Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.04.2025 року у справі №464/192/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 464/192/24

провадження № 61-16919св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Львівська міська рада,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, на постанову Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просили суд визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року №2189 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року №1931», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оспорюваною ухвалою незаконно зменшено площу належної їм на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 4610136800:02:005:0281, яку їм передано у спільну сумісну власність ухвалою Львівської міської ради від 14 листопада 2012 року №1931 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель

і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

2. У подальшому, 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із доповненням до позовної заяви, відповідно до змісту якого збільшили позовні вимоги, доповнивши їх ще однією вимогою про зобов`язання

ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належною позивачам земельною ділянкою, площею 0,0732 га, розташованою за адресою:

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:02:005:0281, шляхом демонтажу самочинно збудованої дерев`яної споруди за адресою: АДРЕСА_1 ,

і, відповідно, збільшили коло відповідачів за рахунок залучення в якості відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які у первісному позові вказані в якості третіх осіб.

3. 29 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зупинення провадження у справі, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про доповнення до позовної заяви та повернуто її заявникам.

У задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Провадження у справі № 464/192/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання незаконної та скасування ухвали Львівської міської ради закрито.

5. Відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви про доповнення до позовної заяви районний суд мотивував своє рішення тим, що позивачами у порушення приписів частини п`ятої статті 49 ЦПК України не було надано до суду доказів направлення копій заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

6. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, водночас ОСОБА_3 є третьою особою

у справі, відтак, з урахуванням частини першої статті 48 ЦПК України, не

є стороною у справі, а є учасником справи.

7. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що Верховним Судом від 16 лютого 2022 року ухвалено судове рішення у справі № 612/270/21, яким між тими самими сторонами вирішено тотожний спір. Подача повторного аналогічного позову, на переконання районного суду, свідчить про зловживання позивачами своїми процесуальними правами та намаганням добитися за наявності остаточного та обов`язкового судового рішення іншого вирішення справи, що є неприпустимим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

9. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10. Задовольняючи апеляційну скаргу апеляційний суд виснував, що заява позивачів про доповнення до позовної заяви подана до суду 02 квітня 2024 року на стадії підготовчого провадження (до закінчення підготовчого засідання), до такої заяви позивачами було долучено докази направлення її копій та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а отже, на переконання апеляційного суду,

у районного суду не було визначених процесуальним законом підстав для повернення такої заяви.

11. Також апеляційним судом зазначено, що по суті заява позивачів за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову шляхом його збільшення, оскільки останні додали ще одну позовну вимогу, яка стосується іншого предмета оспорювання, водночас, така вимога взаємопов`язана із первинно заявленою позовною вимогою у зв`язку з тим, що обидві вимоги випливають з одних і тих же правовідносин, які склались між учасниками справи.

12. Окремо колегія суддів звернула увагу, що подана позивачами заява стосується залучення до участі у справі в якості співвідповідачів осіб, які мали процесуальний статус третіх осіб, відповідно, учасників, а не сторін у справі, таким чином, з огляду на те, що вимога про таку заміну (залучення) заявлена позивачами в означеній заяві на стадії підготовчого провадження (до закінчення підготовчого засідання), тому, на переконання апеляційного суду, в повній мірі узгоджується із приписами статті 51 ЦПК України.

13. Таким чином, апеляційний суд виснував, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення судом норм процесуального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового В. А., на постанову Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року у вказаній справі.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового В. А., витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 - адвокат Горбовий В. А., просить скасувати оскаржуване судове рішення, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

18. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме: наявність судового рішення у справі № 464/6314/17 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; одночасну зміну підстави та предмета позову позивачами шляхом звернення до суду із заявою про доповнення до позовної заяви; відсутність у матеріалах справи доказів направлення всім учасникам справи копій заяви про доповнення до позовної заяви; відсутність факту оплати позивачами судового збору за доповнені позовні вимоги; не засвідчення додатків до доповнень до позовної заяви належним чином; факт допущення позивачами зловживання процесуальними правами шляхом звернення до суду із доповненням до позовної заяви лише після отримання копії клопотання про закриття провадження у справі; незабезпечення апеляційним судом належного апеляційного розгляду справи у режимі відеоконференції з урахуванням зникнення зв`язку у судовому засіданні, а також оголошення апеляційним судом клопотання представника третіх осіб про розгляд справи у відсутність представника заявників за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

19. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів направлення доповнення до позову на адреси всіх учасників справи.

20. Крім того, на переконання заявників касаційної скарги, позивачі, шляхом звернення до суду із доповненням до позову одночасно змінили предмет та підстави позову.

21. Додатково звертає увагу суду, що судом апеляційної інстанції під час судового засідання від 19 листопада 2024 року не було враховано відсутність стійкого з`єднання із адвокатом Горбовим В. А., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому під час перебоїв зі зв`язком судом апеляційної інстанції оголошено клопотання адвоката Горбового В. А. про розгляд справи за його відсутності, водночас ним таке клопотання до суду не подавалось, що, на переконання представника, свідчить про перегляд апеляційним судом справи за його відсутності.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

22. У січні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового В. А.

23. Оскільки в порушення вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України ОСОБА_1 до відзиву не додала доказів надсилання копій останнього та доданих до нього документів всім іншим учасникам справи (зокрема ОСОБА_2 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ), відзив на касаційну скаргу не береться до уваги Верховним Судом і залишається без розгляду. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року

у справі № 757/43793/18-ц (провадження № 14-311цс19).

24. У лютому 2025 року до Верховного Суду, із пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року, надійшов відзив Львівської міської ради на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового В. А.

25. Оскільки в порушення вимог частини першої статті 395 ЦПК України Львівська міська рада подала відзив на касаційну скаргу із пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі без порушення питання про продовження такого строку, останній не береться до уваги Верховним Судом і залишається без розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. У січні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Львівської міської ради, у якому у якості третіх осіб зазначені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

27. У вказаному позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року №2189 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року №1931».

28. На обґрунтування позову вказували, що оспорюваною ухвалою незаконно зменшено площу належної їм на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 4610136800:02:005:0281, яку їм передано у спільну сумісну власність ухвалою Львівської міської ради від 14 листопада 2012 року №1931 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель

і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1, а.с. 12-13).

29. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 05 березня 2024 року.

30. 27 лютого 2024 року Львівська міська рада, а також 29 лютого 2024 року представник третіх осіб - адвокат Горбовий В. А., звернулися до суду із клопотанням про закриття провадження у справі.

31. На обґрунтування клопотання Львівська міська рада та адвокат

Горбовий В. А. вказували, що позивачі ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) вже звертались з позовом до тих самих сторін і про той самий предмет, за наслідками розгляду якого у справі №464/6314/17 Верховним Судом прийнято постанову

від 16 лютого 2022 року, якою, в свою чергу, у задоволенні позову ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради відмовлено (Т.1, а.с. 79-81; Т.1, а.с. 90-91).

32. 05 березня 2024 року, у зв`язку із неявкою всіх учасників справи, підготовче засідання відкладене на 02 квітня 2024 року.

33. 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із доповненням до позовної заяви, яким позовні вимоги збільшили, доповнивши їх вимогою про зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належною позивачам земельною ділянкою, площею 0,0732 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:02:005:0281, шляхом демонтажу самочинно збудованої дерев`яної споруди за адресою: АДРЕСА_1 і, відповідно, збільшивши коло відповідачів за рахунок залучення

в якості відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які в справі мали процесуальний статус третіх осіб (Т.1, а.с. 135-138).

34. 02 квітня 2024 року підготовче засідання не відбулось, наступне засідання призначено на 23 квітня 2024 року, яке, в свою чергу, відкладено на 29 травня

2024 року.

35. 29 травня 2024 року від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю відповідача за доповненими позовними вимогами - ОСОБА_3 (Т.1, а.с. 192).

36. 29 травня 2024 року підготовче судове засідання відкладено на 17 липня

2024 року.

37. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивачів про доповнення до позовної заяви та повернуто її заявникам.

У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Провадження у справі №464/192/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання незаконної та скасування ухвали Львівської міської ради закрито.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

38. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

39. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

40. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені

в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

42. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

43. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

44. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

45. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, щокасаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

46. Скасовуючи ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня

2024 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд обґрунтовував своє рішення тим, що заяву позивачів про доповнення до позовної заяви було подано до суду у встановлений ЦПК строк,

а саме на стадії підготовчого провадження (до закінчення підготовчого засідання), до заяви було долучено докази направлення її копій та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а отже, апеляційний суд дійшов до висновку, що у суду першої інстанції не було визначених процесуальним законом підстав для повернення такої заяви.

47. Водночас такі висновки апеляційного суду є помилковими з огляду на наступне.

48. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року в справі № 759/17146/20 (провадження № 61-7914св23), від 22 травня 2024 року в справі № 128/285/18 (провадження № 61-15740св23) та інші).

49. Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання в справі.

50. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) виснувала, що в разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

51. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначено, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

52. Відповідно до частини п`ятої статті 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися

в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень

статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

53. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до районного суду із «доповненням до позовної заяви», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:

1) визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року № 2189 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року №1931»; 2) зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди

у користуванні належної позивачеві на праві власності земельною ділянкою площею 0,0732 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:02:005:0281, шляхом демонтажу самочинно збудованої дерев`яної споруди за адресою АДРЕСА_1 ; 3) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати.

54. Разом із тим, такої вимоги під час подання первісного позову як зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належної позивачеві на праві власності земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно збудованої дерев`яної споруди заявлено не було.

55. Вимоги щодо скасування ухвали Львівської міської ради в доповненні до позовної заяви залишились незміненими.

56. Наявна вимога в доповненні до позовної заяви щодо усунення перешкод

у користуванні належної позивачеві на праві власності земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно збудованої дерев`яної споруди є похідною від вимог про скасування ухвали Львівської міської ради. Разом з цим, така вимога була відсутня в первісній позовній заяві.

57. Частинами другою, третьою статті 188 ЦПК України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цією статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

58. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зроблено висновок про те, що «оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених

у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку».

59. Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

60. Так, вимога про зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди

у користуванні належної позивачеві земельної ділянки не була заявлена позивачками в первісній позовній заяві й, відповідно, такі вимоги було обґрунтовано новими обставинами, які були відсутні в первісній позовній заяві.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подаючи доповнення до позовної заяви та заявляючи нову вимогу, мали дотриматися порядку. встановленого частиною третьою статті 188 ЦПК України, а саме заявити її до початку підготовчого засідання.

61. З матеріалів справи вбачається, що підготовче судове засідання було призначене ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2024 року на 05 березня 2024 року об 11:00 год.

62. Відповідно до протоколу судового засідання від 05 березня 2024 року (Т. 1 а.с. 125) підготовче засідання було відкрито суддею Шашуріною Г. О. та у зв`язку з неявкою усіх учасників справи суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 02 квітня 2024 року об 11:00 год,

63. 02 квітня 2024 року позивачами були подані до суду доповнення до позовної заяви про визнання незаконної та скасування ухвали Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року № 2189 (Т. 1 а.с. 135-138).

64. Таким чином, враховуючи, що перше підготовче засідання у справі відбулося 05 березня 2024 року, але було відкладено через неявку учасників справи, а доповнення до позовної заяви були подані до суду лише 02 квітня 2024 року, тобто з порушенням строків, визначених статтею 188 ЦПК України, останні відповідно до положень статті 185 ЦПК України підлягали поверненню.

65. Крім того, правильним є висновок районного суду щодо невиконання позивачами імперативних вимог закону внаслідок ненадання до суду доказів направлення копій заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи та повернення позивачам, оскільки матеріали справи містять докази направлення доповнень до позовної заяви виключно на адреси ОСОБА_3 та Львівської міської ради (Т.1, а.с. 133-134), що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у змісті постанови від 24 березня 2023 року у справі № 646/1501/20 (провадження № 61-15265св21), на яку, в свою чергу, посилався районний суд

у змісті ухвали від 22 липня 2024 року. Доказів направлення доповнень іншим учасникам справи, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги не предмет спору, матеріали справи не містять.

66. Відповідно до частини п`ятої статті 49 ЦПК України У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

67. З урахуванням вказаного, а також за відсутності підстав для прийняття до розгляду доповнення до позовної заяви, правильним є висновки районного суду

в частині наявності умов для закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки, як було встановлено судом, позивачі за наявності остаточного судового рішення у справі

№ 464/6314/17 повторно звернулися до суду із вимогою про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року № 2189 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931» із тим самим суб`єктним складом, за винятком третьої особи ( ОСОБА_7 ), із ідентичними вимогами та аналогічним обґрунтуванням у справі № 464/6314/17, яка вже була розглянута судами по суті.

68. Відтак, апеляційний суд, скасовуючи ухвалу Сихівського районного суду

м. Львова від 22 липня 2024 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, помилково зазначив про виконання заявниками приписів процесуального закону, зокрема щодо долучення доказів направлення копій останньої та доданих до неї документів іншим учасникам справи, дотримання строку подачі такої заяви, а також відповідність змісту останньої нормам ЦПК України.

69. Щодо посилань заявника на розгляд справи апеляційним судом у судовому засідання за відсутності стійкого з`єднання із останнім Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

70. Відповідно до статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний поважати честь

і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

71. Права та обов`язки учасників справи визначені змістом статті 43 ЦПК України.

72. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

73. Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або

у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (частина перша статті 212 ЦПК України).

74. З матеріалів справи вбачається, що представник третіх осіб скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 212 ЦПК України, та звернувся до суду із клопотанням про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (Т.2, а.с. 1-3).

75. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року клопотання представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового В. А., задоволено. Судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року, призначене на 16:30 год 19 листопада 2024 року, та, у разі відкладення розгляду справи, всі наступні засідання в апеляційному суді ухвалено проводити

у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів за допомогою ВКЗ (Т.2, а.с. 69).

76. Таким чином, суд апеляційної інстанції визначив час, дату та порядок проведення судового засідання на 19 листопада 2024 року у режимі відеоконференції.

77. Зі змісту протоколу судового засідання від 19 листопада 2024 року вбачається, що сторінку конференції відкрито об 17:11:54 год, включено запис відеоконференції об 17:24:26 год. Апеляційний суд під час проведення судового засідання здійснив запрошення/виклик представника третіх осіб - ОСОБА_9 . Крім того, з протоколу судового засідання вбачається, що представник третіх осіб - ОСОБА_9 неодноразово приєднувався до відеоконференції (об 17:27:18 год, 17:27:35 год).

78. Відповідно до частини восьмою статті 212 ЦПК України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

79. Водночас, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції (частина п`ята

статті 212 ЦПК України).

80. У пункті 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, визначено, що за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

81. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що саме заявник самостійно обрав для себе зручний для нього спосіб участі в судовому засіданні - режим відеоконференції, суд створив йому належні технічні можливості. Однак обов`язок забезпечити безперебійне інтернет-з`єднання та справність власних технічних засобів покладається на сторони. За таких обставин, право заявника на доступ до правосуддя не є порушеним. Заявник не довів, що під час проведення відеоконференції саме судом було втрачено технічну можливість забезпечення її проведення.

82. Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом, зокрема,

у змісті постанов від 26 червня 2024 року у справі № 359/10024/21 (провадження № 61-17168св23), від 11 вересня 2024 року у справі № 359/1538/21 (провадження № 61-4994св24).

83. Таким чином, доводи касаційної скарги у вказаній частині на увагу не заслуговують.

84. Водночас колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги

в частині помилковості висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

85. Інші доводи касаційної скарги, з урахуванням висновків Верховного Суду зроблених за результатами перегляду справи у касаційному порядку, на увагу не заслуговують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити

в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

87. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).

88. З огляду на те, що законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката

Горбового В. А.,та скасування Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2024 рокуіз залишенням в силі ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року.

Керуючись статтями 141 400 409 411 413 415-419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від19 листопада 2024 рокускасувати, ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від22 липня 2024 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович