Історія справи

Постанова ККС ВП від 04.04.2019 року у справі №554/591/17

Постанова

Іменем України

04 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 554/591/17

Провадження № 51-2953км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Могильного О. П.,

суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,

секретаря

судового засідання Анзійчук Ю. В.,

за участю:

прокурора Дехтярук О. К.,

засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

захисника Петренка В. П. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012016170040004475, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Донецька, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

Вирішено питання зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання, цивільного позову та долю речових доказів.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

29 жовтня 2016 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку № 38 по вул. Соборності в м. Полтава, із метою заволодіння майном вчинили напад на ОСОБА_5, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, та заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження, заволоділи майном потерпілого на загальну суму 500 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_2 підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити.

Захисник Петренко В. П. не заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Прокурор Дехтярук О. К. вважала, що касаційна скарга засудженого, є необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. .

Доведеність винуватості, правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України, вирішення цивільного позову та зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання у касаційній скарзі не оскаржується.

Також у скарзі не зазначено про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили судам першої та апеляційної інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У вироку суду зазначено, що при визначенні ОСОБА_2 виду та міри покарання у мінімальній межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України місцевий суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який не був зайнятий суспільно-корисною діяльністю, не мав постійних джерел для забезпечення свого існування, стійких соціальних зв'язків, утримував малолітню дитину. Також було враховано поведінку ОСОБА_2 під час скоєння злочину, після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, є демонстрацією зневаги до загальноприйнятих норм і правил поведінки та небажання виправитися. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом встановлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

У касаційній скарзі не наведено обставин, які б могли бути визнані пом'якшуючими покарання обставинами та давали б підстави для пом'якшення покарання призначеного ОСОБА_2 покарання.

Твердження сторони захисту щодо невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на викладене, відсутні підстави задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О. П. Могильний О. П. Марчук В.В. Наставний