Історія справи

Постанова КГС ВП від 28.09.2023 року у справі №910/6952/22
Постанова КГС ВП від 28.09.2023 року у справі №910/6952/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6952/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Краснова Є.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - Герасименко І.В. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті"

до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про визнання недійсними пунктів договору.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті" (далі - ТОВ "Будмонтаж Ріелті", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - відповідач, Водоканал) та просило суд визнати недійсними частини пунктів 1.1, 1.5, 3.3.7, 3.3.13, 4.12 договору від 13.01.2021 №23459/5-09-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який укладений між сторонами.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані пункти договору, якими встановлено обов`язок позивача, як споживача, отримувати вимоги до скиду стічних вод та передбачено відповідальність за їх відсутність, суперечать нормам чинного законодавства, якими не передбачено отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1 Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2022 (суддя Андреїшина І.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023(колегія суддів: Козир Т.П., Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.), у задоволенні позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Позивач, не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2. Зокрема позивач, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, тим, що Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила №1879) у частині, що передбачають обов`язок підприємств як абонентів отримати вимоги до скиду стічних вод та відповідальність за скид стічних вод без таких вимог, є такими, що суперечать вимогам частини першої статті 4 Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" (далі- Закон № 2806-IV) та Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 3392-VI), абзацу 9 статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (далі - Закон № 2918-III).

4.3. Позивач в своїй касаційній скарзі зазначає про те, що незважаючи на чинність місцевих правил №1879, їх умови про необхідність отримувати абонентами документ дозвільного характеру з назвою "вимоги до скиду стічних вод" не відповідають нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, а відтак не можуть бути включені в договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає про попередній орієнтовний розрахунок витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. У листопаді 2019 ТОВ "Будмонтаж Ріелті" подало у ПАТ "АК "Київводоканал" заяву, в якій просило укласти договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, б.31-33, корпус 3, нежитлове приміщення.

6.2. Між ПАТ "АК "Київводоканал", як виконавцем та ТОВ "Будмонтаж Ріелті", як споживачем 13.01.2021 укладено договір № 23459/5-09-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (пункт 1.1 договору).

6.3. Відповідно до пункту 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог до скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

6.4. Згідно з пунктом 3.3.7 договору споживач зобов`язується сплачувати за додаткову плату за скид стічних вод у разі відсутності вимог до скиду в розмірі, визначеному згідно з чинним законодавством.

6.5. Відповідно до пункту 3.3.13, договору споживач зобов`язується своєчасно подовжувати у встановленому порядку вимоги до скиду стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

6.6. У разі порушення споживачем пунктів 1.1, 1.5 цього договору останній сплачує виконавцю плату за скид стічних вод без чинних вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу на водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 4.12. договору).

6.7. Не погоджуючись з окремими положеннями договору, позивач звернуся до суду із даним позовом, оскільки вважає, що умови договору, які зобов`язують споживача отримувати вимоги до скиду стічних вод, продовжувати їх дію та встановлюють відповідальність за неотримання таких вимог, - не відповідають діючому законодавству, порушують права та інтереси позивача, у зв`язку з чим договір в цій частині підлягає визнанню недійсним.

6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позові позивач зазначив про те, що умови договору щодо необхідності отримувати споживачем вимоги до скиду стічних вод базуються на пункті 8.1 Правил №1879, за змістом яких абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

6.9. Також позивач зазначає, що 21.06.2017 набрала чинності прийнята 18.05.2017 нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", згідно з абзацом 4 частини першої статті 11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

6.10. Позивач стверджує, що кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації повинні зазначатися безпосередньо у договорі про приймання стічних вод до каналізаційної мережі, більше того, ці дані, згідно Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 №37, є істотними, тобто обов`язковими умовами такого договору.

6.11. Таким чином, позивач вказує, що на момент укладення договору, його умови щодо обов`язку абонентів отримувати умови на скид стічних вод, як дозвільний документ та відповідальність за неотримання такого дозволу не відповідають вимогам статті 1, частині першій статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та частині третій статті 1 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", у зв`язку з чим позивач просить визнати недійсними окремі пункти та частини пунктів договору, а саме:

"- пункт 1.1 в частині "виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва";

- пункт 1.5 в частині "споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог на скид стічних вод згідно з вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати вимоги до скиду стічних вод)";

- пункт 3.3.7 "споживач зобов`язується сплачувати за додаткову плату за скид стічних вод у разі відсутності вимог до скиду в розмірі, визначеному згідно з чинним законодавством";

- пункт 3.3.13 в частині "споживач зобов`язується своєчасно подовжувати у встановленому порядку вимоги до скиду стічних вод":

- пункт 4.12 "у разі порушення споживачем п.п. 1.1., 1.5. цього договору останній сплачує виконавцю плату за скид стічних вод без чинних вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу на водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства".

6.12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що умови на скид стічних вод не відносяться до дозвільних документів, а відповідач не є дозвільним органом; Водоканал має право надавати абонентам умови на скид стічних вод, а відповідач не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид; при укладанні договору позивач погодився з усіма його умовами і ним не доведено порушення його прав.

7. Касаційне провадження

7.1. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023, який наявний в матеріалах справи.

8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Відповідно до частини першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

9.2. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

9.3. За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

9.4. Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

9.5. Права та обов`язки між позивачем і відповідачем у даній справі виникли на підставі договору від 13.01.2021 №23459/5-09-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

9.6. Предметом розгляду даного спору є вимога про визнання недійсними окремих пунктів договору з підстав їх невідповідності, на думку позивача, вимогам чинного законодавства.

9.7. Пунктом 1.1 договору, крім іншого, також встановлено, що споживач зобов`язується дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені, у тому числі Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879.

9.8. Статтею 13 Закону № 2918-III встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, зокрема, затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.

9.9. Статтею 13-1 вказаного Закону унормовано, що місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

9.10. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

9.11. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

9.12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах функцій органу місцевого самоврядування, розпорядженням від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (Правила №1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

9.13. Як вбачається з пункту 1.1 Правил № 1879, ці Правила розроблені відповідно до положень Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 № 188/98-ВР, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (на підставі яких втратили чинність Правила № 65).

9.14. Правова позиція щодо Правил №1879 викладена у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №910/17483/18.

9.15. Відповідно до пункту 1.2 Правил №1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

9.16. Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

9.17. Відповідно до пункту 2.4 Правил №1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону № 2918-III .

9.18. Згідно з положеннями пункту 3.3 Правил №1879 абоненти зобов`язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

9.19. Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил №1879).

9.20. Позивач вважає, що умови договору щодо обов`язку абонентів отримувати умови на скид стічних вод, як дозвільний документ та відповідальність за неотримання такого дозволу не відповідають вимогам статті 1, частині першій статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та частині третій статті 1 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

9.21. Дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

9.22. Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності (стаття 1 Закону № 2806-IV ).

9.23. Статтею 1 Закону України "Про адміністративні послуги" встановлено, що суб`єкт надання адміністративної послуги є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

9.24. Посилання скаржника на положення Закону № 2806-IV відхиляються, оскільки цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

9.25. За висновками судів попередніх інстанцій особливістю документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та порядку їх видачі є те, що вони видаються суб`єктам господарювання для здійснення ними господарської діяльності тільки дозвільними органами. Враховуючи викладене, умови на скид стічних вод не відносяться до дозвільних документів, без наявності яких суб`єкт господарювання не може здійснювати господарську діяльність, а лише визначають перелік обґрунтованих технічних умов щодо складу і властивостей стічних вод, режиму і місця їх скиду. Умови на скид стічних вод спрямовані на контрольований скид стічних вод для забезпечення сталого функціонування системи централізованого водовідведення міста Києва з урахуванням її пропускних можливостей та очисних потужностей.

9.26. Суди попередніх інстанцій також зазначили про те, що порушення споживачами умов до скиду стічних вод може призвести до непередбачуваних наслідків: від порушення функціонування окремої мережі водовідведення з локальним масштабом припинення приймання стічних вод від окремих об`єктів і аж до порушення роботи Бортницької станції аерації та неможливості приймання стічних вод всіх об`єктів міста Києва та частини об`єктів Київської області, їх очищення, що призведе до скиду у річку Дніпро недостатньо очищених стічних вод і забруднення ними річок і, як наслідок, до екологічної катастрофи з непередбачуваними наслідками. Таким чином, встановлення споживачам умов до скиду стічних вод, які вони скидають до систем централізованого водовідведення, має на меті забезпечити стале функціонування такої системи та дотримання екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства.

9.27. Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів про те, що позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності передбачених статтями 203 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання недійсними пунктів договору, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо відмови в задоволенні позову.

9.28. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника через їх необґрунтованість щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права.

9.29. Суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать цій постанові.

9.30. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.31. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

11. Судові витрати

11.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 910/6952/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Є. Краснов

Суддя Т. Малашенкова