Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №748/729/17

Постанова

Іменем України

12 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 748/729/17

провадження № 51-555 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ляшка О.О.,

прокурора Пантєлєєвої А.С.,

засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017270270000003 за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Количівки Чернігівської області, жителя

АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2014 року за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого 06 жовтня 2016 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 4 роки;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 час попереднього ув'язнення з 17 січня 2017 року по 22 травня 2017 року в строк позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28 липня 2017 року апеляційні скарги прокурора та захисника Чікової Т.А. залишені без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України додаткового зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22 травня по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

За вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 03 січня 2017 року в нічний час, маючи умисел на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у садовому товаристві «Динамо» поблизу с. Березанки Чернігівської області шляхом розбиття вікна проник до приміщення дачного будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 2465 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 на початку січня 2017 року повторно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення до приміщень дачних будинків садових товариств «Огоньок» та «Віраж» таємно викрав майно потерпілих: ОСОБА_4 на загальну суму 393,33 грн, ОСОБА_5 на загальну суму 1466,67 грн, ОСОБА_6 на загальну суму 1351,73 грн.

Крім того, 17 січня 2017 року ОСОБА_1 повторно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення до приміщень дачних будинків садового товариства «Динамо» приблизно о 22:10 год. таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 227,85 грн та о 22:20 год. майно потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 1000 грн.

Також 17 січня 2017 року приблизно о 22:50 год. ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту біля садового товариства «Лаванда», був зупинений співробітниками поліції, які в ході огляду виявили та вилучили у нього 1 корпус ручної гранати типу РГД-5 та один підривник до ручних гранат УЗРГМ-2, які у конструктивному поєднанні є наступальною осколковою ручною гранатою типу РГД-5, що відноситься до боєприпасів, які ОСОБА_1 зберігав при собі та відповідно носив без передбаченого законом дозволу.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого внаслідок м'якості й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Прокурор зазначає, що ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, в ній не наведено належного мотивування рішення суду про відхилення доводів апеляційної скарги прокурора, зокрема, про необхідність урахування в якості доказу протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного в його взаємозв'язку з іншими доказами відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а також про те, що в діях обвинуваченого наявна така об'єктивна ознака складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання боєприпасів. Також у касаційній скарзі вказується на необґрунтоване відхилення доводів апеляції прокурора щодо м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання, неврахування кількості епізодів злочинної діяльності, ступеня тяжкості вчинених злочинів, їх суспільної небезпечності та усіх даних про особу винного.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав скаргу частково, просив скасувати рішення апеляційного суду внаслідок м'якості покарання і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги прокурора .

Мотиви суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційному порядку не оскаржуються.

Доводи прокурора про те, що місцевий суд неправильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки в його діях наявна така ознакою об'єктивної сторони цього злочину, як придбання боєприпасів, не ґрунтуються на вимогах закону.

Як убачається з обвинувального акта, органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 за цим епізодом кваліфіковано як незаконне носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Саме з таким обвинуваченням кримінальне провадження надійшло на розгляд до суду першої інстанції.

Місцевий суд розглянув кримінальне провадження відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Прокурор під час судового розгляду не скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 цієї норми процесуального закону та не змінив обвинувачення. Тому висновок місцевого суду про виключення з фабули пред'явленого обвинувачення опису обставин, за яких ОСОБА_1 знайшов гранату, є обґрунтованим, оскільки органом досудового слідства йому не було пред'явлено обвинувачення у придбанні боєприпасів.

Тому посилання у касаційній скарзі прокурора на необхідність надання оцінки показанням ОСОБА_1, даних ним під час слідчого експерименту про обставини знайдення гранати, є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції при розгляді доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, спростував їх, навівши в ухвалі відповідно до ст. 419 КПК України мотиви свого висновку, з якими погоджується і суд касаційної інстанції.

За встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального правопорушення дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України кваліфіковано правильно.

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд урахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наслідки вчинених злочинів, дані про особу винного, який раніше судимий, не працює, не має постійного місця проживання, також суд урахував його сімейний стан, стан здоров'я, відсутність цивільних позовів від потерпілих.

Урахувавши наведене, керуючись нормами кримінального закону, загальними засадами судочинства, принципами справедливості та індивідуалізації покарання і своїм внутрішнім переконанням, заснованим на ретельному досліджені всіх обставин справи й даних про особу винного, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкцій статей, за які його засуджено, що, на думку суду, є співмірним протиправним діянням, достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню нових злочинів.

Апеляційний суд у межах своїх повноважень розглянув у повному обсязі доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, щодо м'якості призначеного покарання, дійшов висновку про їх безпідставність і погодився з видом та розміром покарання, призначеного ОСОБА_1 районним судом, навівши в ухвалі відповідні мотиви, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовано. Вважати їх необґрунтованими чи сумнівними підстав немає. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Переконливих доводів, які б спростовували висновки місцевого й апеляційного судів прокурор у касаційній скарзі не навів.

Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає. У зв'язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України,п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів вважає за необхідне залишити судове рішення без зміни.

З цих підстав суд ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28 липня 2017 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.В.Білик С.І.Кравченко О.П.Ємець