво порушує його право власності на це майно.
36. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо можливого проведення у справі автотоварознавчого дослідження для з`ясування дійсної вартості спірного автомобіля, тому в разі відчуження спірного транспортного засобу можливе утруднення проведення автотоварознавчого дослідження.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
37. Частиною першою статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
38. Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.
39. За наведених обставин судові рішення в частині заборони ОСОБА_3 в експлуатації спірного транспортного засобу підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог. Судові рішення в частині заборони ОСОБА_3 відчужувати спірний транспортний засіб підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року скасувати в частині заборони ОСОБА_3 експлуатувати автомобіль Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . У цій частині відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову
3. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в частині зборони ОСОБА_3 відчужувати автомобіль Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська