Історія справи
Ухвала КГС ВП від 24.02.2020 року у справі №910/5902/18Постанова КГС ВП від 15.07.2025 року у справі №910/5902/18
Ухвала КГС ВП від 18.02.2019 року у справі №910/5902/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5902/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач, боржник - Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Либідь",
представник - адвокат Хорунжий Ю.А. (ордер серії КВ №477749), адвокат Филик А.І. (ордер серії КВ №477740 від 27.05.2020),
відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "Перехідний Банк "РВС Банк",
представник - адвокат Антоненко А.В. (довіреність №3267/19 від 04.09.2019), адвокат Бровко О.М. (довіреність №45 від 09.04.2020)
відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Омега Банк",
відповідач-3 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна,
відповідач-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті",
представник - адвокат Буланова О.М. (довіреність від 25.05.2020), Пономарьов П.О. (довіреність від 27.05.2020),
відповідач-5 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенович,
відповідач-6 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скиба Олена Вікторівна,
відповідач-7 - Акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк",
представник - адвокат Грошовик Д.Ю. (ордер серії КВ №398654 від 28.05.2020), Поздняков А.Ю. (довіреність від 18.06.2019),
відповідач-8 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович
арбітражний керуючий Бєлова Олена Анатоліївна, особисто
розглянув касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.01.2020
у складі колегії суддів: Отрюх Б.В. (головуючий), Майданевич А.Г., Остапенко О.М.
та ухвалу Господарського суду міста Києва в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті"
від 24.06.2019
у складі судді Чеберяка П.П.
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"
до Публічного акціонерного товариства "Перехідний Банк "РВС Банк", Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скиби Олени Вікторівни, Акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича
про визнання відсутнім права іпотекодержателя, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
в межах справи №910/5902/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінфініті"
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 07.02.2020 Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Либідь" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 07.02.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" у справі №910/5902/18 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/5902/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.2020.
2.1. У зв`язку з відпусткою суддів Пєскова В.Г. та Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/5902/18 визначено колегію суддів: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Білоус В.В. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.03.2020).
2.2. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 у зазначеному складі відкрито касаційне провадження у справі №910/5902/18 за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті"; призначено розгляд касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на 02.04.2020 о 10:00.
2.3. З метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою Верховного Суду від 26.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на постанову апеляційного суду від 27.01.2020 та ухвалу місцевого суду від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" у справі №910/5902/18 без визначення дати наступного судового засідання.
2.4. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 визначено датою проведення судового засідання з розгляду касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на постанову апеляційного суду від 27.01.2020 та ухвалу місцевого суду від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" у справі №910/5902/18 - 30.04.2020 о 09:30.
3. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/5902/18 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 та ухвалою Суду від 29.04.2020 зазначеною колегією суддів справу №910/5902/18 прийнято до провадження та ухвалено розглянути касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" у справі №910/5902/18 у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду 01.04.2020 на 30.04.2020 о 09:30.
4. Ухвалою 30.04.2020 Верховний Суд задовольнив клопотання Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь", Акціонерного товариства "РВС Банк", Акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" та розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" Бєлової Олени Анатоліївни про відкладення розгляду справи на іншу дату, відклав розгляд касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" у справі №910/5902/18 на 28.05.2020 о 10:00.
5. Від Акціонерного товариства "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" (далі - ТОВ "Хотел Проперті"), Акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" (далі - АТ "Перший інвестиційний банк") надійшли відзиви на касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" (далі - скаржник, ВАТ "ГК "Либідь").
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5902/18 про банкрутство ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", провадження у якій відкрито ухвалою від 20.06.2018 за заявою ТОВ "Трансінфініті"; справа здійснюється на стадії розпорядження майном боржника, яку введено цією ж ухвалою суду.
7. 28.09.2018 поштовим відправленням ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою до АТ "РВС Банк", ПАТ "Омега Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., ТОВ "Хотел Проперті", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скиби О.В., АТ "Перший інвестиційний банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. про визнання відсутнім права іпотекодержателя, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Заявник обґрунтовував вимоги тим, що звернення стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006, укладеним між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", відбулось з порушенням норм чинного законодавства, а тому ПАТ "РВС Банк" незаконно набуло прав іпотекодержателя на іпотечне майно від ПАТ "Омега Банк", за відсутності згоди іпотекодавця, наявності обтяжень, накладених на предмет іпотеки, а також з порушенням порядку вчинення реєстраційних дій державними реєстраторами. Заявник зазначав, що подальший договір іпотеки спірного майна є недійсним як такий, що укладений без його волевиявлення, як законного власника, на передання майна в іпотеку.
7.1. Ухвалою 24.06.2019 Господарський суд міста Києва заяву ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" задоволено частково. Суд визнав відсутнім право іпотекодержателя у ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" за іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1, укладеним між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", на звернення стягнення на майно, що належить ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", а саме цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1 (реєстраційний номер об`єкта 1642433780000); визнав незаконним звернення стягнення 29.09.2015 у позасудовій процедурі звернення стягнення на майно ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" та скасував реєстраційний запис №11391103 від 29.09.2015, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., про державну реєстрацію права власності цілісного майнового комплексу, будівлі готельного комплексу, площею 15 674,5 кв.м. за ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк". Також, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Хотел Проперті" у власність ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" будівлі готельного комплексу, об`єкт житлової нерухомості, площею 14 449,2 кв.м., розташованої за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1 (реєстраційний номер об`єкта 218352380000); відмовив у задоволенні позовних вимог у частині витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Хотел Проперті" у власність ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" нежитлового приміщення, група приміщень №3, об`єкт житлової нерухомості, площею 1 220,4 кв.м., розташованого за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1 (реєстраційний номер об`єкта 1642433780000); визнав недійсним договір іпотеки від 16.12.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. за №92649, а також договір про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 за реєстровим №2649, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1909, укладений між ТОВ "Хотел Проперті" та ПАТ "Перший інвестиційний банк"; скасував у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку №18092114 від 16.12.2016, №27888853 від 16.12.2016 та записи про обтяження №18090618 від 16.12.2016, №28888169 від 16.12.2016, внесені приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та Василенко O .A ., внесені на підставі договору іпотеки від 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. за №2649, а також договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 за реєстровим №2649, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1909; стягнув солідарно з відповідачів на користь ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" витрати зі сплати судового збору на суму 14096 грн.
7.2. Місцевим судом встановлено, що 26.09.2006 між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк" (банком), та ТОВ "Вольний вітер" (позичальником) укладено кредитний договір №518. Також, 26.09.2006 між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк" (банком), та ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" (позичальником) укладено кредитний договір №519. Місцевий суд встановив, що пунктами 5.1 Кредитних договорів №518 та №519 передбачено забезпечення виконання договорів заставою (іпотекою) нежитлового приміщення готельного комплексу "Либідь", який знаходиться за адресою: Україна, місто Київ, площа Перемоги, буд. 1. На виконання пунктів 5.1.1 зазначених Кредитних договорів 26.09.2006 між ПАТ "Омега Банк" (іпотекодержателем) та ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" (іпотекодавецем) укладено Іпотечний договір №518/519/ІП-1, за умовами якого боржник на забезпечення зобов`язань за обома кредитними договорами передав в іпотеку майновий комплекс: будинок готельного комплексу в цілому (літ. А), загальною площею 14 691,7 кв.м. за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1; предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс (бланк серія МК 3 010000085), виданого 24.12.1996 Головним управлінням житлового господарства та майна м. Києва. Заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін визначена в розмірі 21 164 034, 88 доларів США.
7.3. Місцевий суд встановив, що відповідно до рішень Господарського суду міста Києва у справі №22/169 від 04.03.2011 та у справі №22/169-26/239 від 13.10.2011 було визначено загальні суми заборгованості по обох кредитних договорах та звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку" на загальну суму заборгованості 7 866 400 доларів США по кредиту, 721 133, 32 долари США по відсотках та 130 273, 93 долари США по пені за договором №519 та 2 972 475 доларів США по кредиту, 276 795, 56 доларів США пені по кредиту та 35 415, 42 доларів США пені по відсотках за договором №518), однак фактичного проведення прилюдних торгів не відбулося. Таке ж рішення про звернення стягнення на майно боржника на іншу суму (2 532 382, 67 доларів США) за кредитними договорами №№518-519, однак інший період заборгованості, було прийнято Господарським судом міста Києва 04.03.2013 у справі №5011-37/5717-2012 у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", однак прилюдні торги на його виконання проведено не було.
7.4. Місцевим судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі №910/17585/14 (залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду 23.12.2014 та Вищого господарського суду України 17.03.2015, в перегляді якого відмовлено постановою Верховного Суду України 30.09.2015), задоволено позов та звернуто стягнення за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006, укладеним з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", шляхом визнання за ПАТ "Омега Банк" права власності на предмет іпотеки (майновий комплекс: будинок готельного комплексу в цілому, загальною площею 15 674, 5 кв.м, що розташований за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №519 від 26.09.2006 у розмірі 13 026 735, 65 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день вчинення розрахунку становить 157 587 651, 79 грн., за кредитним договором №518 від 26.09.2006 у розмірі 5 277 408, 22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день вчинення розрахунку становить 63 842 116, 03 грн., за ціною, визначеною відповідно до Звіту про проведення незалежної експертної оцінки станом на 20.10.2014 в розмірі 146 581 489 грн.
Однак, жодної оцінки даному судовому рішенню, як такому, що встановлює факт вибуття із власності позивача (боржника) права власності на спірне майно та набуття права власності на нього ПАТ "Омега Банк", місцевим судом надано не було.
7.5. Місцевий суд зазначив, що 02.03.2015 ПАТ "Омега Банк" на підставі Постанови Правління Національного банку України №152 віднесено до категорії неплатоспроможних, а 06.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.07.2015 №127 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Омега Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" Караченцева А.Ю. строком на один рік з 06.07.2015 до 05.07.2016 включно. У подальшому строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" неодноразово продовжувався.
7.6. Місцевий суд встановив, що 03.07.2015 між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "РВС Банк" (як перехідним банком) були складені Акти №110/07/2015-К та №109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку прав на активи неплатоспроможного банку, за якими неплатоспроможний банк передав, а перехідний банк у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов`язаннях, зокрема, за кредитним договором №519 від 26.09.2006, укладеним з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" з усіма змінами та доповненнями, що є невід`ємною його частиною згідно з Додатком №1 до даного Акта, та кредитним договором №518 від 26.09.2006, укладеним з ТОВ "Вольний Вітер" з усіма змінами та доповненнями, що є невід`ємною його частиною згідно з Додатком №1 до даних Актів (основний договір), договорами, укладеними на забезпечення зобов`язань за Основним договором згідно з Додатками №2 та №3 до даних Актів.
7.7. Суд встановив, що 19.08.2015 ПАТ "РВС Банк" направило повідомлення у порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" на адресу ТОВ "Вольний вітер" та ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про порушення умов кредитних договорів з попередженням, що у випадку залишення без задоволення вимоги ПАТ "РВС Банк" про повернення 60 918 721, 30 грн. боргу за кредитними договорами №518 та №519 від 26.09.2006, відповідно до положень іпотечного договору та статей 33, 35, 37 Закону України "Про іпотеку", банк має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Також, судом встановлено, що 28.09.2015 єдиним акціонером ПАТ "РВС Банк" - ТОВ "Українська бізнес група" прийнято рішення №20150928/01 про прийняття у власність майнового комплексу - будинку готельного комплексу площею 15 674,5 кв.м. (розташований за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1) за вартістю 302 456 990 грн. та передачу його в оренду ТОВ "Наукове управління". Крім того, судом встановлено, що 29.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за результатами розгляду заяви ПАТ "РВС Банк" прийнято рішення (індексний номер 24878206) про проведення державної реєстрації права (приватної) власності, частка 1 на ЦМК за адресою м. Київ, площа Перемоги , 1 за ПАТ "РВС Банк".
7.8. Місцевий суд дійшов висновку, що ПАТ "РВС Банк" не набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки №518/519/ІП-1, не набуло правосуб`єктності у процедурі досудового звернення стягнення на іпотечне майно, а тому не набуло правових підстав для звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. про реєстрацію прав згідно з частиною сьомою статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки було здійснене з порушенням пункту 4.2. іпотечного договору від 26.09.2006 №518/519/ІП-1 без письмової згоди боржника. Крім того, договори про внесення змін до іпотечного договору №518/519/ІП-1 заявником з ПАТ "РВС Банк" відповідно до статті 654 ЦК України, статті 19 Закону України "Про іпотеку" не укладались, а визначені пунктом 1 частини першої статті 19 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав, окрім актів прийому-передачі, нотаріусу не були надані.
7.9. Місцевим судом встановлено, що 18.09.2015 ПАТ "РВС Банк" та ТОВ "Наукове управління" звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за вчиненням нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди будівлі готельного комплексу, площею 15 674, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1.
8. Місцевий суд дійшов висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. 29.09.2015 вчинила дві не пов`язані між собою нотаріальні дії:
- реєстраційну, за результатами розгляду заяви ПАТ "РВС Банк" №13562021 29.09.2015 о 20:13:29 про державну реєстрацію права власності щодо нерухомого майна за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1 прийнято рішення (індексний номер 24878206) про проведення державної реєстрації права (приватної) власності цього майна за заявником;
- відмову у вчинені нотаріальної дії - відмову у посвідченні Договору оренди будівлі готельного комплексу 15 674, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1.
Місцевий суд зазначив, що таке порушення підтверджено відповіддю Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України від 01.09.2017 за вих. №16138/4-17, відповідно до якого нотаріальні дії щодо спірного нерухомого майна не вчинялися, а за результатами перевірки встановлено, що дії нотаріуса, направлені на державну реєстрацію речових прав на цілісний майновий комплекс - будинок готельного комплексу, загальною площею 15 674, 50 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1. Водночас, у відповіді зазначено, що нотаріусом здійснено порушення норм абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 3, частини дев`ятої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абзацу 3 пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а також щодо внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є протиправним, оскільки у нотаріуса були відсутні повноваження щодо прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Крім того, надаючи оцінку здійсненим нотаріальним діям, місцевий суд зазначив, що всупереч приписам статей 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та вимог пунктів 8, 9, 12 Порядку №868, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., отримавши заяву про вчинення реєстраційних дій щодо речових прав на нерухоме майно, не зазначила реєстраційних номерів поданих заяв від 29.09.2015, а також не перевірила у заявах ПАТ "РВС Банк" від 29.09.2015 відомостей про особу, яка звернулася від імені заявника-юридичної особи.
Також, місцевий суд зазначив, що всі документи про сплату адміністративного збору та за надання витягу з Державного реєстру прав були сплачені лише 12.10.2015, тобто після подання ПАТ "РВС Банк" приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. заяв 29.09.2015 та винесення нотаріусом рішень та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що являється порушенням вимог статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 13 Порядку №868.
За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. державної реєстрації права власності на спірний цілісний майновий комплекс за ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк", з огляду на наявність восьми обтяжень на момент такого вчинення, було безумовною підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
8.1. Місцевий суд вважав необґрунтованими заперечення відповідачів щодо неможливості розгляду даного спору господарським судом до вирішення спору в адміністративній справі №826/23308/15 Окружним адміністративним судом міста Києва щодо оскарження реєстраційних дій та прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. рішень 29.09.2015 стосовно спірного нерухомого майна, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 було закрито провадження у даній адміністративній справі.
8.2. Місцевий суд залишив без задоволення вимоги позивача щодо витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Хотел Проперті" будівлі готельного комплексу, об`єкта житлової нерухомості, площею 14 449, 2 кв.м., нежитлового приміщення, група приміщень №3, об`єкта житлової нерухомості, площею 1 220,4 кв.м., розташованих за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1, у власність ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", оскільки дійшов висновку, що такі вимоги підлягають розгляду в окремому позовному провадженні шляхом пред`явлення віндикаційного позову.
8.3. Встановивши обставини набуття ПАТ "РВС Банк" права власності на цілісний майновий комплекс, що було зареєстроване 29.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. всупереч нормам ЦК України та Закону України "Про іпотеку", а також придбання у подальшому спірного майна ТОВ "Хотел Проперті" за договором купівлі-продажу від 19.03.2016, місцевий суд, з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, вважав обґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсним договору іпотеки від 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. за №92649, а також договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 за реєстровим №2649 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1909, укладений між ТОВ "Хотел Проперті" та ПАТ "Перший інвестиційний банк". Також, з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", місцевий суд вважав обґрунтованими вимоги позивача про скасування усіх записів про обтяження, які були накладені на зазначене майно, а саме записи про іпотеку №18092114 від 16.12.2016, №27888853 від 16.12.2016 та записи про обтяження №18090618 від 16.12.2016, №28888169 від 16.12.2016.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
9. Не погодившись з таким судовим рішенням, ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", АТ "РВС Банк", АТ "Перший інвестиційний банк" та ТОВ "Хотел Проперті" звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами, оскаржуючи його у різних частинах.
Постановою 27.01.2020 Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про скасування ухвали місцевого суду в частині відмови у витребуванні спірного майна з чужого незаконного володіння; апеляційні скарги АТ "РВС Банк" та АТ "Перший інвестиційний банк" задовольнив частково; апеляційну скаргу ТОВ "Хотел Проперті" задовольнив; ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/5902/18 у частині задоволених вимог ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" скасував, прийняв у цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні вимог ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про:
- визнання відсутнім права іпотекодержателя ПАТ "РВС Банк" (код ЄДРПОУ 39849797) за Іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1, укладеним між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", на звернення стягнення на майно, що належить ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" (код ЄДРПОУ 02573533), а саме цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1, (реєстраційний номер об`єкта 1642433780000);
- визнання незаконним звернення стягнення 29.09.2015 у позасудовій процедурі звернення стягнення на майно ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" (ідентифікаційний код 02573533) та скасування реєстраційного запису №11391103 від 29.09.2015, внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., про державну реєстрацію права власності цілісного майнового комплексу, будівлі готельного комплексу, площею 15 674,5 кв.м. за ПАТ "РВС Банк" (ідентифікаційний код 39849797);
- визнання недійсним договору іпотеки від 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. за №92649, а також договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 за реєстровим №2649 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1909, укладеного між ТОВ "Хотел Проперті" та ПАТ "Перший інвестиційний банк";
- скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку №18092114 від 16.12.2016, №27888853 від 16.12.2016 та записів про обтяження №18090618 від 16.12.2016, №28888169 від 16.12.2016, внесених приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та Василенко О.А., внесених на підставі договору іпотеки від 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. за №2649, а також договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 за реєстровим №2649 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1909.
В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/5902/18 апеляційний суд залишив без змін із врахуванням мотивувальної частини, викладеної у постанові, щодо підстав для відмови у задоволенні вимог про повернення майнового комплексу.
9.1. Апеляційний суд зазначив, що місцевим судом не взято до уваги прийняття рішення Господарського суду міста Києва 28.10.2014 у справі №910/17585/14 (залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду 23.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України 17.03.2015), згідно з яким право власності на спірний майновий комплекс визнано за ПАТ "Омега Банк" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №518 та №519 від 26.09.2006 та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006. Отже, рішенням суду від 28.10.2014 у справі №910/17585/14, яке набрало законної сили ще до відкриття провадження у справі №910/5902/18 про банкрутство іпотекодавця (ВАТ "Готельний комплекс "Либідь") ухвалою суду від 20.06.2018, звернуто стягнення за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006, укладеним з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", шляхом визнання за ПАТ "Омега Банк" права власності на предмет іпотеки. Також, апеляційний суд прийняв до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва 04.04.2016 у справі №910/29794/15 (залишено без змін постановою апеляційного суду 03.08.2016), встановлено обставини правомірного переходу прав кредитора та іпотекодержателя до ПАТ "РВС Банк", у тому числі набуття прав іпотекодержателя за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 (том 9, а.с. 42, 44-зворот).
Встановивши обставини припинення у позивача права власності на спірний об`єкт нерухомості за судовим рішенням 28.10.2014 у справі №910/17585/14, що набрало законної сили за наслідком його перегляду апеляційним судом з винесенням постанови 23.12.2014, дозволило апеляційному суду дійти висновку, що позивач не довів порушення своїх майнових прав та інтересів у справі про банкрутство, відкритій 20.06.2018, та відсутні правові підстави для захисту його майнових прав та інтересів.
9.2. Апеляційний суд вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо обов`язкової наявності укладених між скаржником та ПАТ "РВС БАНК" договорів про внесення змін до іпотечного договору №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 відповідно до статті 654 ЦК України, статті 19 Закону України "Про іпотеку", а також зазначив про помилковість посилання місцевого суду на порушення пункту 1 частини першої статті 19 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки перехід прав кредитора за кредитними договорами №518 та №519 від 26.09.2006, а також прав іпотекодержателя за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006, укладеним з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", до перехідного банку ПАТ "РВС Банк" від неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" відбувся в силу положень статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
9.3. Апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржників АТ "РВС Банк", АТ "Перший інвестиційний банк", ТОВ "Хотел Проперті" щодо переходу прав до ПАТ "РВС Банк" і набуття ним прав іпотекодержателя-сторони в іпотечному договорі №518/519/ІП-1 від 26.09.2006, оскільки предметом судового розгляду у справі №910/29794/15 були вимоги ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про визнання недійсним акта №109/07/2015-К від 03.07.2015 за яким, зокрема, ПАТ "Омега Банк" передав АТ "РВС Банк" права кредитора у зобов`язаннях за кредитними договорами №518 та №519 від 26.09.2006 та іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006.
9.4. Апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до встановлених обставин у справі №910/29794/15 ПАТ "Омега Банк", як неплатоспроможний банк, та ПАТ "РВС Банк", як перехідний банк, 03.07.2015 підписали акт №109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "РВС Банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк", яким підтверджується факт передачі від ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "РВС Банк" всіх прав кредитора за Кредитним договором №519 з усіма змінами та доповненнями до нього, а також договорами, укладеними на забезпечення зобов`язань за даним кредитним договором, що відповідає положенням статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
9.5. Апеляційний суд спростував висновки місцевого суду щодо відсутності прав іпотекодержателя ПАТ "РВС Банк" на звернення стягнення на спірне майно, оскільки ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" та ТОВ "Вольний вітер" не виконували зобов`язань за кредитними договорами №518, №519 від 26.09.2006, що підтверджується судовими рішеннями про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 в рахунок погашення відповідних частин боргу (рішення у справах №22/169, №22/169-26/239, №5011-37/5717-2012 та №910/17585/14), чинними кредитними договорами №518, №519 та іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006, переходом прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1 до ПАТ "РВС Банк" згідно з актом від 03.07.2015 №109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "РВС Банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
9.6. Апеляційний суд зазначив, що встановивши відсутність доказів надання письмової згоди боржника на звернення стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., судом першої інстанції не враховано погодження, викладеного у пункті 4.5 іпотечного договору про те, що зазначене у пункті 4.2 іпотечного договору застереження про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки є необхідним та достатнім для звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки. Також, апеляційним судом враховано, що ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", як іпотекодавець, не надав жодних заперечень при отриманні вимог іпотекодержателя, направлених в порядку вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності.
9.7. Апеляційний суд дійшов висновку, що здійснення реєстрації права власності за ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав на спірний цілісний майновий комплекс було вчинено нотаріусом при встановленні відсутності державної реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з подальшою відмовою у вчиненні нотаріальної дії, за якою звернулись ПАТ "Перехідний банк" РВС Банк" та ТОВ "Наукове управління". Водночас, з урахуванням пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, апеляційний суд дійшов висновку, що всі документи, передбачені зазначеним Порядком, були надані нотаріусу, а доводи заявника про порушення нотаріусом встановлених законом вимог при здійсненні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем не свідчать про порушення майнових прав ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", не підтверджують відсутності відповідних прав в іпотекодержателя, а є підставою для притягнення до відповідальності нотаріуса, що передбачено статтею 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нотаріуси несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку встановленому законом.
9.8. Апеляційним судом враховано, що перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1 підтверджено судовим рішенням у справі №910/17585/14 та у спосіб, передбачений статтею 37 Закону України "Про іпотеку" шляхом набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем. Тому, суд дійшов висновку, що при вчиненні державної реєстрації нотаріусом здійснювалась реєстрація існуючого у такої особи права, а заявником таких прав були дотримані вимоги законодавства у частині надання необхідних документів з дотриманням процедури, визначеної статтями 35, 37 Закону України "Про іпотеку". Також, апеляційний суд зазначив, що перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1 у позасудовій процедурі мав місце значно раніше, що також було предметом судового розгляду. За таких обставин, порушення, допущені нотаріусом при здійсненні державної реєстрації у позасудовій процедурі, не можуть мати наслідком позбавлення права власності у заявника, а оскарження боржником у межах процедури банкрутства вчинення реєстраційного запису не підтверджує спору про право на майно боржника. Разом з тим, висновки місцевого суду щодо незаконності звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовій процедурі (шляхом визнання права власності за ПАТ "РВС Банк") прямо суперечать судовому рішенню у справі №910/17585/14, яким зазначене право іпотекодержателя вже захищене у судовому порядку та визнане за правопопередником ПАТ "РВС Банк" - ПАТ "Омега Банк".
9.9. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду щодо вимог про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна, оскільки спірне майно вибуло з його володіння на законних підставах (за судовим рішенням, яке є чинним). За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції в цій частині в силі з урахуванням підстав, викладених у цій постанові.
9.10. Апеляційний суд зазначив, що вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 16.12.2016, договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016, укладеного між ТОВ "Хотел Проперті" та ПАТ "Перший інвестиційний банк", та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку №18092114 від 16.12.2016, №27888853 від 16.12.2016 та записів про обтяження №18090618 від 16.12.2016, №28888169 від 16.12.2016 є похідними, тому задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду про визнання права власності за правопопередником ПАТ "РВС Банк" є чинним.
9.11. Апеляційний суд також зазначив, що обтяження, які існували на час реєстрації права власності, були накладені вже після прийняття судом рішення про визнання права власності, а отже не могли перешкодити виконанню покладених на державного реєстратора функцій щодо нового власника майна.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", боржник у справі)
10. Скаржник доводив, що місцевий суд, встановивши незаконність вибуття майна з володіння позивача, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про витребування з незаконного володіння ТОВ "Хотел Проперті" будівлі готельного комплексу, площею 14 449,2 кв.м., та нежитлового приміщення, площею 1 220,4 кв. м., що у місті Києві по площі Перемоги, 1, з підстав неможливості розгляду віндикаційної вимоги в межах справи про банкрутство позивача та необхідності її заявлення як окремої позовної вимоги, внаслідок чого порушено приписи статей 4, 14, 20 ГПК України та статей 387, 388 ЦК України.
11. Скаржник зазначив, що ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" при зверненні стягнення на предмет іпотеки 19.09.2015 у порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" зазначив неправильну інформацію про розмір боргу 27 940 449, 44 долари США, що в еквіваленті складало 607 918 721, 30 грн., в той час як за судовими рішеннями у справах №22/169 та №22/169-26/239 за обома кредитними договорами сума боргу становила 13 102 153, 9 доларів США, що еквівалентно 288 493 706 грн. на момент направлення повідомлення по офіційному курсу НБУ, внаслідок чого було порушено положення статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку".
12. Скаржник доводив, що згідно з вимогами статті 654 ЦК України, статті 19 Закону України "Про іпотеку", зміни до договору іпотеки №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 мали бути вчинені у письмовій формі, з дотриманням вимог до нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину; укладені між ПАТ "Омега Банк" і ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" договори про внесення змін до спірного іпотечного договору таким вимогам не відповідають, тому не є доведеним факт правомірного набуття ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" від ПАТ "Омега Банк" у липні 2015 року прав іпотекодержателя належного позивачу нерухомого майна. Скаржник також зазначив, що ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" не набуло прав іпотекодержателя у встановленому законом порядку, тому не мало права на звернення стягнення на спірне іпотечне майно у позасудовій процедурі, внаслідок чого висновки апеляційного суду не відповідають зазначеним нормам права.
13. Скаржник аргументував, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. вчинила реєстраційну дію щодо державної реєстрації за ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" права власності на іпотечне майно у позасудовій процедурі за умови ненадання банком документів, передбачених пунктом 46 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011, без дотримання вимог статей 2, 9, 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Доводи та заперечення інших учасників справи
14. У відзиві АТ "РВС Банк" на касаційну скаргу ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" зазначено, що скаржник плутає та не відрізняє поняття заміна особи, яка є учасником у судовому процесі, та заміна сторони у зобов`язанні. Останнє є підставою для заміни особи, яка є учасником справи. У справі №910/17585/14 було змінено учасника саме у судовому процесі у зв`язку з тим, що була заміна сторони у зобов`язанні, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 підтверджує факт правонаступництва прав та обов`язків ПАТ "Омега Банк" за іпотечним договором №518/519/ІП-1 відповідачем-1. Водночас, підставою для звернення стягнення ПАТ "РВС Банк" на іпотечне майно було не судове рішення, як вважає скаржник, а Акт №109/07/2015-К від 03.07.2015, складений відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол №102/5) зі змінами від 12.06.2015 (протокол №127/15) у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та іпотечний договір №518/519/ІП-1.
14.1. У відзиві АТ "РВС Банк" також зазначено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції питання визначення розміру заборгованості за кредитними договорами №№518, 519 на час звернення стягнення ПАТ "РВС Банк" не визначалося заявником як окрема підстава для часткового задоволення позову. Крім того, у відзиві зазначено, що розмір заборгованості визначений ПАТ "РВС Банк" не оспорювався боржниками, а заборгованість навіть у розмірі, який вони вважають дійсним, не погашена на даний час. Зазначене є підтвердженням того, що підстави, визначені скаржником у касаційній скарзі, є надуманими та мають на меті уникнення відповідальності за невиконання вимог кредитних договорів та чинного законодавства України.
14.2. У відзиві АТ "РВС Банк" зазначено, що Акти від 03.07.2015 №110/07/2015-К та №109/07/2015-К засвідчують факт заміни (внаслідок правонаступництва) ПАТ "Омега Банк", як кредитора, на ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" за зобов`язаннями ТОВ "Вольний Вітер", які виникли на підставі кредитних договорів, і за зобов`язаннями ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" за договором іпотеки в порядку частини дванадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з моменту підписання таких актів.
Також, у відзиві зазначено, що відповідно до частини другої пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013, наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
14.3. АТ "РВС Банк" аргументувало у відзиві, що у позивача відсутнє право на витребування будинку готельного комплексу, що розташований за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1 у ТОВ "Хотел Проперті", оскільки відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі №910/17585/14, залишеного без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та Вищого господарського суду України від 17.03.2015, звернуто стягнення на майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому шляхом визнання за ПАТ "Омега Банк" права власності на предмет іпотеки. За таких обставин, відсутні підстави для застосування положень статті 388 ЦК України, оскільки скаржник не є власником спірного майна.
15. У відзиві АТ "Перший інвестиційний банк" на касаційну скаргу ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" зазначено, що апеляційним судом правильно враховано, що перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1 до ПАТ "РВС Банк" відбувся згідно з Актом №109/07/2015-К від 03.07.2015 відповідно до встановлених вимог законодавства, а зазначені обставини вже встановлені під час розгляду господарської справи між тими ж сторонами (№910/29794/15) та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи в силу положень частини четвертої статті 75 ГПК України.
15.1. У відзиві АТ "Перший інвестиційний банк" аргументовано, що висновки суду першої інстанції, зроблені у даній справі щодо незаконності звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовій процедурі (шляхом визнання права власності за ПАТ "РВС Банк"), прямо суперечать судовому рішенню у справі №910/17585/14, яким зазначене право іпотекодержателя вже захищене у судовому порядку. Також, у відзиві зазначено, що обтяження, які існували на час реєстрації права власності, були накладені вже після прийняття судом рішення про визнання права власності, тому не могли перешкодити виконанню покладених на державного реєстратора функцій.
Крім того, у відзиві банку зазначено, що вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна, а також вимоги про визнання недійсним Договору іпотеки від 16.12.2016, договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016, укладеного між ТОВ "Хотел Проперті" та ПАТ "Перший інвестиційний банк", і про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку №18092114 від 16.12.2016, №27888853 від 16.12.2016 та записів про обтяження №18090618 від 16.12.2016, №28888169 від 16.12.2016 визнані судом апеляційної інстанції похідними, та з огляду на безпідставність розглянутих позовних вимог ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог щодо витребування майна, оскільки спірне майно вибуло з його володіння на законних підставах.
16. У відзиві ТОВ "Хотел Проперті" на касаційну скаргу ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" зазначено, що ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" помилково застосовано до спірних відносин положення статті 654 ЦК України (за наявності положень спеціального закону) і скаржник безпідставно стверджує, що договори про внесення змін до іпотечного договору №518/519/ІП-1 заявником з ПАТ "РВС Банк" не укладались, визначені пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, на підставі яких проводиться державна реєстрації прав, не були надані нотаріусу. Також, у відзиві зазначено, що не мають відношення до предмета спору доводи у касаційній скарзі про те, що ПАТ "РВС Банк" при зверненні стягнення на предмет іпотеки зазначило недостовірні дані про розмір заборгованості за основним зобов`язанням, що на думку скаржника підтверджується, зокрема, і поданою ПАТ "РВС Банк" заявою про визнання вимог кредитора у справі №910/5902/18 на суму 79 797 719, 44 грн., оскільки обставини вимог до боржника є предметом з`ясування у процесі банкрутства і не вирішувались оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 24.06.2019, тоді як судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що згідно рішення від 28.09.2015 єдиного акціонера ПАТ "РВС Банк" - ТОВ "Українська бізнес група" №20150928/01 об`єкт нерухомості, що є предметом іпотеки, будинок готельного комплексу, площею 15 674,5 кв.м. (місто Київ, площа Перемоги, 1) набуто у власність за вартістю 302 456 990 грн. Загальний розмір заборгованості за обома кредитними договорами, встановлений судом у справі №910/17585/14, складає 18 304 143, 90 доларів США, що з урахуванням курсу долара США/22, 0188 грн. станом на 19.08.2015, відповідає сумі 403 035 284 грн. і саме у погашення наявної заборгованості судом вже прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за іпотекодержателем.
16.1. У відзиві ТОВ "Хотел Проперті" також зазначено, що перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за іпотечним договором від 26.09.2006 №518/519/ІП-1 у позасудовій процедурі мав місце значно раніше, що вже було предметом судового розгляду, відповідно порушення, допущені нотаріусом при здійсненні державної реєстрації у позасудовій процедурі, не можуть мати наслідком позбавлення такого права у заявника прав, а оскарження боржником у межах процедури банкрутства вчинення реєстраційного запису про таке право не підтверджує спору про право на майно боржника. Також, у відзиві зазначено, що висновки місцевого суду щодо незаконності звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовій процедурі (шляхом визнання права власності за ПАТ "РВС Банк") прямо суперечать судовому рішенню у справі №910/17585/14, яким зазначене право іпотекодержателя вже захищене у судовому порядку. Разом з тим, жодних належних доказів незаконності переходу прав іпотекодержателя до ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" суду не надано. Також, у відзиві зазначено, що судом апеляційної інстанції правильно підтверджено наявність підстав для вчинення реєстраційної дії відповідно до наданих банком документів, в тому числі Акта №110/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" від 03.07.2015, Акта №109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" від 03.07.2015.
16.2. У відзиві ТОВ "Хотел Проперті" також зазначено, що вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна, а також вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 16.12.2016, договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016, укладеного між ТОВ "Хотел Проперті" та ПАТ "Перший інвестиційний банк", та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку №18092114 від 16.12.2016, №27888853 від 16.12.2016 та записів про обтяження №18090618 від 16.12.2016, №28888169 від 16.12.2016 визначені судом апеляційної інстанції як похідні, та, з огляду на безпідставність розглянутих позовних вимог ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про повернення майна у порядку статті 388 ЦК України, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання недійсним цього договору іпотеки та змін до нього.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина п`ята статті 11 - у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Стаття 15 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частина перша статті 316 - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частина перша статті 321 - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частина друга статті 321 - особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частина перша статті 334 - право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина третя статті 334 - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Частина четверта статті 334 - права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частина перша статті 388 - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Частина друга статті 388 - майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Частина друга статті 654 - зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
18. Закон України "Про іпотеку" (в редакції, чинній станом на 26.09.2006)
Стаття 36 - сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:
- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.
Стаття 37 - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.
19. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону України №1952-IV, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій)
Частина п`ята статті 12 - відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Пункт 9 частини першої статті 27 - державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
Стаття 31-1. Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів
1. Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
2. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
3. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.
Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
4. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
20. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент підписання актів №110/07/2015-К та №109/07/2015-К - 03.07.2015)
Абзац 1 частини першої статті 42 - Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і всіх або частини зобов`язань із збереженням черговості згідно із статтею 52 цього Закону одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.
Частина дванадцята статті 42 - перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
21. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 2 статті 4 - юридичні та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
22. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 4, 14, 20 ГПК України, статей 387, 388, 654 ЦК України, статей 19, 35, 37 Закону України "Про іпотеку", статей 2, 9, 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
23. Відповідно до статті 15 ЦК України, кожній особі надано право на судовий захист її цивільного права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж правило закріплено частиною 2 статті 4 ГПК України. Отже, особи, які звертаються до суду, обов`язково повинні довести суду порушення їх власних прав чи інтересів діями інших осіб, які оспорюються у судовому порядку. Винятком з цього правила є надання окремим особам спеціальним законом повноважень звернення в інтересах інших осіб, що передбачено частиною третьою статті 4 ГПК України.
Отже, звертаючись з даним позовом у межах справи про банкрутство, боржник повинен був доказати порушення саме його цивільних прав та інтересів діями відповідачів у справі, а не в цілому обґрунтовувати незаконність таких дій з посиланнями на порушення певних норм цивільного права.
24. Системний аналіз положень статей 316, 317, 328, 346 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, у суб`єктивному розумінні, право власності є абсолютним правом особи вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а необмеженій кількості осіб заборонено порушувати таке суб`єктивне право і створювати перешкоди в його здійсненні. Законодавець передбачає можливість набуття права власності різними способами, однак, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, набуття права власності за судовим рішенням є одним із способів правомірного отримання особою статусу власника.
25. Відтак, невчинення власником, право власності якого визнано судовим рішенням, дій щодо реєстрації права власності у державному реєстрі прав власності, не може мати наслідком втрату вже набутого права власності. Протилежне матиме наслідком порушення принципу "res judіcatа", оскільки відбуватиметься фактичний перегляд судового рішення про визнання права власності з порушенням процесуальних норм, які визначають перегляд судових рішень.
26. Як встановлено судами та прийнято до уваги апеляційним судом, право власності позивача на спірний майновий комплекс припинилося внаслідок звернення стягнення на нього, як на предмет іпотеки, з визнанням згідно судового рішення від 28.10.2014 у справі №910/17585/14, що набрало законної сили за наслідком прийняття постанови апеляційного суду від 23.12.2014, за ПАТ "Омега Банк" права власності на спірний майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому, загальною площею 15 674,50 кв.м, розташованого у місті Києві по площі Перемоги, 1.
27. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 346 ЦК України, право власності на майно припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника. Відтак, з огляду на існування судового рішення про звернення стягнення на майно з визнанням права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем ПАТ "Омега Банк", колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про недоведення позивачем у справі порушення його власних майнових прав та інтересів, як попереднього власника такого майна, та недоведення позивачем правових підстав для витребування майна, визнання недійсним договору подальшої іпотеки між набувачем майна та банком, який надав кредит набувачу такого майна за послідуючим договором, скасування проведених реєстраційних дій про реєстрацію права власності на спірне майно за набувачами цього майна у ПАТ "Омега Банк" та послідуючих реєстраційних дій про обтяження майна іпотекою за зобов`язаннями набувача майна.
Правова позиція про те, що звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника у порядку пункту 8 частини першої статті 346 ЦК України, зокрема й за судовим рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, є належним способом захисту майнових прав та підставою для припинення права власності попереднього власника майна викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №757/45133/15-ц, від 11.06.2019 у справі №910/15651/17, від 25.06.2019 у справі №910/16981/17.
28. Тому встановлене законом право обтяжувача за умови доведення певних обставин отримати задоволення за рахунок заставленого майна за наслідком прийняття судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, не може бути кваліфіковано як протиправний вплив обтяжувача на права власника заставленого майна, що виключає можливість застосування до правовідносин сторін частини другої статті 386 ЦК України, якою унормовано засади захисту права власності саме від порушення прав власника.
Отже, встановивши факт припинення права власності позивача за наслідком прийняття судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на спірне майно за іпотекодержателем ПАТ "Омега Банк" у 2014 році, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність права вимоги до відповідачів на підставі норми частини другої статті 386 та статті 388 ЦК України.
Подібна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/16744/17.
29. Доводи скаржника про те, що факт нездійснення державної реєстрації права власності ПАТ "Омега Банк" у державному реєстрі прав власності свідчить про те, що набувач майна не набув у повному обсязі прав власника цього майна, оскільки пунктом 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено також здійснення державної реєстрації прав за рішенням суду, що набрали законної сили, а тому позивач не втратив у повному обсязі своїх прав на спірне майно та може звертатися до суду з вимогами, що є предметом цього спору, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на таке.
30. Відповідно до положень статті 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції його доповнення Законом України №1666-VІІІ від 06.10.2016, чинного на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій), передбачено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду. Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору. Разом з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у зазначеній редакції передбачено, що проведення реєстрації права власності за судовим рішенням проводиться за зверненням заявника.
31. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18, від 29.04.2020 у справі №911/1455/19.
Отже, офіційне визнання права власності особи за судовим рішенням, можливість якого передбачена нормами цивільного законодавства, за відсутності внесення до державного реєстру прав власності даних про прийняття такого рішення суду, не надає попередньому власнику додаткових повноважень щодо володіння, користування чи розпорядження цим майном та не обмежує прав визнаного судом власника у його правомочностях щодо такого майна.
32. Також, скаржник некоректно посилався на порушення пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, у той час як дана норма кореспондувала пункту 9 частини першої статті 27 цього Закону в редакції на час прийняття постанови апеляційного суду 27.01.2020.
33. Відтак, у зв`язку із припиненням права власності на спірне майно, як предмет застави у 2014 році, боржник може обґрунтовувати порушення своїх майнових прав та інтересів у справі про банкрутство, відкритій 20.06.2018, з посиланням на неправильність розрахунку правонаступниками ПАТ "Омега Банк" розміру грошових вимог за чинними кредитними договорами №№518, 519 від 26.09.2006 чи доводити припинення їх дії або неправильність проведеного зарахування суми боргу в рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за судовим рішенням від 28.10.2014 у справі №910/17585/14 з обґрунтуванням наявності (відсутності) залишку грошових вимог до нього на момент порушення справи про банкрутство чи відмови у їх визнанні із застосуванням позовної давності щодо стягнення спірного боргу, оскільки у нього могли залишитись невиконані (непогашені) грошові зобов`язання за кредитними договорами.
34. Однак, такі обґрунтування можуть прийматися до уваги судами при розгляді спірних грошових вимог правонаступника ПАТ "Омега Банк" до боржника у даній справі (при включенні їх до реєстру вимог кредиторів) та не обґрунтовують законності втручання боржника у перехід права власності на майно від ПАТ "Омега Банк" до третіх осіб (ПАТ "РВС Банк", ТОВ "Хотел Проперті"). У такому випадку можуть порушуватися права власника спірного майнового комплексу ПАТ "Омега Банк", який здійснює захист своїх майнових прав на власний розсуд відповідно до статті 12 ЦК України, а не попереднього власника, право власності якого припинилося за наслідком набрання законної сили судовим рішенням.
35. З огляду на зазначене, висновки апеляційного суду про недоведення в цілому порушення майнових прав та інтересів позивача-боржника в ході розгляду цього позовного провадження у справі про банкрутство, колегія суддів касаційного суду вважає правильними та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права при їх прийнятті. Доводи позивача про неправильність розрахунку розміру грошових вимог банку повинні досліджуватися судами під час розгляду спірних грошових вимог ПАТ "РВС Банк" до боржника у процедурі банкрутства.
Як вбачається з усних пояснень представників боржника Филика А .І. і Хорунжого Ю.А. у засіданні касаційного суду 28.05.2020, розгляду заявлених спірних вимог кредитора ПАТ "РВС Банк" у процедурі розпорядження майном ще не було, тому боржник не позбавлений можливості захисту своїх майнових інтересів у передбачений законодавством про банкрутство спосіб (шляхом розгляду спірних грошових вимог у процедурі розпорядження майном) відповідно до статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
36. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає помилковими висновки мотивувальної частини постанови апеляційного суду 27.01.2020 при прийнятті нового рішення щодо можливості надання оцінки законності усіх дій з передачі спірного майнового комплексу від ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "РВС Банк", а надалі до ТОВ "Хотел Проперті" та щодо укладення договору іпотеки від 16.12.2016 і внесення змін №1 до цього договору 16.12.2016 із внесенням відповідних записів до державного реєстру за позовом особи, яка не довела порушення своїх прав такими правочинами, та вважає правильним виключити ці висновки з мотивувальної частини постанови апеляційного суду та звертає увагу учасників справи, що дослідження законності укладення таких правочинів може мати місце за наявності належного позивача, який може доводити порушення своїх особистих прав або інтересів держави оспорюваними правочинами.
З огляду на таке, висновки мотивувальної частини про законність передачі права власності на спірний майновий комплекс від ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "РВС Банк", відсутність підстав для визнання недійсним договору іпотеки 16.12.2016 та договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 з відповідним скасуванням записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №18092114, №27888853, №18090618, №28888169 слід виключити.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
37. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог статей 4, 20 ГПК України спростовуються касаційним судом згідно з висновками пунктів 23-25 мотивувальної частини даної постанови. Доводи про порушення вимог статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку" спростовуються прийняттям апеляційним судом до уваги рішення про визнання права власності на спірне майно у справі №910/17585/14, яке має преюдиційне значення у даному спорі саме на обґрунтування звернення стягнення на майновий комплекс боржника, як на предмет іпотеки, з визнанням за іпотекодержателем права власності на нього, що унеможливлює повторний розгляд аналогічного спору про законність звернення стягнення на зазначене майно у межах даної справи про банкрутство.
38. Доводи скаржника про наявність у нього правових підстав для віндикації спірного майнового комплексу спростовано пунктами 27-29 мотивувальної частини постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги позивача, залишення без змін резолютивної частини постанови апеляційного суду і виключення з мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 27.01.2020 висновків щодо законності усіх дій з передачі спірного майнового комплексу від ПАТ "Омега Банк" до ПАТ "РВС Банк", а надалі його відчуження ТОВ "Хотел Проперті", щодо укладення договору іпотеки від 16.12.2016 та договору про внесення змін №1 до Договору наступної іпотеки від 16.12.2016 з внесенням відповідних записів до державного реєстру, оскільки позивачем не доведено порушення його майнових прав та інтересів зазначеними правочинами, що виключає необхідність їх правової оцінки за позовом неналежного позивача. Зазначене в цілому не перешкоджає залишенню в силі постанови апеляційного суду та частково ухвали місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог особі, якою не доведено порушення її майнових прав та інтересів оскаржуваними діями та правочинами.
В. Судові витрати
40. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі №910/5902/18 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" у справі №910/5902/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков
page
telegram
viber
youtube
