Історія справи

Постанова ККС ВП від 04.12.2024 року у справі №462/1754/23
Постанова ККС ВП від 04.12.2024 року у справі №462/1754/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 462/1754/23

провадження № 51-3517 км 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4

ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2024 року, більш суворим, що призначено за цим вироком, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

2. Ухвалено стягнути із ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь: Приватного підприємства «Мережа-Сервіс Львів» - 1406,74 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» - 1407,70 грн.

3. Вирішено питання щодо речових доказів.

4. Львівський апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.

5. Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану за таких обставин.

6. Як установив суд, ОСОБА_6 у м. Львові умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав товати: 12 грудня 2022 року приблизно о 16:11 у приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа-Сервіс Львів» на вул. Бр. Міхновських, 23 - на загальну суму 374,07 грн без ПДВ; 16 грудня 2022 року приблизно о 17:48 у приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа-Сервіс Львів» на вул. Чернівецькій, 17 - на загальну суму 532 грн без ПДВ; 16 грудня 2022 року приблизно о 20:20 у приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод» на вул. Городоцькій, 76 - на загальну суму 476,82 грн без ПДВ; 17 грудня 2022 року приблизно о 13:54 у приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа-Сервіс Львів» на вул. Кульпарківській, 118 - на загальну суму 500,67 грн без ПДВ; 20 грудня 2022 року приблизно о 16:30 у приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод» на вул. Городоцькій, 76 - на загальну суму 930,96 грн без ПДВ; 21 грудня 2022 року приблизно об 11:42 у приміщенні магазину «Свій маркет» ТзОВ «Рітейл Україна» на вул. Виговського, 1 - на загальну суму 1174,96 грн без ПДВ, які помістив у прозорий поліетиленовий пакет та виніс за межі лінії кас, не оплативши їх вартості, після чого з місця події пішов та розпорядився викраденим майно на власний розсуд.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення в суді його винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК, і вичерпанням можливостей їх отримати.

8. Зазначає, що усі досліджені під час судового розгляду докази, на які суд послався у вироку, є недопустимими, оскільки здобуті з порушенням процесуальної форми, а показання, надані суду свідками, не можуть бути покладені в основу вироку, оскільки ці особи не були безпосередніми свідками вчинення злочинів.

9. Захисник також стверджує про:

- недоведеність вчинення саме ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, необґрунтованість та недоведеність кваліфікації дій, що ставляться у вину засудженому ОСОБА_6 , оскільки не встановлено вартості викраденого майна;

- відсутність належних повноважень прокурора ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні. Наголошує, що 06 січня 2023 року п`ять кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6 були незаконно об`єднані з матеріалами кримінального провадження № 12023141390000006 неуповноваженою на те особою - прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_8 ;

- відсутність належних повноважень прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , який брав участь під час апеляційного розгляду, оскільки останній усупереч вимогам ст. 110 КПК не надав жодних документів;

- неналежну процесуальну форму та неналежне процесуальне походження письмових доказів, досліджених судом першої інстанції. Зазначає, про наявність сумнів у достовірності цих доказів, а також те, що вони не доводять винуватості його підзахисного. Наголошує, що судові рішення щодо ОСОБА_6 містять посилання на докази, які не подавала сторона обвинувачення та не були досліджені судом;

- відсутність відомостей про асортимент і вартість викрадених товарів у заявах керівників магазинів та фахівця служби безпеки потерпілих юридичних осіб, а також у доданих до них довідках про вартість викрадених товарів і фінансово-господарських документах, начебто добровільно наданих, без належного процесуального оформлення слідчим та прокурором, представниками потерпілих;

- неналежне процесуальне походження і не оригінальність електронних документів - відеозаписів камер спостереження. Наполягає, що досліджені судом відеозаписи з камер відеоспостереження магазинів «Близенько», «Рукавичка» та «Свій маркет» є копіями і на підставі вимог процесуального закону не можуть бути доказами вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів;

- призначення ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, зокрема, у зв`язку з неврахуванням даних, що характеризують його особу.

10. Захисник посилається також на те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження за його апеляційною скаргою, не зважив на допущені судом першої інстанції порушення та залишив обвинувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 без зміни.

11. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

12. Захисник ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу в повному обсязі, прокурор заперечувала щодо її задоволення.

Мотиви Суду

13. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

14. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

15. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

16. Відповідно до положень ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

17. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

18. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

19. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, на що неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях Верховний Суд.

20. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як з тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

21. Місцевий суд дотримався викладених вище вимог та належним чином обґрунтував висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК, на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

22. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, детально перевіривши зібрані під час досудового розслідування фактичні дані, на підставі яких ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК, з додержанням вимог ст. 23 КПК у вироку навів детальний аналіз усіх безпосередньо сприйнятих та досліджених у ході судового розгляду доказів і, керуючись ст. 94 цього Кодексу, дав оцінку кожному з них із точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності і взаємозв`язку.

23. Суд належним чином обґрунтував своє рішення про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК. Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судових засіданнях:

- представника потерпілого ПП «Мережа-Сервіс Львів» ОСОБА_10 , який повідомив, що у грудні 2022 року дізнався про те, що в трьох магазинах їхнього підприємства, які розташовані в Залізничному районі м. Львова, відбулися крадіжки. Із записів відеокамер магазинів убачалося, що крадіжку вчинила одна особа. Зазначив, що під час його допиту на стадії досудового розслідування надав слідчому копії всіх прихідних накладних на викрадений товар, які завірено печаткою підприємства та його підписом. Викрадений товар був оприбуткований і належав підприємству;

- свідка ОСОБА_11 , керуючої магазину «Рукавичка», розташованого на вул. Городоцькій, 76 у м. Львові, яка повідомила, що 16 грудня 2022 року була виявлена нестача кави, про це вона повідомила охорону магазину. Було переглянуто відеозапис та встановлено, що невідомий молодий чоловік здійснив крадіжку. Згодом свідок провела часткову інвентаризацію, якою було встановлено, що невідома особа вкрала в цей день круасан, каву мелену та напій «Енерджі», а потім свідок звернулася у відділ поліції з письмовою заявою про вчинення злочину, де зазначила перелік викрадених товарів, долучивши довідку про їх вартість. Стосовно крадіжки, яка мала місце 20 грудня 2022 року зауважила, що не пам`ятає детально того дня, однак її дії мали точно такий характер, як 16 грудня 2022 року;

- свідка ОСОБА_12 , керівника магазину «Близенько», що знаходиться на вул. Чернівецькій, 17 у м. Львові, який повідомив, що 16 грудня 2022 року виявив крадіжку товару, про що повідомив охорону товариства та, у зв`язку з чим провів часткову інвентаризацію групи товарів у магазині. Пізніше разом із працівником охорони вони оглянули відеозапис, який був зроблений у приміщенні торговельного залу за допомогою камер відеоспостережень, та встановили, що невідомий молодий чоловік здійснив крадіжку кави та напою;

- свідка ОСОБА_13 , дільничного офіцера поліції ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, який на виконання своїх функціональних обов`язків, переглядаючи відеозапис з приміщення магазину, зрозумів, що особою, яка здійснила крадіжку, є ОСОБА_6 , тому написав рапорт про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, зазначений свідок вказав про те, що оскільки ОСОБА_6 нещодавно звільнився з місця позбавлення волі, то до нього було більше уваги з боку працівників правоохоронних органів;

- свідка ОСОБА_14 , дільничного офіцера поліції ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, яка надала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_13 ;

- свідка ОСОБА_15 , старшого слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та зазначив, що на підставі ст. 93 КПК він має право на збір і долучення документів, речових доказів до матеріалів справи під час досудового розслідування. Усі прихідні документи підприємств долучалися представниками потерпілих під час їх допитів, які він проводив.

24. Крім того, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_6 , суд послався на фактичні дані, що містяться у:

- довідці про вартість товару, яка завірена ОСОБА_16 директором магазину «Близенько» (вул. Бр. Міхновських, 23, м. Львів), відповідно до якої вартість викраденого 12 грудня 2022 року товару з зазначеного магазину становить 347грн, у роздрібних цінах з ПДВ - 579,93 грн;

- акті часткової інвентаризації товарів магазину «Близенько» (вул. Бр. Міхновських, 23, м. Львів), завіреному директором магазину ОСОБА_16 та адміністратором ОСОБА_17 , відповідно до якого станом на 14 грудня 2022 року було виявлено нестачу товарів;

- товаротранспортних і видаткових накладних від 03 та 05 серпня, 06 та 12 грудня 2022 року;

- протоколі зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, складеному 03 січня 2023 року, відповідно до якого старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 на підставі постанови старшого слідчого одержав від директора магазину «Близенько» (вул. Бр. Міхновських, 23, м. Львів) оптичний диск DWD-R із відеозаписом з камер відеоспостереження, розміщених у вказаному магазині, за період часу вчинення кримінального правопорушення, а саме з 15:00 до 17:00 12 грудня 2022 року;

- протоколі огляду предметів від 03 січня 2023 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R;

- довідці про вартість товару, завіреній ОСОБА_12 , директором магазину «Близенько» (вул. Чернівецька, 17, м. Львів), відповідно до якої вартість викраденого 16 грудня 2022 року товару за закупівельними цінами без ПДВ становить 532 грн, за роздрібними цінами з ПДВ - 832,94 грн;

- акті часткової інвентаризації товарів магазину «Близенько» (вул. Чернівецька, 17, м. Львів), завіреному директором магазину ОСОБА_12 та адміністратором ОСОБА_18 , згідно з яким 19 грудня 2022 року в магазині було виявлено нестачу товарів за закупівельними цінами без ПДВ на суму 532 грн, за роздрібними цінами з ПДВ - 832,94 грн;

- товаротранспортній та видатковій накладних від 11 жовтня та 12 грудня 2022 року;

- протоколі зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, складеному 04 січня 2023 року, відповідно до якого старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 на підставі постанови старшого слідчого одержав від директора магазину «Близенько» (вул. Чернівецька, 17, м. Львів) оптичний диск DWD-R з відеозаписом показань з камер відеоспостереження, розміщених у вказаному магазині, за період часу вчинення кримінального правопорушення, а саме із 17:00 до 19:00 16 грудня 2022 року;

- протоколі огляду предметів від 04 січня 2023 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R;

- довідці про вартість товару, завіреній ОСОБА_11 , директором магазину «Рукавичка» (вул. Городоцька, 76, м. Львів), згідно з якою вартість викраденого 16 грудня 2022 року товару за цінами без ПДВ становить 476,82 грн, з ПДВ - 593,82 грн;

- протоколі зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, складеному 04 січня 2023 року, відповідно до якого старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 на підставі постанови старшого слідчого одержав від директора магазину «Рукавичка» (вул. Городоцька, 76, м. Львів) оптичний диск DWD-R з відеозаписом показань з камер відеоспостереження, розміщених у вказаному магазині, за період часу вчинення кримінального правопорушення, а саме: з 20:00 до 21:00 16 грудня 2022 року;

- протоколі огляду предметів від 04 січня 2023 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R;

- накладних переміщення товарів від 01, 02 і 06 грудня 2022 року, якими визначено вартість товару;

- довідці про вартість товару, завіреній ОСОБА_19 , директором магазину «Близенько» (вул. Кульпарківська, 118, м. Львів), відповідно до якої вартість викраденого 17 грудня 2022 року з торгового залу товару за закупівельними цінами без ПДВ становить 500,57 грн, за роздрібними цінами з ПДВ - 737,93 грн;

- акті часткової інвентаризації товарів магазину «Близенько» (вул. Кульпарківська, 118, м. Львів), завіреному директором магазину ОСОБА_19 та адміністратором ОСОБА_20 , згідно з яким 19 грудня 2022 року в магазині було виявлено нестачу товарів за закупівельними цінами без ПДВ на суму 500,57 грн, за роздрібними цінами з ПДВ - 737,93 грн;

- накладній від 15 грудня 2022 року, відповідно до якої встановлено вартість товарів;

- протоколі зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, складеному 05 січня 2023 року, за даними якого старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 на підставі постанови старшого слідчого одержав від директора магазину «Близенько» (вул. Кульпарківська, 118, м. Львів) ОСОБА_19 оптичний диск DWD-R з відеозаписом показань з камер відеоспостереження, розміщених у вказаному магазині, за період часу вчинення кримінального правопорушення, а саме з 13:00 до 15:00 17 грудня 2022 року;

- протоколі огляду предметів від 05 січня 2023 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R;

- довідці про вартість товару, завіреній ОСОБА_11 , директором магазину «Рукавичка» (вул. Городоцька, 76, м. Львів), відповідно до якої вартість викраденого 20 грудня 2022 року з торгового залу товару за цінами без ПДВ становить 930,96 грн;

- накладних переміщення та поступлення товарів від 17 листопада і 01, 06 грудня 2022 року, за відомостями в яких установлено вартість товарів;

- протоколі зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, складеному 04 січня 2023 року, відповідно до якого старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 на підставі постанови старшого слідчого одержав від директора магазину «Рукавичка» ОСОБА_11 оптичний диск DWD-R з відеозаписом показань з камер відеоспостереження, розміщених у вказаному магазині, за період часу вчинення кримінального правопорушення, а саме з 20:00 до 21:00 20 грудня 2022 року;

- протоколі огляду предметів від 04 січня 2023 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R;

- довідці про вартість товару, завіреній фахівцем служби безпеки ТзОВ «Рітейл Україна» ОСОБА_21 , відповідно до якої вартість викраденого 21 грудня 2022 року з торгового залу магазину «Світ Маркет» (вул. Виговського,1, м. Львів) товару за закупівельними цінами без ПДВ становить 1174,37 грн;

- інвентаризаційному описі за 26 грудня 2022 року товарів магазину «Світ Маркет» (вул. Виговського, 1, м. Львів), завіреному фахівцем служби безпеки ТзОВ «Рітейл Україна» ОСОБА_21 , згідно з яким установлено нестачу товарів магазину;

- накладних надходження товарів від 23, 30 листопада, 16 грудня 2022 року, відповідно до яких визначено вартість товарів;

- протоколі зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, складеному 05 січня 2023 року, відповідно до якого старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 на підставі постанови старшого слідчого одержав від фахівця служби безпеки ТзОВ «Рітейл Україна» ОСОБА_21 оптичний диск DWD-R з відеозаписом показань з камер відеоспостереження, розміщених у вказаному магазині, за період часу вчинення кримінального правопорушення, а саме з 11:00 до 12:00 21 грудня 2022 року;

- протоколі огляду предметів від 05 січня 2023 року з доданими до нього фототаблицями та відеозаписами на оптичному диску DWD-R.

25. Місцевий суд також урахував позицію ОСОБА_6 , який, спочатку частково визнав винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні, не погодившись із вартістю викраденого товару, однак потім заперечив свою винуватість і відмовився надавати показання на підставі ст. 63 Конституції України.

26. Фактичні дані, які покладено в основу вироку та на яких ґрунтується обвинувачення, отримано у визначеному КПК порядку, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження місцевим судом, законність їх збирання (формування) і процесуального закріплення не викликає сумніву. Тому ці дані за ст. 84 КПК є доказами у кримінальному провадженні.

27. Отже, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх в аспекті ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.

28. Переконливих аргументів про протилежне в поданій скарзі не міститься.

29. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам статей 370 374 КПК.

30. Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_5 , перевірив викладені в ній доводи, які за своїм змістом є аналогічними доводам поданої ним касаційної скарги та навів належні й докладні мотиви прийнятого рішення.

31. Твердження сторони захисту про те, що не встановлено вартості викраденого майна, оскільки не було проведено товарознавчої експертизи, були перевірені судами, які правильно вказали, що предметом цього злочину є товари, викрадені безпосередньо з магазинів. Слідчий долучив довідки про вартість товарів за закупівельними цінами та інші документи, надані представниками потерпілих, на підтвердження вартості викраденого товару, а тому проведення експертизи в цьому провадженні не було необхідним. Документи на підтвердження вартості товару було отримано з урахуванням положень процесуального закону, у спосіб, що відповідає вимогам статей 84-86 КПК.

32. При цьому суди обґрунтовано послалися на положення ч. 1 ст. 242 КПК, відповідно до якої експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Пунктом 6 ч. 2 цієї статті 242 КПК зобов`язано слідчого або прокурора забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

33. Доводи касаційної скарги захисника про відсутність у прокурора ОСОБА_8 повноважень на об`єднання кримінальних проваджень були предметом перевірки як суду першої інстанції, так і апеляційного суду, які дійшли обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

34. Обґрунтовуючи свою позицію суди слушно послалися на правовий висновок у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року, відповідно до якого за змістом статей 36 37 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та в разі необхідності - групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматися у формі постанови, що має міститися в матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова повинна відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

35. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 09 березня 2023 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141390000006 від 02 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК, затверджений прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_8 .

