Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №915/1960/15
Ухвала КГС ВП від 27.03.2018 року у справі №915/1960/15
Постанова КГС ВП від 07.05.2018 року у справі №915/1960/15
Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №915/1960/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/1960/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

представник - Рішко Н.І. (довіреність від 28.02.2019),

кредитор - фізична особа-підприємець Яковішин Ярослав Миколайович,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоградстрой",

ліквідатор - арбітражний керуючий Шульга Дмитро Леонідович,

організатор аукціону - Товарна біржа "Титул",

переможець аукціону - ОСОБА_7

розглянув касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс" Шульги Дмитра Леонідовича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 29.11.2018

у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючого), Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання недійсними результатів аукціону

у справі № 915/1960/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 18.12.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс" Шульга Дмитро Леонідович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 18.12.2018 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №915/1960/15 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1960/15 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019.

3. Ухвалою від 31.01.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №915/1960/15 Господарського суду Миколаївської області за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс" Шульги Дмитра Леонідовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, призначив розгляд касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс" Шульги Дмитра Леонідовича на 19.03.2019 о 10 год. 30 хв.

4. Від ОСОБА_7 (далі - переможець аукціону, ОСОБА_7), Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (далі -ПАТ "Дельта банк"), фізичної особи-підприємця Яковішин Ярослава Миколайовича (далі - ФОП Яковішин Я.М.) надійшли відзиви на касаційну скаргу.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Постановою суду від 22.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс" визнано банкрутом за ознаками статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Шульгу Дмитра Леонідовича.

5.1. Ухвалою суду від 02.02.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Трейдавтотранс" на загальну суму 3 406 777 грн., в тому числі визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 1 011 515 грн. із віднесенням їх окремо до реєстру, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

5.2. Ухвалою суду від 14.06.2016 визнані грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 2 125 205, 74 грн. та включені до 6 черги реєстру вимог кредиторів товариства "Трейдавтотранс".

5.3. ПАТ "Дельта Банк", не погодившись з результатами аукціону, який відбувся 11.10.2016 та на якому реалізоване майно, що знаходилось в іпотеці банку, 22.11.2016 звернувся до господарського суду із заявою від 18.11.2016 вих. №18.5/2469, в якій просив суд визнати недійсними результати аукціону, проведеного 11.10.2016 з реалізації майна банкрута у справі про банкрутство ТОВ "Трейдавтотранс".

5.4. Ухвалою суду від 02.03.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017, у задоволенні цієї заяви відмовлено, а постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 зазначену постанову апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

5.5. За результатами нового розгляду заяву банку залишено без задоволення ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017.

5.6. За результатами оскарження в касаційному порядку постанови апеляційної інстанції від 23.10.2017, постановою Верховного Суду від 26.04.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області. При цьому, Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді суду необхідно дослідити та встановити чи вчинив ліквідатор всі заходи для реалізації майна, зокрема щодо продажу майна частинами, чи склад майна, яке реалізоване як цілісний майновий комплекс та майна, яке реалізоване як один лот №32754814/1/3 є тотожним, а відтак, чи відбувся продаж майна частинами. Також зазначено, що суду необхідно повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне і обґрунтоване рішення.

6. За результатами нового розгляду, ухвалою від 04.09.2018 Господарський суд Миколаївської області у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" вих. №18.5/2469 від 18.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону відмовив.

6.1. При новому розгляді справи, на виконання вказівок Верховного Суду та дослідження питання тотожності лотів та з'ясування чи відбувся продаж майна частинами, господарський суд зазначив таке:

- 28.12.2015 ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами якої виявлено лише нежитловий об'єкт по АДРЕСА_1. Інших майнових активів банкрута ліквідатором виявлено не було;

- з наданої суду інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.01.2016 №52057933 вбачається, що нежитловий об'єкт, розташований у АДРЕСА_1 має один реєстраційний номер - 3405286, зареєстрований у книзі №8, номер запису 1086;

- оскільки матеріали справи підтверджують, що даний об'єкт має одну адресу, складається з будівель та споруд, які обнесені огорожею та мають один вхід/вихід зі сторони вул. Електронної, суд дійшов висновку, що даний об'єкт нерухомого майна неможливо поділити на частини, а продаж єдиного об'єкту нерухомості окремими приміщеннями без виділення окремих адрес, побудови окремих входів/виходів, та присвоєння різних ідентифікаційних номерів неможливий. При цьому, вжиття ліквідатором таких дій призвело б до збільшення витрат на реалізацію майна банкрута, зменшення його вартості при продажу, в т.ч. зменшення інвестиційної привабливості, а також унеможливило б продаж такого майна за короткий проміжок часу;

- відповідно до умов договору оренди землі від 25.11.2005, укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ "Трейдавтотранс", останнє взяло в оренду земельну ділянку загальною площею 3 328 кв. м під забудовою за адресою: АДРЕСА_1, тому, при вжитті дій з поділу нежитлових приміщень на окремі об'єкти нерухомого майна, буде необхідно додатково вживати заходів щодо оформлення у користування земельної ділянки окремо під кожною частиною земельної ділянки яка буде обслуговувати окремі приміщення, що значно зменшило б зацікавленість потенційних покупців на придбання окремих об'єктів (будівель) які входять до предмета застави;

- місцевий суд зазначив, що ліквідатором здійснений продаж майна банкрута, яке забезпечує вимоги ПАТ "Дельта Банк" єдиним окремим лотом, однак спочатку зазначене майно тричі виставлялось на продаж цілісним майновим комплексом у тому ж складі майна, однак торги не відбулися через відсутність заявок покупців на участь у торгах. При цьому, місцевий суд зазначив, що ліквідатор виніс на засідання комітету кредиторів боржника питання подальшого продажу майна, однак на засіданні комітету кредиторів боржника 08.08.2016 рішення про продаж майна банкрута частинами (лотами) прийнято не було, а було прийнято рішення про продаж заставного майна єдиним лотом;

- 08.08.2016 організатором аукціону опубліковано оголошення про проведення 12.09.2016 аукціону з продажу майна банкрута, а саме: нежитлового об'єкта, що розташований в АДРЕСА_1 (лот №32754814/1/1), за початковою вартістю 798 850 грн. без можливості пониження ціни на цьому аукціоні, який не відбувся; в подальшому, зазначений об'єкт нерухомості виставлявся ліквідатором на продаж, як лот №32754814/1/2 на повторному аукціоні, призначеному на 28.09.2016, за початковою вартістю 718 965 грн. з можливістю її пониження на цьому аукціоні, який організатором аукціону визнано таким, що не відбувся. Оголошення про проведення 11.10.2016 другого повторного аукціону з продажу нежитлового об'єкта, що у АДРЕСА_1, розміщено 09.09.2016 на веб-сайті Вищого господарського суду України за №35267; нерухоме майно банкрута визначено, як лот №32754814/1/3 за початковою вартістю 647 068, 50 грн. з можливістю її пониження на цьому аукціоні;

- до складу майна включено: склад за літ. «Д-1», площею 167,0 кв.м; склад за Літ Е-1, площею 96,9 кв.м; щитова за Літ «Ж-1»; прохідна за Літ З-1, площею 10.0кв.м, адміністративно-виробничі будівлі за Літ. М-1, М*-1заг площею 77кв.м; котельна Літ. Н-1 площею 17,6 кв.м; складу механізованого за Літ О-1 площею 860,5 кв.м, навісу за Літ. П-1; вбиральні за Літ. У-1; будівлі для ємкостей за Літ. Т-1, споруд №№2, 3, 4, 8, покриття 1, які розташовані за адресою АДРЕСА_1;

- 28.09.2016 ТБ "Титул" складено протокол № 32754814/1/3 про визначення учасників аукціону ТБ "Титул" по лоту № № 32754814/1/3, згідно з яким до участі в аукціоні допущено ОСОБА_10 та ОСОБА_7;

- 11.10.2016 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк", за результатами якого переможцем визнано ОСОБА_7, яка придбала лот №32754814/1/3 за 142 355, 46 грн., про що організатором аукціону складено протокол №32754814/1/3 про проведення аукціону та 13.10.2016 розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення другого повторного аукціону з продажу спірного нежитлового об'єкта банкрута;

- 11.10.2016, згідно з протоколом № 32754814/1/3 про проведення аукціону, під час проведення другого повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості, було визначено ОСОБА_7 як переможця торгів з продажу нежитлового об'єкту, який розташований в АДРЕСА_1

- виходячи з вимог частини 2 статті 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зміст протоколу № 32754814/1/3 про проведення аукціону від 11.10.2016, суд дійшов висновку, що зазначений протокол складено у чіткій відповідності до вимог вищезазначеної статті. При цьому, після проведення вищевказаного аукціону від 11.10.2016 між підприємством-банкрутом в особі ліквідатора Шульги Д.Л. та переможцем аукціону - фізичною особою ОСОБА_7 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.10.2016 та підписано акт про передання права власності на куплене нерухоме майно від 12.10.2016, на підставі якого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.10.2016, реєстровий №1619.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

7. Постановою від 29.11.2018 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнив, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2018 скасував, визнав недійсними результати аукціону проведеного 11.10.2016 з реалізації майна ТОВ "Трейдавтотранс".

7.1. Постанова суду апеляційної інстанції з посиланням на частину 8 статті 26, частину 5 статті 44 Закону про банкрутство, мотивована тим, що до складу лоту під час реалізації майна частинами входили об'єкти, які повністю співпадають з тими об'єктом який до того вистався на аукціон як цілісний майновий комплекс, а зокрема, майно ТОВ "Трейдавтотранс", яке виставлялось на продаж як цілісний майновий комплекс та майно яке виставлено на продаж у вигляді одного лоту. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що арбітражним керуючим-ліквідатором Шульгою Д.Л. здійснено продаж майна підприємства-банкрута не частинами, як того вимагає стаття 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а у вигляді єдиного лоту, який включав цілісний майновий комплекс, що є дублюванням процедури продажу ЦМК, яка в даному випадку вже проводилась ліквідатором, однак з пониженням стартової ціни продажу відповідно до проведеної експертної оцінки. При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що об'єкт нерухомого майна неможливо поділити на частини. Однак, дані доводи суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що майно яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та складається з окремих об'єктів неможливо поділити та виставити на продаж окремими лотами, як цього вимагають приписи Закону про банкрутство та наполягав кредитор-заставодержатель. При цьому, апеляційний суд зазначив, що наявність огорожі та одного входу/виходу не може свідчити про неможливість окремого продажу об'єктів нерухомого майна, оскільки відповідно до Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, затверджено Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, відповідно до пункту 1.2. поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Разом з тим, в матеріалах даної справи відсутні належні докази, які б підтверджували викладені в оскаржуваній ухвали обставини щодо неможливості поділити об'єкт нерухомого майна на частини. Тому, апеляційний суд дійшов висновку, що виставлене на продаж майно банкрута ТОВ "Трейдавтотранс" фактично продано цілісним майновим комплексом за наслідком проведення таких торгів в шостий раз, в той час як за наслідком трьох виставлення майна боржника на продаж у складі ЦМК законодавець передбачає такий спосіб продажу, як поділ майна на окремі лоти, який міг би забезпечити сумарно значно вищою ціною, ніж ціна, за яку майновий комплекс фактично продано 11.10.2016, та про що просив кредитор-заставодержатель. Відтак, ліквідатор, обравши вдруге спосіб продажу майна банкрута, фактично цілісним майновим комплексом, не досяг мети щодо реалізації цього майна за найвищою ціною, чим порушив приписи статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не прийняв до уваги думку кредитора-заставодержателя, вимоги якого підлягали задоволенню за рахунок цього майна, надавши перевагу рішенню конкурсних кредиторів боржника, вимоги яких могли б бути задоволені з вартості цього майна після задоволення вимог кредитора-заставодержателя.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ліквідатора ТОВ "Трейдавтотранс" Шульги Д.Л.)

8. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції порушено статтю 73 ГПК України, оскільки його твердження про те, що продаж спірних об'єктів окремими лотами міг би забезпечити їх відчуження за значно вищою ціною ґрунтується на припущеннях, а не на наданих банком доказах.

8.1. Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано судову практику, яка викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №904/3719/15, згідно якої ліквідатор продавав як окремий лот вбудоване в третій поверх приміщення чотирьох поверхової нежитлової будівлі загальною площею 138,1 кв.м після того, як воно вже продавалося з попередніх торгів, як цілісний майновий комплекс, однак Верховний Суд не зазначав про порушення частини 1 статті 44 Закону про банкрутство при такому продажу.

8.2. Скаржник, з посиланням на статтю 7 Закону України "Про іпотеку", аргументував, що апеляційним судом залишено поза увагою той факт, що спірний об'єкт є предметом іпотеки і виділення окремих часток з нього може мати наслідком втрату обтяження щодо такого майна та настання негативних наслідків для іпотекодержателя ПАТ "Дельта Банк".

8.3. Скаржник, з посиланням на статтю 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доводив, що строк поділу одного об'єкту нерухомого майна на частини в натурі займає більше пів року, що загальмує хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде менш ефективним на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками, оскільки цей об'єкт являє собою логістичний центр для вантажного транспорту і для його ефективного використання необхідні всі складові майнового комплексу. Крім того, скаржник зазначив, що умови продажу одного й того самого об'єкту нерухомості під час проведення продажу у вигляді ЦМК та окремими лотами суттєво різняться, а тому продаж майна ЦМК і окремими лотами тотожними та такими, що повторюють один одного, в даному випадку вважати неможливо.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві переможця аукціону - ОСОБА_7 - зазначено, що ліквідатором вжито всіх необхідних заходів щодо продажу майна скаржника, а саме проведена інвентаризація майна банкрута, сформована ліквідаційна маса, за конкурсом визначено організатора торгів, укладено договір на проведення торгів, затверджено реєстр вимог кредиторів, отримано згоду суду на продаж заставного майна банкрута, до початку проведення торгів замовлена та отримана незалежна оцінка майна банкрута, проведено три аукціони з продажу майна у вигляді ЦМК, здійснено продаж майна частинами, належним чином оформлені результати торгів.

10. У відзиві ФОП Яковішина Я.М. зазначено, що у даній справі не відбулось порушення ліквідатором частини 8 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки продаж майна підприємства-банкрута не здійснювався частинами. Крім того, у відзиві зазначено, що оскільки порушення справи про банкрутство відбулось в порядку статті 95 Закону про банкрутство, то погодження з комітетом кредиторів складу майна при продажі його частинами не є обов'язковим.

11. У відзиві ПАТ "Дельта банк" зазначено, що продаж майна банкрута було здійснено не частинами, як того вимагають положення статті 44 Закону про банкрутство, а у вигляді цілісного майнового комплексу, відтак, обраний спосіб продажу майна не надає можливості досягти мети щодо реалізації зазначеного майна за найвищою ціною. Відтак, постанова апеляційного суду ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частина 1 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:

- проведення аукціону;

- продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Частина 5 статті 44 - ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Частина 8 статті 44 - спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Частина 1 статті 49 - продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частина 3 статті 55 - результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Частина 1 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частина 4 статті 95 - у разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

Частина 3 статті 98 - під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

13. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частини 1, 2, 4 статті 269 - 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 41, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 7 Закону України "Про іпотеку", статті 73 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

15. Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. При цьому, визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду є вимога ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 11.10.2016 з реалізації іпотечного майна ТОВ "Трейдавтотранс" з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

17. Підставою для визнання недійсними результатів аукціону заявником обґрунтовував тим, що аукціон відбувся не за найвищою ціною, а в порушення вимог закону, навпаки, за найнижчою ціною ніж реальна ринкова вартість майна. За цих обставин заставодержателю була нанесена велика майнова шкода. ПАТ "Дельта Банк" також зазначило, що ліквідатором не було проведено процедуру поділу майна боржника на частини після проведення аукціону з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, що є порушенням приписів статей 42, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

18. Суд касаційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають Розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство.

Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); обрання способу реалізації майна (стаття 44 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Порушення зазначених норм може бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними, якщо такі порушення мали наслідком порушення балансу інтересів боржника та кредиторів.

19. Частиною 3 статті 98 Закону про банкрутство встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

20 На виконання статті 316 ГПК України щодо обов'язковості вказівок постанови Верховного Суду від 26.04.2018, місцевий суд, розглянувши справу дійшов висновку, що даний об'єкт нерухомого майна неможливо поділити на частини, а продаж єдиного об'єкту нерухомості окремими приміщеннями без виділення окремих адрес, побудови окремих входів/виходів, та присвоєння різних ідентифікаційних номерів неможливий.

21. Апеляційний суд дійшов протилежних висновків про недоведення ліквідатором обставин неподільності предмета іпотеки зазначивши про таке.

Відповідно до частина 5 статті 44 Закону про банкрутство, наслідком неможливості продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу є здійснення ліквідатором продажу майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Однак, законодавцем визначено в обов'язковому порядку проведення аукціону з продажу майна частинами за неможливості реалізувати таке майно цілісним майновим комплексом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, арбітражним керуючим неодноразово здійснювались заходи з метою проведення аукціонів та реалізації майна боржника. Разом з тим, аукціони, призначені на 29.06.2016, 12.07.2016, 04.08.2016, 12.09.2016, 28.09.2016 визнані такими, що не відбулись. Отже, спірний аукціон з продажу заставного майна був шостим.

Скасовуючи попередні рішення судів у даній справі та направляючи її на новий розгляд в частині визнання недійсним аукціону, Верховний Суд постановою від 26.04.2018 зобов'язав місцевий суд при новому розгляді дослідити та встановити чи вчинив ліквідатор всі заходи для реалізації майна, зокрема, щодо продажу майна частинами, чи склад майна, яке реалізоване як цілісний майновий комплекс та майна, яке реалізоване як один лот №32754814/1/3 є тотожним, а відтак, чи відбувся дійсно продаж майна частинами.

Виконуючи вказівки касаційного суду апеляційний суд дослідив в повному обсязі обставини справи та встановив, що висновки місцевого суду про неподільність майнового комплексу не ґрунтуються на належних доказах у справі. Виходячи з приписів статті 183 ЦК України апеляційний суд зазначив, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 затверджено Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, згідно якої поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (пункт1. 2. Інструкції). Такий висновок у матеріалах справи відсутній, внаслідок чого ліквідатором не вжито належних заходів щодо продажу спірного нерухомого майна окремими частинами, а висновки місцевого суду про неподільність майна є такими, що не ґрунтуються на належних доказах.

22. Досліджуючи дотримання ліквідатором процедури продажу предмета іпотеки згідно статті 44 Закону про банкрутство, апеляційний суд зазначив про те, що враховуючи характеристики майна, яке було реалізовано під час проведення спірного аукціону, виставлене на продаж майно боржника було фактично реалізовано цілісним майновим комплексом, в той час як продаж спірних об'єктів з аукціону окремими лотами міг би забезпечити їх відчуження за значно вищою ціною, ніж ціна, за яку їх фактично продано з другого повторного аукціону від 11.10.2016 (142 355, 46 грн.). Внаслідок таких дій ліквідатор не досяг мети щодо реалізації цього майна за найвищою ціною, чим порушив приписи статті 44 Закону про банкрутство.

23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приймає до уваги висновки апеляційного суду, виходячи з оцінки обставин справи, що належить до компетенції апеляційного суду та вважає такі висновки достатньо мотивованими та переконливими на предмет спростування висновків місцевого суду.

Відповідно до частини 3 статті 98 Закону про банкрутство ліквідатор боржника під час виконання своїх повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

З огляду на встановлені апеляційним судом порушення процедури продажу заставного майна боржника, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду, що порушення процедури продажу майна боржника мали наслідком порушення балансу інтересів боржника та заставного кредитора у справі про банкрутство і визнання недійсним спірного аукціону обґрунтовано висновками апеляційного суду.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

24. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 8-8.3. описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими оскільки вони зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин справи, що не належить до компетенції касаційного суду згідно статті 300 ГПК України та спростовуються висновками пунктів 15-23 мотивувальної частини даної постанови.

25. Доводи про те, що апеляційний суд не прийняв до уваги тих обставин що згідно з Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №904/3719/15 не зазначено як на неправильне застосування норм права на фактичний продаж майна у ліквідаційній процедурі за наслідком проведення шостого аукціону, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у справі, наданій для порівняння, предметом продажу було єдине вбудоване приміщення на третьому поверсі чотирьох поверхового будинку, що не викликало сумніву в учасників справи про його неподільність. Отже, фактичні обставини щодо реалізації майна в даній справі та у справі №904/3719/15 є різними, а тому правові висновки не можуть бути тотожними в обох справах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

27. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс" Шульги Дмитра Леонідовича залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №915/1960/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк