ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/9904/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Пархоменко Н.В., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.)

від 22.01.2018

у справі № 904/9904/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Дніпрооптбакалія"

про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави за ТОВ "Дніпромлин",

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" про звернення стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" в рахунок часткового погашення заборгованості Дочірнього підприємства "Дніпрооптбакалія" за договором №01/09-ФП про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2014 в сумі 96 146 211,73 грн на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Рантьє": біологічні активи - поголів'я свиней в загальній кількості 53 913 голів (орієнтована вага групи складає 2 473 000 кг) шляхом визнання права власності на предмет застави за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017 порушено провадження у справі №904/9904/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави за ТОВ "Дніпромлин" та призначено її до розгляду; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Дніпрооптбакалія".

В грудні 2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про визнання недійсним договору №26/07/17-1 застави рухомого майна (біологічні активи - поголів'я свиней), укладеного 26.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" та Дочірнім підприємством "Дніпрооптбакалія".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 у справі №904/9904/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" повернуто без розгляду.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвала обґрунтована тим, що скаржником в порушення вимог пунктів 2, 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у сумі 1 600,00 грн. та доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" було повернуто без розгляду на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, оскільки не було усунуто недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №904/9904/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати, а справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Підставами для скасування судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема ст.ст. 174, 242, 260 ГПК України.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- скаржник жодних повідомлень від органу поштового зв'язку щодо надходження листа не отримував;

- повернення потового відправлення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про початок строку на усунення недоліків апеляційної скарги;

- відмітка про закінчення терміну зберігання поштового відправлення була проставлена передчасно, що свідчить про протиправність дій працівників поштового зв'язку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 26.03.2018 касаційну скаргу прийнято до письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2018 для розгляду справи №904/9904/17 у зв'язку з відрядженням Вронської Г.О. визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Стратієнко Л.В.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 апеляційну скаргу ТОВ "КСГ "Дніпро" залишено без руху, оскільки скаржником в порушення вимог ч.3 ст. 258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору та надсилання копії скарги іншим учасникам справи, та надано час для усунення зазначених недоліків - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції направлено ТОВ "КСГ "Дніпро" 21.12.2017, про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на звороті останнього аркушу цієї ухвали.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що направлена на адресу ТОВ "КСГ "Дніпро" (52441, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Новопокровка, вул.Дружби, буд. 4) копія ухвали від 21.12.2017 повернута органом зв'язку 04.01.2018 із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

ТОВ "КГС "Дніпро" у касаційній скарзі зазначає, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.12.2017 про залишення апеляційної скарги без руху ним отримано не було, а повернення поштового відправлення з позначкою "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про початок перебігу строку на усунення недоліків апеляційної скарги, проте колегія суддів не може погодитися з такими доводами касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення ТОВ "КСГ "Дніпро" про існування недоліків його апеляційної скарги та про надані строки для їх усунення.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 було оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.12.2017 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71168972), а тому скаржник міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Таким чином, ТОВ "КСГ "Дніпро" не було позбавлене об'єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв'язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористалося, недоліків апеляційної скарги не усунуло.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу ТОВ "КСГ "Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 без розгляду, оскільки останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги в строки, визначені в ухвалі суду від 21.12.2017, відповідно до ч. 4 ст 236 враховує висновки

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносн суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При виборі і застосуванні норм права у даній справі суд враховує висновки щодо застосування статтей 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, викладені в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державною. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Крім того, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до положення частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 904/9904/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко