Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 760/7299/22

провадження № 51-7544км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року про відмову останньому в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року щодо нього та повернення його апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (надалі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна і звільнено від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 цього Кодексу з визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки.

Згідно з детально наведеними фактичними обставинами кримінального провадження (часу, місця та способу) ОСОБА_7 вчинив умисні дії, які виразилися в поширенні матеріалів у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України.

Київський апеляційний суд ухвалою від 14 вересня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року щодо нього та повернув йому апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у цьому суді.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи йому у поновленні строку безпідставно залишив поза увагою те, що під час проголошення вироку він присутній не був, копію вказаного судового рішення отримав 11 серпня 2023 року поштовим зв`язком; намагався подати апеляційну скаргу до суду першої інстанції 25 серпня 2023 року після 15:00, однак співробітник охорони суду повідомив про вихідний цього дня (25 серпня 2023 року, п`ятниця), а тому, він направив скаргу у перший робочий день після вихідних- 28 серпня 2023 року.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 проти касаційної скарги заперечила.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції дотримався вказаних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За ч. 3 ст. 395 КПК визначено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження вирок Солом`янського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_7 було проголошено 26 липня 2023 року без участі останнього.

Водночас відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи, обвинувачений ОСОБА_7 був повідомлений про дату та час судового засідання в суді першої інстанції під час якого було проголошено судове рішення.

Із апеляційною скаргою на вказаний вирок обвинувачений звернувся до суду 28 серпня 2023 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, що ним не заперечувалося з огляду на додане до скарги клопотання про поновлення зазначеного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи

не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 статті 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.

Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Отже під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Як убачається із копії оскарженої ухвали апеляційного суду, прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження обвинувачений ОСОБА_7 мотивував тим,

що на проголошенні вироку його не було, оскільки він є особою з фізичними обмеженнями; завірену належним чином копію вироку він отримав поштовим зв`язком 11 серпня 2023 року; 25 серпня 2023 року звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва щодо подання апеляційної скарги, але 24-27 серпня 2023 року (на його думку) були вихідними днями на державному рівні, що перешкодило подати апеляційну скаргу, а 28 серпня 2023 року (у робочий день) вже було подано зазначену апеляційну скаргу.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_7 строку на апеляційне оскарження.

Суд спростував доводи обвинуваченого з приводу того, що 24-27 серпня 2023 року були вихідними днями на державному рівні, вказавши на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, воєнний стан в Україні введено на 30 діб, який на даний час продовжено; 24 серпня 2023 року -День незалежності України, є святковим днем, однак у зв`язку з потребами воєнного стану Верховною Радою був прийнятий Закон України від 15 березня 2022року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який встановив додаткові правила на час війни.

Так, ч. 6 ст. 6 цього Закону № 2136-IX встановлено спеціальне правило: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67 та статей 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України.» А це означає, що у період дії воєнного стану не діють вищезазначені статті КЗпП України. Отже, немає офіційних святкових та неробочих днів. Тому за цими загальними правилами, встановленими Законом № 2136-IX, під час війни - 24 серпня 2023 року є звичайним робочим днем, як і 25 серпня 2023 року.

Крім того, апеляційний суд вказав на те, що посилання ОСОБА_7 на охоронця, який повідомив йому, що суд не працює, також не може бути віднесено до поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку суду, оскільки навіть за цих обставин ОСОБА_7 жодним чином не був позбавлений можливості реалізувати своє право на подання апеляційної скарги за допомогою електронної адреси суду, підсистеми «Електронний суд», засобів поштового зв`язку та через скриньки прийому кореспонденції, розміщені на постах охорони, розташованих в приміщеннях Солом`янського районного суду м. Києва.

З приводу посилань ОСОБА_7 на те, що вирок було проголошено без його участі,

а його копію він отримав лише 11 серпня 2023 року, апеляційний суд зазначив,

що у ОСОБА_7 , який був повідомлений про день та час проголошення вироку, були всі можливості скористатись своїм правом та з`явитись на проголошення вироку, отримати його копію та ознайомитись з прийнятим рішенням і його мотивами вже після проголошення вироку в приміщенні суду, чого він не зробив.

Як зазначив суд, саме у зв`язку із неявкою обвинуваченого в судове засідання 26 липня 2023 року, коли проголошувався вирок, суд виконав вимоги ч. 7 ст. 376 КПК та копію вироку негайно після його проголошення, а саме наступного дня, надіслав обвинуваченому ОСОБА_7 , яку він і отримав, згідно розписки 11 серпня 2023 року. До того ж часу ОСОБА_7 , як зазначено в оскарженій ухвалі, згідно матеріалів провадження, рішенням суду не цікавився.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність у ОСОБА_7 поважних причин пропуску на апеляційне оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції за відсутності поважних причин пропуску строку

на апеляційне оскарження на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК обґрунтовано відмовив обвинуваченому ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про поновлення строку

на апеляційне оскарження вироку суду та повернув його апеляційну скаргу.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_7 є аналогічними доводам у його апеляційній скарзі, на які судом апеляційної інстанції, як убачається з копії оскарженого судового рішення, надані обґрунтовані відповіді.

Обґрунтованих спростувань висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_7 не навів, а тому, його скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його касаційну скаргу, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3