Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.12.2018 року у справі №243/9536/17

Постанова

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 243/9536/17

провадження № 61-48279 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від

06 листопада 2018 року, постановлену у складі судді Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, у серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк для сплати судового збору у розмірі 995,28 грн та надання довіреності або іншого документа, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1. Роз'яснено, що у разі не усунення недоліків у вказаний термін, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд виходив з того, що у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки позивачі від сплати судового збору не звільняються, а тому заявнику необхідно сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

На виконання вимог зазначеної ухвали, представник позивача надав письмові пояснення та долучив документ, що підтверджує його повноваження як представника.

Доказів сплати судового збору не надано.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що станом на 06 листопада 2018 року заявником недоліки апеляційної скарги у повному обсязі не усунуті, а тому, керуючись частиною 3 статті 185 ЦПК України суд визнав її неподаною та повернув заявнику.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій заявник просив скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки (частина 5 статті 235 КЗпП України) є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати. Ця виплата входить до фонду оплати праці, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно залишив апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору, та в подальшому її повернув.

Узагальнені доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 28 січня

2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 3 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги законність та обгрунтованість висновків суду не спростовують.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір не повинен обмежувати право заявника на доступ до правосуддя, його розмір має бути розумним. Разом з цим, судовий збір виконує роль обмежувального заходу, оскільки перешкоджає поданню необгрунтованих та безпідставних позовів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній з 01 вересня 2015 року) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом зазначеної норми закону, у справах, що випливають із трудових відносин, від сплати судового збору звільняються лише позивачі лише у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України "Про оплату праці", а також розроблена відповідно до нього Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі - Інструкція).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (частина 5 статті 235 КЗпП України) не є ані основною, ані додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною або компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто не входить до структури заробітної плати.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від

30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження 12-301гс18).

Відповідно до частини 3 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, висновок апеляційного суду про те, що позивач не звільняється від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, відповідає вимогам Закону.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 357 ЦПК України.

Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частиною 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подачі до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи, що позивачем та його представником не були усунуті недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на висновок колегії суддів про залишення касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня

2018 року становить 1 762,00 грн.

За подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою встановлено ставку судового збору, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

При зверненні у грудні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, заявником не було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги, відтак він підлягає стягненню до Державного бюджету України у розмірі 352,40 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце реєстрації: АДРЕСА_1; ) до Державного бюджету України 352 грн 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак