Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.01.2018 року у справі №904/9839/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 904/9839/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гетьман Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді: Євстигнеєва Н.М.

від 11.01.2017 року

та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Науменка І.М., судді: Чус О.В., Кузнецов В.О.

від 08.06.2017 року

за позовом ОСОБА_4

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермент", 2. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", 4. ОСОБА_6, 5. Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцина І.А., 6. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., 7 .Виконавчого комітету Криворізької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"

про визнання правочинів недійсними.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_9

відповідача 1 - не з'явився.

відповідача 2 - Максименко В.О.

відповідача 3 - не з'явився.

відповідача 4 - не з'явився.

відповідача 5 - не з'явився.

відповідача 6 - не з'явився.

відповідача 7 - не з'явився.

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просив: визнати недійсним договір іпотеки №25-з від 28.12.2010 року з Договорами про внесення змін та доповнень до нього: №1 від 11.03.2011 року, №2 від 01.03.2012 року, №3 від 02.10.2012 року, №4 від 12.12.2012 року, №5 від 28.02.2013 року, №6 від 27.03.2013 року, №7 від 29.04.2013 року, укладений між ПАТ "Індустріально-експортний банк" (змінене найменування на ПАТ "Креді Агріколь Банк") та ВАТ "Холдинг Компанія "Інтермет", посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. 28.12.2010 року, зареєстрований в реєстрі за №6325, з моменту його укладення; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року, укладений між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Енергомаш-Інвест", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. 20.09.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №9450, з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2014 року, укладений між ТОВ "Енергомаш-Інвест" та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріальногоокругу Рукавіциним І.А. 23.10.2014 року, зареєстрований в реєстрі за №1570, з моменту його укладення; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15186948 від 15.08.2014 року, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Дутчак Т.Г. та індексний номер 16702947 від 23.10.2014 року, прийнятого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 2140,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28703812110), а саме: реєстрацію права власності за ТОВ "Енергомаш-Інвест" (код ЄДРПОУ: 31839996), номер запису про право власності: 6705420; реєстрацію права власності за ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), номер запису про право власності: 7442441.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на дату укладення спірного іпотечного договору (28.12.2010 року) ОСОБА_4 був акціонером відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія Інтермет", станом на дату звернення з позовом до суду є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія Інтермет". На початку квітня 2016 року ОСОБА_4 дізнався про незаконне відчуження активів товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія Інтермет", в тому числі нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вважає, що договір іпотеки є недійсним, як такий, що укладений без дотримання вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства". За доводами позивача, укладення заінтересованими особами угоди, яка є неприбутковою та спрямована на забезпечення виконання зобов'язань іншої юридичної особи, потягла несприятливі наслідки для товариства. Позивач щодо недійсності договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року, укладеного між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Енергомаш-Інвест", посилається на відсутність у ТОВ "Енергомаш-Інвест" ліцензії на кредитування. Крім того, в провадженні господарського суд Запорізької області перебувала на розгляді справа №908/2606/13 за позовом ПАТ "Креді Агріколь Банк" до ТОВ "Метизи" та ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості за кредитним договором №7/2010 від 28.12.2010 року солідарно. За результатами розгляду справи було винесено рішення про стягнення заборгованості солідарно з відповідачів. Окремо в рішенні цього суду зазначено, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази повної сплати ТОВ "Енергомаш-Інвест" вартості права вимоги, передбаченої п. 2.2. договору про відступлення права вимоги, до нового кредитора не перейшло право вимоги за спірним кредитним договором №7/2010 від 28.12.2010 року та договором поруки №1 від 28.12.2010 року. Також позивач вважає, що укладений між ТОВ "Енергомаш-Інвест" та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2014 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки при укладанні договору був застосований звіт з оцінки майна, строк дії якого перевищує 6 місяців. Державна реєстрація права власності за ТОВ "Енергомаш-Інвест" на нежитлову будівлю відбулася з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №868 від 17.10.2013 року, зокрема, за відсутності: завіреної копії письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем і боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; заставної (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 року у справі №904/9839/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки №25-з від 28.12.2010 року з Договорами про внесення змін та доповнень до нього: №1 від 11.03.2011 року, №2 від 01.03.2012 року, №3 від 02.10.2012 року, №4 від 12.12.2012 року, №5 від 28.02.2013 року, №6 від 27.03.2013 року, №7 від 29.04.2013 року, укладений між ПАТ "Індустріально-експортний банк" (змінене найменування на ПАТ "Креді Агріколь Банк") та ВАТ "Холдинг Компанія "Інтермет", посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. 28.12.2010 року, зареєстрований в реєстрі за №6325, з моменту його укладення - відмовлено.

Припинено провадження у справі в частині вимог про: - визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року, укладений між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Енергомаш-Інвест", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. 20.09.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №9450, з моменту його укладення; - визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2014 року, укладений між ТОВ "Енергомаш-Інвест" та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. 23.10.2014 року, зареєстрований в реєстрі за №1570, з моменту його укладення; - про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15186948 від 15.08.2014 року, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Дутчак Т.Г. та індексний номер 16702947 від 23.10.2014 року, прийнятого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А; - скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 2140,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28703812110), а саме: - про реєстрацію права власності за ТОВ "Енергомаш-Інвест" (код ЄДРПОУ: 31839996), номер запису про право власності: 6705420; - про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), номер запису про право власності: 7442441.

Дане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи не доведено факту порушення права позивача укладанням спірного іпотечного правочину та наявності негативних наслідків порушення його права ані як акціонера відкрито акціонерного товариства, ані як учасника товариства з обмеженою відповідальністю.

Не погодившись з винесеним рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 року у справі №904/9839/16 - залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення ст.ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до приведення статутів таких акціонерних товариств у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства".

28 грудня 2010 року ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" не привело свої внутрішні положення у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", а акції, емітовані цим Товариством, існували у документарній формі. Таким чином, станом на момент укладання оскаржуваного договору іпотеки (на 28.12.2010р.) ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" мало керуватись у своєї діяльності ст.ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами (статутом), а не положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" (зокрема положення ст. ст. 71, 72).

Оскаржуваний договір іпотеки був погоджений органами управління ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" в порядку, визначеному Статутом товариства, з дотриманням вимог Закону України "Про господарські товариства", а доводи апелянта щодо перевищення Наглядовою радою своїх повноважень повністю спростовується наявними у справі доказами.

Позивачем не було зазначено, яке саме право із належних йому як акціонеру ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та/або учаснику ТОВ "Холдінгова компанія "ІНТЕРМЕТ" корпоративних прав було порушене внаслідок вчинення оскаржуваного договору іпотеки №25-з від 28.12.2010 року.

Зважаючи на те, що під час укладання оскаржуваного договору не було порушено жодних вимог чинного на той час законодавства та внаслідок його укладання не було порушено прав позивача як акціонера ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та/або учасника ТОВ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Спір, що виник з приводу недійсності договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року та договору купівлі-продажу від 23.10.2014 року не є корпоративним спором, щодо жодного з відповідачів господарським судом Дніпропетровської області не порушено провадження у справі про банкрутство, а тому за суб'єктним складом, визначеним ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) спір про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року та договору купівлі-продажу від 23.10.2014 року за позовом ОСОБА_12 не підвідомчий господарському суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позовні вимоги в частині скасування рішень державного реєстратора та нотаріуса від 15.08.2014 року та від 18.08.2014 року щодо державної реєстрації прав на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,. підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року у справі №904/9839/16 ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №904/9839/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання недійсним договору іпотеки № 25-3 від 28.12.2010 року з Договорами про внесення змін та доповнень до нього: №1 від 11.03.2011 року, №2 від 01.03.2012 року, №З від 02.10.2012 року, №4 від 12.12.2012 року, №5 від 28.02.2013 року, №6 від 27.03.2013 року, №7 від 29.04.2013 року, укладеного між ПАТ «Індустріально-експортний банк» (змінене найменування на ПАТ «Креді Агріколь Банк») та ВАТ «Холдинг Компанія «Інтермет», посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_13 28.12.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №6325.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 не погоджується з доводами та висновками судів, що до спірних правовідносин (зокрема до тих, що виникли між сторонами на час укладання оскаржуваного договору іпотеки від 28.12.2010 року та додаткових угод до договору) повинні застосовуватися саме положення Закону України «Про господарські товариства», а не положення Закону України «Про акціонерні товариства», в зв'язку з тим, що ВАТ «Холдінг Компанія «ІНТЕРМЕТ» на той час не привела свій статут у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки суди першої та апеляційної інстанції не вірно тлумачать ст. 58 Конституції України щодо дії закону в часі, використовуючи роз'яснення Національної комісії по цінним паперам від 14.07.2009 року №8. На час укладання оспорюваного правочину Закон України «Про акціонерні товариства» вже існував, то його імперативні приписи повинні виконуватися всіма сторонами даних правовідносин. Судом першої інстанції неправильно було застосовано норми матеріального права. Так, в силу ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" Договір іпотеки № 25-з від 28.12.2010 року (з врахуванням змін та доповнень) має бути визнаний недійсним, як такий, що укладений без дотримання вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" та в порушення його корпоративних прав, як колишнього акціонера ВАТ "ХОЛДІНГ КОМПАНІЯ "ІНТЕРМЕТ" та сьогоднішнього учасника ТОВ "ХОЛДІНГ КОМПАНІЯ "ІНТЕРМЕТ", оскільки угода не є прибутковою, укладена заінтересованими особами без повідомлення про заінтересованість ВАТ "ХОЛДІНГ КОМПАНІЯ "ІНТЕРМЕТ" на забезпечення виконання зобов'язань іншої юридичної особи та потягла несприятливі для Товариства наслідки.

Внаслідок укладання оскаржуваних правочинів фінансовий стан TOB «Холдінг компанія «Інтермет», в якому ОСОБА_4 є учасником (раніше акціонером), значно погіршився, що вплинуло на його майнові права у вигляді володіння належною часткою в статутному фонді товариства, а відтак і пов'язані з ним «правомірні очікування»/«законні сподівання», наприклад на отримання належних до виплати дивідендів в певному розмірі, інші «активи», які можуть виникнути.

Враховуючи, що в серпні - жовтні 2014 року предмет іпотеки перепродується спочатку за 4,8 млн.грн., а вже потім за 3,0 млн.грн., отже метою таких правочинів було виведення нежитлової будівлі, яка перебувала на балансі підприємства, в якому ОСОБА_4 є учасником, по заниженій оцінці, тому його корпоративні права в майновій частині суттєво порушені внаслідок таких неприбуткових угод. Порушення прав ОСОБА_4 виходять із корпоративних правовідносин, цей позов в частині визнання недійсними реєстраційних дій повинен розглядатись в порядку ГПК України, при цьому судом першої інстанції не вказано, з яких підстав він припиняє розгляд справи в частині скасування рішень про державну реєстрацію та реєстрації права власності. Суди попередніх інстанції неправильно застосували норми процесуального права припиняючи провадження у справі. Позивач просив застосувати Рішення ЄСПЛ у справах «Бейєлер проти Італії» від 28.05.2002 року за №33202/96, «Принц Ганс-Адам II де Ліхтенштейн проти Німеччини» від 12.07.2001 року за №42527/98 та «Совтрансавто проти України» від 25.07.2002 року за №48553/99, як джерело права, оскільки попередні інстанції не спростували посилання позивача на Рішення ЄСПЛ, то таке рішення не відповідає нормам ГПК України та ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зобов'язання поважати права людини), а саме: «Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені розділі І цієї Конвенції».

