Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.05.2019 року у справі №922/3189/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3189/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 (головуючий суддя Дучал Н.М., Россолов В.В., Терещенко О.І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 (суддя Чистякова І.О.) у справі № 922/3189/18

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"

про стягнення 245 605, 92 грн,

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. У листопаді 2018 року Харківська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" (далі - відповідач) про стягнення 245 605,92 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Магнітогорській, 1 у м. Харкові, площею 8,1555 га.

1.1. Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати за період з 28.12.2016 по 06.01.2017 за договором оренди землі від 01.08.2007 № 540767100045, з урахуванням додаткової угоди, яку визнано укладеною рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2019, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 позов задоволено повністю.

2.1. Обгрунтовуючи рішення у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що ТОВ "Харків - Капітал", починаючи з 28.12.2016 (дата набуття законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16, яким внесено зміни до договору), мало сплачувати новий розмір орендної плати, визначений в рішенні суду у справі №922/1558/16, з урахуванням індексів інфляції. Проте, відповідач вказаний обов'язок зі сплати орендної плати, встановленої рішенням суду, не виконав, сплачував орендну плату без урахування рішення суду. З огляду на вказане, суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог Харківської міської ради та стягнення з ТОВ "Харків - Капітал" заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 8,1555 га по вул. Магнітогорській, 1 у м. Харкові за період з 28.12.2016 по 06.01.2017 в сумі 245 605,92 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. 18.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

4. Скаржник зазначає, що оскаржувані рішення є незаконними і необгрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права, застосовано нормативні акти, які не підлягають застосуванню, а нормативні акти, які підлягають застосуванню, зокрема, щодо державної реєстрації договорів оренди, не були застосовані судами, фактичні обставини справи та докази відповідача не були досліджені належним чином, їм не надана належна правова оцінка, висновки судових рішень не відповідають обставинам справи.

4.1. Як вказує скаржник, Договором оренди землі від 23.03.2007 сторонами визначено розмір орендної плати, яку відповідач був зобов'язаний сплачувати і сплачує з урахуванням індексації своєчасно та в повному обсязі. Судами не взято до уваги лист ГУ ДФС у Харківській області від 11.09.2018, який свідчить про відсутність заборгованості з орендної плати за землю. Після 28.12.2016 позивач не проінформував податкові органи у порядку, встановленому ч. 2 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України щодо змін договору оренди землі від 23.03.2007.

4.2. Скаржник вказує, що судове рішення та додаткова угода щодо іншого речового права, яким є право оренди землі повинні бути належним чином зареєстровані, оскільки згідно із законом, саме з дня проведення державної реєстрації набуває чинності договір оренди землі та зміни, які вносяться до нього, зокрема, на підставі судового рішення.

4.3. Судами не досліджено норми щодо державної реєстрації іншого речового права, пояснення, заперечення відповідача проти позову в частині недотримання позивачем таких норм, внаслідок чого прийнято незаконні та необгрунтовані судові рішення. Також судами необгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання залучити у якості третіх осіб представників органів державної реєстрації - Департаменту реєстрації Харківської міської ради та Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у Харківській області, які є уповноваженими установами, участь яких могла б вплинути на прийняття вірного судового рішення.

4.4. Оскаржувані судові рішення суперечать нормам чинного законодавства та судовій практиці, зокрема, висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах у справах №6-643цс16 від 13.06.2016, №6-2777цс16 від 18.01.2017, №532/384/16ц.

4.5. Судами неправомірно не застосовано до спірних правовідносин норми статті 640 Цивільного кодексу України.

4.6. Судами не прийнято до уваги, що на даний час встановлені процедури проведення державної реєстрації прав, у тому числі на підставі судових рішень, яка здійснюється у відповідності до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

4.7. Судами не враховано, що у справі відсутній належний розрахунок суми стягнення та не враховано, зокрема, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, який повинен застосовуватися в розрахунку стягуваної суми.

4.8. Також скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке полягає у відмові у задоволенні клопотання відповідача про проведення земельно - технічної експертизи, у відмові в залученні до участі у справі у якості третьої особи суміжного землекористувача, у відмові в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи №922/3375/18.

Позиція позивача

5. Позивачем відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у даній справі.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

6. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 23.03.2007 між Харківською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" (далі - орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Магнітогорська, 1, загальною площею 8,1555 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 34 954 295,00 грн.

6.1. Відповідно до п. п. 9, 10 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою № 165/06 від 11.12.2016 становить 84 793,29 грн. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

6.2. Пунктом 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

6.3. Договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 01.08.2007 за №540767100045.

6.4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16, що залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 22.11.2018, внесено зміни до договору оренди землі від 01.08.2007 № 540767100045, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, що викладена в резолютивній частині рішення, а саме: внесено зміни до п. 5, п. 9 до договору оренди землі від 01.08.2007 № 540767100045, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Магнітогорській, 1 у м. Харкові площею 8,1555 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Доповнено договір внесенням кадастрового номеру земельної ділянки.

Відповідно до вказаного рішення суду, розмір орендної плати за користування відповідачем визначеною земельною ділянкою згідно із розрахунком від 03.10.2013 № 71/14 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 6 284 850,15 грн, або в місяць - 523 737,51 грн.

6.5. Департаментом земельних відносин Харківської міської ради (лист №5217/0/225-18 від 30.07.2018) повідомлено, що розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Магнітогорській, 1 загальною площею 8,1555 га, відповідно до договору оренди землі від 01.08.2007 за №540767100045, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №880 від 24.09.2013 складає: період (2016 рік), розмір орендної плати в рік - 11 248 731,64 грн., в місяць 937 394,30 грн.

6.6. Листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 09.10.2018 №6906/0/225-18 повідомлено, що розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Магнітогорській, 1, загальною площею 8,1555 га відповідно договору оренди №540767100045 від 01.08.2007, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №880 від 24.09.2013 складає: період (2017 рік), розмір орендної плати в рік - 11 923 655,54 грн, в місяць 993 637,96 грн.

6.7. Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно із розрахунку, наведеного Харківською міською радою у позовній заяві, відповідачем за період з 28.12.2016 по 06.01.2017 мало бути сплачено орендної плати в сумі 313 271,16 грн. Проте, за вказаний період відповідачем сплачено 67 665,24 грн, з огляду на що заявлено вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування вказаною вище земельною ділянкою з урахуванням змін до договору оренди землі, які внесені рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16, у розмірі 245 605,92 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

7. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

8. Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, в силу приписів ст. 13 Закону є договором, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

9. В силу статті 15 Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

10. У розумінні статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

11. За змістом статті 30 Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

12. Господарськими судами встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16, яке набрало законної сили 28.12.2016, внесено зміни до п. 5, п. 9 до договору оренди землі від 01.08.2007 №540767100045 у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Магнітогорській, 1 у м. Харкові площею 8,1555 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

13. Відповідно до приписів статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

14. Положеннями ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

15. З огляду на вказані приписи законодавства, слід дійти висновку, що з дня набрання чинності рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16, а саме, з 28.12.2016 у позивача виникло право вимагати, а у відповідача, відповідно, обов'язок сплачувати орендну плату у збільшеному розмірі.

16. Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, у яких він пов'язує обов'язок сплачувати орендну плату у розмірі, встановленому судовим рішенням, з моментом державної реєстрації, оскільки слід розмежовувати державну реєстрацію речових прав, зокрема, на землю, яка унормована статтями 125, 126 Земельного кодексу України, та державну реєстрацію правочину (стаття 210 Цивільного кодексу України).

Договір оренди землі набрав чинності з дня його державної реєстрації в силу вимог статті 210 Цивільного кодексу України та положень статті 126 Земельного кодексу України в його редакції, що була чинною до 01.01.2013 та передбачала державну реєстрацію договорів оренди землі.

Проте, на час внесення змін до договору оренди землі, земельне законодавство не передбачало державної реєстрації таких договорів, а тому положення статті 210 Цивільного кодексу України у даному випадку застосуванню не підлягають. Так само не змінюють моменту набрання чинності змін до договору, внесених рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016, норми статті 125 Земельного кодексу України щодо реєстрації речових прав на землю.

Наведеним вище також спростовуються доводи касаційної скарги в частині незастосування до спірних правовідносин положень статті 640 Цивільного кодексу України.

При цьому, виходячи з обставин справи, колегія суддів не вбачає суперечності оскаржуваних судових рішень висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах у справах №6-643цс16 від 13.06.2016, №6-2777цс16 від 18.01.2017, №532/384/16ц.

17. Згідно із приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

18. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач не виконав обов'язку зі сплати орендної плати, встановленої рішенням суду, та сплачував орендну плату без врахування відповідного рішення суду, з огляду на що висновки судів про обґрунтованість вимог Харківської міської ради та стягнення з ТОВ "Харків - Капітал" заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 8,1555 га по вул. Магнітогорській, 1 у м. Харкові за період з 28.12.2016 - 06.01.2017 в сумі 245 605,92 грн, колегія суддів вважає вірними. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечувалась сплата орендної плати за спірний період без урахування її зміни судовим рішенням.

19. Аргументи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке полягає у відмові у задоволенні клопотання відповідача про проведення земельно - технічної експертизи, у відмові в залучення до участі у справі у якості третьої особи суміжного землекористувача, у відмові в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи №922/3375/18, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

20. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.01.2019 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи; залучення до участі у справі Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у Харківській області та Департаменту реєстрації Харківської міської ради в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; залучення до участі у справі в якості третьої особи АТ "Харківобленерго"; зупинення провадження у справі № 922/3189/18 до прийняття рішення по справі №922/3375/18.

21. У відповідності до положень ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

22. Як вірно установлено судом першої інстанції, рішення у даній справі, предметом якої є стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, не вплине на права або обов'язки Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у Харківській області та Департаменту реєстрації Харківської міської ради, так і на права або обов'язки АТ "Харківобленерго", що виключає підстави для залучення вказаних осіб до участі у розгляді справи.

23. Відповідно до положень оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

24. Як установлено судом першої інстанції, аналіз предмету спору у справі, що розглядається та у справі № 922/3375/18 про внесення змін до додаткової угоди, свідчить, що розгляд справи № 922/3375/18 жодним чином не перешкоджав вирішенню спору у справі № 922/3189/18, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у розглядуваній справі, з огляду на що обгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

25. Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, чинним процесуальним законом обумовлено право, а не обов'язок суду призначити судову експертизу у справі за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Оскільки відповідач просив про призначення судової земельно-технічної експертизи на предмет встановлення обставин, що стосувались предмету спору у справі №922/1558/16, рішення у якій набрало законної сили та підлягає виконанню, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для призначення у справі заявленої експертизи.

26. Решта доводів касаційної скарги є також необгрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з судовим рішенням у іншій справі №922/1558/16 щодо внесення змін в договір оренди землі, та не можуть бути предметом касаційного перегляду у даній справі.

27. Таким чином, колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності оскаржуваних судових рішень виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом на результат вирішення спору не впливають.

28. За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

29. Колегія суддів відзначає, що господарськими судами дотримано вимоги коментованої статті, доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

30. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, то Верховний Суд не вбачає підстав для їх зміни чи скасування та вважає, що оскаржувані рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Щодо судових витрат

32. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 у справі №922/3189/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.