Історія справи

Постанова

Іменем України

15 березня 2018 року

м. Київ

справа № 640/9199/17

провадження № 51-3213 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М. О.,

прокурора Цигана Ю. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на ухвалу Апеляційного суду Харківської області, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2017 року щодо ОСОБА_1.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2017 року затверджено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1. Останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено виконання обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

На вказаний вирок заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою зазначеного прокурора.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає безпідставним прийняте суддею апеляційного суду рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження через положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України та наголошує, що затвердження угоди про примирення є неприпустимим у злочинах, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України де безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення є авторитет правоохоронного органу і його працівника, здоров'я останнього та його близьких родичів.

Прокурор у ході касаційного розгляду посилаючись на обґрунтованість доводів касаційної скарги, просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у форсі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Як убачається зі справи, вироком Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2017 року затверджено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, відповідно до умов якої, останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначено узгоджене вказаними сторонами покарання.

Не погодившись з зазначеним вироком, заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про його скасування з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Апеляційний суд встановивши, що прокурором подано апеляційну скаргу з підстав, не передбачених п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України, тобто, апеляційну скаргу подано особою, яка не має повноважень на це, прийшов до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, керуючись положеннями п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки вирок суду першої інстанції на підставі угоди може бути оскаржений обмеженим колом суб'єктів та з чітко визначених законом підстав, зазначених у частинах 3, 4 ст. 394 КПК України. Зокрема, відповідно до положень зазначеної статті, прокурор у проваджені на підставі угоди про примирення може оскаржувати таке судове рішення виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

За змістом ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Жодних доводів щодо порушення будь-якої із зазначених умов, необхідних для укладення угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 прокурором в апеляційній скарзі не наводилося, а обґрунтування порушення вимог кримінального процесуального закону, допущених, на думку останнього, судом першої інстанції при ухваленні вироку на підставі угоди, які він вважав істотними, не відносяться до тих, за наявності яких у прокурора були повноваження для оскарження вироку на підставі угоди про примирення. В зв'язку з цим, суддя апеляційного суду дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.

Таке рішення узгоджується також з рекомендаціями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», відповідно до пункту 22 якої, в разі подання відповідних скарг з підстав, з яких судове рішення не може бути оскаржено згідно з положеннями ст. 394 КПК України суд має відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Тому, доводи касаційної скарги прокурора про порушення вимог кримінального процесуального закону при прийнятті суддею апеляційного суду рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження через положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України колегія суддів вважає безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційних вимог прокурора немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Л. Ю. Кишакевич В.В. Щепоткіна