Історія справи
Постанова ВГСУ від 30.03.2017 року у справі №904/5329/16Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №904/5329/16

Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 904/5329/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представників: ТОВ "Житлокомцентр" - Зарівної С.В., ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" - Тищенко Т.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017
у справі № 904/5329/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр"
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кродіс",
про скасування оперативно-господарської санкції,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ТОВ "Житлокомцентр" звернулось з позовом до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача на підставі рішення комісії з розгляду акта №102108 від 23.05.2016 про порушення Правил користування електричною енергію, оформленого протоколом №18/7 від 01.06.2016 про донарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 92 156,04 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" вчинило неправомірні дії в частині самостійного складання акта без участі споживача, відтак, акт про порушення №102108 від 23.05.2016 не може вважатись належним доказом порушення позивачем Правил користування електричною енергією.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі № 904/5329/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017, позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у справі № 904/5329/16 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі № 904/5329/16 скасовано, матеріали справи скеровано для нового розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 у справі №904/5329/16 (суддя Фещенко Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів безпідставності позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №904/5329/16 (судді: Пархоменко Н.В. - головуючий, Білецька Л.М., Чередко А.Є.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 у справі №904/5329/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Житлокомцентр" звернулося з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №904/5329/16 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ "Житлокомцентр".
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень ТОВ "Житлокомцентр" зазначає порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що:
- суди дійшли помилкового висновку про те, що спірний акт про порушення складений за участю уповноваженого представника позивача;
- ОСОБА_9 не є представником ТОВ "Житлокомцентр" ні за законом, ні за довіреністю, ні за договором, як це передбачено ст. 237 ЦК України та п. 6.41 Правил користування електричною енергією;
- в матеріалах справи відсутні документи уповноваження ОСОБА_9 представляти інтереси ТОВ "Житлокомцентр" з будь-яких питань;
- повноваження ОСОБА_9, її права і обов'язки згідно посадової інструкції судами попередніх інстанцій не досліджувались;
- 18 актів про порушення, складені відповідачем в односторонньому порядку за участю ОСОБА_9 в період після припинення трудових відносин з ТОВ "Житлокомцентр", не відносяться до акту про порушення № 102108 і не стосуються предмета доказування у даній справі;
- суди дійшли помилкового висновку, що, оскільки позивач не оспорював зазначені 18 актів, тим самим погодив повноваження ОСОБА_9;
- суди не надали правової оцінки підпису ОСОБА_9, який відрізняється від підпису в нотаріально посвідченій заяві, що була надана суду для встановлення фактичних обставин справи та в копіях 18 актів технічних перевірок та опломбувань, поданих до суду відповідачем та які були покладені в основу рішення;
- в порушення ст. 34 ГПК України, судами не було досліджено наказ ТОВ "Житлокомцентр" від 04.01.2016 "Про призначення осіб, які мають право на оперативні переговори з енергопостачальними організаціями" зі списом осіб та наказ від 12.01.2016 "про призначення відповідальної особи за електрогосподарство по підприємству";
- донарахування недоврахованої електричної енергії відповідачем згідно з визначеною Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією можливо лише у разі дій або бездіяльності споживача, що призвели до зміни показів обліку;
- для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил користування електричною енергією, а не третіми особами;
- дійшовши висновку, що відповідно до п. 3.2 Правил користування електричною енергією ТОВ "Житлокомцентр" має нести відповідальність за порушення правил користування електричною енергією, судами не досліджувались документи права власності, не встановлювався балансоутримувач, не досліджувались межі належності мереж та засобів обліку;
- позиція суду про відмову у задоволенні позову суперечить ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої особа, яка завдала шкоди, звільняться від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка вчинила правопорушення - ТОВ "Кродіс" визнає свою вину та не спростовує вчиненого порушення, що фактично підтверджує відсутність вини ТОВ "Житлокомцентр";
- суди не дослідили в повному обсязі та всупереч п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, прийняли передчасне рішення про правильність нарахування відповідачем недорахованої електричної енергії за календарні, а не робочі дні.
До Касаційного господарського суду надійшов відзив ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на касаційну скаргу ТОВ "Житлокомцентр". Однак, в порушення приписів ч. 4 ст. 295 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), до відзиву не додано доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. До того ж, як вбачається з матеріалів відзиву, останній не містить підпису представника ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго".
Враховуючи викладене, колегія суддів долучає відзив на касаційну скаргу до матеріалів справи, проте розглядає касаційну скаргу ТОВ "Житлокомцентр" без його врахування.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.96 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Правила) споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим та апеляційним судами, 31.07.2013 між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та ТОВ "Житлокомцентр" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 608710 (далі - Договір).
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.
Відповідно до п. 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (ст. 235 ГК України).
Отже, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості не облікованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 ГК України).
Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.05.2016 ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі КМЕМ Північного РЕМ було здійснено перевірку дотримання споживачем Правил на об'єкті позивача за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Тухачевського, будинок 50, за результатами якої складений акт про порушення № 102108 від 23.05.2016. Відповідно до вказаного акту, за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Тухачевського, буд. 50 були виявлені порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 6.40 Правил - самовільне підключення струмоприймачів (пересувної компресорної установки) до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, без порушення схеми обліку; самовільне підключення виконано дротом алюміній 4х16 мм2 від РЩ-0,4 кВ житлового будинку по вул. Тухачевського, буд. 50; покази лічильника не змінювались при ввімкненому навантаженні компресора.
Зазначений акт про порушення № 102108 від 23.05.2016 підписаний трьома представниками постачальника. Представником споживача в цьому акті вказано майстра ділянки № 4 ТОВ "Житлокомцентр" - ОСОБА_9 (ОСОБА_9.) та зазначено, що представник від підписання акта відмовився.
01.06.2016 на підставі зазначеного акта про порушення № 102108 комісією у складі посадових осіб постачальника (за участю представника споживача - ОСОБА_11.), прийнято рішення (протокол № 18/7 засідання комісії по розгляду актів про порушення споживачами - юридичними особами Правил користування електричною енергією та спірних питань щодо розрахунків за спожиту недовраховану електричну енергію внаслідок порушення обліку електричної енергії не з вини споживача) про проведення нарахування за період з 24.02.2016 (контрольний огляд) по 23.05.2016 (усунення порушення) згідно з п. 2.9 та за формулою 2.7 та 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 (далі - Методика).
Судами встановлено, що за розрахунком комісії, вартість електроенергії, спожитої без обліку за період з 24.02.2016 по 23.05.2016, становить 92 156,04 грн.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, відповідно до наказу керівника ТОВ "Житлокомцентр" № 31 від 27.02.2015 про припинення трудового договору (контракту) - майстер ОСОБА_9 була звільнена в порядку переведення до ТОВ "Кродіс" 28.02.2015. Довідкою ТОВ "Кродіс" №12 від 26.08.2016 підтверджується, що ОСОБА_9 працює на посаді майстра з 02.03.2015 і по теперішній час.
З матеріалів справи вбачається , відповідно до підпункту 6 п. 9.4 розділу 9 Договору додатком до Договору є перелік повноважних представників споживача, які мають право від імені споживача надавати постачальнику акти прийняття-передавання товарної продукції, отримувати від постачальника попередження про припинення постачання електроенергії та рахунки по виконаним нарахуванням згідно з умовами договору, підписувати від імені споживача акти контрольного огляду розрахункових засобів обліку споживання електроенергії, акти про приведення розрахункових засобів обліку у відповідність з нормативними вимогами, акти про порушення споживачем ПКЕЕ та умов договору, інші нормативні акти згідно діючого законодавства в електроенергетиці, який є невід'ємною частиною договору.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України при новому розгляді справи судами було з'ясовано та встановлено, що доказів підписання такого додатку до договору до господарського суду не надано, матеріали справи не містять взагалі доказів повідомлення відповідача про дані осіб, яких він уповноважив на вчинення дій, визначених підпунктом 6 пункту 9.4. розділу 9 договору станом на дату складання акту.
При цьому, місцевим та апеляційним судами також встановлено, що наказ директора ТОВ "Житлокомцентр" від 04.01.2016 "Про призначення осіб, які мають право на оперативні переговори з енергопостачальними організаціями" зі списком осіб та наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" від 12.01.2016 "Про призначення відповідальної особи за електрогосподарство по підприємству" вручені відповідачу лише 25.08.2016, тобто після складення спірного акту перевірки.
Господарськими судами було досліджено відповідь ТОВ "Кродіс" (лист № 8 від 05.05.2017), в якій вказано, що майстер ТОВ "Кродіс" ОСОБА_9 не є представником підприємства у взаємовідносинах з юридичними особами, в тому числі ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго", не відповідальна за електрогосподарство, не є інженерно-технічним працівником. На підтвердження викладених в листі обставин, ТОВ "Кродіс" надало нотаріально посвідчену заяву громадянки ОСОБА_9
Разом з тим, місцевим та апеляційним судами встановлено, що ОСОБА_9 виступала представником ТОВ "Житлокомцентр" у відносинах з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" після звільнення, акти за участю ОСОБА_9 (ОСОБА_9.), складалася, в тому числі, й на підставі звернень ТОВ "Житлокомцентр" (а.с. 148-150, том 1). Доказів повідомлення ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" про те, що ОСОБА_9 не є належним представником ТОВ "Житлокомцентр" до проведення спірної перевірки матеріали справи не містять.
Як з'ясовано та встановлено попередніми судовими інстанціями, у жодному із вказаних актів, як і в спірному акті № 102108 від 23.05.2016, не відображено будь-яких зауважень щодо неуповноваженості чи відсутності представника споживача - ТОВ "Житлокомцентр". При цьому, місцевим господарським судом вказані акти досліджувались з точки зору доказів на підтвердження того, що після звільнення (переведення) ОСОБА_9 (ОСОБА_9.) як зазначено у спірному акті) продовжували представляти ТОВ "Житлокомцентр" у відносинах з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго".
Відповідно до пункту 2.3.14. Договору споживач зобов'язується оперативно повідомляти постачальника про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання, або встановлені на території споживача та виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.
Пунктом 1.2 Методики передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.
Згідно з пунктом 3.2. Правил, відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Пунктом 2.3.21 Договору передбачено обов'язок споживача не допускати безоблікового користування електричною енергією у власних мережах та від технологічних електричних мереж основного споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією у власних мережах та від технологічних електричних мереж основного споживача.
Факт порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" та п. 6.40 Правил користування електричною енергією (самовільне підключення струмоприймачів (пересувної компресорної установки) до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії) підтверджується матеріалами справи (актом про порушення № 102108 від 23.05.2016 року та нотаріально посвідченою заявою від 04.05.2017, в якій, зокрема, зазначено про зняття замків з електрощитової та підключення проводу постачання на компресор).
При цьому, колегія суддів зазначає, що для вирішення спору про застосування оперативно-господарської санкції та стягнення вартості недоврахованої електроенергії визначальним є факт порушення споживачем Правил. Якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1. Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;
Відповідно до пункту 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7.) Методики.
Відповідно до пункту 2.7. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1. цієї Методики, та за наявності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.с.п.н., кВт·год) визначається за формулою: W доб.с.п.н. = P с.п. · t вик.с.п. · Kв, при цьому, t вик.с.п. (день) та K визначаються відповідно до пунктів 2.5. та 2.6. Методики.
Оскільки відповідачем при складанні акту не було виявлено випадків впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, то відповідач не застосовував відповідний коефіцієнт при розрахунку: P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj, де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3. Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.; U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ; cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9; t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).
Виходячи з положень Методики, суди першої та апеляційної інстанцій перевірили зроблений відповідачем розрахунок потужності самовільного підключення у розмірі 44,55 кВт, добового обсягу споживання у розмірі 534,6 кВт, відповідно (44,55х12 годин = 534,6) та дійшли висновку про його обґрунтованість .
Враховуючи викладене таа з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про те, що позивач, як споживач, є відповідальним за збереження засобів обліку та їх технічний стан, у зв'язку з чим відповідач правомірно та обґрунтовано склав акт про порушення та нарахував до стягнення 92 156,04 грн. на підставі пункту 2.9. Методики визначення обсягу та вартості недорахованої електроенергії з 24.02.2016 (контрольний огляд) по 23.05.2016 (усунення порушення).
Відтак, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених під час розгляду справи обставин, Касаційний господарський суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої на підставі рішення комісії по розгляду акту № 102108 від 23.05.2016 про порушення Правил користування електричною енергію, оформленого протоколом № 18/7 від 01.06.2016 комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергію про донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 92 156,04 грн.
Поряд з викладеним, слід зазначити, що місцевим та апеляційним судами при новому розгляді справи було належним чином досліджено, зокрема, обставини повідомлення відповідача про повноважних представників споживача, які мають право підписувати акти, надано оцінку наявним в матеріалах справи заявам № 393 від 13.05.2016, № 444 від 30.05.2016, № 470 від 04.06.2016 та відповідним актам технічної перевірки засобів обліку електричної енергії, актам про пломбування, які підписані майстром ОСОБА_9 як представником ТОВ "Житлокомцентр", досліджено питання повідомлення енергопостачальника про виявлені порушення ПКЕЕ відповідно до вищенаведених вимог п. 2.3.14 Договору та п. 1.2. Методики, надано оцінку п. 2.3.21 Договору, а також належним чином досліджено обставини порушення Правил користування електричною енергією, що є визначальним для нарахування споживачу суми недоврахованої електричної енергії.
Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи виконали вказівки постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у даній справі та належним чином з'ясували обставини справи стосовно спірних правовідносин.
При цьому, оцінка доводів сторін та наявних доказів була здійснена попередніми судовими інстанціями з дотриманням приписів ст.ст. 47, 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє аргументи заявника касаційної скарги про те, що спірний акт про порушення складений за участю неуповноваженого представника позивача та не може вважатись належним доказом порушення позивачем Правил користування електричною енергією.
Доводи позивача про те, що суди не дослідили та прийняли всупереч п. 2.6 Методики передчасне рішення про правильність нарахування відповідачем вартості недорахованої електричної енергії за календарні, а не робочі дні також відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки апеляційним судом було належним чином з'ясовано та зазначено, що комісією по розгляду актів про порушення споживачами - юридичними особами Правил користування електричною енергією та спірних питань щодо розрахунків за спожиту недовраховану електричну енергію внаслідок порушення обліку електричної енергії не з вини споживача прийнято рішення про проведення нарахування за формулою 2.7 та 2.9 Методики, відповідно до яких для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді.
Інші доводи касаційної скарги, наведених ТОВ "Житлокомцентр" в обґрунтування наявності підстав скасування ухвалених судових рішень та для задоволення позову, не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Так, згідно ч. 3 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
Таким чином, наведені позивачем у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення відповідно до вимог ст. 311 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не обґрунтовують порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм чинного законодавства, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанції при розгляді спору у даній справі.
Враховуючи викладене, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, на підставі дослідження поданих сторонами доказів, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 у справі №904/5329/16 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на ТОВ "Житлокомцентр".
Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Житлокомцентр" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 у справі №904/5329/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Білоус В.В.
Жуков С.В.