Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.02.2023 року у справі №143/549/21
Постанова КЦС ВП від 01.02.2023 року у справі №143/549/21
Постанова КЦС ВП від 01.02.2023 року у справі №143/549/21

Постанова

Іменем України

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 143/549/21

провадження № 61-19702св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 ,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року у складі судді Сича С. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів.

Позов мотивовано тим, що ДП «Сетам» в рамках виконавчого провадження № 60026733 з примусового виконання виконавчого листа № 143/1269/17 від 10 серпня 2018 року, виданого Погребищенським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 17 960 489, 42 грн, було організовано проведення електронних торгів з реалізації права оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. 16 грудня 2019 року у вищевказаних торгах взяв участь і переміг громадянин ОСОБА_1 , що підтверджується Протоколом № 453945 проведення електронних торгів від 16 грудня 2019 року. Ціна продажу склала 848 304,11 грн. На підставі вказаного Протоколу та платіжних документів, які підтверджують сплату коштів за придбане майно, 19 грудня 2019 року приватним виконавцем Турським О. В. складено Акт про проведення електронних торгів з реалізації права оренди земельної ділянки. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р., якій надав Протокол № 453945 проведення електронних торгів від 16 грудня 2019 року та Акт про проведення електронних торгів з реалізації права оренди земельної ділянки від 19 грудня 2019 року. 20 грудня 2019 року державний реєстратор Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. прийняла рішення № 50357455 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) за ОСОБА_1 28 грудня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видало наказ про внесення змін до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року.

08 січня 2020 року на підставі вказаного наказу між Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, якою внесено зміни до зазначеного договору оренди землі, а саме замінено сторону договору - орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 13 січня 2020 року адвокат Мартинюк Н. Р. в інтересах ОСОБА_2 подав до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455. 03 липня 2020 року Наказом Міністерства юстиції України № 2281/5 скасовано рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.

03 липня 2020 року на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 2281/5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) було знову зареєстровано за ОСОБА_2 . Вищезазначений наказ Міністерства юстиції України було оскаржено ОСОБА_1 до Погребищенського районного суду Вінницької області.

29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В., якому надав наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28 грудня 2019 року про внесення змін до договору оренди землі, додаткову угоду № 2 від 08 січня 2020 року до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року та інші документи.

10 жовтня 2020 року державний реєстратор Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. прийняв рішення № 54348383 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) за ОСОБА_1

ОСОБА_1 видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 226315680 від 01 жовтня 2020 року.

22 грудня 2020 року Погребищенський районний суд Вінницької області в справі № 143/1020/20 ухвалив рішення, яким скасував наказ Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 2281/2 та зобов`язав останнього відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1

04 березня 2021 року Вінницький апеляційний суд ухвалив постанову, якою залишив рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року без змін.

Міністерство юстиції України, без врахування вказаних судових рішень, повторно розглянуло скаргу ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року і наказом від 13 травня 2021 року № 1690/5 скасувало рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.

Крім того, 13 травня 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 1678/5 було задоволено і іншу скаргу ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року та скасовано рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.

На підставі вказаних наказів Міністерства юстиції України від 15 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 було знову зареєстровано за ОСОБА_2 .

Позивач вважав, що накази Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5, № 1690/5, якими його позбавлено права оренди земельної ділянки, є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки при їх прийнятті Міністерством юстиції України було порушено процедуру розгляду скарги, а саме в порушення вимог статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 10, 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25. грудня 2015 року № 1128 (надалі - Порядок № 1128), йому, як заінтересованій особі, не було надано копії скарги та доданих до неї документів, він не був повідомлений про час і місце засідання Колегії Міністерства юстиції України, що позбавило його права бути обізнаним з обставинами оскарження та матеріалами, що були предметом розгляду, а також можливості ознайомитися з доводами та вимогами даної скарги, подати свої пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування.

Крім того, позивачем зазначено, що оскаржений наказ від 13 травня 2021 року № 1690/5 прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31 березня 2021 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року.

З мотивів рішення, викладених у висновку Колегії з розгляду скарг від 31 березня 2021 року, слідує, що колегія, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 , перевіряла не дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, а фактично вдалася до оцінки правомірності придбання ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки на електронних торгах, тобто Комісія вийшла за межі своїх повноважень, перейняла на себе повноваження суду і фактично вирішила спір про право оренди земельної ділянки, який виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), укладений із ОСОБА_1 за результатами електронних торгів з реалізації права оренди, не був визнаний судом недійсним, а відтак цей договір в силу статті 204 ЦК України є правомірним і тягне за собою встановлення, зміну і припинення цивільних прав та обов`язків, як для ОСОБА_2 - припинення прав орендаря, так і для ОСОБА_1 набуття прав орендаря.

Питання правомірності цього правочину, на думку позивача, не може вирішуватися Міністерством юстиції України, адже повноваження останнього під час розгляду скарг обмежуються лише правом перевірки дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, без права надавати оцінку обставинам, які стали підставою для проведення реєстраційних дій, і які виходять за межі процедурних питань розгляду скарг Колегією, оскільки стосуються спору про право, який може розглядатися і вирішуватися лише судом.

Відтак, Колегією у висновку надано оцінку не діям державного реєстратора, а документам, які були подані для державної реєстрації та правочину, на підставі якого ОСОБА_1 набув право оренди, що є перевищенням повноважень при розгляді скарги по суті.

Зазначені обставини вже були встановлені рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року в справі № 143/1020/20, яке набрало законної сили 04 березня 2021 року, в якому суд вказав, що колегія Міністерства юстиції України вийшла за межі наданих їй законом повноважень.

Однак, незважаючи на судове рішення, Міністерство юстиції України, повторно розглядаючи скаргу, скасувало з тих самих підстав рішення державного реєстратора Чубатюк О. Р. Із аналогічних підстав позивач також вважав незаконним Наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5.

Позивач вказував, що мотиви рішення, викладені у висновку Колегії, на підставі якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5, про те, що державний реєстратор Козак Р. В. при прийнятті рішення та вчиненні реєстраційної дії начебто не перевірив наявність правочину, на підставі якого передбачена можливість виникнення, переходу або припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не перевірив належним чином документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, є необґрунтованими і суперечать фактичним обставинам.

Придбаним майном в даному випадку є «право оренди (користування) земельною ділянкою», яке набув ОСОБА_1 за результатами проведення прилюдних торгів. В підтвердження набуття права оренди ОСОБА_1 надав державному реєстратору Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки, затверджений приватним виконавцем Турським О. В., який відповідно до пункту 8 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, є підтвердженням виникнення у ОСОБА_1 права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017, наказ Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області від 28 грудня 2019 року та додаткову угоду № 2 від 08 січня 2020 року до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року.

Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №226315680, який 01.10.2020 був сформований державним реєстратором Чубатюк О.Р., підтверджується, що державний реєстратор Козак Р. В. встановив факт припинення права оренди земельної ділянки у ОСОБА_2 , і факт виникнення цього права у ОСОБА_1 .

Вказані документи були перевірені державним реєстратором, як на предмет наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, так і на предмет наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, у межах повноважень, які надані державному реєстратору відповідно до закону, виходячи із презумпції правомірності правочину і не вдаючись до юридичної оцінки дійсності самих правочинів.

Міністерство юстиції України, на думку позивача, має навести відповідні мотиви, із зазначенням конкретних норм закону, які були порушені державним реєстратором, і того, в чому полягає порушення цих норм із посиланням на докази, які це підтверджують. Проте, в цьому випадку у висновку Колегії взагалі не зазначено, чому Колегія вважає, що вищевказані обставини не були перевірені державним реєстратором Козак Р. В., і які докази це підтверджують, тому позивач вважає, що висновок Колегії не можна розцінювати як обґрунтований.

ОСОБА_1 просив:

визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1690/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року на рішення державного реєстратора Липовецької РДА Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455;

зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 ;

визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року на рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383;

зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1690/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року на рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455.

Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року на рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козак Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383.

Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Суд першої інстанції вказав, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, та вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання зазначених суб`єктів реєстраційних правовідносин для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати, зокрема заінтересованих осіб, про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та заінтересовані особи повинні бути обізнаними про подання скарги та її зміст, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення, зокрема заінтересованої особи, про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача мають свідчити про поінформованість заінтересованої особи, а також про об`єктивну спроможність всіх суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги. Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Суд першої інстанції встановив, що позивачу не надавалися копії скарг та доданих до них документів, він не був повідомлений про дату, час та місце засідання колегії, що позбавило його можливості ознайомитись із доводами та вимогами скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування. Міністерством юстиції України не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували здійснення додаткового повідомлення позивача про дату, час і місце засідання колегії в означені способи. Міністерство юстиції України вочевидь мало можливість і повинно було з офіційних джерел, якими безсумнівно є матеріали попередньої позовної заяви ОСОБА_1 , встановити засоби зв`язку ОСОБА_1 , як «заінтересованої особи». Зазначені процедурні порушення розгляду скарги, на переконання суду, обумовлюють наявність достатніх, самостійних, безумовних і необхідних правових підстав для визнання оскаржених наказів незаконними та їх скасування. Тому зазначені накази не підлягають перевірці по суті встановлених під час їх прийняття обставин, тобто результатів перевірки скарг ОСОБА_2 , оскільки позбавлення позивача, як заінтересованої особи, можливості взяти участь у розгляді скарг є істотним порушенням процедури їх розгляду, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішень, що є достатньою правовою підставою для визнання незаконними та скасування спірних наказів. Суд вважає вмотивованими доводи позивача про те, що надаючи правову оцінку правочину щодо переходу до нього права оренди земельною ділянкою внаслідок реалізації такого права державним виконавцем на публічних торгах, Колегія Міністерства юстиції України вийшла за межі наданих їй законом повноважень.

Суд першої інстанції зазначив, що визначаючись із обґрунтованістю позовних вимог щодо зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 , суд виходить із того, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може трактуватися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Захист судом порушеного права орендаря у згаданий спосіб є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та спричиненим прийняттям оспорюваного наказу наслідкам.

Суд першої інстанції вказав, що прохальна частина позовної заяви містить дві однакові за своїм змістом та юридичною спрямованістю позовні вимоги щодо зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди позивача на земельну ділянку. Суд вважає, що звернення ОСОБА_1 із зазначеними позовними вимогами в їх сукупності, не суперечить завданням цивільного судочинства та узгоджується із принципом диспозитивності цивільного судочинства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Міністерства юстиції України задоволено частково.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року у частині зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 , а також у частині розподілу судових витрат скасовано та постановлено в цих частинах нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі №640/17492/20 (провадження №К/9901/5501/21). Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу. Cуд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.

Апеляційний суд вказав, що встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували здійснення додаткового повідомлення позивача про дату, час і місце засідання колегії в зазначені способи та позивачу не надавалися копії скарг та доданих до них документів, а відтак він не був повідомлений про дату, час та місце засідання колегії, що позбавило його можливості ознайомитись із доводами та вимогами скарг, подати пояснення (заперечення) та докази на їх обґрунтування. За таких обставин, позивач не брав участі у розгляді скарги саме через неналежне дотримання вимог закону щодо повідомлення про час та місце її розгляду.

Апеляційний суд зазначив, що позбавлення заінтересованої особи, яка є власником (користувачем) майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення. Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені процедурні порушення розгляду скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Такий правовий висновок узгоджується з висновком щодо застосування відповідних норм права, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №143/1020/20 від 13 жовтня 2021 року.

Апеляційний суд вказав, що при задоволенні позову в частині зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув увагу, що відповідно до пункту 17 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації у разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону. Таким чином ця вимога є передчасною, оскільки доказів ухилення відповідача від внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань матеріали справи не містять, та відповідно означені дії відповідачем вчиняються автоматично, за наявності судового рішення та не потребують окремих дій позивача, з огляду на приписи пункту 17 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Аргументи учасників справи

01 грудня 2021 року Міністерство юстиції України подало касаційну скаргою на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, в якій просило: скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга Міністерство юстиції України мотивована тим, що

судами встановлено, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 не був визначений як заінтересована особа в скаргах ОСОБА_2 , Колегія з власної ініціативи визначила останнього як заінтересовану особи, оскільки згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на момент подання скарг було зареєстроване речове право оренди спірною земельною ділянкою. При цьому у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інших доступних офіційних джерелах відсутня інформація про номер телефону та адресу електронної пошти ОСОБА_1 . Розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства Юстиції України оголошення про час та місце розгляду скарги із зазначенням скаржника, суб`єкта оскарження та інших заінтересований осіб відповідає встановленому законом порядку повідомлення заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги. При цьому, неприбуття повідомлених у такий спосіб осіб не перешкоджає розгляду скарги. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що оголошення про час та місце розгляду скарг, за результатами яких прийняті оскаржувані накази, були розмішені на веб-сайті Міністерства Юстиції України та містили інформацію, достатню для того, щоб позивач міг зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких він має відношення - в оголошенні було прямо вказано, що ОСОБА_1 запрошується на засідання Колегії з приводу розгляду скарги ОСОБА_2 , визначено інших заінтересованих осіб та суб`єкта оскарження. Зазначені обставини сторонами по справі не заперечувались. За таких умов позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарг, але не прибув на засідання Колегії з їх розгляду, що, однак, не перешкоджає проведенню такого розгляду. Тобто процедурних порушень під час розгляду скарг ОСОБА_2 допущено не було, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню;

при цьому доводи відповідача про відсутність у матеріалах розгляду скарги Колегією адреси і засобів зв`язку ОСОБА_1 судом до уваги не взято. Суд першої інстанції посилається на існування іншої позовної заяви у судовій справі де позивачем є ОСОБА_1 , а відповідачем Мін`юст. Проте, судом не враховано, що відповідачем у справі про яку йдеться в оскаржуваному рішенні є Міністерство юстиції України, а не Колегія, а предметом оскарження наказ Мін`юсту, а не рішення колегії. Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б доводили висновок суду про можливість Колегії повідомити ОСОБА_1 про розгляд скарги. Таким чином висновок суду про можливість повідомлення ОСОБА_4 про засідання колегії ґрунтується на припущеннях та не підтверджений ані матеріалами справи ані іншими доказами;

під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором не було належним чином встановлено наявності нового правочину, на підставі якого передбачена можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки подані для проведення державної реєстрації прав документи не давали змоги встановити підстави для набуття права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку;

позивач не надав жодного доказу який би підтверджував незаконність прийнятих Міністерством юстиції України наказів та не доводить порушення Мінюстом чинного законодавства. Натомість, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги та скасовав накази Міністерства юстиції України, які відновлюють порушені, незаконними рішеннями державних реєстраторів права скаржника.

06 грудня 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що:

розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства Юстиції України оголошення про час та місце розгляду скарги із зазначенням скаржника, суб`єкта оскарження та інших заінтересований осіб відповідає встановленому законом порядку повідомлення заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги. При цьому, неприбуття повідомлених у такий спосіб осіб не перешкоджає розгляду скарги. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що оголошення про час та місце розгляду скарг, за результатами яких прийняті оскаржувані накази, були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції України та містили інформацію, достатню для того, щоб позивач міг зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких він має відношення - в оголошенні було прямо вказано, що ОСОБА_1 запрошується на засідання Колегії з приводу розгляду скарги ОСОБА_2 , визначено інших заінтересованих осіб та суб`єкта оскарження. Зазначені обставини сторонами по справі не заперечувались. Позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарг, але не прибув на засідання Колегії з їх розгляду, що, однак, не перешкоджає проведенню такого розгляду. Тобто процедурних порушень під час розгляду скарг ОСОБА_2 допущено не було, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню;

порядком в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (яка є чинною і наразі), передбачено, що копія скарги з додатками лише в день розгляду скарги надається суб`єкту оскарження та заінтересованим особам, які з`явились на засідання Колегії з її розгляду. Якщо суб`єкт оскарження чи заінтересовані особи, що прибули у засіданні для розгляду скарг, виявлять бажання ознайомитись з матеріалами скарги та надати пояснення, розгляд скарги відкладається для надання таким особам можливості реалізувати їх права. При цьому, завчасне (за декілька днів до засідання Колегії) надання суб`єкту оскарження чи заінтересованим, особам копії скарги з додатками чинним порядком не передбачене.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

20 січня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 січня 2022 року вказано, що підставою касаційного оскарження указаних судових рішень Міністерство юстиції України зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 826/1632/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 826/9791/17, від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у контексті застосування пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, у частині умов, за яких є обов`язковим повідомлення заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги у додатковий спосіб - телефонограмою або засобами електронного поштового зв`язку, та які для цього має вчиняти, і які офіційні джерела має використовувати з цією метою, Колегія Міністерства юстиції України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також, заявник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 грудня 2021 року вказано, що підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 826/1632/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2018 року у справі № 826/3539/17, від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник указує, на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо застосування пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аналіз касаційних скарг свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1690/5 та про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 29 листопада 2012 року між Погребищенською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем) було укладено Договір оренди землі, згідно якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 134,09 га, яка знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

На електронних торгах, проведених 16 грудня 2019 року в ході виконавчого провадження № 60026733 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 143/1269/17 від 10 серпня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було придбано право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

На підставі Протоколу від 19 грудня 2019 року приватним виконавцем Турським О. В. було складено Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки.

20 грудня 2019 року ОСОБА_1 був виданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №194092306

Згідно із рішенням державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 проведено державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_1

13 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди за ОСОБА_1 .

Згідно із висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08 травня 2020 року рекомендовано скаргу ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року задовольнити в повному обсязі та скасувати рішення від 20 грудня 2019 року № 50357455, прийняте державним реєстратором Чубатюк О. Р.

03 липня 2020 року Наказом Міністерства юстиції України № 2281/5 скасовано рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.

03 липня 2020 року на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 2281/5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) було знову зареєстровано за ОСОБА_2 .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року в справі № 143/1020/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання незаконним та скасування наказу, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 2281 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року на рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455, та зобов`язано Міністерство юстиції України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 за ОСОБА_1 .

Згідно із висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31 березня 2021 року рекомендовано скаргу ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року задовольнити в повному обсязі та скасувати рішення від 01 жовтня 2020 року № 54348383, прийняте державним реєстратором Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козаком Р. В.

Наказом Міністерства юстиції України № 1678/5 від 13 травня 2021 року скаргу ОСОБА_2 від 06 жовтня 2020 року задоволено в повному обсязі та скасовано рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області Козака Р. В. від 01 жовтня 2020 року № 54348383 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017.

Згідно із висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31 березня 2021 року рекомендовано скаргу ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року задовольнити в повному обсязі та скасувати рішення від 20 грудня 2019 року № 50357455, прийняте державним реєстратором Чубатюк О. Р.

Наказом Міністерства юстиції України № 1690/5 від 13 травня 2021 року скаргу ОСОБА_2 від 13 січня 2020 року задоволено в повному обсязі та скасовано рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О. Р. від 20 грудня 2019 року № 50357455 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 134,09 га з кадастровим номером 0523484200:02:002:0017 на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2020 року № 1690/5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017) було знову зареєстровано за ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року по справі № 640/18150/19 зроблено висновок, що: «чинне законодавство передбачає обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, що зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів. Як встановили суди попередніх інстанцій, повідомлення про розгляд скарги ОСОБА_2 , про час і місце розгляду цієї скарги було розміщене 10 серпня 2018 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. При цьому, суди правильно зазначили, що Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення, та разом з цим, врахувавши мету такого повідомлення, дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що таке повідомлення повинно містити інформацію про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги. Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, зазначене вище розміщене 10 серпня 2018 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України повідомлення не містило усю достатню та необхідну інформацію, яка б дозволяла визнати таке повідомлення належним. У повідомленні відсутня жодна інформація щодо суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються) та щодо суті скарги. Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що розгляд скарги ОСОБА_2 був здійснений Комісією з порушенням порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації: без належного повідомлення суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржувалися) та інших заінтересованих осіб (Приватного підприємства «Шарм Плюс» та позивача як засновника цього підприємства) про час та місце засідання Комісії з розгляду скарги ОСОБА_2».

Суди встановили, що позивач не брав участі у розгляді скарги через неналежне дотримання вимог закону щодо повідомлення про час та місце її розгляду, а тому позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів Міністерства юстиції України слід задовольнити. Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги. Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 640/17492/20 (провадження № К/9901/5501/21), Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

Встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Судами встановлено, що позивач не брав участі у розгляді скарги, що свідчить про неналежне дотримання вимог закону щодо повідомлення про час та місце розгляду.

Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником (користувачем) майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені процедурні порушення розгляду скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині прийняті без додержання норм матеріального права та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а судові рішення в оскарженій частині залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційних скарг покладається на осіб, які подали касаційні скарги.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1690/5 та про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року № 1678/5 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук