Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №562/436/18

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 562/436/18

провадження № 61-14564св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач 1 - ОСОБА_2,

відповідач 2 - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2019 року в складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права власності на Ѕ частину автомобіля.

Позовна заява мотивована тим, що під час перебування в шлюбі, а саме 21 липня 2011 року, вона із ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки Opel Vivaro, 2004 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_1, номер знак НОМЕР_2. За придбання автомобіля ОСОБА_3 ними сплачено грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. Проте цей договір належним чином, шляхом складення письмового документу, не було оформлено. Натомість ОСОБА_3 надано довіреність на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про право володіння, користування та розпорядження автомобілем.

З огляду на це вважала, що договір доручення від 21 липня 2011 року є удаваним, адже вчинений сторонами для приховання іншого договору: купівлі-продажу.

Вказувала, що автомобіль придбаний у період шлюбу за спільні кошти і є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Після розірвання шлюбу 14 липня 2016 року ОСОБА_2 забрав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі та довіреність, одноосібно користується спірним автомобілем і не визнає право власності позивача на нього.

Просила визнати укладеним між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу легкового автомобіля марки Opel Vivaro, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, згідно з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у власність цей автомобіль по ціні 100
000,00 грн; визнати за нею право власності на 1/2 частини автомобіля.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 січня 2019 року позов задоволено.

Визнано укладеним між ОСОБА_1, ОСОБА_2 (покупці) та ОСОБА_3 (продавець) договір купівлі-продажу легкового автомобіля марки Opel Vivaro, 2004 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, згідно з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у власність його за ціною у 100 000,00 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини автомобіля марки Opel Vivaro, 2004 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що 21 липня 2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М. М., посвідчено довіреність, реєстраційний номер 9491, бланк ВРМ 174003, згідно з якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпоряджатися (керувати, продавати, обмінювати, здавати в оренду тощо) транспортним засобом Opel Vivaro, 2004 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, отже довірителі набули право власності на даний автомобіль, а відповідно до статті 60 СК України спірний автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2019 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 січня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки форми укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів визначеної Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок) сторони не дотримались, отже, договір є неукладеним, а за фактом неукладеності договору не виникає жодних цивільних прав та обов'язків.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 562/436/18 та витребувано її із Здолбунівського районного суду Рівненської області.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржену постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки сторони договору доручення фактично мали на увазі договір купівлі-продажу автомобіля, тому має застосовуватись частина 2 статті 235 ЦК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 21 липня 2011 року ОСОБА_3 довіреністю, посвідченою нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М. М., реєстровий № 9491, уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпоряджатись (керувати, продати, обміняти, здати в оренду, тощо) спірним транспортним засобом. Ця довіреність видана на підставі договору доручення, укладеного в усній формі. Строк дії довіреності - до 21 липня 2016 року з правом передоручення.

Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах Державної автомобільної інспекції, залишався зареєстрованим за ОСОБА_3 Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами Державної автомобільної інспекції не здійснювався. Не надходила така заява і від ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мали на те повноваження за довіреністю від власника автомобіля ОСОБА_3.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 208 ЦК України.

Згідно з пунктами 7,8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Правила), передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом десяти діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею, такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Доказами, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно є правовстановлюючі документи, зокрема, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу.

Згідно з частиною 3 статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Установивши, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля сторонами у письмовій формі не укладався, не був зареєстрований в установленому пунктами 7,8 Правилами порядку, згідно з частиною 3 статті 640 ЦК України зазначений договір не є вчиненим, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала, а тому відсутні підстави для визнання спірного автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки суд правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська