Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.06.2019 року у справі №906/783/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Кушнір І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Багрій М. В.,

за участю представників:

позивача - Печерний С. Л.,

відповідача - Архангельська Ю. С .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2018 (суддя Кудряшова Ю. В.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 (головуючий суддя Гудак А. В., судді Петухов М. Г., Олексюк Г. Є.) у справі № 906/783/18

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз»

про визнання договору про транспортування природного газу № 1807000385 від 01.08.2018 укладеним,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз" (далі - відповідач, ПАТ "Житомиргаз") про визнання укладеним договору про транспортування природного газу від 01.08.2018 № 1807000385 (далі - договір).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що позивач надіслав на адресу відповідача проект договору у двох примірниках, один з яких підписаний позивачем. Договір складений у відповідності до типової форми договору транспортування природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497. Відповідач запропонований позивачем проект договору підписав з протоколом розбіжностей, запропонувавши змінити пункт 9.3. договору. Позивач не погодився з умовами договору, запропонованими відповідачем, оскільки, на його думку, вони змінюють істотні умови та зміст типового договору, що суперечить положенням пункту 3 частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення місцевого господарського суд мотивовано тим, що оскільки у спірному пункті 9.3. типового договору міститься посилання на порядок, встановлений нечинним нормативно-правовим актом, суд не вбачає за можливе задоволення вимог позивача та визнання укладеним договору на умовах, запропонованих останнім, оскільки такі умови відсилають до норм, які втратили чинність. В іншій частині запропонованого позивачем проекту договору між сторонами відсутній юридичний спір, що в свою чергу, зважаючи на зміст частини другої статті 124 Конституції України та норми статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виключає необхідність задоволення даного позову в цій частині. Так, зважаючи на чинність укладеного договору №1512000704 транспортування природного газу від 17.12.2015, позовні вимоги в цій частині не призведуть до захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача, оскільки укладення даного договору не є обов`язком для сторін в силу закону, зважаючи на існування на час розгляду справи між сторонами чинного (не розірваного, не припиненого) договору. Отже суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача та визнання укладеним договору на умовах, запропонованих останнім.

2.3. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов`язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню. При цьому апеляційним судом зазначено, що можливість задовольнити частково позовні вимоги шляхом вказівки на умови договору, які не є спірними, відсутня, оскільки спір стосується саме пункту 9.3. договору, а не всього договору в цілому, а суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до типової форми договору транспортування природного газу шляхом зазначення інших пунктів, ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

АТ «Укртрансгаз», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. За твердженнями скаржника, внаслідок порушення норм процесуального права, передбачених статтями 7 73 86 91 236 ГПК України, судами попередніх інстанцій неповно встановлено фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

4.2. Суди попередніх інстанцій не врахували того, що укладення договору про транспортування природного газу в редакції типового договору транспортування природного газу для учасників ринку природного газу є обов`язковим у силу закону, а тому відмова судів у задоволенні позову про укладення такого договору є неправомірною.

4.3. Відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій фактично визнали договір укладеним на умовах, запропонованих відповідачем у протоколі розбіжностей, однак така редакція договору змінює істотні умови та зміст типового договору, що суперечить положенням пункту 3 частини четвертої статті 179 ГК України.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. ПАТ «Житомиргаз» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність доводів скарги та просило оскаржувані судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У своєму відзиві відповідач наголошує на тому, що на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі, між сторонами вже існував укладений договір на транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000704. Не погоджуючись з умовами зазначеного діючого договору, позивач фактично просить укласти інший договір, який паралельно врегульовуватиме тотожні правовідносини сторін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Позивач направив відповідачу для підписання два примірники договору від 01.08.2018 № 1807000385, складеного на основі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

6.2. Відповідно до пункту 9.3. договору (в редакції, запропонованій позивачем) у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

6.3. 17.08.2018 на адресу позивача надійшов лист ПАТ «Житомиргаз» від 15.08.2018 № Zh007/1-16-12143-0818, разом з підписаним відповідачем договором та протоколом розбіжностей до нього.

