Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.12.2025 року у справі №925/1392/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/1392/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар`єр" - Трепака О.І., адвоката (ордер від 30.09.2025 СА № 1129232),

відповідача - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" - Євтушенко Л.М., діючої у порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар`єр" (далі - ТОВ "Уманський гранкар`єр", позивач, скаржник)

на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2025 (суддя Довгань К.І.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 (головуючий - суддя Гончаров С.А.., судді: Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.)

у справі № 925/1392/24

за позовом ТОВ "Уманський гранкар`єр"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", відповідач)

про визнання незаконним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Уманський гранкар`єр" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Черкасиобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення засідання комісії відповідача, оформлене протоколом від 25.07.2024 № 008237 (далі - рішення від 25.07.2024) щодо розгляду акта про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) від 28.06.2024 № 008237 (далі - акт про порушення від 28.06.2024), на підставі якого відповідачем нараховано позивачу до сплати вартість необлікованої електроенергії у сумі 7 068 769,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення комісії від 25.07.2024 прийняте на підставі акта про порушення від 28.06.2024 з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки без проведення обов`язкової спеціалізованої електротехнічної експертизи та за обставин цілісності встановлених відповідачем пломб на засоби вимірювальної техніки є лише припущенням відповідача та свідчить про відсутність підстав для подальшого нарахування вартості необлікованої електроенергії за спірний період. Водночас нарахування відповідачем об`єму та вартості необлікованої електроенергії здійснено на підставі невірних вихідних даних та з порушенням положень Кодексу комерційного обліку електроенергії (далі - ККО) щодо такого виду нарахування за позаоблікове споживання електроенергії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що виявлене 28.06.2024 представниками відповідача у позивача порушення не потребувало експертного дослідження через те, що факт недообліку спожитої електроенергії підтверджується саме втручанням в схему обліку, а не в засіб обліку (лічильник).

Акт про порушення від 28.06.2024 складений та оформлений відповідачем з дотриманням вимог пункту 8.2.5. ПРРЕЕ за наслідками вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: вчинення дій, що призвели до зміни (заниження) показів приладу шляхом порушення (заміни) схеми підключення лічильника розрахункового засобу обліку електроенергії; зміна полярності вторинних кіл ТС на фазі "С", а здійснений розрахунок по вказаному акту проведений згідно з главою 8.4. ПРРЕЕ є обґрунтованим і методологічно правильним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "Уманський гранкар`єр" просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі № 925/1392/24, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Крім того, касаційна скарга позивача містить заяву із попереднім розрахунком судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Уманський гранкар`єр" у суді касаційної інстанції у сумі 10 000 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження у касаційній скарзі ТОВ "Уманський гранкар`єр", зокрема посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанції до спірних правовідносин висновків щодо застосування: - пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, викладених у постановах Верховного Суду: від 19.07.2018 у справі № 923/832/17; від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16; від 11.09.2018 у справі № 923/639/17; від 23.04.2019 у справі № 906/600/18; від 12.09.2019 у справі № 918/664/18; від 16.12.2021 у справі № 906/1214/20; від 15.06.2022 у справі № 908/1317/20; від 02.09.2025 у справі № 917/911/23 (про те, що за відсутності однозначного висновку та доказів, які б свідчили про явне втручання споживача в роботу розрахункового приладу, не є достатньою підставою вважати доведеною вину позивача у вчиненні правопорушення при тому, що факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки має бути підтверджений лише експертизою); - пунктів 8.6.18.-8.6.21., абзацу третього пункту 8.6.11. глави 8.6. розділу VIII та пункту 6.12. Перехідних положень ККО, викладених у постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі № 906/585/17; від 01.11.2019 у справі № 922/2992/18, від 28.01.2021 у справі № 908/1833/19 (в контексті того, що розрахунок вартості не облікованої електроенергії, зроблений із застосуванням неправильних вихідних даних, спричиняє незаконність рішення комісії в частині розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії; у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку електроенергії (далі - ВОЕ) обсяг електроенергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань за згодою сторін визначається на підставі показів технічних (контрольних) лічильників електроенергії, а у разі їх відсутності розраховується відповідним постачальником послуг комерційного обліку електроенергії за середньодобовим обсягом споживання електроенергії розрахункового періоду, наступного після відновлення комерційного обліку періоду, або за календарний період попереднього року, який відповідає періоду порушення роботи ВОЕ).

Також в обґрунтування підстав касаційного оскарження позивач у касаційній скарзі посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи, що суди: 1) не дослідили зібрані у справі докази, зокрема лист НКРЕКП від 12.12.2024 № 14251/20.3/7-24, долучений позивачем на стадії підготовчого засідання до матеріалів справи 10.01.2025, відповідно до якого НКРЕКП повідомило, що ПАТ "Черкасиобленерго" введено в облік вказаний ВОЕ без дотримання вимог глави 5.16. розділу V ККО (не здійснено пломбування трансформаторів струму, трансформаторів напруги), внаслідок чого неможливо встановити сторону, з вини якої виникло невірне підключення лічильника електроенергії, зафіксоване актом про порушення від 28.06.2024. Крім цього, НКРЕКП у зазначеному листі наголосило, що розрахунок обсягу електроенергії, використаної у період порушення роботи ВОЕ мав здійснюватися відповідно до положень пунктів 8.6.18.-8.6.21. та абзацу третього пункту 8.6.11. глави 8.6. розділу VIII ККО (що за своїм змістом відповідає пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України); 2) встановили обставини, які мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів. Так, за доводами скаржника, підготовче засідання у справі закрито ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.02.2025. Натомість за клопотанням відповідача від 27.03.2025 долучені до матеріалів справи відеоматеріали, при цьому у клопотанні питання поважності та поновлення пропуску процесуального строку відповідачем не заявлялося. Крім того, у день ухвалення судового рішення місцевим господарським судом 06.06.2025 за клопотанням відповідача також долучені фотоматеріали. Натомість у клопотанні питання про поновлення пропуску процесуального строку знову не заявлялось (вказане за своїм змістом відповідає пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України).

Доводи іншого учасника справи

ПАТ "Черкасиобленерго" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень попередніх судових інстанцій і просить такі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками:

- між ТОВ "Уманський гранкар`єр" (споживач) та ПАТ "Черкасиобленерго" (оператор системи, постачальник) 22.05.2024 укладений договір про постачання електроенергії споживачу № 71031000066, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався продати електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору;

- 28.06.2024 представниками оператора системи в присутності особи, яка допустила представників відповідача на об`єкт споживача, за місцем знаходження електроустановки ТОВ "Уманський гранкар`єр" за адресою: вул. Уманська, 154, с. Піківець, Уманського р-ну Черкаської обл., проведено перевірку дотримання споживачем ПРРЕЕ, за результатами якої складено акт про порушення від 28.06.2024, за змістом якого виявлено порушення, передбачене пунктом 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: "вчинено дії, що призвели до зміни (заниження) показів приладу шляхом порушення (заміни) схеми підключення лічильника розрахункового засобу обліку електроенергії. Зміна полярності вторинних кіл ТС на фазі "С." Дане порушення не можливо виявити під час контрольного огляду";

- у пункті 2 акту про порушення від 28.06.2024 зазначено, що пломби: - "клемна кришка А7985981 - не пошкоджена; - КВ -А7985982 - не пошкоджена; - nin 1887016 (пластик) - не пошкоджена; свинець IV кв 2020 - не пошкоджена";

- акт про порушення від 28.06.2024 підписано представником споживача, який допустив працівників оператор системи на об`єкт споживача, електрослюсарем Деренівським О.А., із зауваженням "відношення до вчинення порушення підприємство не має, про що свідчить цілісність пломб";

- відповідно до положень пункту 8.2.6. ПРРЕЕ представниками оператора системи визначено дату та час засідання комісії з розгляду акта про порушення від 28.06.2024, а саме: 11.07.2024 о 10:00 год за адресою: вул. Енергетична, 14, м. Умань, про що зроблено запис в самому акті про порушення від 28.06.2024;

- 09.07.2024 на адресу постачальника надійшло письмове звернення від головного інженера ТОВ "Уманський гранкар`єр" Моклюка В.М. з проханням перенести засідання комісії з розгляду акту про порушення від 28.06.2024 орієнтовно на два тижні у зв`язку з відсутністю керівника підприємства за сімейними обставинами. Враховуючи вказане звернення, засідання комісії перенесено на 25.07.2024, про що письмово повідомлено споживача;

- представник ТОВ "Уманський гранкар`єр" на засідання комісії з розгляду актів про порушення 25.07.2024 не з`явився, тому засідання проведено за його відсутності;

- за результатами розгляду акта про порушення від 28.06.2024, на якому прийнято рішення здійснити розрахунок по акту відповідно до вимог ПРРЕЕ (пункт не вказано, натомість комісія оператора системи цим рішенням від 25.07.2024 віднесла виявлене порушення до підпункту "4" пункту 8.4.2. ПРРЕЕ) та відповідно до пункту 8.4.10. ПРРЕЕ здійснила нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії виходячи з дозволеної потужності споживання згідно з умовами договору (800 кВт). Розрахунок проведено за 12 календарних місяців у кількості 491 880 кВт/год на загальну суму 7 068 769,85 грн. Рішення комісії оформлено Протоколом № 8237;

- оскільки представник споживача на засідання комісії, на якому розглянуто акт про порушення не з`явився, то копію протоколу № 008237, розрахунок та рахунок було надіслано на адресу ТОВ «Уманський гранкар`єр»;

- суди, врахувавши пояснення відповідача, встановили, що фактично представники оператора системи, складаючи акт про порушення від 28.06.2024 допустили в ньому технічну описку, вказавши в описовій частині акта про зафіксоване порушення, передбачене умовами підпункту "4" пункту 8.4.2. ПРРЕЕ. Водночас зі змісту акта вбачається, що фактично постачальник зафіксував порушення, передбачене підпунктом "3" пункту 8.4.2. ПРРЕЕ - "інші дії споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки" та здійснив розрахунок необлікованої електроенергії згідно з вимогами пункту 8.4.10. ПРРЕЕ: у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2. цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу (W доб, кВт/год) розраховується за формулою W доб = P t доб K в, (4), де P - потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність;

- комісією постачальника під час розрахунку обсягу та вартості електроенергії застосовані наступні вихідні дані: P 800 кВ - потужність визначена, як дозволена потужність; t доб. - 8 год. (без вихідних); Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів 0,6. Величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою (4) із застосуванням підпункту 3 пункту 8.4.10. ПРРЕЕ;

- звертаючись із позовом, споживач посилався на те, що: 1) текст складеного відповідачем акта про порушення є неоднозначним (зазначено порушення, яке кваліфікується за підпунктом "4" пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а зміст акта свідчить про те, що кваліфікація здійснювалася відповідно до підпункту "3" пункту 8.4.2. ПРРЕЕ), що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, та як наслідок відповідні недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ, як документа встановленої форми, що складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил, та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії; 2) акт про порушення від 28.06.2024, на підставі якого ухвалено рішення, оформлене протоколом від 25.07.2024, не є доказом втручання позивача в роботу засобів вимірювальної техніки, а за обставин наявності всіх встановлених постачальником пломб на вузлі обліку та заперечення позивача про втручання його в роботу ВОЕ, таке втручання має бути підтверджене експертизою; 3) обсяг та вартість необлікованої електроенергії має визначатися лише після проведення експертного дослідження і в разі підтвердження втручання споживача в роботу ВОЕ дооблікована вартість електроенергії має здійснюватися виходячи з середньодобового обсягу споживання електроенергії ТОВ «Уманський гранкар`єр» після відновлення вузла обліку, а не згідно з пунктом 8.4.10. ПРРЕЕ за 12 календарних місяців;

- відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що: 1) зміна полярності вторинних кіл трансформаторів струму по фазі "С" свідчить про факт втручання споживачем в роботу схеми обліку, що підпадає під трактування "інші дії" споживача відповідно до підпункту "3" пункту 8.4.2. ПРРЕЕ., а тому внаслідок втручанням позивачем в схему обліку ВОЕ спожита електроенергія недообліковувалася; 2) акт про порушення від 28.06.2024 складено за участі Деренівського О.А. (особу посвідчено на місці) - електрослюсаря ТОВ "Уманський гранкар`єр", який допустив представників оператора системи розподілу на об`єкт (територію) споживача, а другий примірник акта про порушення отримав головний інженер ТОВ "Уманський гранкар`єр" Моклюк В.М., про що свідчить відмітка в розділі "Примірник акта про порушення отримав: підпис Моклюк В.М."; 3) до акта про порушення від 28.06.2024 долучено фото- та відеоматеріали; 4) зміст описової частини акта про порушення, відповідно до якого зафіксоване порушення, передбачене "пп. 4.п.8.4.2. ПРРЕЕ", пояснюється лише технічною опискою, яка, на думку оператора системи, не впливає на визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії; 5) виявлене порушення, на думку постачальника, не потребує експертного дослідження через те, що факт недообліку спожитої електроенергії підтверджується саме втручанням в схему обліку, а не в засіб обліку (лічильник), тому акт про порушення ПРРЕЕ від 28.06.2024 складений з дотримання вимог пункту 8.2.5. ПРРЕЕ за наслідками вчинення позивачем порушення ПРРЕЕ, а розрахунок по акту № 008237 проведений згідно з главою 8.4. ПРРЕЕ є правомірним та методологічно правильним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання протиправним та скасувати рішення засідання комісії відповідача від 25.07.2024 щодо розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 28.06.2024.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Стосовно наведеного Верховний Суд виходить із того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови і, зокрема має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

При дослідженні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: 1) чи є правовідносини подібними та 2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосованих нормативно-правових актів.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

У зазначеному контексті Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2.3.4. глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ (тут і в подальшому в редакції, чинній на дату проведення перевірки і складання акта про порушення) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з підпунктом 8 пункту 5.5.5. глави 5.5. розділу V ПРРЕЕ споживач електроенергії зобов`язаний, зокрема забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пункту 8.2.4. глави 8.2. розділу VІІІ ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4. цього розділу.

Пунктом 8.2.5. глави 8.2. розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електроенергію, порушень цих Правил, у т.ч. фактів безоблікового споживання електроенергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема як пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому ККО, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо.

Положеннями пункту 8.2.6. глави 8.2. розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, зокрема, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Пунктом 8.4.4. глави 8.4. розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Тобто проведення експертизи у подібних правовідносинах є обов`язковою вимогою закону, а не проводиться за бажанням сторони спору для подання до суду.

Згідно з положенням пункту 1.1.2. глави 1.1. розділу І ПРРЕЕ "експертиза засобу комерційного обліку" - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідного засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Варто розуміти, що експертиза засобу комерційного обліку, мова про яку йде у ПРРЕЕ, має на меті встановлення з високим ступенем вірогідності даних, які є істотними для встановлення певних обставин (факт пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки тощо) та в подальшому впливають на рішення комісії з розгляду актів про порушення в частині визначення вини споживача у порушенні ПРРЕЕ та, відповідно, донарахуванні йому обсягу та вартості необлікованої електроенергії. Така експертиза готується саме для врахування в межах застосування ПРРЕЕ, а не заздалегідь для подання до суду, оскільки судового спору щодо здійснених нарахувань між сторонами може й не виникнути взагалі (висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1574/22).

Водночас, Верховний Суд у постанові від 04.07.2023 у справі № 917/1655/21, а також у постановах (на неврахування висновків в яких зазначає скаржник) зокрема: від 15.06.2022 у справі № 908/1317/20; від 02.09.2025 у справі № 917/911/23, вирішуючи питання про необхідність підтвердження факту зовнішнього втручання у роботу засобу вимірювальної техніки експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), відповідно до вимог пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, виходив з таких міркувань, що підтвердження допущення позивачем з огляду на невизнання споживачем факту його втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, відповідно до вимог пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, факт втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки, факт пошкодження засобу вимірювальної техніки, має бути підтверджений саме експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. І за відсутності однозначного висновку та доказів, які б свідчили про явне втручання споживача в роботу розрахункового приладу, не є достатньою підставою вважати доведеною вину позивача у вчинення правопорушення.

Натомість суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про допущення позивачем порушення вимог пункту 8.4.2. ПРРЕЕ наведеної позиції Верховного Суду, викладеної зокрема і у постановах від 15.06.2022 у справі № 908/1317/20, від 02.09.2025 у справі № 917/911/23 не врахували та достовірно не встановили чи підтверджено відповідачем виявлений під час перевірки факт втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки в порядку, передбаченому пунктом 8.4.4. ПРРЕЕ.

В аспектів висновків судів про відсутність підстав для проведення експертизи з метою з`ясування втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки у спірних правовідносинах, оскільки "ПРРЕЕ не передбачають необхідності проведення експертного дослідження при виявлені безоблікового споживання електроенергії, що було виявлене внаслідок втручання безпосередньо у схему обліку шляхом зміни полярності вторинних кіл трансформатора струму по фазі "С", оскільки засіб вимірювальної техніки лічильник електроенергії та пломби на ньому непорушені", то колегія суддів Верховного Суду вважає, що такі зроблені з порушенням і не врахуванням вимог підпункту 23 пункту 1.4. ККО, за змістом якого засіб вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Отже, вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні, зокрема дослідити обставини вчинення саме споживачем такого порушення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суди взявши за основу акт про порушення від 28.06.2024, яким зафіксовано вчинення дій, що призвели до зміни (заниження) показів приладу шляхом порушення (заміни) схеми підключення лічильника розрахункового засобу обліку електроенергії через зміну полярності вторинних кіл трансформатора струму на фазі "С", при тому що відповідно до вказаного акта "дане порушення не можливо виявити під час контрольного огляду", фактично усунулися від дослідження та перевірки наявності/відсутності факту втручання саме споживача в роботу засобу вимірювальної техніки як підстави прийняття спірного рішення про донарахування вартості необлікованої електроенергії.

У зазначеному аспекті слушними є також доводи скаржника в контексті обґрунтування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України щодо вибіркової оцінки судами доказів і залишення поза їх увагою поданого позивачем, в якості доказу, листа НКРЕКП від 12.12.2024 № 14251/20.3/7-24.

З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що судами допущено вибіркову оцінку доказів у справі та порушено вимоги процесуального закону щодо оцінки обставин справи за сукупністю наданих доказів, зокрема вимоги статей 76, 77 та 86 ГПК України.

Зазначених процесуальних порушень припустився як місцевий господарський суд, так і апеляційний господарський суд.

З урахуванням зазначеного аналіз про подібність/неподібність спірних правовідносин та відповідно врахування/неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, в контексті правильності розрахунку вартості не облікованої електроенергії є передчасним, оскільки першочергово у спірних правовідносин є встановлення факту втручання саме споживача в роботу засобу обліку та викривлення його роботи.

З огляду на зазначене підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, на яку посилався скаржник, знайшла часткове підтвердження.

Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу спростовуються наведеним у цій постанові.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.02.2025 закрито підготовче провадження, метою якого є, у т.ч., визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів (стаття 177 ГПК України), та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2025.

Відповідно до частин третьої, четвертої, п`ятої, десятої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причини неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

ПАТ "Черкасиобленерго" звернулося 27.03.2025 через підсистему «Електронний суд» з клопотанням про долучення доказів, а саме відеоматеріали, при цьому у клопотанні питання поважності та поновлення пропуску процесуального строку відповідачем не заявлялося. Крім того, у день ухвалення судового рішення місцевим господарським судом 06.06.2025 в аналогічний спосіб відповідач звернувся з клопотанням про долучення фотоматеріалів.

Зазначені клопотання про долучення доказів не містили клопотань про поновлення строків на їх подання, однак суд першої інстанції долучив зазначені докази до матеріалів справи та розглянув справу з їх урахуванням, поклавши їх зокрема в основу своїх висновків при ухваленні оскаржуваного судового рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Скаржник посилався на зазначене процесуальне порушення суду першої інстанції, натомість апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, також мотивувавши свою постанову з посиланням на ці докази у справі.

За таких обставин Верховний Суд вбачає у діях судів попередніх інстанцій порушення приписів статті 80 ГПК України щодо прийняття доказів поза межами процесуального строку на їх подання, без розгляду питання про поновлення такого строку, а також неправомірне врахування цих доказів при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі, про що обґрунтовано зазначає ТОВ «Уманський гранкар`єр» у касаційній скарзі.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України у її взаємозв`язку з пунктами 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, знайшла своє підтвердження за результатами розгляду касаційної скарги позивача.

Допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення призвели до встановлення обставин справи та надання ним оцінки на підставі та з урахуванням доказів, прийнятих судами з порушенням порядку їх подання.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Ухвалені у цій справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій не було повно і всебічно з`ясовано обставини, які входили до предмету доказування у цій справі, а саме щодо підтвердження виявленого відповідачем під час перевірки позивача порушення пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, належним чином не досліджено зібраних у справі доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, виходячи з предмета і підстав позову, та не надано належну оцінку всім обставинам і доводам сторін по суті заявлених вимог, справу, що розглядається.

Наведені порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), а тому справу слід направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене у мотивувальній частині цієї постанови, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи, якими вони обґрунтовували свої доводи і заперечення під час розгляду справи, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ТОВ "Уманський гранкар`єр" слід задовольнити частково, а судові рішення попередніх інстанцій скасувати, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені у цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар`єр" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі № 925/1392/24 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова