Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 755/8930/22

провадження № 51-3960 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, кримінальне провадження

стосовно якої закрито ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42021100070000287 від 03 грудня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новопсков Луганської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року стосовно ОСОБА_6 .

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 , яка діяла в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021100070000287 від 03 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, закрито у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій стосовно ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Так, прокурор вважає, що строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не були порушені.

Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор, посилаючись на положення п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 280, ч. 1 ст. 281 КПК, стверджує, що органом досудового розслідування вжито усіх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , при цьому зазначає, що на час розгляду матеріалів кримінального провадження місцезнаходження підозрюваного не встановлено та у зв?язку з військовою агресією рф проти України, проведенням бойових дій на території Київської області встановити не виявлялось можливим, у зв?язку з чим були наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 переховувався від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тому було доцільно оголосити розшук останнього.

За таких обставин прокурор вважає, що слідчий суддя не мав законних підстав приймати рішенняпро скасування постанов про зупинення досудового розслідування.

Водночас, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК, сторона обвинувачення вважає, що прокурор у своїй постанові про зупинення досудового розслідування від 28 лютого 2022 року належним чином обгрунтував відсутність об?єктивної можливості подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, оскільки, окрім підстав вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, зазначив, серед іншого, й те, що під час досудового розслідування відсутня можливість перебування за місцем проведення процесуальних дій та виконання відповідних слідчих дій, зокрема й внаслідок ускладненої роботи громадського транспорту, запровадження додаткових заходів контролю громадян при пересуванні містом, обмеження руху окремими автомобільними дорогами та мостами, а враховуючи неодноразові обстріли та ракетні удари по об?єктам цивільної інфраструктури, житловим будинкам, приміщенням органів державної влади, проведення слідчих дій за таких умов виключається.

Крім того, посилаючись на постанову об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2023 року (справа № 932/8842/20), відповідно до якої неприйняття судом першої інстанції до розгляду під час підготовчого судового засідання висловлених учасником кримінального провадження заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та ненадання відповідей на доводи такого заперечення не лише не грунтуються на положеннях чинного кримінального процесуального закону, але й суперечать положенням ч. 3 ст. 309 КПК, прокурор стверджує, що ухвали слідчого судді у справах № 758/7828/22 та № 758/7523/22 (якими скасовано постанови про зупинення досудового розслідування) є такими, що винесені з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а тому є незаконними.

Відтак, на думку прокурора, враховуючи, що строк досудового розслідування повинен закінчуватися 18вересня 2022 року, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлено до суду в межах строку досудового розслідування.

Також прокурор стверджує, що вході судового розгляду даного кримінального провадження суд першої інстанції:

- порушив вимоги статей 86 94 КПК, оскільки неправильно надав оцінку доказам з точки зору належності та допустимості, достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного рішення;

- не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

- в порушення вимог ст. 86 КПК необґрунтовано визнав письмові докази надані стороною захисту, та як результат, в порушення вимог ст. 94 КПК, при оцінці доказів не врахував докази сторони обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення;

- не надав належної оцінки доказам в їх сукупності та необгрунтовано прийшов до неправильного висновку про порушення строків досудового розслідування та направлення обвинувального акту поза строками досудового розслідування.

Водночас, суд апеляційної інстанції, як стверджує прокурор:

- порушив вимоги ст. 419 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки зазначене перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення;

- обмежився перерахуванням обставин, на які посилався в ухвалі суд першої інстанції, та загальними фразами про обґрунтованість прийнятого місцевим судом рішення.

На зазначену касаційну скаргу особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито ОСОБА_6 , посилаючись на необґрунтованість доводів сторони обвинувачення, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 та просив її задовольнити;

- особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито, - ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Під час вирішення питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК.

Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Перевіривши рішення судів попередніх інстанцій, а також доводи прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За положеннями частин 1, 2 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Як убачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, місцевий суд встановив, що:

- 21 грудня 2021 року слідчим СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , в рамках кримінального провадження № 42021102070000287 від 03 грудня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;

- 21 лютого 2022 року постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 21 березня 2022 року;

- 28 лютого 2022 року постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинене, а підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук;

- 07 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказану вище постанову скасовано як таку, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону, оскільки встановлено, що станом на 28 лютого 2022 року слідчому та прокурору було відоме місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 та всі його контактні дані, що підтверджувалося копією заяви останнього від 12 березня 2022 року, направленої слідчому, про відмову в перерахуванні коштів у розмірі 113 500 грн 00 коп, внесених на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва в якості застави, що підтверджувалося скріншотами з телефону, який був досліджений в суді, а зважаючи на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, постійний номер телефону та саме з цих телефонних номерів проводилася переписка зі слідчим, постанова від 28 лютого 2022 року про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 винесена безпідставно;

- 28 лютого 2022 року прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 винесено постанову про зупинення досудового розслідування з аналогічних підстав скасованої постанови слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 ;

- 13 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказану постанову прокурора скасовано з підстав, викладених вище;

- 29 серпня 2022 року підозрюваному ОСОБА_6 та захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, які ознайомилися з матеріалами 12 вересня 2022 року;

- 12 вересня 2022 року затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021100070000287;

- 13 вересня 2022 року вказаний обвинувальний акт разом з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні направлено до Дніпровського районного суду м. Києва.

За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підлягав закінченню 21 березня 2022 року, дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021100070000287 стосовно ОСОБА_6 направлено до Дніпровського районного суду м. Києва поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК.

З висновками місцевого суду щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК погодився і суд апеляційної інстанції.

Так, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції:

- зазначив, що прокурором не надано беззаперечних доказів на спростування доводів сторони захисту та висновків місцевого суду;

- визнав неспроможними доводи прокурора про те, що органом досудового розслідування не допущено жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК;

- звернув увагу на те, що зміни до положень ст. 615 КПК внесені лише 27 липня 2022 року, а тому зупинення досудового розслідування є безпідставним.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується і Верховний Суд.

Частиною 1 ст. 219 КПК передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК встановлено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частиною 2 ст. 113 КПК передбачено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції, чинній на час винесення постанов про зупинення досудового розслідування) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.

Положеннями ч. 5 ст. 294 КПК визначено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

З огляду на вказане, ураховуючи положення частин 3, 5 ст. 219 КПК та приймаючи до уваги те, що 21 березня 2022 року закінчувався строк досудового розслідування, то колегія суддів вважає, що направлення прокурором 13 вересня 2022 року обвинувального акта до суду першої інстанції було здійснено поза межами визначених положеннями ст. 219 КПК строків досудового розслідування, а тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є правильними.

На думку колегії суддів, рішення судів попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими та вмотивованими, та під час їх ухвалення було дотримано вимог кримінального процесуального законодавства.

В ході касаційного розгляду колегією суддів встановлено, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи апеляційну скаргу прокурора, своє рішення належним чином мотивував, дав належну оцінку викладеним в ній доводам і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення її без задоволення.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора, який, посилаючись на постанову об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2023 року (справа № 932/8842/20), стверджує, що ухвали слідчого судді у справах№ 758/7828/22 та № 758/7523/22, якими скасовано постанови про зупинення досудового розслідування, є такими, що винесені з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а тому є незаконними, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 13 лютого 2023 року (справа № 932/8842/20, провадження № 51-5954 кмо 21), неприйняття судом першої інстанції до розгляду під час підготовчого судового засідання висловлених учасником кримінального провадження заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та ненадання відповідей на доводи такого запереченняне лише не ґрунтуються на положеннях чинного кримінального процесуального закону, але й суперечать положенням ч. 3 ст. 309 КПК.

Як убачається зі змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, зазначив, що прокурор ОСОБА_12 у судовому засіданні надав для долучення до матеріалів кримінального провадження заперечення на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року про скасування постанови прокурора від 28 лютого 2022 року про зупинення досудового розслідування у кримінального провадженні.

Викладаючи доводи заперечень прокурора, суд першої інстанції вказав, що, на думку сторони обвинувачення, слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва порушено вимоги кримінального процесуального законодавства України, оскільки останнім незаконно постановлено ухвалу від 13 вересня 2022 року (справа № 758/7828/22) про скасування постанови прокурора від 28 лютого 2022 року про зупинення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки:

- до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний і вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження, і органом досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 280 КПК, вжито всіх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 та встановлено, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в країні було введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- на час розгляду матеріалів кримінального провадження місцезнаходження підозрюваного не встановлено та в зв`язку з військовою агресією рф проти України, проведенням бойових дій на території Київської області, встановити не представлялось можливим, у зв`язку з чим були наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 переховувався від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим було доцільно оголосити розшук останнього;

- у постанові від 28 лютого 2022 року про зупинення досудового розслідування прокурор належним чином обґрунтував відсутність об`єктивної можливості проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, у зв`язку з чим, враховуючи вказані норми законодавства, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя не мав законних підстав приймати оскаржуване рішення.

Як вказано в ухвалі суду першої інстанції, за клопотанням прокурора було винесено ухвалу про надання дозволу прокурорам Подільської окружної прокуратури міста Києва на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Подільського районного суду м. Києва, а саме, до матеріалів судових справ:

- № 758/7523/22 (на підставі матеріалів якої виносилась ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 07 вересня 2022 року);

- № 758/7828/22 (на підставі матеріалів якої виносилась ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 13 вересня 2022 року),

з можливістю отримання завірених належним чином їх копій, які в подальшому надано прокурором та які були предметом вивчення судом.

Так, місцевий суд, перевіряючи доводи прокурора, наведені у його запереченнях на вказані ухвали слідчих суддів, дійшов висновку, що вказані ухвали слідчого судді, які набрали законної сили, постановлені згідно з нормами чинного КПК, при цьому в них обґрунтовано наведені підстави для скасування постанов про зупинення досудового розслідування.

За таких обставин колегія суддів вважає, щодоводи касаційної скарги сторони обвинувачення в цій частині є необґрунтованими, оскільки подані прокурором заперечення на ухвали слідчого судді про скасування постанов про зупинення досудового розслідування, всупереч твердженням прокурора, були прийняті судом першої інстанції до розгляду під час підготовчого судового засідання, та місцевим судом було надано відповіді на доводи такого заперечення.

Інших доводів, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції, а також ухвалу суду апеляційної інстанції, на чому під час касаційного розгляду наполягала сторона обвинувачення, у касаційній скарзі прокурора ОСОБА_7 не наведено.

За таких обставин, оскільки таких істотних порушень, які перешкодили чи могли перешкодити судам попередніх інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані рішення, в ході касаційного розгляду встановлено не було, то касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року стосовно ОСОБА_6 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3