Історія справи

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №694/395/17

провадження № 51-1856км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тімчинської І.О.,

прокурора Деруна А.І.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250140001432, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 24 лютого 2017 року за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за: ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією ? частини особистого майна; ч. 2 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією ? частини належного йому майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2017 року остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяця.

23 травня 2017 року ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області , в порядку ст. 379 КПК України виправлено допущену описку у вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 травня 2017 року, зазначивши правильним, що остаточне покарання за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий злочин, зокрема він у невстановлений слідством час, місці та спосіб повторно, незаконно придбав одноразовий медичний шприц з речовиною коричневого кольору, яка згідно висновку судової експертизи № 2/37 від 11 січня 2017 року, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований масою 0.013 г., який ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту до 30 грудня 2016 року, а близько 15:25 поблизу будинку № 20 по вул. Софії Терещенко в м. Звенигородка Черкаської області незаконно збув, продавши за 110 грн. особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_2, залученому оперативними працівниками Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області до проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів в рамках оперативно - розшукової діяльності.

Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, місці та спосіб повторно, незаконно придбав одноразовий медичний шприц з речовиною коричневого кольору, яка згідно висновку судової експертизи № 2/193 від 01 січня 2017, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 0.048 г., який зберігав при собі з метою збуту до 31 січня 2017 року, а близько 13:30 поблизу перехрестя вул. Шевченка та проспекту Шевченка в м. Звенигородка Черкаської області незаконно збув, продавши за 115 грн. особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_3, залученому оперативними працівниками Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області до проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину (оперативна закупка) в рамках кримінального провадження.

Також, ОСОБА_1, у невстановлений слідством час, місці та спосіб повторно, незаконно придбав три одноразових медичних шприца, ємкістю 20 мл частково заповнені рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку судової експертизи № 2/297 від 15 лютого 2017 року містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, загальною масою 0.665 г., який переніс до місця свого фактичного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав з метою збуту до 31 січня 2017 року, коли в період часу з 14:25 до 16:50 вказаний наркотичний засіб вилучено працівниками поліції під час особистого обшуку ОСОБА_1, та обшуку за місцем його фактичного проживання, за зазначеною вище адресою.

Крім того, він же, у невстановлений слідством час, місці та спосіб, повторно, незаконно придбав макову соломку, яка згідно висновків судових експертиз № 2/305 від 22. лютого 2017 року та № 2/303 від 14 лютого 2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, загальною масою 44, 38 г, яку переніс до місця проживання своїх батьків, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав без мети збуту до 31 січня 2017 року, коли в період часу з 15:10 до 15:40 вказаний наркотичний засіб вилучено працівниками поліції під час обшуку будинковолодіння, яке належить ОСОБА_4

Він же, у невстановлений слідством час, місці та спосіб, незаконно придбав ангідрид оцтової кислоти, який згідно висновку судової експертизи № 2/304 від 22 лютого 2017 року є прекурсором, обіг якого обмежено та стосовно якого встановлюються заходи контролю, масою 63, 839 г., який переніс до місця проживання своїх батьків, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав без мети збуту до 31 січня 2017 року, коли в період часу з 15:10 до 15:40 вказаний наркотичний засіб вилучено працівниками поліції під час обшуку будинковолодіння, яке належить ОСОБА_4

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений фактично порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість. Стверджує, що місцевим судом порушено загальні засади призначення покарання внаслідок чого призначено йому занадто суворе покарання. Апеляційний суд не дав належної оцінки таким порушенням та залишив вирок місцевого суду без зміни. Свої доводи мотивує тим, що судами не враховано конкретні обставини кримінального провадження та його особу, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави для призначення покарання із застосуванням положень статті 69 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.

У судовому засіданні засуджений підтримав подану скаргу, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скаргзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скаргзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України у зв'язку з чим судові рішення в цих частинах колегією суддів не перевіряються.

Що ж стосується доводів касаційної скарги засудженого про порушення щодо нього загальних засад призначення покарання, то такі, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу.

З мотивувальної частині вироку місцевого суду слідує, що суд приймаючи рішення про необхідність застосування покарання у виді позбавлення волі, яке ОСОБА_1 має відбувати реально, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, те, що він раніше судимий і вчинив злочин до ухвалення даного вироку, дані про особу винного, його молодий вік, який характеризується посередньо, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку лікаря нарколога, його стан здоров'я, зокрема те, що він ВІЛ-інфікований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставиною, що пом'якшує покарання було визнано - щире каяття. Обставину, яка обтяжує покарання судом не встановлено. Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, суд обґрунтовано призначив засудженому покарання в межах санкцій кримінального Закону, із застосуванням положень ст. 70 КК України.

Таким чином, суд врахував усі пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу засудженого, що позитивно його характеризують, в тому числі й ті, з якими засуджений пов'язує свої касаційні вимоги.

За таких обставин слід визнати, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів, а підстав вважати призначене покарання явно несправедливим через його суворість, про що зазначає засуджений у касаційній скарзі, не вбачається, як і не вбачається підстав для пом'якшення покарання із застосуванням положень статті 69 КК України.

Крім того, аналогічні за змістом доводи про пом'якшення призначеного покарання були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який з наведенням мотивів спростування, визнав їх неспроможними.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційна скарга засудженого має бути залишена без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П. Могильний В.В. Наставний