Історія справи

Постанова

Іменем України

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 175/3999/15

провадження № 61-18350св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Дніпропетровська обласна громадська організація «Конкордія»,

треті особи: Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року у складі головуючого судді Шабанов А. М. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2016 року у складі суддів: Каратаєвої Л.О., Пономарь З.М., Пищиди М.М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 році ОСОБА_1 звернулася з позовом до Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» про зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1198 га яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Стверджує, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні вказаним майном, оскільки через вищевказану земельну ділянку із заходу на схід проходить водогін. На її запит до комунального підприємства «Дніпроводоканал» щодо власника водогону позивачу було повідомлено, що у районі моєї земельної ділянки було прокладено водопровід діаметром 100 мм, який на баланс КП «Дніпроводоканал» не передавався та порадили звернутися до власника водогону - Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» 22 липня 2015 року позивач направила до відповідача заяву з вимогою пояснити, на якій правовій підставі цей водогін було прокладено через її земельну ділянку. На її заяву відповідач письмової відповіді не надав, але усно позивачу пообіцяли до 01 вересня 2015 року цей водогін демонтувати, проте до цього часу жодних дій щодо демонтажу водогону відповідач не вчиняв.

У зв`язку з вищезазначеним просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, демонтувавши водопровід.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено: зобов`язано Дніпропетровську обласну громадську організацію «Конкордія» демонтувати водопровід діаметром 100 мм, який знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 . Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд виходили, що позивачем доведено порушення її права на користування своєю земельною ділянкою, оскільки через її земельну ділянку проходить незаконно покладений трубопровід, що є порушенням прав власності та підлягає захисту відповідно до вимог ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України ч. 2 ст. 152 ЗК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,Дніпропетровська обласна громадська організація «Конкордія», посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 175/3999/15.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції не було встановлено факту порушення прав позивачки, а саме, як трубопровід перешкоджає їй в користуванні земельною ділянкою. Скаржник вважає, що відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України позивачка не довела тих обставин, на які посилається в своєму позиві.

Крім того, скаржник зазначає, що суди не роз`яснили права сторін, а саме, що вони мали право призначити судову експертизу та з`ясувати обставини справи, що мають суттєве значення для справи і потребують спеціальних знань.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив по справі не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 листопада 2013 року позивачу належить земельна ділянка площею 0,1198 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 . (а. с. 8).

Рішення 27 сесії 5 скликання від 16 жовтня 2009 року, складено акт, яким встановлено в натурі межі земельної ділянки, що передаються у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Новоолександрівській сільської ради Дніпропетровського району, загальною площею - 0, 1198 га; з них: рілля - 0,1198 га, забудовані землі - 0,0000 га, під багаторічними насадженнями - 0, 0000 га. (а.с.58).Згідно до плану меж земельної ділянки, через земельну ділянку не проходять будь-які трубопроводи (а.с 59).

Як досліджено судами, відповідно до відповіді Голови правління ДОГО «Конкордія» ОСОБА_3 від 18 серпня 2015 року водопровід належить ДОГО «Конкордія» та укладався на підставі проектної документації, яка була розроблена відповідно ТУ №2491-1, виданих КП «Дніпроводоканал» 16 серпня 2013 року та згідно відомостям про наявність проектних інженерних мереж на відкоректованій геоподоснові в М 1:500, погоджена з усіма зацікавленими органами, в т.ч. з Новоолександрівською сільською радою. Погодження з власником земельної ділянки, не була. Після цього, був отриманий дозвіл на проведення будівельних робіт в державній інспекції архітектурно-будівельного контролю. При розробленні проектної документації на водопровід, інформації про межі земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відповідними органами надана не була. Рішенням Сесії шостого скликання Новоалександрівської сільської ради Дніпропетровського району від 05 лютого 2014 року № 32 було вирішено: п.2 Врахувати планувальні рішення детального плану території житлової забудови АДРЕСА_1 при корегуванні генерального плану с. Дороге, тим самим врахувати прокладений водопровід ТОВ «Конкордія» (а.с.25).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту другого частини першої статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Відповідно до Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право фізичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За положеннями статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно норми статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до пункту четвертого статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Стаття 375 ЦК України надає право власникові земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно частини п`ятої статті 373 ЦК власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про трубопровідний транспорт», державний контроль у сфері трубопровідного транспорту здійснюється відповідними міністерствами та відомствами, органами державного нагляду і контролю та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами, а також представницькими органами та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Статтею 11 Закону до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 .суд першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що земельна ділянка для проведення трубопроводу не виділялась, згода власника земельної ділянки - позивачки у справі на обмеження його прав на земельну ділянку отримано не була.

Отже, розташування покладеного трубопроводу на певній земельній ділянці породжує певні обмеження у використані цієї земельної ділянки та створює її власникам незручності та/або навіть перешкоджає у її користуванні.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Одним із видів земельних сервітутів є право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (п. "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України).

Згідно з правилами ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч. 2 ст. 402 ЦК України).

Таким чином, право земельного сервітуту по суті є можливістю обмеженого використання чужої земельної ділянки (ділянок) в певних цілях.

Таких правовідносин між сторонами судами встановлено не було.

Виходячи зі змісту вказаних статей, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а особа, яка бажає користуватися чужою земельною ділянкою, має право вимагати встановлення земельного сервітуту.

З такими вимогами відповідач не звертався.

Отже, суд першої та апеляційної інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено порушення її права на користування своєю земельною ділянкою, оскільки через неї проходить незаконно трубопровід, що є порушенням прав власності та підлягає захисту відповідно до вимог ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України ч. 2 ст. 152 ЗК України.

Інші аргументі касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за встановлені статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції та не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційної інстанцій - без змін.

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2017 рокузупинено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 рокудо закінчення касаційного провадження, виконання судового рішення за результатами їх перегляду підлягають поновленню відповідно до вимог частини третьої статті 436 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2016 року без змін.

Поновити виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров