Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №906/1058/14
Ухвала КГС ВП від 12.04.2018 року у справі №906/1058/14
Постанова ВГСУ від 22.10.2015 року у справі №906/1058/14
Постанова ВГСУ від 18.12.2014 року у справі №906/1058/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/1058/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко"

арбітражний керуючий, розпорядник майна - Кіцул Сергій Богданович - особисто,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед"

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"

представник кредитора - адвокат Гладишенко М.І., посвідчення НОМЕР_1 від 17.09.2009,

заінтересована особа (керівник боржника) - ОСОБА_7

представник заінтересованої особи - адвокат ОСОБА_8, посвідчення НОМЕР_2 від 29.03.2012,

розглянув касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед"

на ухвалу господарського суду Житомирської області

від 14.12.2017

у складі суддів: Костриця О.О.

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 06.03.2018

у складі колегії суддів: Савченко Г.І. - головуючий, суддя - Миханюк М.В., суддя - Демидюк О.О.

у справі за заявою

Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко"

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.08.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" (далі - ДП "Фірма "Дайленко"), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 27.08.2014.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.05.2015, зокрема, призначено розпорядником майна боржника ДП "Фірма "Дайленко" арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 у справі №906/1058/14 (суддя - Костриця О.О.), з-поміж іншого, задоволено клопотання розпорядника майна №02-19/65 від 02.11.2016 про припинення повноважень керівника боржника ДП "Фірма "Дайленко" та тимчасове покладення виконання обов'язків керівника на розпорядника майна ДП "Фірма"Дайленко" арбітражного керуючого Кіцула С.Б., з урахуванням уточнень до клопотання №02-19/140 від 13.06.2017, №02-19/163 від 08.11.2017 та №02-19/178 від 14.12.2017. Відсторонено від виконання обов'язків керівника (директора) ДП "Фірма "Дайленко" та тимчасово покладено виконання обов'язків керівника Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника, керуючого санацією, ліквідатора) №1296 від 08.07.2013). Зобов'язано керівника (директора) ДП "Фірма "Дайленко" протягом трьох днів з дня винесення даної ухвали суду передати розпоряднику майна ДП "Фірма "Дайленко" Кіцулу С.Б. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника, керуючого санацією, ліквідатора) №1296 від 08.07.2013) бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, відповідно до акту приймання-передачі.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 у справі № 906/1058/14 ОСОБА_7 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (далі - ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед") звернулися з апеляційними скаргами до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14 (головуючий суддя - Савченко Г.І., суддя - Миханюк М.В., суддя - Демидюк О.О.) апеляційні скарги ОСОБА_7 (вх.150/18 від 16.01.2018) та ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" (вх.152/18 від 16.01.2018) на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 у справі № 906/1058/14 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 у справі № 906/1058/14 залишено без змін. Справу № 906/1058/14 повернуто до господарського суду Житомирської області.

При цьому, господарські суди виходили з того, що матеріали справи містять підтверджені відомості про перешкоджання керівниками боржника, в т.ч. і ОСОБА_7 виконанню повноважень розпорядника майна, а саме, що бездіяльність керівника боржника перешкоджає виконанню розпорядником майна боржника своїх обов'язків, які покладені на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо проведення інвентаризації майна боржника, складання реєстру вимог кредиторів, враховуючи те, що ініціатором банкрутства є сам боржник.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14, ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14 скасувати. Постановити ухвалу, якою у задоволенні клопотання розпорядника майна № 02-19/65 від 02.11.2016 про припинення повноважень керівника боржника ДП "Фірма "Дайленко" та тимчасове покладення виконання обов'язків керівника на розпорядника майна ДП "Фірма"Дайленко" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. відмовити.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ч. 2 ст. 18, ч. ч. 12, 13 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство).

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 906/1058/14 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 11.04.2018 прийнято справу № 906/1058/14 господарського суду Житомирської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 906/1058/14 господарського суду Житомирської області за касаційною скаргою ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" відбудеться 29.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22.05.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент") подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед", в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14 - без змін.

ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" подало клопотання про передачу справи № 906/1058/14 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає, що справ, що розглядається, містить виключну правову проблему і це необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

ДП "Фірма "Дайленко" подано клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказує на те, що касаційне провадження у даній справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) (далі - ГПК України) підлягає закриттю, оскільки ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" звернулося з касаційною скаргою в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України та ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

Також, розпорядник майна ДП "Фірма "Дайленко" арбітражний керуючий Кіцул С.Б. подав клопотання, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" про передачу справи № 906/1058/14 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду та закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, розпорядник майна ДП "Фірма "Дайленко" арбітражний керуючий Кіцул С.Б. подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед", в якому просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" про передачу справи № 906/1058/14 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14, оскільки вона подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню. Відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед", а ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14 залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Розглянувши подане ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" клопотання про передачу справи № 906/1058/14 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що заявником не вказано, в чому саме полягає виключна правова проблема та не наведено доказів об'єктивного її існування у даній справі, не наведено суперечливу правовозастосовчу практику у подібних правовідносинах та не обґрунтовано, яким чином її вирішення може забезпечити розвиток права та сприяти формуванню єдиної правозастосовної практики.

Виходячи з чого, Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання та передачі справи № 906/1058/14 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Від Адвокатського бюро "Могильницький та Партнери" надійшла заява про залучення до розгляду справи № 906/1058/14 ОСОБА_7 в якості заінтересованої особи стосовно боржника.

ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" подало клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки директор ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" ОСОБА_9. не може прибути у судове засідання з поважних причин та не має можливості забезпечити участь представника у розгляді справи.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників скаржника ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед".

В судове засідання 29.05.2018 з'явився розпорядник майна ДП "Фірма "Дайленко" арбітражний керуючий Кіцул С.Б. особисто, а також представники ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та заінтересованої особи ОСОБА_7, які надали пояснення у справі.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

Згідно із ч. 4 ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 8 ст. 22 Закону про банкрутство керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо: відчуження, або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб; одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).

Частинами 9-10 ст. 22 Закону про банкрутство встановлено, що розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника. З дня прийняття господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов'язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності (ч. ч. 12, 13 ст. 22 Закону про банкрутство).

Тобто у разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в тому числі законодавства про банкрутство. Господарський суд надає оцінку таким діям, встановлює їх наявність чи відсутність та відповідність вимогам Закону.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.11.2016 до суду першої інстанції від розпорядника майна арбітражного керуючого Кіцула С.Б. надійшло клопотання №02-19/65 про припинення повноважень керівника боржника ДП "Фірма "Дайленко" та тимчасове покладення виконання обов'язків керівника на розпорядника майна ДП "Фірма"Дайленко" арбітражного керуючого Кіцула С.Б., з урахуванням уточнень до клопотання №02-19/140 від 13.06.2017, №02-19/163 від 08.11.2017 та №02-19/178 від 14.12.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування необхідності відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна арбітражний керуючий Кіцул С.Б. посилався на те, що він позбавлений можливості проводити дії передбачені приписами Закону про банкрутство. Права керівника (директора) щодо представництва ДП "Фірма" Дайленко" ні статутом, ні рішенням вищого органу управління товариства не обмежені, з огляду на що саме він володіє усіма необхідними повноваженнями стосовно розпорядження майном боржника, саме він повинен забезпечити виконання вимог Закону про банкрутство та рішення суду у процедурі розпорядження майном.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою належного виконання покладених на розпорядника майна ухвалами суду та Законом про банкрутство обов'язків, арбітражний керуючий неодноразово звертався до боржника з метою отримання документів фінансово-господарської діяльності боржника, інформації щодо руху грошових коштів на рахунках боржника, наявної господарської діяльності, дебіторської заборгованості боржника, інформацію щодо використання нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ДП "Фірма" Дайленко", стосовно чинності договорів оренди, суборенди чи інших правочинів щодо розпорядження нерухомим майном, стану прибутків та витрат підприємства, проведення інвентаризації майна боржника, тощо.

Розпорядник майна у своєму клопотанні повідомляв, що нежитлові приміщення, які належать на праві приватної власності ДП "Фірма" Дайленко" використовуються, відповідно боржник продовжує свою господарську діяльність, отримує прибутки та здійснює видатки, при цьому зазначав, що дана діяльність здійснюється без погодження з ним та надав документи, які на його думку підтверджують вказану обставину.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядник майна Кіцул С.Б. звертався до керівника боржника з вимогою надати зокрема, бухгалтерську та фінансово - господарську документацію та відповідні форми державних статистичних спостережень за період з 2015 року по грудень 2016 року.

У листі-відповіді директора боржника адресованому розпоряднику майна від 16.05.2016 повідомляється, зокрема, що починаючи з третього кварталу 2014 року ні фінансова, ні будь-яка інша звітність ДП "Фірма" Дайленко" не здавалась.

Ухвалою суду першої інстанції від 19.10.2017 та 10.11.2017 було зобов'язано керівника ДП "Фірма "Дайленко" та боржника - ДП "Фірма "Дайленко" надати копії фінансової звітності ДП "Фірма "Дайленко", починаючи з 27.11.2015 та станом на дату надання документів, та надати належним чином звірені копії фінансової звітності ДП "Фірма "Дайленко" за період з другого півріччя 2014 року по грудень 2017 року та, зокрема, баланс підприємства (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3), звіт про власний капітал (форма №4), примітки до річної фінансової звітності (форма №5), звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма №11-ОЗ), обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма №1 - інновація), звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б), звіт з праці (форма №1-ПВ), звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма №1-ПВ (умови праці), звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ).

На виконання вимог суду боржником був наданий лише звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2017 року та баланси (звіти про фінансовий стан) на 31.03.2016, на 30.09.2016, на 30.09.2014, на 30.06.2015, на 30.09.2015, на 31.12.2014, на 31.03.2015, на 31.12.2016, на 30.09.2017.

При цьому, у заяві про долучення вказаних документів до матеріалів справи боржник зазначив, що форма 3,4,5, форма №1 ПВ не здавалися з кінця 2014, у зв'язку з тим, що діяльність підприємством не велась, руху коштів не було, працівників на підприємстві, окрім директора немає.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.11.2017 було зобов'язано Відділ статистики у Малинському районі та Головне управління статистики у Житомирській області надати вищезазначену інформацію відносно боржника.

З наданих суду відповідей судами попередніх інстанцій встановлено, що керівниками боржника, як попередніми так і теперішнім до відділу статистики було здано лише звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2017 року та баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2017, за інші звітні періоди з 2014 по 2016 роки звітність у визначені чинним законодавством терміни не була подана.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на звернення розпорядника майна Кіцула С.Б. колишнім керівником боржника була надана довідка про наявність розрахункових рахунків відкритих у банківських установах боржником із залишком коштів на них станом на 01.08.2014, а також відповідний запит-звернення боржника адресований до банківських установ, в яких відкриті розрахункові рахунки боржника щодо руху коштів на рахунках боржника, який датований ще 27.11.2015, однак, станом на момент звернення розпорядника майна з відповідним клопотанням до суду інформація про рух грошових коштів на рахунках боржника, так і не була надана розпоряднику майна керівником боржника.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.11.2017 було, зокрема, зобов'язано керівника боржника надати інформацію про рух коштів на всіх розрахункових рахунках відкритих у банківських установах за період з 28.08.2014 по дату наступного судового засідання.

На виконання вищезазначених вимог суду, 14.12.2017 до суду від боржника надійшли документи, в яких керівник боржника повідомив, що підприємство надіслало відповідні запити до банківських установ, в яких відкриті розрахункові рахунки боржника щодо руху коштів на рахунках боржника.

Проте, до матеріалів справи відповіді на запити до банківських установ, в яких відкриті розрахункові рахунки боржника щодо руху коштів на рахунках боржника, не були долучені.

Ухвалою суду першої інстанції від 19.10.2017 було, зокрема, зобов'язано боржника при необхідності, забезпечити проведення інвентаризації майна ДП "Фірма "Дайленко" спільно з розпорядником майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.10.2017 комісією у складі директора ДП "Фірма "Дайленко" ОСОБА_7, попереднього директора ДП "Фірма "Дайленко" ОСОБА_9., представника ДП "Фірма "Дайленко" Коровяковської Т.В., без участі розпорядника майна боржника Кіцула С.Б. була проведена інвентаризація майна, про що було складено акт інвентаризації №1/17 основних засобів боржника; акт інвентаризації №2/17 основних засобів; акт інвентаризації фінансових інвестицій; акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та складено перелік іншого майна боржника, які були долучені судом до матеріалів справи. За результатами проведеної інвентаризації, було, зокрема виявлено наявність дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій, тощо.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, боржнику на праві власності належать нежитлові приміщення: нежитлове приміщення (літ.А) фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 709,8 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, пров. Рильський 5 та нежитлове приміщення №19 (літ.А) загальною площею 649,10 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, пров. Рильський 5, а також машиномісця в паркінгу з №19 по №152 в кількості 34 машиномісця, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 20/1 літера Б.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.11.2017 між ТОВ "АБ Мега - Ладон" (виконавець) та ДП "Фірма "Дайленко" в особі директора ОСОБА_7 (замовник) був укладений договір охорони №84-1, згідно якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов'язання забезпечити охорону одним денним постом з 09.00 год. ранку до 18:00 год. дня нежилі приміщення за адресою: м. Київ, провулок Рильський буд.5.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, вищезазначений договір охорони №84-1 було укладено без погодження з розпорядником майна, як того вимагають положення ч. 8 ст. 22 Закону про банкрутство.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до квитанції №0.0.915110744.1 саме боржником - ДП "Фірма" Дайленко" оплачувались послуги з охорони майна, хоча, як стверджує боржник у своїх письмових поясненнях підприємство господарською діяльністю не займається, відповідно кошти у підприємства відсутні.

Встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неналежне виконання керівниками боржника, як попередніми так і чинним, покладених на них обов'язків.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що відсутність можливості розпорядником майна встановити наявність та дійсний стан майна, здійснити дії спрямовані на захист майна та аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства боржника відповідно до вимог, виконання яких покладено на нього в силу Закону про банкрутство, призводить до негативних наслідків проведення процедури розпорядження майном в цілому та затягування строків передбачених для цієї процедури вищезгаданим Законом.

Виходячи з встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання арбітражного керуючого про припинення повноважень керівника боржника ДП "Фірма "Дайленко" та тимчасове покладення виконання обов'язків керівника на розпорядника майна ДП "Фірма "Дайленко".

При цьому, як вбачається з оскаржуваної ухвали, в мотивувальній частині суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для припинення повноважень керівника боржника, а в резолютивній частині відсторонив керівника боржника від виконання обов'язків.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що хоча підстави для відсторонення керівника боржника від посади, передбачені ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство та підстави припинення повноважень керівника боржника, передбачені ч. 12 ст. 22 Закону про банкрутство є подібними, проте в судовому рішенні необхідно чітко зазначати, з яких підстав суд застосовує саме цю норму.

З матеріалів справи вбачається, що здійснивши перегляд оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство для відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції, вказав на те, що судом першої інстанції підставно та обґрунтовано відсторонено від виконання обов'язків керівника (директора) ДП "Фірма "Дайленко" та тимчасово покладено виконання обов'язків керівника ДП "Фірма "Дайленко" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б.; зобов'язано керівника (директора) ДП "Фірма "Дайленко" протягом трьох днів з дня винесення даної ухвали суду передати розпоряднику майна ДП "Фірма "Дайленко" Кіцулу С.Б. бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, відповідно до акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, перше клопотання про припинення повноважень керівника боржника було надане арбітражним керуючим Кіцулом С.Б. 02.11.2016 Керівником боржника був ОСОБА_13. При уточненні клопотання від 13.06.2017, керівником боржника була ОСОБА_9., на час прийняття оскаржуваної ухвали керівником боржника був ОСОБА_7

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 18.10.2017 та на момент винесення судом першої інстанції ухвали від 14.12.2017 керівником ДП "Фірма "Дайленко" був ОСОБА_7

Вказане спростовує доводи скаржника щодо відсторонення невизначеної особи від виконання обов'язків керівника ДП "Фірма "Дайленко".

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 5.3. Статуту ДП "Фірма "Дайленко" виконавчим органом фірми, який здійснює керівництво діяльністю фірми, є директор. Керівник боржника відноситься до органів управління боржника та є учасником у справі про банкрутство, що надає йому право приймати участь у судових засіданнях та надавати відповідні докази і пояснення без додаткового залучення ухвалою суду.

Таким чином, доводи скаржника про незалучення судами попередніх інстанцій до участі у справі директора ДП "Фірма "Дайленко" ОСОБА_7 є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" та залишення ухвали господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 906/1058/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков