Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.07.2019 року у справі №296/2085/17

Постанова

Іменем України

03 березня 2020 року

м. Київ

справа № 296/2085/17

провадження № 61-12937св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 травня 2019 року в складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - АТ «СГ «ТАС»), в якому просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 180 960,00 грн у відшкодування майнової шкоди, на користь ОСОБА_1 400,00 грн, сплачених за транспортування автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), 1 392,00 грн, які були сплачені за зберігання автомобіля та 775,77 грн витрат на придбання медичних препаратів та ліків. Окрім того просили стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 - 100 000,00 грн, та на користь ОСОБА_1 - 20 000,00 грн.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 20 вересня 2016 року на перехресті вулиць Гоголівської та Добровольчих батальйонів у місті Житомирі, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки «CHERY TIGGO», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 і яким керував ОСОБА_1 у вказаній ДТП визнано ОСОБА_3 , водія автомобіля марки «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 . На їх думку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у трудових відносинах між собою, а тому зобов`язані солідарно відшкодувати спричинену майнову та моральну шкоду. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Центральної міської лікарні №1 Житомирської міської ради.

ОСОБА_2 вказувала, що автомобіль CHERY TIGGO, 2008 року випуску, використовувався нею та її чоловіком ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності та в інтересах сім`ї. На час скоєння ДТП вона перебувала на 8-му місяці вагітності. Отримання чоловіком тілесних ушкоджень і пошкодження автомобіля призвело до спричинення їй моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в АТ «СГ «ТАС», проте страховик на час пред`явлення позову не виплатив страхове відшкодування.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року позовні вимоги до АТ «СГ «ТАС» залишено без розгляду.

Заочним рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 25 травня 2018 року позов задоволено частково.

В рахунок відшкодування майнової шкоди стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 118 796,00 грн та на користь ОСОБА_1 1 792,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В солідарному порядку на користь ОСОБА_2 15 000,00 грн та на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2 800,00 грн витрат за проведення автотехнічної експертизи та 1 545,00 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив із того, що майнову та моральну шкоду, завдану позивачам внаслідок ДТП належить стягувати солідарно з власника автомобіля - ОСОБА_4 та водія цього ж транспортного засобу - ОСОБА_3 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 травня 2019 року заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 травня 2018 року скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 118 796,00 грн у відшкодування майнової шкоди та 15 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 792,00 грн майнової шкоди та 15 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Зобов`язано ОСОБА_2 після відшкодування ОСОБА_3 збитків передати останньому залишки автомобіля марки «CHERY TIGGO», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був фізично знищений в результаті ДТП.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3 , який мав посвідчення водія категорії В та за згодою ОСОБА_4 керував належним останньому автомобілем марки «ГАЗ 3302». Тобто ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом й згідно з положеннями цивільного законодавства є володільцем джерела підвищеної небезпеки. Відсутність у нього водійського стажу не може бути підставою для покладення цивільно-правової відповідальності на власника цього транспортного засобу. Позивачами не доведено наявність трудових відносин між відповідачами. Таким чином, особою, відповідальною за спричинення шкоди, є ОСОБА_3 , й саме він зобов`язаний відшкодувати майнову та моральну шкоду, завдану позивачам внаслідок ДТП.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що апеляційним судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки ОСОБА_4 є особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, а тому саме з нього підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). ОСОБА_3 керував транспортним засобом без будь якої правової підстави, а тому він не був володільцем вказаного автомобіля на час скоєння ДТП.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до введення в дію Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, а тому відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону вказана касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що 20 вересня 2016 року, близько 13 год. 15 хв., на перехресті вулиць Гоголівської та Добровольчих батальйонів у місті Житомирі, сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «CHERY TIGGO», який належить ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «ГАЗ 3302», який належить ОСОБА_4 , в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «CHERY TIGGO»

Винним у вчиненні вказаної ДТП визнано ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Богунського районного суду міста Житомира від 28 грудня 2016 року.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 20 вересня 2017 року автомобіль марки «CHERY TIGGO» є фізично знищеним і розмір матеріального збитку визначений, виходячи із його середньої ринкової вартості, у сумі 168 796,00 грн.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження та з 20 по 22 вересня 2016 року проходив лікування у Центральній міській лікарні №1 Житомирської міської ради.

За транспортування автомобіля марки «CHERY TIGGO»з місця ДТП ОСОБА_1 сплачено 400,00 грн. Окрім того, останній сплатив 1 392,00 грн за зберігання цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у АТ «СГ «ТАС». Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8590585 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн.

Страхова компанія виплатила ОСОБА_2 50 000,00 грн в якості страхового відшкодування майнової шкоди, а також на користь ОСОБА_1 775,77 грн витрат на лікування та 38,80 грн у відшкодування моральної шкоди.

Згідно частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (частина перша статті 1188 ЦК України).

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 2.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Аналіз змісту наведеного пункту Правил дорожнього руху і частини другої статті 1187 ЦК України у їх взаємозв`язку приводить до висновку, що коли особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником, то саме ця особа є володільцем транспортного засобу і буде нести відповідальність за завдання шкоди.

З таких міркувань колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди помилково ототожнили право володіння та право керування джерелом підвищеної небезпеки, а передача ОСОБА_3 автомобіля з реєстраційним документом на нього без належного правового оформлення (довіреність або договір оренди), не є правовою передачею майна у володіння особи.

Апеляційний суд, встановивши, що винним у вчиненні ДТП 20 вересня 2016 рокує ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на законних підставах як володілець джерела підвищеної небезпеки, дійшов правильного висновку про покладення на нього цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

ОСОБА_4 не був учасником ДТП, не є завдавачем шкодиОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому покладення на нього цивільно-правової відповідальності за завдану діянням ОСОБА_3 шкоду суперечить наведеним нормам матеріального права.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про перебування ОСОБА_3 в трудових відносинах з ОСОБА_4 , оскільки такі обставини нічим не підтверджені і судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель