Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 461/328/24

провадження № 51-3551 км 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду міста Львова від 19 березня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360002736, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Доманівського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4

ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Галицького районного суду міста Львова від 19 березня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

2. Ухвалено стягнути із ОСОБА_6 на користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1300 грн.

3. Львівський апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.

4. . Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану за таких обставин.

5. Як установив суд, 09 вересня 2023 року приблизно о 13:18, ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» на вул. Наливайка, 20 у м. Львові таємно викрав 13 стартових пакетів мобільного оператора «Київстар» загальною вартістю 1300 грн, які заховав у сумку та, потім пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за товар, залишив приміщення магазину, спричинивши ТзОВ «Мережа Сервіс Львів» матеріальної шкоди.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильну правову оцінку судами обставин кримінального провадження, просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

7. Зазначає, що судом було порушено право на захист його підзахисного; безпідставно не визнано недопустимим доказом протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 ; проігноровано доводи про те, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а вина ОСОБА_6 не доведена поза розумним сумнівом; помилково не визнано неналежними низку доказів, які не доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.

8. Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , не усунув порушень, допущених місцевим судом.

9. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

10. Захисник повідомив, що напередодні судового засідання він узгодив позицію зі своїм підзахисним та, врахувавши її, змінив вимоги касаційної скарги, просив скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

11. Засуджений просив касаційну скаргу захисника не розглядати, судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Своє прохання обґрунтував Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни у ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

12. Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .

Мотиви Суду

13. Заслухавши доповідь судді, обговоривши позицію сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

15. Частиною 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

16. У змінених доводах касаційної скарги захисник не оспорює події кримінального правопорушення, доведеність винуватості ОСОБА_6 у його вчиненні та кримінально-правову оцінку діянь за ч. 4 ст. 185 КК.

17. Згідно з ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

18. Відповідно до Закону № 3886-IX, що набув чинності 09 серпня 2024 року, у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

19. Варто зауважити, що п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.

20. Згідно з положеннями п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України і ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2023 році становила 2684 грн.

21. Зі змісту судових рішень вбачається, що ОСОБА_6 повторно та в умовах воєнного стану вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) у розмірі 1300 грн.

22. Таким чином, вартість викраденого майна є меншою ніж 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тобто вказане вище діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.

23. Відповідно до положень ч. 1 ст. 434 КПК касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 32 цього Кодексу.

24. Згідно зі ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

25. За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

26. Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

27. Статтею 479-2 КПК передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За приписами ч. 3 цієї статті у випадку, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

28. В судовому засіданні суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_6 просив закрити кримінальне провадження з підстави, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. З огляду на наявність касаційної скарги захисника, під час касаційного розгляду Суд роз`яснив ОСОБА_6 положення ст. 479-2 КПК, а також наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема те, що ці підстави є нерабілітуючими. ОСОБА_6 своєї позиції не змінив, зазначив, що така позиція погоджена із захисником.

29. Отже, з урахуванням позиції засудженого, думки захисника, який підтримав позицію свого підзахисного та змінив касаційні вимоги, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення щодо ОСОБА_6 - скасуванню, а кримінальне провадження щодо останнього за ч. 4 ст. 185 КК на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК - закриттю.

30. Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Галицького районного суду міста Львова від 19 березня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У цьому провадженні ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3