Історія справи

Постанова КЦС ВП від 03.04.2023 року у справі №753/10521/19
Постанова КЦС ВП від 03.04.2023 року у справі №753/10521/19
Постанова КЦС ВП від 03.04.2023 року у справі №753/10521/19

Постанова

Іменем України

03 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 753/10521/19-ц

провадження № 61-12447св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будеволюція»,

третя особа - Акціонерне товариство Акціонерного комерційного банку «Аркада», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Ігнатченко Н. В., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (далі - ТОВ «Будеволюція»), третя особа - Акціонерне товариство Акціонерного комерційного банку «Аркада» (далі - АТ АКБ «Аркада»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Гарант Капітал»), про відшкодування збитків та стягнення пені.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 16 червня 2016 року вона уклала з ПАТ АКБ «Аркада» договір № 75839 про участь у Фонді фінансування будівництва, предметом якого була передача довірителем управителю в управління грошових коштів з метою отримання у власність об`єкта інвестування - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Будівництво житлового будинку № 26 організовує забудовник ТОВ «Будеволюція» та фінансує управитель ПАТ АКБ «Аркада» за рахунок отриманих від довірителя коштів. Запланованим терміном введення забудовником об`єкта будівництва в експлуатацію є квітень 2018 року.

На виконання умов договору вона внесла на рахунок управителя ПАТ АКБ «Аркада» кошти у розмірі 753 029,19 грн після чого 11 січня 2018 року видано свідоцтво № 268454 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» на підтвердження сплати коштів у загальному розмірі 753 029,19 грн, та укладено договір про уступку майнових прав № 75839, за яким ПАТ АКБ «Аркада» уступив їй майнові права на об`єкт інвестування.

Проте всупереч договірним зобов`язанням у вказаний строк об`єкт будівництва не було введено в експлуатацію у квітні 2018 року, у зв`язку з чим у період із травня 2018 рокудо 27 лютого 2019 року вона зазнала збитків, оскільки змушена була протягом цих десяти місяців винаймати житло, сплативши за це 120 000,00 грн.

Надалі вона змушена була укласти договір про уступку права вимоги за договором № 75839. Вважає, що відповідач як забудовник порушив зобов`язання щодо строку введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а тому він повинен відшкодувати витрати на оренду житла, які є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, а також на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» сплатити їй неустойку в розмірі 3 % загальної вартості замовлення за кожний день прострочення.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з ТОВ «Будреволюція» на її користь збитки, завдані порушенням строків введення об`єкта будівництва в експлуатацію, у розмірі 120 000,00 грн та пеню, нараховану за період із моменту порушення зобов`язання до моменту переуступки права вимоги, у розмірі 6 822 442,74 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що укладаючи договір про участь у ФФБ, ПАТ АКБ «Аркада» прийняло від довірителя кошти, при здійсненні управління якими зобов`язалось діяти від свого імені в інтересах довірителя, дотримуючись встановлених Правилами фонду та цим договором обмежень щодо окремих дій з управління майном і обмежень права довірчої власності. Жодних договорів з відповідачем позивач не укладала, стороною договору про участь у ФФБ відповідач не був і у цьому договорі відсутні умови, які б покладали на забудовника обов`язок відповідати перед довірителем за порушення зобов`язання, що виникло між управителем та забудовником.

Зобов`язальні відносини між сторонами не виникли, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень статті 611 ЦК Українита інших норм матеріального права, які передбачають відповідальність за порушення зобов`язання, у тому числі і частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог.

Отже ураховуючи, що безпосередній зв`язок з предметом позову існує лише в управителя ПАТ АКБ «Аркада», з яким у позивачки виникли зобов`язальні правовідносини, її вимоги до забудовника ТОВ «Будеволюція» є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Змінюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 уклала договір про уступку права вимоги за умовами якого вона уступила, а новий довіритель - ОСОБА_3 прийняв на себе право вимоги, належне попередньому довірителю за договором про участь у Фонді фінансування будівництва, усі права позивачки як первісного кредитора, які витікають із договору № 75839 про участь у Фонді фінансування будівництва, припинилися, у тому числі припинилися право вимагати відшкодування збитків та пені, обумовлених його неналежним виконанням.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо підстав захисту прав первісного кредитора у разі пред`явлення позову після відступлення права вимоги новому кредитору.

У березні 2023 року ТОВ «ФК «Гарант Капітал» подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що договір про уступку права вимоги не містить жодних положень про те, що права попереднього довірителя (зокрема, щодо стягнення пені та збитків) частково передаються наступному довірителю, у зв`язку з чим позивачка мала б право на стягнення пені та збитків у зв`язку із неналежним виконанням договору про участь у ФФБ.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини, встановлені судами

16 червня 2016 року між ПАТ АКБ «Аркада» як управителем та ОСОБА_1 як довірителем укладений договір № 75839 про участь у Фонді фінансування будівництва, предметом якого є передача довірителем управителю в управління грошових коштів з метою отримання у власність об`єкта інвестування - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Будівництво житлового будинку № 26 організовує забудовник ТОВ «Будреволюція» та фінансує управитель ПАТ АКБ «Аркада» за рахунок отриманих від довірителя коштів.

