Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р.

м. Київ

Справа № 725/1450/17

Провадження № 51-3731 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря

судового засідання Міщанінцева О.В.,

прокурора Шевченко О.О.,

засудженого ОСОБА_2,

захисника СеменюкаР.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 21 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 грудня 2017 року щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 21 липня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 грудня 2017 року, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 12 жовтня 2016 року в період часу з 00 год 00 хв по 00 год 49 хв, знаходячись на території собору «Успіння Пресвятої Богородиці» по вул. Руська, 28, м. Чернівці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, усвідомлюючи при цьому характер своїх протиправних дій та бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, наніс один удар своєю головою в голову останньої, від чого потерпіла втративши рівновагу, впала на землю, тим самим подолавши її фізичний супротив.

Після чого, ОСОБА_2 схопив руками шию потерпілої та, застосувавши фізичну силу, почав її здавлювати протягом декількох хвилин до тих пір, поки остання не припинила чинити опір та подавати ознаки життя. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 626 від 08 листопада 2016 року смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року від механічної асфіксії, внаслідок стискання органів шиї руками.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що ОСОБА_4 він не вбивав, потерпіла - донька загиблої - навмисно обмовила його. Вказує на те, що суд першої інстанції не допитав усіх свідків та не дослідив усіх доказів. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання сторони захисту про допит потерпілої та свідків, закінчив судовий розгляд без їх допиту. Крім того, що вказує на те, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, так як судом не зазначено достатніх підстав, через які залишено без задоволення його апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Положенням ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з дотриманням ст. 94 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Однак цих вимог закону суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений та його захисник - адвокат ОСОБА_5, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подали апеляційні скарги, в яких, із наведенням відповідних обґрунтувань, зокрема щодо неправдивих показань свідка ОСОБА_6та потерпілої ОСОБА_7, неповного дослідження доказів по справі, в тому числі й речових, невстановлення точного часу смерті ОСОБА_4, просили рішення скасувати, а кримінальне провадження -закрити, оскільки злочину ОСОБА_2 не вчиняв.

Суд апеляційної інстанції, зазначивши в мотивувальній частині ухвали доводи апеляційних скарг засудженого та його захисника, належним чином їх не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування, не зазначив обґрунтованих підстав, через які залишив їх скарги без задоволення.

Обґрунтовуючи свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції послався на докази, надані стороною обвинувачення та враховані судом першої інстанції. Проте ці докази суд апеляційної інстанції лише перерахував, не проаналізувавши їх та не давши їм належної оцінки з точки зору належності, допустимості та достатності.

Також суд апеляційної інстанції, отримавши висновок комісійної судово-медичної експертизи № 183, яка була призначена за клопотанням сторони захисту, допустив суперечностей, оскільки, маючи дані про те, що термін можливого часу настання смерті ОСОБА_4 слід обмежити проміжком часу з 22 год 15 хв 11 жовтня 2016 року по 01 год 15 хв 12 жовтня 2016 року, погодився з фактичними обставинами кримінального провадження, встановленими судом першої інстанції, про вчинення злочину в період часу з 00 год 00 хв по 00 год 49 хв 12 жовтня 2016 року, при цьому суттєвій різниці в часі настання смерті ОСОБА_4 та тому, як цей час узгоджується з наданими стороною обвинувачення доказами винуватості ОСОБА_2, жодної оцінки не надав.

Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд має перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційних скаргах, співставити їх з наявними у кримінальному провадженні доказами, яким дати юридичну оцінку з огляду на їх допустимість та достатність, і ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.О. Марчук А.М. Макаровець В.К. Маринич