Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 683/78/17

провадження № 51-5277км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів Мазура М.В., Наставного В.В.,

за участю

секретаря судового засідання

прокурора Кулаківського К.О.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суд Хмельницької області від

29 січня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017240220000333 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодноразово судимого вироками Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області: 1) від 3 лютого 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 2) від 12 березня 2012 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК на 3 роки 7 місяців позбавлення волі, звільненого 20 травня 2015 року по відбуттю строку покарання; 3) від 7 липня 2017 року за ч. 1 ст. 263, ст. 69 КК на 5 місяців арешту;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.190, ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Старокостянтинівського районого суду Хмельницької області від 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 засудженого до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 190 КК на строк 2 роки, а на підставі ст. 70 КК остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 2 Закону України &quна;Про амністію у 2016 році&quст; ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5600 грн матеріальної шкоди та 3 000 грн. моральної шкоди. Також вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та про речові докази.

Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 29 січня 2018 року вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України &qu-s;Про амністію у 2016 році&quto;скасовано. З мотивувальної частини цього ж вироку виключено посилання суду на кваліфікуючу ознаку вчинення ОСОБА_1 шахрайства шляхом обману. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК на строк 2 роки, ч. 2 ст. 190 КК на строк 2 роки, ч. 3 ст. 185 КК на строк 4 роки й на підставі ст. 70 КК остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. У решті вирок залишено без зміни.

Вироками судів обох інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з 10 по 12 год. 26 грудня 2016 року у будинку АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрав золоту каблучку вагою 2,22 гр. вартістю 2 331 грн, яка належить ОСОБА_3 В подальшому вказану каблучку заклав у Старокостянтинівському відділенні ломбарду &q? п;Благо&q? в; на вул. К. Острозького, 11 у м. Старокостянтинові, отримавши кошти в сумі 1 131 грн. й витратив на власні потреби.

Крім того, ОСОБА_1 близько 17 год. 18 січня 2017 року з метою таємного викрадення електроінструментів шляхом підбору ключів проник до будинку АДРЕСА_3, де з житлової кімнати повторно, таємно викрав перфоратор вартістю 4420 грн. та кутову шліфувальну машину вартістю 4556 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 8 976 грн. У подальшому ці електроінструменти ОСОБА_1 на підставі договорів з Старокостянтинівським відділенням № 30 ломбарду &q?и ;Донкредит&quС.; на вул. К. Острозького, 11 у м. Старокостянтинові передав у заставу.

Продовжуючи свої злочинні дії, в обідню пору 27 липня 2017 року ОСОБА_1 на території господарства АДРЕСА_4, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, попросив у ОСОБА_2 номер його банківського рахунку ПАТ КБ &q?ьк;Приватбанку&q? ч;, повідомивши при цьому, що йому мають переказати кошти. Оскільки своєї банківської картки він не має, то хотів скористатися картою ОСОБА_2 для отримання переказу, на що той погодився.

30 липня 2017 року приблизно о 14:30 ОСОБА_1 під приводом здійснення телефонного дзвінка взяв у ОСОБА_2 мобільний телефон, номер якого прикріплено до його банківських рахунків. Без відома ОСОБА_2 ОСОБА_1 здійснив виклик на номер &q?о ;3700&q?кі; до оператора ПАТ КБ &q?ом;Приватбанк&q?. ;, в ході якого умисно здійснив перерахунок із кредитної карти на карту виплат кошти у сумі 4 786, 08 грн.

Далі 31 липня 2017 року близько 10 год. ОСОБА_1 на вул. Миру, 19, корпус № 2 у м. Старокостянтинові повідомив ОСОБА_2, що на його рахунок надійшов переказ коштів від знайомого в сумі 4700 грн. Потерпілий, не розуміючи та не усвідомлюючи того, що вказані кошти перераховані без його відома з його карти, зняв 4600 грн. зі свого банківського рахунку та передав ОСОБА_1

У подальшому, діючи з єдиним злочинним наміром, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, приблизно о 22 год. 9 серпня 2017 року ОСОБА_1 на території домогосподарства на АДРЕСА_4, керуючись корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою ОСОБА_2, під приводом здійснення телефонного дзвінка знову взяв його мобільний телефон та без відома ОСОБА_2 здійснив виклик на номер &q?ня;3700&q?но; до оператора ТАП КБ &q? м;Приватбанк&q?он;, в ході якого здійснив перерахунок грошових коштів із &q? &;Скарбнички&qu; ; карти виплат на основний рахунок цієї з карти в сумі 1 010 грн.

10 серпня 2017 року приблизно о 11:50 ОСОБА_1 на вул. Попова, 13 у м. Старкостянтинів сказав ОСОБА_2., що на його рахунок знову поступив переказ коштів у сумі 1000 грн., які останній знову зняв та передав ОСОБА_1

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

За змістом касаційної скарги засуджений просить змінити вирок апеляційного суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, звільнивши його відповідно до ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки суд цієї інстанції не врахував в повній мірі його сімейні обставини, участь в АТО й призначив надто суворе покарання.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу.

Прокурор вважав, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.

Мотиви суду

Висновки у вироку апеляційного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК є правильними і у касаційній скарзі засудженим не оскаржуються. Рішення цього ж суду про скасування вироку місцевого суду в частині застосування до ОСОБА_1 ст. 2 Закону України &q?ці;Про амністію у 2016 році&q?ка; є законним і обґрунтованим.

Що ж стосується тверджень засудженого про те, що апеляційним судом не ураховані всі обставини, які мають значення для призначення покарання, реальне відбування якого в умовах ізоляції від суспільства є надто суворим, то колегія суддів касаційного суду вважає їх необґрунтованими й не вбачає підстав для звільнення засудженого відповідно до ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Відповідно до ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до закону ст. 75 КК може бути застосована в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Так, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу, який за місцем проживання характеризується посередньо, попередньо судимий за корисливі злочини, а також думку потерпілого ОСОБА_2 про призначення покарання у виді позбавлення волі й обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання. Зокрема, пом'якшуючими покарання обставинами визнано щире каяття ОСОБА_1, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини та часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_3 Як обставини, що обтяжують покарання, судом визнано рецидив злочинів та вчинення одного із них щодо особи похилого віку.

З огляду на наведене місцевий суд дійшов висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 положень статей 69, 75 КК. З цим погодився й суд апеляційної інстанції, визнавши реальне відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк необхідним і достатнім для досягнення визначеної у кримінальному законі мети.

Такі рішення судів обох інстанцій колегія суддів касаційного суду вважає законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 440, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Апеляційного суд Хмельницької області від 29 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його касаційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.В. Матієк М.В. Мазур В.В. Наставний