Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 367/937/17

провадження № 61-36562св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А.С., Усика Г.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоторіно»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 постанову Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоторіно» (далі - ТОВ «Автоторіно») про зобов'язання здійснити заміну придбаного автомобіля на такий же автомобіль (товар) або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника).

Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що за договором купівлі-продажу від 13 серпня 2011 року № 00006315 придбав у офіційного ділера автомобілів марки FIAT в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» (далі - ТОВ «Росавто») автомобіль марки Fiat Fiorino Qubo, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску, вартістю 137 160,00 грн. До вказаного договору купівлі-продажу укладено угоду № 006315 про гарантійні зобов'язання, відповідно до пункту 4.1 якої на товар поширюється гарантія якості, яка обмежується періодом в 36 місяців або 100 000 км пробігу з дати його продажу.

04 січня 2015 року, у межах дії гарантійного строку, через технічну несправність в автомобілі, не впоравшись з керуванням, він допустив з'їзд у лівий кювет по напрямку руху автомобіля, унаслідок чого відбулося перекидання автомобіля, паски та подушки безпеки не спрацювали, а пасажири ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Офіційний імпортер автомобілів марки FIAT в Україні ТОВ «Автоторіно» відмовило у задоволенні його заяви про заміну пошкодженого автомобіля на такий же або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) у зв'язку із закінченням дії гарантійного строку.

Посилаючись на те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало існування дефекту в конструктивній деталі автомобіля, що встановлено висновком експерта, гарантійний термін виконання відповідачем зобов'язань, що виникають як з договору, так і з закону не минув, вимога про відшкодування шкоди заявлена на підставі існування деліктних зобов'язань, ОСОБА_4 просив на підставі вимог статті 42 Конституції України, статті 611 ЦК України, статей 7, 14, 15, 16 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 1, 7, 9 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» зобов'язати відповідача здійснити заміну придбаного ним автомобіля марки Fiat Fiorino Qubo, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску на такий же товар або на аналогічний з числа наявних у нього або виробника.

Збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просив стягнути на свою користь 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, спричиненого як йому, так і членам його родини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Саранюк Л. П. позов задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Автоторіно» здійснити заміну придбаного ОСОБА_4 автомобіля марки Fiat Fiorino Qubo, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску на такий же товар або на аналогічний з числа наявних у ТОВ «Автоторіно».

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у порушення вимог статей 525, 526, 530, 610 ЦК України не виконав гарантійні зобов'язання та не здійснив заміну придбаного позивачем автомобіля, який було пошкоджено унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у межах гарантійного строку, який не минув, а причиною її стало існування дефекту в конструктивній деталі автомобіля.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргуТОВ «Автоторіно» задоволено.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2017 року в частині зобов'язання ТОВ «Автоторіно» здійснити заміну автомобіля скасовано, й у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що гарантійні зобов'язання відповідача є недійсними силу вимог пункту 5.1.7 гарантійної угоди № 006315 від 13 серпня 2011 року, оскільки позивачем не виконано вимоги по експлуатації автомобіля, а саме не здійснено планове технічне обслуговування у встановлені строки, що є порушенням вимог пунктів 3.7, 3.8 вказаної гарантійної угоди та підставою недійсності гарантійних зобов'язань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У червні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції не містить будь-якого обґрунтування по суті позовних вимог з заявлених у позові підстав, а саме деліктних зобов'язань. Апеляційним судом не надано правової оцінки долученим до справи доказам, порушено засади змагальності цивільного процесу, що є достатньою підставою для його скасування.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У вересні 2018 року ТОВ «Автоторіно» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, оскільки гарантійні зобов'язання є такими, що втратили чинність через порушення позивачем своїх обов'язків.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Судами встановлено, що за договором купівлі-продажу № 00006315 від 13 серпня 2011 року ОСОБА_4 придбав у офіційного ділера автомобілів марки FIAT в Україні ТОВ «Росавто» автомобіль марки Fiat Fiorino Qubo, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску, вартістю 137 160,00 грн.

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу визначено, що товар забезпечується гарантією заводу виробника три роки або 100 000 км пробігу, у залежності від того яка подія настане першою, згідно із сервісною книжкою, що видана заводом-виробником.

Сторони дійшли згоди, що умови надання гарантії (додаток № 2), є обов'язковими для сторін і вони повністю погоджуються з усіма положеннями, що вказані в додатку № 2 до цього договору (пункт 5.3 договору купівлі-продажу).

13 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «Росавто» укладено угоду № 006315 про гарантійні зобов'язання у якості додатку № 2 до договору купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 4.1 гарантійної угоди на придбаний позивачем поширюється гарантія, яка обмежується періодом у 36 місяців або 100 000 км пробігу з дати його продажу.

Згідно із пунктами 3.7, 3.8 гарантійної угоди покупець зобов'язаний своєчасно звертатися до ділерського підприємства і надавати товар для планового обслуговування. Термін планового технічного обслуговування встановлений в інтервалах часу і/або пробігу, а саме - 12 місяців+\-1 місяць або 15 000 км пробігу, в залежності від того, що настане раніше. При виконанні планового технічного обслуговування, ділерське підприємство зобов'язано надати покупцю наряд-замовлення на проведені роботи, використані матеріали та встановлені запасні частини, а також лист вихідного контролю. Термін зберігання покупцем наряду-замовлення та листа вихідного контролю становить три роки.

Відповідно до пункту 5.1 гарантійної угоди, гарантійні зобов'язання недійсні зокрема якщо (пункт 5.1.7 вказаної угоди) покупець не виконав вимоги по експлуатації, планового технічного обслуговування або догляду за товаром, як визначено у пункті 3.7 цієї угоди.

ОСОБА_4 проходив гарантійне обслуговування 18 лютого 2012 року пробіг 7 000 км та 23 травня 2012 року пробіг 14 300 км, що підтверджується відповідними записами і печатками у сервісній книжці.

Пунктом 4.12 гарантійної угоди передбачено, що при виявлені істотного недоліку товару у гарантійний термін, покупець має право вимагати від продавця: 1) заміну товару на аналогічний; 2) відповідного зменшення купівельної вартості товару; 3) заміну на такий же товар іншої марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни; 4) розірвання договору купівлі-продажу.

04 січня 2015 року, керуючи автомобілем на автошляху сполучення Київ-Суми-Юнаківка, через технічну несправність в автомобілі, не впоравшись з керуванням, позивач допустив з'їзд в лівий кювет по напрямку руху автомобіля, унаслідок чого відбулося перекидання автомобіля, паски та подушки безпеки не спрацювали, пасажири ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Висновком експерта № 10934/15-34, складеного 07 квітня 2015 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що руйнація з розділенням на фрагменти поворотного кулака представленого для дослідження поворотного механізму лівого переднього колеса автомобіля марки Fiat Qubo, державний номерний знак НОМЕР_2 відбулася одномоментно від дії одноразового статичного та динамічного навантаження розтягу зі згином, що перевищило несучу спроможність матеріалу (чавуну) деталі. Наявність виявлених при дослідженні поворотного кулака дефектів литва в значній мірі знижує несучу спроможність деталі, тому в даному випадку не виключено можливість руйнування ослабленого виробничими дефектами поворотного кулака від дії в тому числі експлуатаційних навантажень (наприклад при наїзді на дорожні перешкоди - ями, бугри, тощо), тобто руйнація деталі могла передувати виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди.

09 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся до офіційного імпортера в України фірми «FIAT Group Automobiles S.p.A» - ТОВ «Автоторіно» із заявою щодо заміни пошкодженого автомобіля на такий же або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника).

Листом від 30 листопада 2016 року № 217 ТОВ «Автоторіно» повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви щодо заміни автомобіля через закінчення гарантійного строку та відсутність однозначного і категоричного висновку щодо наявності виробничого дефекту в продукції, якій став причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати, виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію (стаття 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»).

У частині першій статті 7 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» зазначено, що за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виконавця: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився (частина друга статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 цього Закону, гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Згідно зі статтею 675 ЦК України строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), може бути встановлений договором або законом.

Гарантійні зобов'язання і гарантійний термін експлуатації дорожнього транспортного засобу встановлюються виробником або продавцем (пункт 2 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29 грудня 2004 року).

Гарантійною угодою № 006315 від 13 серпня 2011 року встановлено строк на який товар забезпечується гарантією, який обмежується періодом в 36 місяців або 100 000 км пробігу з дати його продажу, а також визначено умови, за яких гарантійні зобов'язання втрачають чинність та випадки у яких гарантійні зобов'язання є недійсними.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем було порушено умови пунктів 3.7, 3.8 гарантійної угоди № 006315 від 13 серпня 2011 року унаслідок чого гарантійні зобов'язання втратили чинність та є недійсними в силу вимог пункту 5.1.7 вказаної угоди та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити заміну придбаного позивачем автомобіля.

Розглядаючи зазначений позов, суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що позов подано з підстав наявності деліктних зобов'язань, а не гарантійних є безпідставними, оскільки спростовуються змістом позовної заяви, заявою про збільшення позовних вимог та наданими позивачем на обґрунтування своїх вимог доказами, а саме договором купівлі-продажу, у якому визначено термін гарантії та гарантійною угодою, що є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, якою встановлено як термін дії гарантії так і підстави її припинення, а згідно вимог частини другої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився. Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»не передбачена відповідальність у вигляді заміни придбаного товару.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов А.С. Олійник Г.І. Усик