Згідно з пунктом 5 договору запланованим терміном введення забудовником об`єкта будівництва в експлуатацію є квітень 2018 року.

13 грудня 2017 року між ПАТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 75839 про участь у Фонді фінансування будівництва від 16 червня 2016 року, якою внесено зміни до положень договору щодо порядку внесення довірителем коштів та сплати винагороди управителю.

На виконання умов вказаного договору № 75839 позивачка внесла на рахунок управителя ПАТ АКБ «Аркада» кошти у розмірі 753 029,19 грн, що підтверджується свідоцтвом про участь у Фонді фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» від 11 січня 2018 року № 268454.

Цього ж дня між ПАТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладений договір про уступку майнових прав № 75839, за умовами якого ПАТ АКБ «Аркада» уступив ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування.

Об`єкт будівництва не був уведений в експлуатацію у термін, визначений договором та цей термін неодноразово переносився, про що управитель повідомляв позивачку.

Так, листом управителя від 04 травня 2018 року № 1251/7/1 позивачку повідомлено, що запланована дата введення будинку в експлуатацію перенесена на липень 2018 року, а дата передачі під заселення - на вересень 2018 року; листом від 06 серпня 2018 року № 2617/7/1 запланована дата введення будинку в експлуатацію перенесена на жовтень 2018 року, а дата передачі під заселення - на грудень 2018 року; згідно з листом від 07 листопада 2018 року № 3711/7/1 запланована дата введення будинку в експлуатацію перенесена на грудень 2018 року, а дата передачі під заселення - на січень 2019 року; згідно з листом від 02 січня 2019 року № 1/7/1 запланована дата введення будинку в експлуатацію перенесена на березень 2019 року, а дата передачі під заселення - на травень 2019 року.

27 лютого 2019 року між АТ АКБ «Аркада» як управителем ОСОБА_1 як попереднім довірителем та ОСОБА_3 як новим довірителем укладений договір про уступку права вимоги № 75839/1, відповідно до умов якого попередній довіритель уступив, а новий довіритель прийняв на себе право вимоги, належне попередньому довірителю за договором № 75839 про участь у Фонді фінансування будівництва від 16 червня 2016 року.

Згідно з пунктом 4.2 цього договору надання компенсації наступним довірителем попередньому довірителю за здійснення уступки права вимоги за цим договором не передбачається, а розрахунок між наступним довірителем та попереднім довірителем за відступлення права вимоги проведено до укладання цього договору, що підтверджується договором про проведення розрахунків від 27 лютого 2019 року. Договір про проведення розрахунків між наступним довірителем та попереднім довірителем суду не надано.

Позивачкою наданий договір найму (оренди) нерухомого майна від 29 грудня 2017 року, укладений між орендарем ОСОБА_1 і орендодавцем ОСОБА_4 на строк із 29 грудня 2017 року до 29 грудня 2018 року, відповідно до умов якого позивачка орендувала квартиру АДРЕСА_3 , зі сплатою орендної плати у розмірі 12 000,00 грн на місяць. На підтвердження сплати орендної плати позивачка надала банківські квитанції про перерахування нею коштів на картковий рахунок орендодавця.

Нормативно-правове обґрунтування

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

Крім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, а з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої у разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання у натурі.

Висновок про можливість застосування положень частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до правовідносин, що випливають з договору про участь у пайовому будівництві квартири, наведено, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/20776/14-ц (провадження № 61-25322св18).

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені норми матеріального права та встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки у зв`язку з укладенням договору про уступку права вимоги від 27 лютого 2019 року № 75839/1 між позивачкою та відповідачем припинено договірні зобов`язання, що виникли на підставі договору про будівництво житла.

За умовами договору про уступку права вимоги від 27 лютого 2019 року № 75839/1, укладеного між АТ АКБ «Аркада» як управителем ОСОБА_1 як попереднім довірителем та ОСОБА_3 як новим довірителем, ОСОБА_1 передала новому кредитору всі без винятку права грошової вимоги ОСОБА_3 , у тому числі на стягнення неустойки та збитків (упущеної вигоди). З моменту відступлення ОСОБА_3 права вимоги, позивачка вибула з будь-яких правовідносин, які склалися між нею та відповідачем.

Згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» пеня як вид забезпечення виконання зобов`язання може застосовуватися лише у договірних правовідносинах між виконавцем та споживачем.

Передавши ОСОБА_3 як новому кредитору всі без винятку права вимоги, позивачка вибула з будь-яких правовідносин, які склалися між нею та відповідачем за договором про участь у Фонді фінансування будівництва від 16 червня 2016 року № 75839, тобто перестала бути стороною цього договору, а отже, і споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

У касаційній скарзі заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо підстав захисту прав первісного кредитора у разі пред`явлення позову після відступлення права вимоги новому кредитору.

Такі доводи скарги спростовуються висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 591/2937/16-ц.

Отже, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли своє підтвердження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судове рішення відповідає вимогам вмотивованості.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний