ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/645/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

у судове засідання представники сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (судді: Подобєд І.М., Іванов О.Г., Орєшкін Е.В.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2017 (суддя Макаренко Т.В.) у справі № 912/645/17

за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Колос"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Компаніївської селищної ради Компаніївського району,

про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Виробничий сільськогосподарський кооператив "Колос" (далі - ВСК "Колос") звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 07.02.2005 (далі - договір від 07.02.2005), укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ВСК "Колос", зареєстрованого у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 08.02.2005 вчинено запис № 16, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3522855100:02:000:9077; 3522855100:02:000:9111; 3522855100:02:000:9114; 3522855100:02:000:9109; 3522855100:02:000:9104; 3522855100:02:000:9095; 3522855100:02:000:9080; 3522855100:02:000:9083; 3522855100:02:000:9084; 3522855100:02:000:9087; 3522855100:02:000:9089; 3522855100:02:000:9099; 3522855100:02:000:9106; 3522855100:02:000:9075; 3522855100:02:000:9112; 3522855100:02:000:9107; 3522855100:02:000:9113; 3522855100:02:000:9094; 3522855100:02:000:9096; 3522855100:02:000:9081; 3522855100:02:000:9097; 3522855100:02:000:9085; 3522855100:02:000:9088; 3522855100:02:000:9079; 3522855100:02:000:9103; 3522855100:02:000:9116; 3522855100:02:000:9076; 3522855100:02:000:9115; 3522855100:02:000:9110; 3522855100:02:000:9108; 3522855100:02:000:9101; 3522855100:02:000:9078; 3522855100:02:000:9082; 3522855100:02:000:9098; 3522855100:02:000:9086; 3522855100:02:000:9100; 3522855100:02:000:9102; 3522855100:02:000:9105; та про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору від 07.02.2005, у редакції, запропонованій позивачем, викладеній у позовній заяві, на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням позивачем обов'язків орендаря за договором від 07.02.2005 і дотриманням ним вимог щодо порядку реалізації права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами договору та приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначив, що неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди до нього; належно виконує обов'язки за договором та відсутнє повідомлення орендодавця про відмову у поновленні спірного договору упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору. Отже, як вважав позивач, він має право на поновлення договору від 07.02.2005 на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

ГУ Держгеокадастру у відзиві просило відмовити у позові, зазначаючи, що позивач звернувся із клопотанням про поновлення договору оренди землі лише 16.03.2015, а проект додаткової угоди до договору від 07.02.2005 надав тільки 31.03.2015. Отже, на думку відповідача, цей договір припинив свою дію за закінченням строку, на який його було укладено.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2017 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено. Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір від 07.02.2005, укладений між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ВСК "Колос". Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору від 07.02.2005 у редакції, запропонованій позивачем, яку викладено у рішенні.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд першої інстанції виходив із наявності у даному випадку обов'язкових умов, за яких, позивач має право на поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах за приписам частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання вимог частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (судді: Подобєд І.М., Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру - без задоволення.

ГУ Держгеокадастру, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Підставами для скасування судових рішень у справі скаржник вважає порушення судами норм процесуального права та незастосування норм матеріального права. ГУ Держгеокадастру наголошує на непорушенні прав позивача та акцентує, що позивач звернувся із клопотанням про поновлення договору оренди землі лише 16.03.2015, а проект додаткової угоди надав тільки 31.03.2015, тобто з порушенням місячного строку, а отже, на думку відповідача, спірний договір оренди припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з чим відповідач не має законних підстав для поновлення спірного договору.

Крім того, скаржник зазначає, що необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній та комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір або продовжити його дію за відсутності такого рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією компетенції.

ВСК "Колос" у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржені постанову та рішення у справі залишити без змін, посилаючись на належне виконання обов'язків орендаря за договором оренди землі та наявність правових підстав для поновлення договору від 07.02.2005 в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального і процесуального права.

Посилання відповідача на відсутність підстав для поновлення договору оренди землі через пропуск позивачем строку для повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право на укладання договору оренди визнаються необґрунтованими, оскільки поновлення договору оренди за приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (яка визначена підставою позову) відбувається на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором, автоматично з наступної дати після дати його припинення; при цьому відсутність реалізації позивачем переважного права оренди земельної ділянки може свідчити виключно про відсутність підстав для укладення відповідної додаткової угоди на підставі приписів частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", втім не спростовує обставин поновлення правовідносин сторін за приписами частини 6 статті 33 цього Закону.

Разом із тим не можуть бути підставою для скасування судових рішень і доводи відповідача про необхідність прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди землі як передумови для поновлення цього договору, оскільки за змістом частини 7 статті 33 Закону України "Про оренду землі" укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Тобто положення наведеної норми (визначеної як юридична підстава позову) не пов'язують право орендаря на поновлення дії договору оренди землі із прийняттям уповноваженим органом рішення про надання (передачу) земельної ділянки; таке право на поновлення договору оренди землі реалізується за умови дотримання орендарем встановлених законом приписів; при цьому оформлення поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди безпосередньо передбачено положеннями зазначеної норми.

Колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому її необхідно залишити без змін із таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 07.02.2005 між Компаніївською районною державною адміністрацією - орендодавцем та ВСК "Колос" - орендарем укладено договір, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області; в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 377,37 га, у тому числі пасовищ - 254,01 га, садів - 30,46 га, землі, які перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості - 92,90 га строком на 3 роки.

Пунктом 7 договору від 07.02.2005 сторони визначили, що його укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у ДП Кіровоградська регіональна філія "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2005 № 16.

У подальшому сторони внесли зміни до пунктів 8, 9 договору від 07.02.2005 шляхом укладання відповідних додаткових угод щодо кожної із земельних ділянок. Зокрема, зазначено, що договір укладено терміном на 10 років і він діє до 08.02.2015.

Додаткові угоди до договору від 07.02.2005 зареєстровано у відділі Держкомзему у Компаніївському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи.

Таким чином, як установлено судами і підтверджено матеріалами справи, спірний договір діяв до 08.02.2015.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що після укладення спірного договору та станом на час закінчення строку, на який його було укладено, змінився розпорядник земельної ділянки, наданої в оренду за цим договором, наразі ним є ГУ Держгеокадастру (відповідач).

В процесі розгляду спору господарські суди установили, що позивач 16.03.2015, 31.03.2015 звертався до відповідача із листом-повідомленням про поновлення спірного договору та долучав проект додаткової угоди про поновлення договору на той же строк і на тих же умовах.

Проте ГУ Держгеокадастру відповіді на ці листи позивачеві не надав; листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачеві не направляв.

Суди зазначили, що наведені обставини також було установлено в ході розгляду адміністративної справи (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 у справі № П/811/2218/15, яка набрала законної сили 11.01.2016).

При вирішенні спору господарські суди також з'ясували, що лист-повідомлення від 03.02.2017 № 32-11-0.332-1451/2-17 було складено ГУ Держгеокадастру через два роки після закінчення строку дії договору, що не відповідає вимогам частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", і цей лист за своїм змістом не є запереченнями у поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах у розумінні положень наведеної норми.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, реалізація права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статі 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури.

Так, для визнання за орендарем права на поновлення договору оренди землі відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень та своє рішення.

Разом із цим частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Як уже зазначалося, позивач просив поновити спірний договір на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Господарські суди попередніх інстанцій, урахувавши наведені положення законодавства, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, установили, що ВСК "Колос" після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку, сплачує орендну плату та здійснює належне оброблення земельної ділянки (довідки ГУ Держгеокадастру (Держземагентства у Кіровоградській області) від 11.02.2015 № 489/01/01.11, від 02.03.201 № 672/01/01-11, від 10.04.2015 № 732/01/01-11, від 09.02.2016 № 239/01/01-11; довідки Компаніївського відділення Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФСУ у Кіровоградській області від 16.02.2017, копії форми № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур", платіжні доручення від 13.02.2017 № 322, від 22.02.2017 № 423, від 29.03.2017 № 731, податкові декларації); доказів порушення позивачем умов договору від 07.02.2005 матеріали справи не містять.

Господарські суди також установили, що відповідач в порядку положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не направляв у визначений цим Законом строк повідомлень про заперечення у поновленні спірного договору оренди землі. При цьому обставини продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору, як і факт ненаправлення відповідачем у місячний строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору відповідачем не спростовано.

З огляду на установлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору від 07.02.2005 у редакції, запропонованій позивачем.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстави для скасування судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні, судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2017 у справі № 912/645/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак