Історія справи

Постанова

іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 1-19/11

провадження № 51-1134 км 19

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С.О.,

суддів Бущенка А.П., Григор'євої І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,

прокурора Пономарьової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року про відмову у відкритті провадження,

встановив:

постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2011 року провадження у кримінальній справі № 1-19/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК), закрито на підставі п. 8 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК

1960 року) у зв`язку зі смертю підсудного.

11 жовтня 2018 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами, оскільки інформація про смерть ОСОБА_1 спростована, він живий, постійно мешкав у м. Маріуполі, 29 травня 2018 року затриманий у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в межах кримінального провадження № 12012050110000351, внесеного до ЄРДР 18 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та щодо нього

29 травня 2018 року був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

23 липня 2018 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні затверджений прокурором та надісланий до суду.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 жовтня 2018 року заяву керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2011 року про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК, повернуто заявнику.

Донецький апеляційний суд ухвалою від 28 листопада 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 жовтня 2018 року.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення всупереч вимогам КПК у редакції 2012 року, оскільки у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності КПК у редакції 2012 року, а також заяви, подані за результатами перевірки клопотань про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідними прокурорами до дня набрання чинності цим Кодексом.

Крім того, вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, керувався

статтями 400-7, 400-10 КПК 1960 року, в той час, як глава 32 цього Кодексу взагалі не передбачає такого рішення, як повернення заяви прокурору про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Позиції судового провадження

Прокурор підтримала касаційну скаргу прокурора та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 463 КПК передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

За змістом ст. 33 КПК кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди, в апеляційній

інстанції - відповідний апеляційний суд, у касаційній інстанції - Верховний Суд.

Відповідно до ч. 4 цієї статті КПК кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

За приписами ч. 1 ст. 466 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За положеннями вказаного Кодексу розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції здійснюють виключно місцеві (районні) суди. Натомість суди апеляційної інстанції здійснюють свої повноваження лише щодо перегляду рішень, постановлених судами першої інстанції, у випадках, передбачених законом.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2011 року провадження у кримінальній справі № 1-19/11за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, закрито на підставі п. 8 ст. 6 КПК 1960 року у зв`язку зі смертю підсудного.

У період чинності КПК 2012 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього суду

від 2 березня 2011 року.

Суддя місцевого суду повернув заяву прокурору, оскільки вона не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Маріуполя Донецької області. Своє рішення суддя мотивував тим, що, звертаючись із вказаною заявою до суду, керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 обґрунтував свої вимоги положеннями ч. 1 ст. 459 КПК 2012 року, а кримінальну справу щодо

ОСОБА_1 , в межах якої вимагався перегляд судового рішення за нововиявленими обставини, було порушено 4 грудня 2008 року, передано на розгляд до Орджонікідзевського районного суд міста Маріуполя Донецької області

10 серпня 2009 року та закрито за постановою суду 2 березня 2011 року, тобто за правилами КПК 1960 року. Суд зазначив, що перегляд за нововиявленими обставинами постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2011 року має здійснюватися в порядку, що встановлений КПК 1960 року, і перегляд вказаних справ віднесено до виключної компетенції судів апеляційної чи касаційної інстанцій.

Це рішення суду є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до змісту ст. 33 КПК 1960 року зі змінами в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI судами першої інстанції, які розглядають кримінальні справи, є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Така ж інстанційна підсудність визначена і в КПК 2012 року, а це свідчить, що наразі апеляційні суди позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень з дотриманням вимог ст. 466 КПК і ухвалювати рішення, передбачені ст. 467 КПК.

Тобто заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, подану в період чинності КПК 2012 року, як суд першої інстанції має розглядати по суті місцевий (районний) суд (ст. 33 цього Кодексу).

Виходячи із законодавчих приписів, якщо предметом перегляду за нововиявленими обставинами є судові рішення, постановлені до набрання чинності цим Кодексом, а заява про перегляд цих рішень подається після набрання ним чинності, то перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами провадиться за правилами цього Кодексу.

Отже, вказівка місцевого суду про вирішення питань, пов`язаних із переглядом постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2011 року, постановленої у порядку КПК 1960 року, за нововиявленими обставинами апеляційним судом на підставі положень КПК в редакції 1960 року суперечить правилам інстанційної підсудності, визначеним статтями 33 і 463 КПК, що відповідно до п. 6 ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 жовтня 2018 року, якою повернуто заяву керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2011 року про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121

ч. 2 КК, у зв`язку із тим, що ця заява не підсудна цьому районному суду, а також ухвала Донецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам ст. 370 КПК і постановлені з порушенням закону.

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки постанова місцевого суду в апеляційному порядку не переглядалася, то, виходячи з вимог ст. 424 КПК, зазначене судове рішення не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене, ухвала Донецького апеляційного суду від 28 листопада

2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 440-442 КПК, Верховний Суд,

ухвалив:

Касаційну скаргу керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С.О. Стороженко А.П. Бущенко І.В. Григор`єва