6.4. Згідно з протоколом розбіжностей до договору ПАТ «Житомиргаз» не погодилося із запропонованою АТ «Укртрансгаз» редакцією пункту 9.3. договору та виклало його у такій редакції: «У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до п`яти робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період».

6.5. АТ «Укртрансгаз» не погодилося з редакцією пункту 9.3. договору, викладеною ПАТ «Житомиргаз» у протоколі розбіжностей, та в межах 20-денного строку, встановленого частиною сьомою статті 181 ГК України, звернулося до суду з позовом у даній справі.

7. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.1.2. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

7.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

7.2.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога АТ «Укртрансгаз» про визнання укладеним договору про транспортування природного газу від 01.08.2018 № 1807000385 в редакції позивача.

7.2.2. У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

7.2.3. Положеннями частини першої статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

7.2.4. За змістом положень частини першої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

7.2.5. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (частина друга статті 179 ГК України).

7.2.6. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 ГК України).

7.2.7. Частиною першою статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).

7.2.8. Згідно зі статтею 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

7.2.9. Частиною першою статті 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

7.2.10. Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 взаємовідносини між оператором ГТС (оператором газотранспортної системи) та оператором ГРМ (оператором газорозподільної системи), пов`язані з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з ГТС до ГРМ, регулюються укладеним між ними договором на транспортування природного газу, який укладається за формою Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, технічною угодою (за необхідності) та відповідно до вимог Кодексу ГТС.

7.2.11. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 951.

7.2.12. За загальним правилом дії нормативно-правових актів у часі застосуванню підлягають тільки діючі (чинні) нормативно-правові акти, тобто ті, які набрали і не втратили чинності на момент застосування. Нормативно правові акти починають діяти з моменту набрання чинності і діють до моменту втрати останньої. Нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов`язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню.

7.2.13. З урахуванням наведеного та виходячи з того, що у спірному пункті 9.3. договору позивач посилається на Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, що втратив чинність, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.

7.2.14. Щодо решти умов договору, то, як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами відсутній спір стосовно них, а стаття 181 ГК України передбачає передачу на розгляд суду саме розбіжностей, а не договору в цілому.

7.2.15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами вже діє договір на транспортування газу № 1512000704 від 17.12.2015, який за своєю правовою природою є аналогічним спірному і є чинним (не розірваним, не припиненим) на час розгляду справи.

7.2.16. У свою чергу позивачем не заявлено ані вимог щодо врегулювання розбіжностей за згодою іншої сторони, ані позову про внесення змін до вже діючого між сторонами договору, за умови дотримання вимог статті 188 ГК України.

7.2.17. Твердження скаржника про те, що відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій фактично визнали договір укладеним на умовах, запропонованих відповідачем у протоколі розбіжностей, є помилковим з огляду на таке.

7.2.18. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

7.2.19. За змістом частин 1, 2 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

7.2.20. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частина друга статті 180 ГК України визначає три умови, за яких господарський договір вважається укладеним. Це: а) досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору; б) додержання передбаченої законом форми договору; в) додержання передбаченого законом порядку укладання договору.

7.2.21. У свою чергу, відповідно до частини восьмої статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

7.2.22. Колегія суддів відхиляє посилання представника скаржника на постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/4051/18 та від 09.07.2019 у справі № 909/773/18, оскільки, передаючи вказані справи на новий розгляд, Верховний Суд виходив з неврахування судами попередніх інстанцій умов договору транспортування природного газу, який існував на момент звернення позивача до суду, а у цій справі суди попередніх інстанцій, встановивши усі необхідні обставини справи, дали правову оцінку договору транспортування природного газу, який є укладеним та діючим на дату розгляду справи.

7.2.23. Інші доводи скаржника висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ «Укртрансгаз» не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих зі справи судових рішень.

8.2. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2018 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 906/783/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

І. В. Кушнір