Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 904/2925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 (суддя Воронько В. Д.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 (Іванов О.Г. - головуючий, судді: Антонік С. Г., Дармін М. О.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дует-2017"

до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк",

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс",

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд",

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Крючкової Тамари Віталіївни

про витребування з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на спірне майно

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

1. 27.06.2018 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дует-2017" (далі - ОСББ "Дует-2017", Об'єднання, заявник) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову шляхом: 1)накладення арешту і заборони відчуження та/або вчинення дій щодо переходу права власності будь-яким чином на нерухоме майно - нежитлові приміщення багатоквартирного будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Узвіз Крутогірний, будинок, 28, що належать Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", Банк), а саме: приміщення №203 літ. "1" 16 поверх 1 секція площею 93,4 кв.м., приміщення №204 літ. "1" 18 поверх 2 секція площею 92,7 кв.м., приміщення №205 літ. "1" 19 поверх 3 секція площею 91,4 кв.м., допоміжне №206 літ. "1" цок. поверх стилобат площею 85,2 кв.м., приміщення №208 літ. "1" 1 поверх 1 секція площею 5,1 кв.м., приміщення №208 літ. "2" 1 поверх 1 секція площею 6,4 кв.м., санвузол №208 літ. "3" 1 поверх 1 секція площею 1,4 кв.м., санвузол №208 літ. "4" 1 поверх 1 секція площею 1,4 кв.м., тамбур №209 літ. "1" 1 поверх стилобат площею 1,9 кв.м., приміщення №209 літ. "2" 1 поверх стилобат площею 17,7 кв.м., санвузол №209 літ. "3" 1 поверх стилобат площею 1,3 кв.м., санвузол №209 літ. "4" 1 поверх стилобат площею 1,2 кв.м., венткамера №209 літ. "5" 1 поверх стилобат площею 13,3 кв.м., приміщення №210 літ. "1" 1 поверх 3 секція площею 6,4 кв.м., приміщення №210 літ. "2" 1 поверх 3 секція площею 6,6 кв.м., санвузол №210 літ. "3" 1 поверх 3 секція площею 1,3 кв.м., санвузол №210 літ. "4" 1 поверх 3 секція площею 1,6 кв.м. , пост охорони №211 літ. "1" 1 поверх 4 секція площею 25,1 кв.м., санвузол №211 літ. "2" 1 поверх 4 секція площею 3,3 кв.м., приміщення №б/н літ. "234" 2 поверх 1 секція площею 2,2 кв.м., приміщення №б/н літ. "237" 2 поверх 2 секція площею 2,3 кв.м., приміщення №б/н літ. "238" 2 поверх 3 секція площею 2,3 кв.м., приміщення №б/н літ. "241" 2 поверх 4 секція площею 2,4 кв.м., розміщені у будівлі багатоповерхового житлового будинку літ. "А-16-17-18-19", споруди виходу з цокольного поверху літ. "а3", споруди ганку літ. "а4", споруди сходів літ. "а5", споруди ганку літ. "а6", споруди сходів літ. "а7", споруди виходу з цокольного поверху літ. "а8", споруди виходу з цокольного поверху літ. "а9", споруди ганку літ. "а10", споруди ганку літ. "а11", споруди виходу з цокольного поверху літ. "а12", споруди виходу з цокольного поверху літ. "а13", споруди ганку літ. "а14", споруди пандусу літ. "а15", споруди ганку літ. "а164", споруди ганку літ. "а17", будівлі фітнес центру літ. "А1 - 3", будівлі надбудови літ. "А1 - 3", будівлі прибудови літ. "а-1", споруди підпірної стінки літ. "№1", споруди підпірної стінки літ. "№3", споруди підпірної стінки літ. "№3" (далі - спірні приміщення, спірне майно);

2) накладення арешту і заборони відчуження та/або вчинення дій щодо переходу права власності будь-яким чином на нерухоме майно, що належать Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк", а саме нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 28: №203 загальною площею 93,4 кв.м., №204 загальною площею 92,7 кв.м., №205 загальною площею 91,4 кв.м., №206 загальною площею 8,5 кв.м.; №208 загальною площею 14,3 кв.м.; №209 загальною площею 35,4 кв.м.; №234 загальною площею 2,2 кв.м.; №237 загальною площею 2,3 кв.м.; №238 загальною площею 2,3 кв.м.;

3) передачі арештованого майна Банку на відповідальне зберігання ОСББ "Дует-2017".

2. Зазначена заява, яка була подана одночасно з позовною заявою про витребування спірних приміщень з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності Банку на них, обґрунтовується посиланням на те, що накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу, та заборона відчуження та/або вчинення дій щодо переходу права власності будь-яким способом на спірне нерухоме майно, є необхідними заходами щодо виконання рішення суду в майбутньому. Заявник вважає, що такі заходи забезпечення позову жодним чином не призведуть до зупинення господарської діяльності Банку, оскільки спрямовані на зменшення ризику відчуження спірного майна третім особам, а також на нівелювання ризиків, пов'язаних з подальшим самовільним переплануванням нерухомого майна, що може призвести до зниження його вартості та взагалі знецінення, а не на заборону його використання Банком, тоді як доказами наявності наміру відповідача здійснити 07.08.2018 реалізацію спірних приміщень є відповідні роздруківки з сайту системи продажів "Prozorro" і з сайту системи продажів "Setam".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2018, заяву ОСББ "Дует-2017" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно, що належить АТ КБ "Приватбанк" - нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 28. Заборонено відповідачу відчужувати та/або вчиняти дії щодо переходу права власності будь-яким способом на нерухоме майно - нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 28. В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

4. Ухвала та постанова мотивовані положеннями статей 1, 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статей 74, 136, 137, 140, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи які суди дійшли висновку про доведеність існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, адекватність вжитих заходів забезпечення позову предмету даного спору, а також про те, що такі заходи не порушать прав та охоронюваних законом інтересів АТ КБ "Приватбанк" чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у діяльність Банку чи до погіршення стану його майна, а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду до моменту з'ясування питання належності спірного майна до допоміжних приміщень загального користування багатоквартирного будинку за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 28.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, АТ КБ "Приватбанк" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти судове рішення, яким повернути заяву про забезпечення позову заявнику - ОСББ "Дует-2017".

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій процесуального права, а саме статей 139, 140, 141 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) судовий збір при поданні до господарського суду заяви про забезпечення позову необхідно сплачувати за кожну вимогу окремо, зокрема, в даному випадку судовий збір мав бути сплачений виходячи з кількості вимог щодо забезпечення позову, а саме з чотирьох вимог у загальному розмірі 3524 грн.; 2) в порушення норм процесуального закону заява ОСББ "Дует-2017" про забезпечення позову не містить як ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, так і пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, наслідком чого мало було стати повернення цієї заяви заявнику; 3) оскаржувана ухвала не містить обґрунтування невжиття заходів зустрічного забезпечення, внаслідок чого відповідачу може бути завдано збитків вжитими заходами забезпеченням позову на користь позивача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ОСББ "Дует-2017" надало відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових актах.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 16.08.2017 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради проведено державну реєстрацію ОСББ "Дует-2017", присвоєно ідентифікаційний номер 41526789 та видано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.08.2017.

9. На виконання пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.2002, 01.12.2017 між ОСББ "Дует-2017" та ТОВ "Добробуд" підписано акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, буд. 28. Цього ж дня між ОСББ "Дует-2017" та ТОВ "Еріда Сервіс" підписано акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, буд. 28.

10. Згідно з актом приймання-передачі на баланс ОСББ "Дует-2017" було передано житловий комплекс за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, буд. 28, зокрема, з такими показниками: загальна площа - 6635 кв.м., площа забудови 4613 кв.м., загальна площа будинку - 9774,8 кв.м., житлова площа квартир - 22277,8 кв.м., загальна площа квартир - 24265,9 кв.м.

11. На початку 2018 року позивачу стало відомо, що допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, буд. 28, а саме нежитлові приміщення: №203 загальною площею 93,4 кв.м., №204 загальною площею 92,7 кв.м., №205 загальною площею 91,4 кв.м., №206 загальною площею 8,5 кв.м.; №208 загальною площею 14,3 кв.м.; №209 загальною площею 35,4 кв.м.; №234 загальною площею 2,2 кв.м.; №237 загальною площею 2,3 кв.м.; №238 загальною площею 2,3 кв.м. не є спільним сумісним майном співвласників багатоквартирного житлового будинку, а належать на праві приватної власності АТ КБ "Приватбанк".

12. Предметом позову ОСББ "Дует-2017" є витребування із незаконного володіння АТ КБ "Приватбанк" нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 28, на користь позивача та скасування державної реєстрації права власності Банку на ці приміщення.

Позиція Верховного Суду

13. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

14. Пунктами 2, 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 №417-VIII (далі - Закон №417-VIII), який набрав чинності з 01.07.2015, визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

15. Згідно з частиною 2 статті 4 та частинами 1, 2 статті 5 Закону №417-VIII власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

16. Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

17. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

18. Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

19. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

20. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

21. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

22. З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

23. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову майнового характеру, оскільки з наявних матеріалів справи існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, тоді як на підставі наявних у справі доказів (відповідні роздруківки з сайту системи продажів "Prozorro" і з сайту системи продажів "Setam") в їх сукупності судами попередніх інстанцій достеменно встановлено та Банком навіть не спростовується наявність у нього наміру здійснити 07.08.2018 продаж спірних приміщень, що по суті є підготовчими дії до реалізації спірного нерухомого майна.

24. Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не призведуть до зупинення господарської діяльності Банку, оскільки спрямовані на зменшення ризику відчуження спірного майна третім особам, а також на нівелювання ризиків, пов'язаних з подальшим самовільним переплануванням нерухомого майна, що може призвести до зниження його вартості та взагалі знецінення, а не на заборону його використання Банком.

25. Отже, судами попередніх інстанцій достеменно встановлено та скаржником не заперечується той факт, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом позову, і заборони відчуження та/або вчинення дій щодо переходу права власності на спірні приміщення не порушить прав та охоронюваних законом інтересів Банку чи інших осіб, які не є учасниками справи, не призведе до втручання у діяльність відповідача чи до погіршення стану його майна, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

26. У зв'язку з наведеним, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги. Тим більше, що подана Банком касаційна скарга взагалі не містить жодних доводів на обґрунтування відсутності передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчинення відповідачем дій щодо відчуження цього майна у будь-який спосіб.

27. Касаційна інстанція відхиляє безпідставні доводи скаржника про те, що судовий збір при поданні до господарського суду заяви про забезпечення позову необхідно було сплачувати за кожну вимогу окремо, зокрема, в даному випадку судовий збір мав бути сплачений виходячи з кількості вимог щодо забезпечення позову, а саме з чотирьох вимог у загальному розмірі 3524 грн., оскільки як правильно зазначено апеляційним судом, підпунктом 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено фіксовану ставку судового збору при поданні заяви про забезпечення позову (0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яка (ставка) справляється незалежно від кількості вимог відповідної заяви, у зв'язку з чим, зазначені правовідносини не можуть додатково регулюватися по аналогії закону нормою частини 3 статті 6 цього Закону, якою передбачено особливості сплати судового збору при подачі саме позовної заяви, у якій об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру.

28. Колегія суддів не приймає до уваги передчасні твердження Банку про те, що в порушення норм процесуального закону заява ОСББ "Дует-2017" про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, наслідком чого мало бути повернення цієї заяви заявнику, а оскаржувана ухвала не містить обґрунтування невжиття заходів зустрічного забезпечення, внаслідок чого відповідачу може бути завдано збитків вжитими заходами забезпеченням позову на користь позивача, оскільки за змістом частини 2 статті 309 ГПК України самі по собі вказані процесуальні недоліки оформлення заяви про забезпечення позову не є достатньою підставою для скасування правильної по суті і законної ухвали з одних лише формальних міркувань, так як Банк не позбавлений права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення.

29. При цьому Верховний Суд зауважує, що у додаткових поясненнях від 31.07.2018 до заяви про забезпечення позову, які (пояснення) є невід'ємною частиною цієї заяви та були враховані місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали, фактично наведено мотиви про відсутність підстав для зустрічного забезпечення, оскільки позивач обґрунтовано посилається на те, що вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не призведуть до зупинення господарської діяльності Банку, оскільки ці заходи спрямовані передусім на зменшення ризику відчуження спірного майна третім особам, а також на нівелювання ризиків, пов'язаних з подальшим самовільним переплануванням нерухомого майна, що може призвести до зниження його вартості та взагалі знецінення, а не на заборону його використання Банком (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 по справі №904/2351/18).

30. Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

31. Таким чином за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу. Відтак, у даному випадку само по собі незазначення в оскаржуваній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати допущеним судом першої інстанції істотним процесуальним порушенням, достатнім для скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

32. Водночас касаційна інстанція вважає таким, що не має істотного значення для справи, посилання скаржника на те, що в порушення пункту 5 частини 1 статті 139 ГПК України заява ОСББ "Дует-2017" про забезпечення позову формально не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, оскільки з матеріалів справи вбачається розгляд місцевим господарським судом заяви про забезпечення в судовому засіданні з викликом учасників справи вже після усунення Об'єднанням недоліків оформлення первісної позовної заяви шляхом доплати судового збору за вимогою майнового характеру, внаслідок чого станом на час винесення оскаржуваної ухвали ціна позову була визначена судом з урахуванням положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

33. Разом з тим, колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

36. Відтак касаційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови.

Щодо судових витрат

37. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 у справі №904/2925/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков