Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 361/545/2017-к

провадження № 51-2577км18

26 червня 2018 року

м. Київ

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої Григор'євої І. В.,

суддів: Голубицького С. С., Стороженка С. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шибінської В. В.,

захисника Антоненко О. О. (Войтової О. О.),

прокурора Руденко О. П.,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Войтової О. О. в інтересах засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110230004766, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Камянки Тростянецького району Сумської області, жительки АДРЕСА_1

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

За вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.

Суд визнав ОСОБА_4 винуватою в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивстві) за обставин, викладених у вироку.

Як установив суд, 10 листопада 2016 року о 21:45 на майданчику третього поверху будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 під час конфлікту на ґрунті ревнощів ударила ОСОБА_5 в обличчя, унаслідок чого та впала. Після того, як остання підвелася, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла штовханина, і вони перемістилися на майданчик першого поверху, де ОСОБА_4 вдарила рукою потерпілу в ліву скроню, від чого ОСОБА_5 знову впала. У подальшому о 21:50 ОСОБА_4, реалізуючи свій умисел на вбивство ОСОБА_5, обхопила рукою її шию і з силою стиснула, завдавши цим потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті від механічної асфіксії.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 25 квітня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою обвинуваченої ОСОБА_4 на вказаний вирок. Таке рішення суд мотивував тим, що вирок суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі захисник Войтова О. О. просить на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Аргументуючи свою вимогу, захисник зазначає, що в апеляційній скарзі засуджена навела доводи щодо неправильної кваліфікації її дій, а також щодо порушення судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 349 КПК, на які суд апеляційної інстанції уваги не звернув і необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції захисник підтримала касаційну скаргу, прокурор вважав її такою, що не підлягає задоволенню, потерпіла з питань вирішення поданої скарги покладалась на розсуд суду.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року засуджена, окрім викладення інших фактичних обставин кримінального провадження, заперечувала правильність юридично-правової оцінки вчинених дій і просила їх перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 119 КК.

Проте апеляційний суд, не розмежувавши всіх наведених доводів, не надавши строку для усунення недоліків з огляду на положення ч. 1 ст. 399 КПК, відмовив ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за її скаргою. В ухвалі згаданий суд послався по суті лише на те, що обвинувачена заперечує обставини, яких вона за законом не вправі оскаржувати. Таким чином, твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_4 щодо неправильної кваліфікації діяння залишилися поза увагою судді апеляційного суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції, застосувавши положення КПК щодо особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч. 2 ст. 394 цього Кодексу), не врахував, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій особи судом першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 25 липня 2017 року постановив рішення у справі «Ростовцев проти України», яке набуло статусу остаточного 25 жовтня 2017 року. В цій справі було встановлено, що національні суди всупереч ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушили суть права заявника на подання апеляційної скарги.

За висновками ЄСПЛ позиція національних судів у кримінальній справі заявника суперечить тлумаченню відповідних положень законодавства урядом України й практиці, згідно з якою поняття «обставини», використане під час відповідного провадження на національному рівні, поширюється лише на фактичні обставини справи і не містить їхньої кримінально-правової кваліфікації; не можна стверджувати, що заявник повинен був передбачати, що, не оспорюючи фактів, установлених у судовому засіданні, він відмовився від можливості оскарження обвинувального вироку щодо себе, якщо він вважав правову кваліфікацію своїх дій неправильною.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18), національне законодавство, зокрема ч. 2 ст. 394 КПК, встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду з підстави неправильної кваліфікації дій указаним Кодексом не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, відмовивши ОСОБА_4 у відкритті провадження за її скаргою на постановлений щодо неї вирок, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування ухвали цього суду на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

Отже, доводи в касаційній скарзі щодо незаконності оспорюваного рішення є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти відповідно до вимог ст. 398 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів

у х в а л и л а:

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року щодо ОСОБА_4 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Голубицький І. В. Григорєва С. О. Стороженко