Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 446/1001/22

провадження № 51-6869км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

(в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31 травня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 5 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141420000063, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), раніше судимого за вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року за ч. 1 ст. 389 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, засуджено ОСОБА_6 і ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК кожного до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71 КК до призначеного ОСОБА_6 покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 рішення щодо якого не оскаржуютсья.

Згідно з вироком суду 27 травня 2022 року приблизно о 20:31 ОСОБА_6 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , під час дії воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули на неогороджену територію, що по АДРЕСА_4 , де знаходиться складське приміщення, що належить ОСОБА_10 .

Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, попередньо розподіливши ролі у вчиненні злочину, зокрема ОСОБА_8 перебував поруч з територією, де знаходиться складське приміщення і спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою недопущення перешкоджання виконанню задуманого, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пішли до складського приміщення із заздалегідь підготовленими мішками.

Далі, ОСОБА_6 за допомогою металевого лому, який знайшов на цій території, зірвав навісний замок на дверях приміщення, а ОСОБА_7 стояв поруч, спостерігаючи та підтримуючи його дії. Після чого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 проникли всередину приміщення, звідки викрали майно, яке помістили в два мішки і покинули приміщення. В цей час ОСОБА_8 продовжував спостерігати за навколишньою обстановкою та дочекавшись ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з викраденим майном, всі разом покинули місце вчинення злочину, а викраденим розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 4 087, 75 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 , котрий діє в інтересах засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і на підставі ст. 284 КПК закрити кримінальне провадження. На думку захисника, судовий розгляд був неповний та необ`єктивний, а вирок суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, оскільки ґрунтується на неналежних і недопустимих доказах, якими не підтверджується поза розумним сумнівом винуватість засуджених у вчиненні злочину. При цьому зазначає, що в момент наближення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до складу, у останнього виник умисел на крадіжку майна, про що ОСОБА_8 не знав і не міг дізнатися, оскільки йшов на деякій відстані від них. Таким чином, ОСОБА_8 перебував за межами території складу та не мав жодного відношення до вчинення злочину, а наявність між засудженими попередньої домовленості на крадіжку нічим не підтверджена. Крім того стверджує, що огляд місця події було проведено з порушеннями вимог КПК, а тому він є неналежним і недопустимим доказом, як і похідні від нього докази.

Позиції учасників судового провадження

Засуджені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_9 підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.

Разом з тим, в судовому засіданні засуджені вину у вчиненому не визнали, ОСОБА_6 заперечував наявність попередньої змови між ними та пояснив, що вони з ОСОБА_7 27 травня 2022 року приблизно о 20:30 прийшли до ОСОБА_10 забрати гроші, які той був винен за виконану роботу, а коли він зрозумів, що потерпілого немає, то вирішив забрати пиво зі складу, оскільки знав про його наявність. Зазначив, що він зірвав металевим ломом навісний замок, проник у середину складу і почав пакувати у мішки алкогольні напої. ОСОБА_7 також був у приміщенні та допомагав йому, а ОСОБА_8 вони зустріли вже по дорозі. Після цього вони втрьох пішли до знайомого, куди згодом приїхав потерпілий з поліцією.

Засуджений ОСОБА_7 у суді пояснив, що він погодився на пропозицію ОСОБА_6 забрати гроші у ОСОБА_10 і в день події вони втрьох йшли по дорозі, але ОСОБА_8 кудись відійшов. В цей час він спільно з ОСОБА_6 пішли до складу, де останній почав зривати замок ломом. Підтвердив, що заходив в середину цеху, подавав мішки ОСОБА_6 та виносив їх. По дорозі назад вони зустріли ОСОБА_8 , якому пояснили, що замість грошей взяли пиво, і той допомогам їм нести мішки.

Допитаний у суді засуджений ОСОБА_8 пояснив, що він нікуди не заходив, нічого не крав та ні з ким ні про що не домовлявся. Проте підтвердив, що в день події вони втрьох йшли по гроші до ОСОБА_10 , але йому потрібно було відійти у сторону. Через десять хвилин він побачив, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 несуть мішки, вони повідомили, що в них пиво. ОСОБА_8 зазначив, що самостійно він не ніс мішки, але трохи підтримував.

Разом з тим, версія розвитку подій, на якій наполягали засуджені, не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу засуджених та на підтвердження їх винуватості у вчиненні крадіжки обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_10 , котрий пояснив, що 27 травня 2022 року приблизно о 22:50 він приїхав на склад, де виявив, що було зірвано навісний замок та відсутні слабоалкогольні напої. На записі з камер відеоспостереження він побачив, як ОСОБА_6 , котрий інколи у нього працював, та ОСОБА_7 здійснили крадіжку. Він зі знайомими поїхали до місця, де на його думку могли перебувати засуджені, та по дорозі їх побачили, коли засуджені вже заходили в будинок. При цьому, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пішли в хату, а ОСОБА_6 почав тікати, однак його наздогнали. ОСОБА_6 пояснював, що більше такого робити не буде, проте він повідомив про подію правоохоронні органи. Також пояснив, що всі вилучені поліцією пляшки були упаковані у два мішки з бирками та передані йому на зберігання.

Показання потерпілогоє логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з показаннями свідка ОСОБА_11 , котрий пояснив, що коли він приблизно о 20:45 приїхав на місце події, то побачив зірваний замок і зателефонував ОСОБА_10 . Вони подивилися камери відеонагляду і виявили факт крадіжки. Потім поїхали до ймовірного місця знаходження засуджених, де вони і перебували разом з іншими людьми, які вже почали розпивати викрадені напої. Свідок пояснив, що ОСОБА_6 інколи працював у потерпілого вантажником і йому було відомо де знаходяться продукти, зокрема пиво. Свідок ОСОБА_12 , котра працює бухгалтером у ОСОБА_10 , пояснила, що коли в день події потерпілий повідомив про крадіжку, вона склала акт нестачі, згідно якого була нестача напоїв на загальну суму 4700 грн. Зазначила, що вся продукція була в межах строку придатності.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в основу вироку були покладені належні та допустимі докази, зокрема: протокол огляду місця події від 27 травня 2022 року, відповідно до якого встановлено, що вхід у складське приміщення здійснюється через двері, які закриваються на навісний замок, на якому виявлено пошкодження, поруч виявлено будівельний лом, встановлено наявність камер відеоспостереження; накладну від 26 травня 2022 року, з якою видно, що ОСОБА_10 отримав продукти на суму 14 060 грн; акт пошкодження та нестачі майна від 28 травня 2022 року, відповідно до якого встановлено нестачу товару у загальній кількості 125 штук вартістю 4 875 грн; витяг з ЄРДР від 28 травня 2022 року, з якого убачається, що цього ж дня ОСОБА_10 повідомив, що близько 21:00 невідомі особи шляхом злому навісного замка проникли у належне йому приміщення, а вже у 00:12 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_10 щодо факту крадіжки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 майна зі складу; протокол огляду предмета від 28 травня 2022 року, з якого убачається, що було оглянуто відеофайли з камер відеоспостереження, де зафіксований чоловік схожий на ОСОБА_8 , а також зафіксовано появу осіб, схожих на ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , котрі прямують в напрямку вул. Саксаганського, позаду них йде ОСОБА_8 . Також зафіксовано як ОСОБА_7 та ОСОБА_6 несуть два наповнені мішки, а ОСОБА_8 йде позаду. В судовому засіданні всі засуджені впізнали себе, як осіб, котрі зафіксовані на цих відеозаписах; протокол огляду предмета від 28 травня 2022 року, відповідно до якого оглянуто вилучений в ході проведення ОМП (складських приміщень) оптичний диск та зафіксовано, як о 20:32 з`являються дві особи, котрі в подальшому наближаються і можна розпізнати ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Далі ОСОБА_6 бере лом, відкриває двері та потрапляє в середину. Потім ці особи виносять з приміщення два наповнені мішки. Крім того, о 20:38 зафіксовано особу, одягнену у темний одяг, котра прямує за ОСОБА_7 і ОСОБА_6 . Також зафіксовано, як у середині приміщення ОСОБА_7 і ОСОБА_6 наповнюють пакети слабоалкогольними напоями і пивом. В судовому засіданні ОСОБА_7 і ОСОБА_6 впізнали себе, як осіб, котрі зафіксовані на цьому відеозаписі.

З досліджених районним судом протоколів слідчих експериментів від 1 та 15 липня 2022 року (з відеозаписами), проведених за участю засуджених, убачається, що ОСОБА_6 розповів як він спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили крадіжку у потерпілого, вказав, що ОСОБА_8 не заходив на територію, однак допомагав нести мішки. Засуджений ОСОБА_8 під час слідчої дії пояснив, що прийшов на територію складських приміщень потерпілого, щоб отримати кошти за виконану роботу. Згодом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли і повернулись з пивом, а він у цей час був при вході на територію цього приміщення. Засуджений ОСОБА_7 також пояснив, що вони втрьох прийшли на цю територію з метою отримати кошти, однак, згодом ОСОБА_6 повідомив, що можна розрахуватися пивом. Зазначив, що ОСОБА_8 кудись відійшов, а ОСОБА_6 за допомогою лома відчинив склад.

Згідно з дослідженого судом протоколу огляду місця події від 28 травня 2022 року вбачається, що було оглянуто будинок ( АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_13 , виявлено та вилучено пляшки з пивом і слабоалкогольними напоями, а також пусти пляшки. Під час слідчої дії ОСОБА_6 добровільно видав пакет та мішок, в яких були напої.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_14 , котрий був понятим під час вищезазначеної слідчої дії пояснив, що йому з ОСОБА_15 (інший понятий) показували два мішки, в яких було пиво та інші напої, проте добре не пригадує цих подій через факт сп`яніння і пізній час доби, але напевне при ньому мішки не опечатувались і обвинувачених він там не пригадує. Разом з тим, свідок ОСОБА_15 у суді пояснила, що була понятим разом з ОСОБА_14 під час проведення процесуальних дій по факту крадіжки, де також були працівники поліції, обвинувачені та власник житла - ОСОБА_13 . Свідок підтвердила, що мало місце передача двох білих мішків, що були зав`язані шнурками, і була бирка, на якій щось було написано, а у мішках були пляшки з напоями, як пусті так і повні. Також свідок підтвердила факт підписання протоколу.

Судом було досліджено та надано відповідну оцінку висновкам експертиз (від 8, 9 та 10 червня 2022 року), яким встановлено, що сліди пальців рук, які виявлені на місці злочину, належать ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , виявлено сліди знаряддя злому на навісному замку, а сам замок зламаний та непридатний для замикання. Також встановлено ринкову вартість викрадених напоїв (пиво тощо).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_16 підтримала зроблені нею висновки та пояснила, що оскільки дослідження об`єктів є допустимим по їх фотографіях, то вона не оглядала такі предмети (пляшки з напоями) під час надання висновку про їх вартість.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зібраними та дослідженими доказами беззаперечно доводиться факт проникнення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у складське приміщення та викрадення з нього вказаних в обвинувальному акті товарів, що належать потерпілому.

Крім того суд дійшов висновку про доведеність факту участі у цьому кримінальному правопорушенні ОСОБА_8 , котрий хоч і в приміщення не проникав, однак спільно з іншими засудженим прийшов до місця вчинення злочину, перебував поряд, коли інші вчиняли крадіжку, допомагав нести викрадені товари, що підтверджується дослідженим відеозаписом (засуджені спочатку рухаються до місця вчинення злочину, а після йдуть назад і ОСОБА_8 допомагає нести викрадені речі).

Також, співучасть ОСОБА_8 підтверджується даними протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_6 , де він вказує, що ОСОБА_8 допомагав нести мішки з викраденим і був поряд з місцем вчинення злочину, а також даними протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю самого ОСОБА_8 , де він пояснює, як ніс мішок з викраденим спільно з іншими засудженими. Показання ОСОБА_8 про те, що на час вчинення крадіжки він відлучався, а вже коли повернувся, то побачив інших засуджених з мішками, суд оцінив критично, зазначивши, що вони є непослідовними. При цьому, ОСОБА_8 у суді стверджував, що в момент вчинення злочину він пішов далі по вулиці, а під час слідчого експерименту зазначав, що пішов в туалет на території складських приміщень, неподалік від місця вчинення злочину.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт попереднього розподілу ролей між співучасниками злочину є доведеним. Зокрема, ОСОБА_8 знаходився поруч із територією, де знаходиться складське приміщення і спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою недопущення перешкоджання виконанню задуманого, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 проникли всередину приміщення, звідки викрали майно.

У підсумку, колегія суддів вважає, що суд, оцінивши у сукупності всі докази у справі, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими і в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Частина 2 ст. 17 КПК передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді першої інстанції, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Зазначене у вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, відповідає диспозиції норми кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені засудженими дії, які суд правильно кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК, а саме дії ОСОБА_8 кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у сховище, а дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ще додатково за кваліфікуючою ознакою - крадіжка вчинена повторно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що вирок відповідає вимогам статей 370 373 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, а тому доводи захисника про протилежне є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив викладені в ній доводи (про недоведеність вини засуджених у вчиненні злочину, недопустимість і неналежність доказів та інші), аналогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі, і визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви своїх висновків.

Зокрема, суд зазначив, що висновки районного суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими доказами (зокрема, показаннями потерпілого, свідків, а також письмовими доказами).

Доводи сторони захисту про відсутність в діях засуджених попередньої змови на вчинення злочину належним чином перевірялись апеляційним судом та визнані безпідставними. В обґрунтування свого висновку суд зазначив, що домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

При цьому, у даному кримінальному провадженні судом встановлено, що дії засуджених з самого початку були узгодженими та послідовними. Зокрема, ОСОБА_8 спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою недопущення перешкоджання виконанню задуманого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільно проникли в складське приміщення, після того як ОСОБА_6 зламав металевим ломом навісний замок вхідних дверей. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили спільні дії, спрямовані на викрадення майна. Після чого засуджені втрьох втекли з місця вчиненя злочину.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій засуджених, що свідчить про їхню попередню домовленість на вчинення злочину, з чим погоджується й колегія суддів.

Також, судом апеляційної інстанції перевірялись доводи захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 28 травня 2022 року з фототаблицею (будинку, що належить ОСОБА_13 ), проведеного за участю понятих ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , відповідно до якого ОСОБА_6 добровільно видав пакет, господарський мішок з пивом та слабоалкогольними напоями. Сторона захисту наголошувала на тому, що огляд було проведено без участі понятих та їм не роз`яснювались права і обов`язки, а також не здійснювалась безперервна відеозйомка під час слідчої дії.

Спростовуючи вказані твердження, суд зазначив, що свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_14 у суді першої інстанції пояснили, що були присутні під час проведення вказаної слідчої дії, вказали на місце її проведення, а також підтвердили факт вилучення пляшок з пивом та іншими напоями. Крім того, під час огляду місця події понятим були роз`яснені права і обов`язки, що підтверджується підписами ОСОБА_15 і ОСОБА_14 у протоколі. Що стосується здійснення відеозйомки, то відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК, це є правом слідчого, а тому твердження захисту про обов`язковість такого фіксування є безпідставними. Разом із цим, під час даної слідчої дії проводилось фотографування і до протоколу долучена фототаблиця.

Враховуючи те, що вказану слідчу дію проведено, а протокол огляду місця події від 28 травня 2022 року складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, то підстави для визнання вказаного доказу, як і похідних від нього, недопустимими відсутні.

Що стосується тверджень сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не встановлено, що потерпілому завдано реальної матеріальної шкоди у грошовому виразі, то апеляційний суд зазначив наступне.

Так, висновками товарознавчих експертиз від 8, 9 та 10 червня 2022 року встановлено загальну ринкову вартість викраденого товару на суму 4087, 75 грн. Вказані висновки підтримала у суді експерт ОСОБА_16 та пояснила, що дослідження об`єктів є допустимим по фотографіях, тому вона безпосередньо їх не оглядала. При цьому, на експертизу було поставлено питання щодо вартості конкретного товару, а не товару, який придатний до споживання, тому термін придатності такого не досліджувався. З огляду на викладене, суд визнав необґрунтованими доводи захисника про необхідність безпосереднього дослідження експертом товарів при визначенні їх ринкової вартості.

Крім того, питання щодо визначення вартості товару з врахуванням його терміну придатності на вирішення товарознавчої експертизи не ставилося, а стороною захисту не заявлялось клопотання про призначення додаткової чи повторної товарознавчої експертизи, тому твердження захисника про необхідність визначення вартості товару з врахуванням його терміну придатності, суд визнав необґрунтованими. До того ж, відповідно до акту пошкодження та нестачі майна від 28 травня 2022 року, який є належним і допустимим доказом, виявлено нестачу товару у загальній кількості 125 штук вартістю 4 875 грн, тобто встановлено предмет злочинного посягання.

З урахуванням викладеного, твердження захисника про те, що в ході розслідування кримінального провадження не встановлено та у суді не доведено завдання потерпілому матеріальної шкоди у грошовому еквіваленті, є безпідставними.

З наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції погоджується й колегія суддів касаційного суду, та вважає, що рішення апеляційного суду є законним, обґрунтованим, вмотивованим і відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження, колегія суддів не встановила таких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність винуватості засуджених у вчинені інкримінованого злочину.

Підстави для скасування судових рішень та закриття кримінального провадження, як про це зазначає сторона захисту, відсутні.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, судові рішення слід залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31 травня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 5 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3