ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня2020 року
м. Київ
справа № 556/1381/18
провадження № 51-6250км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР)за № 12018180230000271, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року задоволено клопотання захисника Мудрака О .С. та закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 12 вересня 2019 року ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що суд першої інстанції:
- всупереч вимогам ст. 314 КПК прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 27 березня, а під час судового розгляду в судовому засіданні від 10 квітня 2019 року, тобто не дотримався процесуальної форми розгляду провадження;
- не обґрунтував належним чином свого рішення, а лише констатував факт закінчення строку досудового розслідування, не навівши при цьому жодних доводів, яким саме чином пропущено строк та чим це підтверджується;
- не надав належної оцінки наявним у провадженні та дослідженим у ході судового розгляду доказам;
- не врахував, що досудове розслідування проведено у межах строків, передбачених ст. 219 КПК, не потребувало продовження, враховуючи призупинення досудового розслідування у зв`язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_4 .
Також прокурор стверджує, що в ході апеляційного розгляду:
- порушено вимогистатей 370, 419 КПК, оскільки апеляційний суд не відреагував у передбаченому процесуальним законом порядку на істотне порушення кримінального процесуального закону, допущене судом першої інстанції,та не мотивував, чому залишив доводи прокурора без задоволення;
- не надано належної оцінки доводам в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутня частина аудіозапису судового засідання суду першої інстанції від 10 квітня 2019 року щодо дослідження письмових доказів (з 11:18 по 11:22), а також частина документів, які прокурор оголосив та надав суду першої інстанції для підтвердження законності проведеного досудового розслідування.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення від захисника Мудрака О.С. в інтересах ОСОБА_1 .
Від інших учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор частково підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК.
Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК).
З матеріалів провадження вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК внесено до ЄРДРза №12018180230000271 8 червня 2018 року, після чого 19 червня цього ж року старшимслідчим СВ Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Шевчук В.Г. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 3 ст.185 КК із врученням останньому пам`ятки про процесуальні права, і того ж дня ОСОБА_1 допитано як підозрюваного.
Постановою слідчого Шевчук В.Г. від 16 серпня 2018 року зупинено розслідування кримінального провадження № 12018180230000271 від 8 червня 2018 року за підозрою ОСОБА_4 та оголошено його в розшук. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 5 вересня 2019 року відновлено, матеріали щодо ОСОБА_4 виділено в окреме кримінальне провадження (а.п. 165, 166).
6 вересня 2019 рокупрокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018180230000271 щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК, після чого провадження направлено до суду.
Зазначені обставини прокурором у касаційній скарзі не заперечуються.
Суд першої інстанції, розглядаючи в судовому засіданні клопотання захисника Мудрака О.С. про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, встановив, що з моменту оголошення про підозру ОСОБА_6 до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, а зупинявся лише щодо ОСОБА_4 - особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження; злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи. Тому суд першої інстанціїдійшов висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставах, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Таким чином, з ухвали вбачається, що суд першої інстанції не лише констатував факт закінчення строку досудового розслідування, про що йдеться в касаційній скарзі, а належним чином мотивував своє рішення, навівши відповідні доводи на підтвердження цього. Разом з цим за встановлених обставин щодо необхідності закриття провадження суд першої інстанції обґрунтовано не надав належної оцінки наявним в провадженні та наданим прокурором доказам.
Твердження у скарзі прокурора про те, що досудове розслідування щодо ОСОБА_1 проведено у межах строків, передбачених ст. 219 КПК, і не потребувало продовження, враховуючи призупинення досудового розслідування у зв`язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_4 , було предметом розгляду суду першої інстанції і не знайшло свого підтвердження, оскільки, як установлено цим судом, досудове розслідування щодо ОСОБА_1 не зупинялось.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи провадження в апеляційному порядку, дослідив матеріали кримінального провадження та ретельно проаналізував доводи в апеляційній скарзі прокурора, які аналогічні доводам, наведеним у касаційній скарзі, надавши їм належну оцінку.
Суд апеляційної інстанції також з`ясував, що згідно з листом т.в.о. начальника Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Степанюк В.М. старший слідчий Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції Шевчук В.Г. перебувала у черговій щорічній відпустці за 2018 рік, а тому не могла вчиняти будь-яких слідчих дій, у тому числі виносити постанову про зупинення досудового розслідування та відновлення досудового розслідування.
Що стосується доводів прокурора в касаційній скарзі про відсутність частини аудіозапису судового засідання суду першої інстанції від 10 квітня 2019 року (з 11:18 по 11:22), а також частини документів, які, як зазначає прокурор, він оголосив та надав суду першої інстанції для підтвердження законності проведеного досудового розслідування, то Суд вважає їх неспроможними з огляду на таке. Прокурор у скарзі не зазначив, які саме документи відсутні у кримінальному провадженні та яка інформація містилася на звукозаписі і яким чином за встановлених судом обставин відсутність у матеріалах провадження наданих ним доказів та технічний запис їх дослідження протягом чотирьох хвилин вплинули чи могло вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення.
Крім цього, належних доказів на підтвердження існування таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, прокурор суду касаційної інстанції не надав.
Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Твердження у касаційній скарзі про те, що суд не дотримався процесуальної форми розгляду провадження, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).
Ураховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які вплинули чи могли вплинути на законність судових рішень, про що йдеться в касаційній скарзі, не встановлено.
За таких обставин відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги.
Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
А.М. Макаровець В.В. Король В.П. Огурецький