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2017 року прийнято до касаційного провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 у справі №904/9839/16 Господарського суду Дніпропетровської області.

08.12.2017 року до Вищого господарського суду України надійшло клопотання представника ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На підставі підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 року вказану касаційну скаргу разом зі справою № 904/9839/16 передано до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2018 року у справі №904/9839/16 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Відповідно до положень підпункту 4 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 року призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 на 30 січня 2018 року о 10 год. 15 хв. у справі №904/9839/16 Господарського суду Дніпропетровської області. Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 30.01.2018 року о 10 год. 15 хв. у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, за участю ОСОБА_4 та (або) його уповноваженого представника., зал № ВКЗ.

Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2018 року у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Дніпропетровської області - відмовлено у зв'язку з із зайнятістю у Господарському суді Дніпропетровської області 30.01.2018 року о 10 год. 15 хв. залів судових засідань, які обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У відзивах на касаційну скаргу, відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-7 просять відмовити ОСОБА_4 в задоволені касаційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року у справі №904/9839/16.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 станом на 28 грудня 2010 року (дата укладення договору іпотеки) був власником простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет".

08 червня 2011 року відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет". Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" від 08 червня 2011 року оформлені протоколом загальних зборів акціонерів №23.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" утворене шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" на підставі рішення установчих зборів засновників (протокол №1 від 08.06.2011, а.с.203-205, том 1), п.1.1. Статуту Товариства в редакції 2011 року. Статутний капітал цього товариства складає 20000,00 грн., розподілених на 2000,00 грн. часток номінальною вартістю 10,00 грн., яка відповідає 1 голосу при голосуванні на загальних зборах учасників (п. 6.1. Статуту товариства).

ОСОБА_4 є учасником товариства з часткою у статутному капіталі 700,00 грн., що становить 7 (сім) часток та відповідає 70 голосам при голосуванні та 3,5% статутного капіталу товариства.

08 червня 2010 року відбулося засідання Наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" з порядком денним: про отримання генеральним директором згоди на укладення угод від імені товариства в 2010 році. На засіданні Наглядової ради були присутні: ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Наглядова рада прийняла рішення: у зв'язку з фінансовою та виробничою необхідністю надати згоду на укладення генеральним директором відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" будь-яких угод без встановлення ліміту щодо розміру вартості угод від імені товариства. Рішення прийнято одностайно, підписано головою Наглядової ради ОСОБА_6, заступником голови наглядової ради ОСОБА_16, членом Наглядової ради ОСОБА_15 Рішення Наглядової ради оформлене протоколом засідання Наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" від 08.10.2010 року.

14 грудня 2010 року відбулося засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет". За результатами розгляду клопотання Наглядовою радою прийняті рішення: - задовольнити клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надати майнову поруку по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлює Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передати в заставу нерухоме майно, що належить на праві власності ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5570189,79 грн.; - надати право підпису договору іпотеки та інших документів, пов'язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" ОСОБА_17. Рішення прийнято одностайно.

28.12.2010 між Публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метизи" укладено кредитний договір №7/2010.

26.12.2011 пунктом 1 договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №7/2010 від 28.12.2010 року сторони вирішили, у зв'язку зі зміною найменування банку з Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", з моменту укладення цієї угоди усі посилання в кредитному договорі на Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" та/або ПАТ "ІНДЕКС-БАНК" вважати заміненим на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", та/або ПАТ "Креді Агріколь Банк", відповідно.

Пунктом 2.1. кредитного договору, відповідно до умов цього договору, банк може надати позичальнику кредит у валюті, обумовленій в цьому договорі, у розмірі, еквівалентному 13000000 (тринадцять мільйонів) гривень 00 копійок (ліміт кредитування), а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Пунктом 16.1 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором в повному обсязі, при цьому боргові зобов'язання позичальника перед банком, а також права банка стосовно цих боргових зобов'язань (в тому числі право на договірне списання коштів позичальника) за цим договором, а також угоди про забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання боргових зобов'язань за цим договором.