36. У матеріалах провадження є постанова заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_22 від 03 січня 2023 року, якою було призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12023141390000006 від 02 січня 2023 року у складі прокурорів: ОСОБА_8 (старша групи), ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

37. Надалі, відповідно до постанови прокурора ОСОБА_8 від 06 січня 2023 року матеріали досудових розслідувань № 12023141390000006 від 02 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, № 12023141390000012 від 04 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, № 12023141390000013 від 04 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, № 12023141390000014 від 04 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, № 12023141390000015 від 04 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, № 12023141390000016 від 04 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, було об`єднано та присвоєно їм № 12023141390000006, як першого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

38. З огляду на зазначене суди правильно вказали про те, що докази, зібрані під час досудового розслідування у вказаних провадженнях до 06 січня 2023 року, тобто до об`єднання матеріалів № 12023141390000012, 12023141390000013, 12023141390000014, 12023141390000015, 12023141390000016 з матеріалами досудового розслідування № 12023141390000006, є такими, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурорів, які мали на те законні повноваження. Також суди на підставі зазначеного зробили правильний висновок про те, що матеріали кримінального провадження містять достатні докази наявності у прокурора ОСОБА_8 повноважень здійснювати процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та виносити постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 06 січня 2023 року, а відповідно, і допустимість зібраних в цьому провадженні доказів.

39. Питання щодо повноважень прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , який підтримував публічне обвинувачення в суді апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги захисника на вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 , було предметом розгляду апеляційного суду в судовому засіданні 15 квітня 2024 року. Цей суд установив, що ОСОБА_9 є прокурором відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання публічного обвинувачення в суді Львівської обласної прокуратури, а тому має право брати участь у суді апеляційної інстанції.

40. Відповідно до ч. 4 ст. 36 КПК у судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими або виключними обставинами можуть брати участь прокурори органу прокуратури вищого рівня. В матеріалах провадження також міститься лист про долучення до матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 копії процесуальних документів про наявність повноважень у прокурора ОСОБА_8 на об`єднання кримінальних проваджень, який підписаний прокурором ОСОБА_9 . Це також вказує на те, що саме прокурор ОСОБА_9 був уповноважений на участь у розгляді цього провадження судом апеляційної інстанції.

41. Доводи захисника про те, що окремі докази, зокрема товарнотранспортні накладні, на які є посилання у вироку, не були предметом дослідження судом першої інстанції, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

42. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції дослідив усі письмові докази, надані стороною обвинувачення, на які потім послався в судовому рішенні. Те, що цей суд у вироку, вказуючи назви документів помилково назвав товарнотранспортними накладними видаткові та накладні переміщуваного товару, є опискою, про що правильно зауважив апеляційний суд, перевіряючи аналогічні за змістом доводи апеляційної скарги захисника. При цьому суд апеляційної інстанції слушно вказав, що помилка у назві накладної, а також у даті жодним чином не змінює змісту такого процесуального документа та не впливає на висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 . Суд також звертає увагу на те, що досліджені судом документи та ті, на які є посилання у вироку повністю співпадають за вартістю викраденого майна.

43. Твердження захисника про те, що заяви про вчинення крадіжок не можна вважати належними доказами, оскільки на них відсутня дата їх написання, є неприйнятними. Так, у матеріалах кримінального провадження містяться заяви: директорів магазинів «Близенько» ПП «Мережа-Сервіс Львів» ОСОБА_26 , ОСОБА_12 і ОСОБА_19 , керуючої магазином «Рукавичка» ОСОБА_11 , фахівця служби безпеки ТОВ «Рітейл України» ОСОБА_21 , на яких проставлений штемпель із вхідним номером, тобто датою їх прийняття. Надалі на підставі зазначених заяв були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141390000006, № 12023141390000012, № 12023141390000013, № 12023141390000014, № 12023141390000015, № 12023141390000016 за ч. 4 ст. 185 КК.

44. Крім того, допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили написання ними заяв про вчинення крадіжки, а представник потерпілого ОСОБА_10 зазначив, що надав слідчому документи на підтвердження вартості викраденого майна. Допитаний судом свідок ОСОБА_15 , який працює старшим слідчим СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області та проводив досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, засвідчив, що документи на підтвердження вартості викраденого майна він отримав від трьох представників потерпілих під час їх допитів на стадії досудового розслідування. Надані свідками показання повністю узгоджуються між собою, у суду відсутні будь- які дані щодо їх неналежності.

45. Доводи касаційної скарги захисника про те, що записи з камер відеоспостереження не можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні, оскільки є копіями, були розглянуті та спростовані як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.

46. Так, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що положеннями ст. 245-1 КПК, передбачено порядок зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, який передбачає отримання слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі.

