Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 381/7/22

провадження № 51-2121км23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

особа, кримінальне провадження

стосовно якої закрито ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції (далі - прокурор), та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2022 рокута ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019110310000077, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась та проживає у АДРЕСА_1 , кримінальне провадження за обвинуваченням якої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України (далі - КК України), закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор,посилаючись істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та призначення нового судового розгляду.

Прокурор, не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про порушення строків досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України, зазначає, що обвинувальний акт було складено та направлено до суду в межах строку досудового розслідування.

Вказує, що 30 червня 2021 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. Постановою керівника Фастівської окружної прокуратури від 30 серпня 2021 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному був продовжений до трьох місяців, тобто до 30 вересня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 28 вересня 2021 року в задоволенні клопотання слідчого, погодженого заступником керівника Київської обласної прокуратури про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні було відмовлено, тому відповідно до ч. 7 ст. 295-1 КПК України, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні мав би закінчитися 03 жовтня 2021 року.

Прокурор стверджує, що відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30 вересня 2021 року, стороні захисту в цей же день було надано доступ до матеріалів, а 31 грудня 2021 року сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування і в цей день було складено та затверджено обвинувальний акт.

Зазначає, що 01 січня 2022 року (Новий рік) є вихідним днем і оскільки він припадав на суботу, то останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні могло бути 04 січня 2022 року.

Оскільки 01 січня 2022 року підприємства поштового зв`язку в Україні, а також Фастівський міськрайонний суд не працювали, тому надіслати засобами поштового зв`язку обвинувальний акт з додатками до суду було неможливо, тому 02 січня 2022 року обвинувальний акт з додатками через підприємство поштового зв`язку «Нова пошта» був направлений до місцевого суду, який отримав його 10 січня 2022 року.

Вказані обставини залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив рішення без дотримання вимог ст. 419 КПК України.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до Суду про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Свої доводи захисник мотивував тим, що вказане кримінальне провадження, у якому обвинувальний акт, який був направлений 02 січня 2022 року приватною особою ОСОБА_8 , всупереч КПК України та Тимчасовій інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України №27 від 12 лютого 2019 року, (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 28.12.2019 № 366) має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення, так як обвинувальний акт, який перебуває на розгляді суду, не дає правових підстав встановлення будь яких юридично значимих фактів, за які може наступити юридична відповідальність.

Крім того, захисник вказує, що колегія суддів апеляційного суду, не виходячи до нарадчої кімнати, протокольно відмовила у задоволенні його письмового клопотання, не навела мотивів та обґрунтувань такого рішення, що суперечить вимогам ст. 370 КПК України.

Вважає допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону істотними, тобто такими, що перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Зміст судових рішень та встановлені судами обставини кримінального провадження

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2022 рокувідмовлено у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта. Кримінальне провадження №12019110310000077 від 28 січня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2022 року - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу прокурора частково, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, заперечила доводам касаційної скарги захисника.

Захисник та ОСОБА_6 заперечили доводам касаційної скарги прокурора, підтримали свою касаційну скаргу, просили скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За змістом ст. 438 КПК Українипредметом перегляду справи в касаційному порядку є зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття кримінального провадження №12019110310000077 від 28 січня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, навівши хронологію процесуальних рішень, що приймав орган досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а саме:

28.01.2019 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування №12019110310000077;

22.01.2020 року задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування до 28.07.2020 року;

22.07.2020 року задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування до 28.01.2021 року;

27.01.2021 року задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування до 28.07.2021 року;

30.06.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру;

30.08.2021 року задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування до 30.09.2021 року;

28.09.2021 року ухвалою слідчого судді відмовлено в клопотанні про продовження строку досудового розслідування;

ухвалою слідчого судді від 29.12.2021 року було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 31.12.2021 року;

31.12.2021 року складено та затверджено обвинувальний акт.

Місцевий суд зазначив, що обвинувальний акт складено 31.12.2021 року, тобто вже поза межами строків досудового розслідування, які сплинули 30.09.2021 року, а направлено його до суду - 02.01.2022 року, тобто також за межами строків досудового розслідування.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, прокурор оскаржив її до суду апеляційної інстанції та у поданій апеляційній скарзіпросив апеляційний суд скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2022 року через істотне порушення вимог кримінального процесуальногозакону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора, доводи якої аналогічні за своїм змістом та вимогами доводам касаційної скарги, не перевірив належним чином всіх доводів апеляційної скарги прокурора щодо направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до суду в передбачений ст. 219 КПК України строк, зазначивши в ухвалі про те, що доводи, викладені в апеляційній сказі не спростовують висновків суду першої інстанції про закінчення строків досудового розслідування 29 вересня 2021 року.

Однак апеляційний суд не взяв до уваги те, що в ухвалі суду першої інстанції зазначено іншу дату закінчення строків досудового розслідування - 30 вересня 2021 року.

Таким чином, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без зміни, апеляційний суд навів у своєму рішенні дві різні дати закінчення досудового розслідування - 30 вересня 2021 року та 29 вересня 2021 року - попри те, що в ухвалі місцевого суду зазначена тільки одна дата - 30 вересня 2021 року.

Крім цього, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, не встановив та не вказав у своєму рішенні дату повідомлення про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту та підозрюваній доступу до матеріалів досудового розслідування, хоча встановлення такої дати має значення для правильного обчислення строків досудового розслідування.

Згідно з висновком щодо застосування норми права, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20, згідно з яким відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

За матеріалами провадження суд апеляційної інстанції переглядав ухвалу місцевого суду, постановлену в підготовчому судовому засіданні, завданням якого є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. Статтею 314 КПК України визначено перелік рішень, які суд має право прийняти в підготовчому судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, який просив ухвалу місцевого суду скасувати та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, діяв відповідно до ст. 404 КПК України тапереглянув рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Тому доводи касаційної скарги захисника щодо безпідставної відмови апеляційного суду в задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження за відсутністю події злочину та можливість ухвалення такого рішення на цій стадії не ґрунтуються на вимогах закону.

Отже, зважаючи на наведене, касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції з достатньою повнотою не перевірив доводи прокурора, вичерпних та конкретних відповідей на них не дав, не провів ретельного аналізу й оцінки обставин, на які він посилався.

Таким чином, апеляційний суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме порушив вимоги частини 2 статті 419 КПК України, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК Україниє підставою для скасування ухвали цього суду.

За таких обставин касаційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, а ухвала - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційний суд повинен врахувати наведене та постановити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3