З метою забезпечення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" за кредитним договором №7/2010 від 28.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" в особі Керуючого другим відділенням публічного акціонерного товариства "Індекс-Банк" (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Холдінг компанія "Інтермет" в особі ОСОБА_17, яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопською І.С. 27.12.2010 року та Протоколу засідання Наглядової ради відкритого акціонерного товариства від 14.12.2010 року б/н (іпотекодавець) 28 грудня 2010 року був укладений договір іпотеки №25-з, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А., зареєстрований в реєстрі за №6325.

Предметом вказаного договору є нерухоме майно: нежитлова будівля загальною площею 2 140,6 кв.м., розташована за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4.1. цього Договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія САС №179734, виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради на підставі рішення №344 від 11.11.2009 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" від 24.11.2009 року за реєстраційним №245459412. Балансова вартість предмету іпотеки відповідно до довідки іпотекодавця №71 від 27.12.2010 року станом на 01.12.2010 року складає 5570189,79 грн. (п. 4.4. договору іпотеки). Вартість предмету іпотеки, визначена Управлінням моніторингу застав публічного акціонерного товариства "Індекс-Банк", станом на 24.12.2010 року становить 8342462,00 грн. (п.4.5. договору).

П. 4.6. договору іпотеки сторони домовились, що на момент укладання договору іпотеки вартість предмету іпотеки складає 6673969,6 грн.

Договором від 11.03.2011 року про внесення змін та доповнень №1 до Договору іпотеки №25-з, посвідченого Рукавіциним І.А., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 28 грудня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №6325, до п. 6.3.13 статті 6 Договору іпотеки внесено зміни щодо обов'язку іпотекодавця не пізніше 30 червня 2011 року надати іпотекодержателю новий правовстановлювальний документ на зазначену земельну ділянку, та внести відповідні зміни до договору іпотеки.

Договором від 01 березня 2012 року про внесення змін та доповнень №2 до Договору іпотеки №25-з, посвідченого Рукавіциним І.А., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 28 грудня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №6325, у зв'язку зі зміною найменування іпотекодержателя з Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" сторони договору виклали пункт 3.1. статті 3 Договору іпотеки в новій редакції та погодили повернення кредиту частинами відповідно до викладеного в цьому пункті графіку. До зазначеного договору іпотеки внесені зміни та доповнення шляхом укладення та посвідчення договорів про внесення змін та доповнень до нього: договір №3, №4, №5, №6, №7 посвідчені приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А.

20 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_19, яка діє на підставі Статуту та наказу №789 від 12.09.2013 року (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" в особі Генерального директора ОСОБА_20, який діє на підставі Статуту (Новий кредитор), був укладений Договір про відступлення права вимоги.

За умовами цього Договору (п. 1.1.) з моменту перерахування Новим кредитором на рахунок Первісного кредитора в повному обсязі суми коштів визначеної в п. 2.1. цього Договору, Первісний кредитор відступає новому кредитору, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору і стає кредитором за: кредитним договором №7/2010 від 28.12.2010 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладеним між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (Боржник-1) (п.п. 1.1.1); договором поруки №1 від 28.12.2010 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладеним між первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" (Боржник-2) (пп. 1.1.2); договором застави рухомого майна №26-з від 28.12.2010 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладеним між первісним кредитором та Боржником -2 (Договір застави -1) (п.п.1.1.3); договором застави рухомого майна №27-з від 28.12.2010 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладеним між первісним кредитором та Боржником -2 (Договір застави -2) (п.п. 1.1.4); договором застави рухомого майна №28-з від 28.12.2010 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладеним між первісним кредитором та Боржником -1 (Договір застави -2) (п.п. 1.1.5); договором іпотеки №25-з від 28.12.2010 року з договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" (п.п. 1.1.6).

Згідно п. 1.3. договору про відступлення права вимоги станом на день укладення цього договору загальна сума вимоги за кредитним договором, договором поруки, договором застави-1, договором застави-2, договором застави, договором іпотеки, що відступається первісним кредитором новому кредитору становить 4885550,58 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №25689968 від 18.08.2014 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Дутчакк Т.Г. було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 2140,6 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 28703812110, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 15186948 від 15.08.2014 року, номер запису про право власності - 6705420).

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", як продавець, уклало з фізичною особою ОСОБА_6, як покупцем, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2014 року. Згідно п. 1. договору купівлі-продажу продавець передав у власність покупця об'єкт нерухомості, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно, як нежитлова будівля, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Ціна об'єкту, що відчужується, складає 3000000,00 грн. (п.5 договору купівлі-продажу). На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_6 на нежитлову будівлю, загальною площею 2140,6 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.

Закон України "Про акціонерні товариства" набув чинності 30 квітня 2009 року.

Пунктом другим розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011 року) втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.

Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року). При цьому, датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" було визначено, що норми ст.ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства" втрачають чинність через 2 роки з дня набрання чинності вказаним Законом.

Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення ст.ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до приведення статутів таких акціонерних товариств у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства".

Як було встановлено місцевим господарським судом, станом на 28 грудня 2010 року ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" не привело свої внутрішні положення у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", а акції, емітовані цим Товариством, існували у документарній формі.

Вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" стають обов'язковими для створених до набрання ним сили акціонерних товариств з моменту приведення їх статутів у відповідність з даним Законом, але не пізніше, ніж 01.05.2011 року.

Станом на момент укладання оскаржуваного договору іпотеки (на 28.12.2010 року) ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" мало керуватись у своєї діяльності ст.ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами (статутом), а не положеннями Закону України "Про акціонерні товариства".

Отже, до спірних правовідносин, (зокрема до тих, що виникли між сторонами на час укладання оскаржуваного договору іпотеки від 28.12.2010 року) слід застосовувати саме положення Закону України "Про господарські товариства" на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до Статуту ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" в редакції, затвердженої загальними зборами акціонерів 17.03.2006 року (протокол №17 від 17.03.2006 року) та зареєстрованої Виконавчим комітетом Криворізьської міської ради Дніпропетровської області 26.04.2006 року номер запису 12271050002000460, право укладання правочинів з розпорядження належним Товариством майно було покладено на генерального директора Товариства, але в межах ліміту, встановленого за рішенням наглядової ради Товариства (пп. 13 п. 7.12). Будь-яких інших обмежень компетенції виконавчого органу ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" статутом встановлено не було.

При цьому, 08 червня 2010 року відбулось засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" (протокол б/н від 08.06.2010 року), на якому Генеральному директору Товариства було надано згоду на укладання будь-яких угод без встановлення ліміту щодо розміру вартості угод від імені Товариства. Доказів скасування вказаного рішення або визнання його недійсним у судовому порядку позивачем не надано.

14 грудня 2010 року відбулось засідання Наглядової ради, на якому було прийняте рішення виступити майновим поручителем по зобов'язанням ТОВ "Торговий дім "Метизи" перед ПАТ "Індекс Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк") та передати в іпотеку Банку належне ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" нерухоме майно, а саме: трьохповерхову будівлю (літ.А-3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Доказів визнання вказаного рішення Наглядової ради недійсним в судовому порядку позивачем не надано.

На виконання вказаного рішення Наглядової ради 28 грудня 2010 року між ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та ПАТ "Індекс Банк" був укладений оскаржуваний договір іпотеки №25-з, який був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. за №6325.

Отже, оскаржуваний договір іпотеки був погоджений органами управління ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" в порядку, визначеному Статутом товариства, з дотриманням вимог Закону України "Про господарські товариства".

В разі незгоди з прийнятим рішенням Загальних зборів акціонерів або зборів Засновників, позивач - колишній акціонер, мав оскаржувати зазначені рішення, а не звертатись з позовом про визнання правочинів недійсним.

Згідно ч. 1., 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, має вчинятися у формі, встановленій законом, бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 ГК, якою передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

В редакції ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства», що діяла на час укладання спірного правочину визначено, «У разі недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.

У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.

Таким чином, підстави для визнання Договору іпотеки недійсним, визначені у ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства» позивачем не доведені, оскільки, станом на дату прийняття рішень Наглядовою радою про надання майнової поруки, а саме, грудень 2010 року Статут акціонерного товариства не містив поняття правочину вчиненого із заінтересованістю, був відсутній порядок його укладання та обмеження у повноваженнях членів Наглядової ради, відсутні будь-які докази обізнаності членів Наглядової ради, Правління та підписанта Договору іпотеки, про будь-які обмеження.

Оскаржуваний договір іпотеки повністю відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 207 ГК України, тому відсутні підстави для визнання оскаржуваного договору іпотеки недійсним.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року) установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

На момент укладання договору іпотеки Іпотекодавець не позбавлявся права володіти та користуватись майном, що передано в іпотеку, тому протягом 2011-2013 років Іпотекодавець мав можливість використовувати нерухоме майно з метою отримання прибутку.

Вимоги до Іпотекодавця, направлені Банком стосовно виконання умов Договору іпотеки, тільки всередині 2013 року, тоді як свідчить протокол №21 Загальних зборів акціонерів ВАТ «ХОЛДИНГ КОМПАНІЯ «ІНТЕРМЕТ» від 23 березня 2010 року, протокол №23 Загальних зборів акціонерів ВАТ «ХОЛДИНГ КОМПАНІЯ «ІНТЕРМЕТ» від 08 червня 2011 року - за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2009 - 2010 роки дивіденди не нараховувались і не виплачувались, у зв'язку з відсутністю прибутків та збитковості бізнесу.

Згідно з протоколом загальних зборів Учасників TOB «ХОЛДИНГ КОМПАНІЯ «ІНТЕРМЕТ» від 05 березня 2012 року, за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік дивіденди не нараховувались і не виплачувались, і після реорганізації Товариства.

Позивач безпідставно пов'язує порушення права Акціонера на отримання дивідендів - відсутність у нього можливості отримати доходи від діяльності Товариства, Акціонером якого він є, та виконанням Товариством своїх зобов'язань за Договором іпотеки.

Отже, звертаючись до суду з позовом на захист саме своїх корпоративних прав, позивач повинен був зазначити, яке саме його право з вищевказаних було порушене внаслідок укладання оскаржуваного правочину (право на участь в управлінні, право на отримання дивідендів, право на вихід зі складу учасників; право на продаж належних йому акцій та/або частки у статутному капіталі Товариства) та яким саме чином було порушене відповідне право внаслідок укладання оскаржуваного правочину.

Позивачем взагалі не було зазначене, яке саме право із належних йому як акціонеру ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та/або учаснику ТОВ "Холдінгова компанія "ІНТЕРМЕТ" корпоративних прав було порушене внаслідок вчинення оскаржуваного договору іпотеки №25-з від 28.12.2010 року.

Оскільки, під час укладання оскаржуваного договору не було порушено жодних вимог чинного на той час законодавства та внаслідок його укладання не було порушено прав позивача як акціонера ВАТ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та/або учасника ТОВ "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" тому відсутності підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо посилань безпідставності припинення провадження у справі в частині вимог позивача про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року, укладеного між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Енергомаш-Інвест"; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2014 року, укладеного між ТОВ "Енергомаш-Інвест" та ОСОБА_6, а також скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом вказаних договорів, слід зазначити наступне.

Позивач обґрунтовував недійсність укладеного між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Енергомаш-Інвест" договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року порушенням з боку цих суб'єктів господарювання положень вимог ст. 1079 ЦК України та удаваність цього правочину (ч. 2 ст. 235 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1077 Цивільного Кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, метою укладання договору факторингу є надання фінансової послуги Клієнту за плату, при цьому уступка права вимог є наслідком надання фінансової послуги.

Метою укладання Договору уступки права вимог, що оскаржується, є тільки сама передача (уступка) права вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення. Договором уступки права вимоги жодної із сторін не надавалась жодна фінансова послуга.

Сума відступлених вимог рівна суми, виплаченій Банку за даним договором, отже, ніяка плата за ненадані послуги, договором не передбачалась. Таким чином, відсутні основні ознаки договору факторингу: фінансові послуги, надані за плату, під уступку права вимоги.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

При цьому, правильним є саме заміна кредитора у зобов'язанні, і тільки після цього можна ставити питання про заміну стягувача на стадії виконання рішення суду, відповідно до вимог господарського процесуального кодексу та встановленого порядку в Законі України «Про виконавче провадження».

Укладання 20 вересня 2013 року Договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором №7/2010 від 28/10/2010 року разом з усіма договорами забезпечення, і в тому числі і Договором іпотеки, новому кредитору - TOB «ЕНЕРГОМАШ- ІНВЕСТ», цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Із змісту ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) вбачається, що право на звернення до господарського суду мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації). Фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду у випадках, встановлених законом.

На даний час, законодавчо встановлений лише два випадки, коли в позовному провадженні за правилами ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року) може розглядатись справа за позовом фізичної особи, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а саме: у спорах, що виникають із корпоративних правовідносин, а також за позовами з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Спір, що виник з приводу недійсності договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року та договору купівлі-продажу від 23.10.2014 року не є корпоративним спором, щодо жодного з відповідачів Господарським судом Дніпропетровської області не порушено провадження у справі про банкрутство, а тому за суб'єктним складом, визначеним ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) спір про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року та договору купівлі-продажу від 23.10.2014 року за позовом ОСОБА_12 не підвідомчий господарському суду, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, колегія суддів підтримує висновки господарських судів про припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.09.2013 року та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2014 року.

Суди попередніх дійшли вірного висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішень державного реєстратора та нотаріуса від 15.08.2014 року та від 18.08.2014 року щодо державної реєстрації прав на будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, є публічно-правовими в розумінні ст. 3 КАС України та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, колегія суддів зазначає, всі права вимоги за Кредитним договором уступлені Новому Кредиторові, отже до виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14 жовтня 2013 року, з моменту переходу права вимоги, може бути пред'явлено тільки Новим Кредитором. Ніяких доказів того, що Банком чи Новим Кредитором отримано від Позичальника чи його поручителів більше ніж визначено у Договору про уступку права вимоги від 20/09/2013 року не зазначено.

Згідно з ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позивач повинен був знати про укладення договору іпотеки від 28.12.2010 року, оскільки, як акціонер Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" мав право та можливість ознайомитись з рішеннями Наглядової ради, загальних зборів акціонерів товариства. Крім того, на загальних зборах акціонерів розглядалися питання про затвердження звіту комісії з припинення товариства, про затвердження передавального акту, тобто розглядалися питання, які стосуються майна товариства. На цих зборах, як підтверджується матеріалами справи, був присутнім і позивач.

Таким чином, строк позовної давності є таким, що сплинув стосовно вимоги про визнання договору іпотеки недійсним.

Оскільки, укладання спірного іпотечного договору не призвело до порушення корпоративних прав позивача тому відсутні підстави для застосування позовної давності до спірних відносин.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги безпідставними та належним чином спростованими судом апеляційної інстанції.

За встановленими колегією суддів обставинами рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року у справі №904/9839/16 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Г.Вронська

В.Студенець