47. За матеріалами провадження, зняття інформації з камер спостереження магазинів було проведено у присутності старшого слідчого шляхом самостійного копіювання володільцем відеозаписів на оптичні диски, що відповідає положенням ч. 5 ст. 245-1 КПК. На підтвердження цього матеріали містять протоколи зняття показань приладів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 03, 04 і 05 січня 2023 року, складені старшим слідчим ОСОБА_15 , та оптичні диски (цифрові носії DVD-R) із відеозаписами обставин подій, що відбувалися у приміщеннях магазинів, з яких було викрадено товари. Зазначені слідчі дії були проведені на підставі відповідної постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 від 03 січня 2023 року, яку було винесено в порядку положень статей 110 245-1 КПК і яку долучено до матеріалів кримінального провадження.

48. Апеляційний суд також дійшов правильного висновку про те, що електронний файл у вигляді відеозапису, збережений на оптичному диску, який було надано суду, і який місцевий суд безпосередньо дослідив, є оригіналом (відображенням) електронного документа, оскільки долучені старшим слідчим до матеріалів провадження як речові докази DVD-R диски із відеозаписами обставин подій були виготовлені у зв`язку з необхідністю надання інформації, що має значення у кримінальному провадженні, та є самостійними джерелами доказів похідними від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

49. Висновок судів про те, що зазначені DVD-R диски є оригіналами документів, ґрунтується на положеннях ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якого у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. При цьому матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.

50. Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеним у постановах від 10 вересня 2020 року та 20 червня 2022 року у справах № 751/6069/19, 646/8454/17 відповідно.

51. Посилання захисника на те, що суд безпідставно відмовив у призначенні портретної судової експертизи, також не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Зокрема, місцевий суд, відмовляючи у проведенні цієї експертизи, указав на те, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні відеозаписи з камер спостереження магазинів та фототаблиці до протоколів огляду предметів, є належної якості, дають можливість чітко ідентифікувати ОСОБА_6 за рисами обличчя, зокрема овальною формою обличчя з видовженим підборіддям, яскраво вираженими вилицями, високим і широким лобом, широкими, явно вираженими бровами, неглибоким розрізом очей, а також за віком та параметрами тіла. Унаслідок порівняння відеозаписів (фотознімків) із місць події суд правильно установив та констатував ідентичність ОСОБА_6 , а також його одягу, стилю його носіння, повадок, ходи.

52. Також суд урахував Рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011, згідно з яким фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й у результаті випадкового фіксування фізичними особами або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні.

53. Узявши до уваги наведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення портретної судової експертизи. З таким висновком погодився і апеляційний суд.

54. Призначене ОСОБА_27 покарання є справедливим, відповідає його меті й загальним засадам, визначеним у статтях 50 65 КК.

55. Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив усі викладені в ній доводи, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, навів переконливі аргументи на їх спростування, зазначив підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та, належним чином мотивувавши свою позицію, обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених вимог.

56. Зміст ухвали апеляційного суду не суперечить положенням статей 370 419 КПК.

57. Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених у справі обставин, вирішення питання про достовірність тих чи інших доказів, що на підставі ст. 433 КПК не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.

58. Водночас колегія суддів не може залишити поза увагою те, що Верховна Рада України прийняла Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-ІХ), який набув чинності 09 серпня 2024 року.

59. Цим законом у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

60. Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185 190 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

61. Частиною 1 ст. 5 КК передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

62. Таким чином, фактична декриміналізація викраденого майна, вартість якого не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, має зворотню дію у часі та «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК.

63. Такий висновок узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21.

64. Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.

65. Згідно з положеннями п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України і ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2022 році становила 2481 грн.

66. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 вчинив шість епізодів крадіжок у грудні 2022 року на суми 374,07 грн, 532 грн, 476,82 грн, 500,67 грн, 930,96 грн, 1174,96 грн.

67. Таким чином, вартість викраденого майна є меншою ніж 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тобто вказані вище діяння не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.

68. За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою, кримінальне провадження закривається судом на підставі п. 1-2 ч. 2 цієї статі КПК.

69. Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

70. Згідно зі ст. 479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

71. Ґрунтуючись на положенні ч. 1 ст. 434 КПК, касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 32 вказаного Кодексу. При цьому суд касаційної інстанції має керуватися ст. 440 КПК.

72. За приписами ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

73. Урахувавши наведене, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, судові рішення щодо ОСОБА_6 - скасуванню, а кримінальне провадження стосовно останнього на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК - закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК закрити на підставі п. 1-2ч. 2 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У цьому провадженні ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3