Історія справи

Постанова

Іменем України

14 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 127/16643/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/801/29/2020

Провадження № 51 -906 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,

прокурора Єременка М.В.,

захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Вишаровської В.К. у режимі

відеоконференції,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010001927 від 15 травня 2018 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 вересня 2018 року за ст. 190 ч. 2,

ст. 309 ч. 1, ст. 309 ч. 2, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,

за ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Вишаровської В.К. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від

20 червня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 січня

2020 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня

2019 року засуджено ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 15 травня 2018 року по 05 лютого 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 , касаційних скарг від якого та щодо якого не надходило. У поданій касаційній скарзі судові рішення щодо ОСОБА_2 не оскаржено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в рівних частинах процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 286 гривень.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 15 травня 2018 року у період часу з 04 години по

05 годину, діючи за попередньою змовою групою осіб та повторно, через паркан проникли на територію дошкільного навчального закладу № 4 Вінницької міської ради, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, 37, ОСОБА_2 через паркан передав ОСОБА_1 будівельні матеріали, належні ТОВ «ЖК Гарант», а саме: три блоки утеплення марки «Technonicol Master», чотири блоки екструдовоного пінополістиролу вартістю 4 147 гривень 08 копійок та два металеві карнизи вартістю 448 гривень 24 копійки, які вони спільно перенесли до під`їзду № 1 будинку № 43 по вул . Стельмаха в м. Вінниці , однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони були зупинені працівниками поліції і викрадене майно було вилучене.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни, а апеляційні скарги їх захисників відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без задоволення. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Янішевського А.О. закрито.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Вишаровська В.К. в інтересах засудженого

ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , а кримінальне провадження закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу кримінального правопорушення. Вважає, що суд не надав належної оцінки всім доказам у їх сукупності. Зазначає, що ОСОБА_1 допомагав своєму дядьку ОСОБА_2 , який працював на будівництві, перенести будівельні матеріали, його дії не були спрямовані на викрадення чужого майна, у попередню змову з ОСОБА_2 він не вступав.

Заперечень на касаційну скаргу захисника Вишаровської В.К. від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Вишаровська В.К. у судовому засіданні висловила доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Вишаровської В.К. необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_1 , та на підтвердження його винуватості послався, у тому числі: на показання самого ОСОБА_1 , який не заперечував, що 15 травня 2018 року в період часу з 04 години по 05 годину ОСОБА_2 переліз через паркан на територію дитсадка та передавав йому через паркан будівельні матеріали, які вони спільно перенесли до ближнього будинку, де їх затримали працівники поліції; на показання ОСОБА_2 , який частково визнав свою вину та розповів про обставини викрадення ним з території дитсадка будівельних матеріалів; на показання представників юридичної особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт викрадення будівельних матеріалів, належних ТОВ «ЖК Гарант»; на показання завідувача дошкільного навчального закладу № 4 Вінницької міської ради - свідка ОСОБА_8 та охоронця цього закладу - свідка ОСОБА_9 про те, що територія дошкільного навчального закладу огороджена парканом висотою приблизно 1,5 метра, хвіртка та ворота закриваються після 19 години; на показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про обставини затримання ними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із викраденими будівельними матеріалами; на дані, які містяться в протоколах огляду місця події від 15 травня 2018 року, огляду предметів від 19 червня 2018 року; на висновок судової товарознавчої експертизи та кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 про вартість викраденого майна.

Доводи касаційної скарги про відсутність попередньої змови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення кримінального правопорушення є необґрунтованими. Час вчинення кримінального правопорушення, а саме період часу з 04 години по

05 годину, тобто неробочий час, спосіб проникнення на територію дошкільного навчального закладу - через паркан, тоді як хвіртка та ворота були зачинені, без відома працівників закладу, узгодженість дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при передачі будівельних матеріалів з території дитсадка через паркан та подальше їх спільне перенесення, поза розумним сумнівом свідчать про наявність попередньої змови на вчинення таємного викрадення чужого майна.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вирок суду за змістом відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисників Вишаровської В.К. та Шеремет А.С. в інтересах відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив всі викладені у них доводи, у тому числі про відсутність попередньої змови на викрадення чужого майна та відсутність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, і визнав їх безпідставними, належним чином мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не встановлено.

Покарання, призначене ОСОБА_1 за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника Вишаровської В.К. і скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката Вишаровської В.К. - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний Т.В. Матієк С.В. Яковлєва