Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 27.08.2020 року у справі №910/17533/19 Ухвала КГС ВП від 27.08.2020 року у справі №910/17...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/17533/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Львова Б. Ю., Селіваненка В. П.,

розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін

касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021

за скаргою акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С. С.

у справі № 910/17533/19

за позовом приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

до акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 198 317 612,64 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад обставин справи та змісту скарги

Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПАТ "Укрнафтобуріння", стягувач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", боржник) про стягнення 198 317 612,64 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.02.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та постановою Верховного Суду від 20.10.2020, позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "Укрнафтобуріння" 108 539 308,27 грн - суму збитків та 367 947,42 грн - витрати по сплаті судового збору, в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

16.07.2020 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2020 було видано наказ.

АТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду міста Києва із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця, у якій заявник просить суд:

визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С. С. по прийняттю на примусове виконання виконавчого документа - наказу господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/17533/19;

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2020 ВП №62621744;

визнати неправомірними подальші дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С. С., вчинені після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2020 в межах виконавчого провадження №62621744 асаме:

- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника від 21.07.2020 ВП №62621744;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця по списанню коштів з арештованих рахунків боржника;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця по розподілу, списаних з арештованих рахунків Акціонерного товариства "Укртрансгаз", коштів;

визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Крайчинського С. С. по залишенню без розгляду заяви АТ "Укртрансгаз" про зняття арешту з коштів заробітної плати №1001ВИХ-20-3658 від 23.07.2020.

В обґрунтування поданої скарги АТ "Укртрансгаз" зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №62621744 відсутній ордер або договір про надання правової допомоги в межах виконавчого провадження, витяг з договору, в якому зазначається повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження.

З огляду на вищенаведене боржник вважає, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано особою, повноваження якої у виконавчому провадженні не були посвідчені документами, які визначені в спеціальній нормі (абзаці другому частини 4 статті 16 Закону України "Про виконавче провадження"), що, в свою чергу, підтверджує незаконність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, скаржник вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №62621744 є такою, що прийнята з порушенням вимог статей 4, 16, 26 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню, а дії приватного виконавця з прийняття виконавчого документа на примусове виконання від неналежного представника стягувача, з подальшим здійсненням виконавчого провадження, є протиправними.

Крім того, скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем Крайчинським С. С. неправомірно винесено постанову про арешт коштів боржника від 21.07.2020 в межах виконавчого провадження ВП №62621744, якою накладено арешт на рахунки боржника, в тому числі на кошти, що знаходяться на рахунку у відкритому в АБ "Укргазбанк".

Так, боржник зазначає, що вищезазначений рахунок використовується в тому числі для виплати заробітної плати працівникам АТ "Укртрансгаз", що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2020 № 4432.

Стислий виклад рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2020 (суддя Приходько І. В. ) у задоволенні скарги АТ "Укртрансгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С. С. відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (колегія суддів у складі: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю., Дідиченко М. А.) ухвалу господарського суду міста Києва залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

АТ "Укртрансгаз", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу АТ "Укртрансгаз" задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не правильно надано правову оцінку діям приватного виконавця Крайчинського С. С. стосовно дотримання вимог статті 4, 16 Закону України "Про виконавче провадження".

АТ "Укртрансгаз" зазначає, що предметом вказаної скарги було не з'ясування того, чи діяв Джоболда А. В. в інтересах ПАТ "Укрнафтобуріння", а те, чи мав право приватний виконавець виходити за межі наданих йому повноважень та діяти всупереч прямій нормі закону, встановленій пунктом 4 статті 16 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2020 у справі № 337/758/16-ц, про те, що належними документами, які підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів у виконавчому провадженні, можуть бути лише договір про надання правової допомоги або ордер.

Скаржник стверджує, що в матеріалах виконавчого провадження № 62621744 відсутній ордер або договір про надання правової допомоги в межах виконавчого провадження (витяг з договору), в якому має зазначатися повноваження адвоката або обмеження його права на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження; тож існували підстави для повернення виконавчого документу.

Крім того, АТ "Укртрансгаз" вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2020 у справі №905/120/15 та постанові від 01.03.2021 у справі №908/2322/16.

Аргументи інших учасників справи

ПАТ "Укрнафтобуріння" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів, та просило відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання правомірності дій приватного виконавця щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду у справі №910/17533/19.

Згідно зі статтями 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом статтями 326, 327 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статтями 326, 327 ГПК України, порушено їхні права.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (статті 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у Частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як свідчать матеріали справи та установили суди, звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, боржник (АТ "Укртрансгаз") вважав, що виконавчий документ пред'явлено на виконання особою, повноваження якої не підтверджено належним чином, у зв'язку з чим приватний виконавець безпідставно відкрив виконавче провадження. Боржник стверджував, що всупереч положенням статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" представник стягувача адвокат Джоболда А. В. не надав документів, що підтверджують його повноваження як представника юридичної особи, а саме ордер та договір (витяг з договору), в якому має зазначатися повноваження адвоката як представника.

Згідно зі статтями 14, 15 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, тощо.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

За приписами частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

За змістом частини 4 статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору (абзац 2 частини 4 статті 16 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до пункту 10 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги.

Верховний Суд зазначає, що положення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень прямо передбачають, що стягувач - юридична особа - може реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників, у тому числі користуючись професійною правовою допомогою адвоката, на будь-якій стадії виконавчого провадження.

При цьому зазначені вище положення передбачають альтернативність у питанні надання документів на підтвердження повноважень адвоката як представника.

Суди попередніх інстанцій установили, що повноваження представника стягувача (ПАТ "Укрнафтобуріння") підтверджуються довіреністю. Головою Правління ПАТ "Укрнафтобуріння" (Бакуненко М. ) та заступником Голови Правління - Комерційним директором ПАТ "Укрнафтобуріння" (Кацнельсон М. ), у межах повноважень, видано довіреність б/н від 01.06.2020 уповноваженому представнику - Джоболді А. В. із визначення даних для його ідентифікації, а саме - паспортних даних. Серед іншого, в довіреності зазначено, що даний представник наділений усіма правами, зокрема, стягувача відповідно до законодавства України. Тобто, в даному випадку - Джоболда А. В. діє саме як повноважна особа стягувача юридичної особи (ПАТ "Укрнафтобуріння").

Крім того, довіреністю б/н від 01.06.2020 надано право Джоболді А. В. бути представником Товариства, в тому числі, з усіма правами, що наЗакону України "Про виконавче провадження"одавством позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, стягувачу та боржнику, заявнику, скаржнику, кредитору тощо, зокрема: підписувати та подавати документи, в тому числі виконавчі заяви, пояснення, вимоги, клопотання, засвідчувати вірність копій та отримувати будь-які документи щодо виконавчого провадження у відповідних органах та у приватних виконавців, ознайомлюватись з матеріалами виконавчих проваджень.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що при поданні від імені ПАТ "Укрнафтобуріння" (стягувача) заяви про відкриття виконавчого провадження - Джоболда А. В., діяв як повноважний представник стягувача - юридичної особи, а саме уповноважений на підставі довіреності.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №908/2322/16, де зазначено, зокрема, таке.

На підтвердження повноважень представника стягувача у виконавчому провадженні адвокат подав документ (Довіреність), передбачений частиною 4 статті 16 Закону України "Про виконавче провадження". Положення цієї норми закону не вимагають від адвоката для підтвердження повноважень представника ще одного документа - ордера чи договору про надання правової допомоги.

При цьому положення Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, як надання довіреності на підтвердження повноважень представляти інтереси стягувача, а не ордера адвоката з витягом із договору про надання правової допомоги чи самого договору.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.12.2020 у справі № 905/120/15, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність такої підстави для повернення виконавчого документа, як ненадання ордера адвоката з витягом із договору про надання правової допомоги.

Судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення Закону України "Про виконавче провадження"одавства, тоді як, доводи, наведені у касаційній скарзі, в обґрунтування наявності підстав для відступу від правового висновку, викладеного у вказаній постанові, не спростовують вказаних висновків, а отже, Суд не вбачає підстав для відступу від правового висновку, викладеного у вказаних постановах Верховного Суду.

Правові висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 28.09.2020 у справі № 337/758/16-ц (яку скаржник помилково називає "постановою"), не є релевантними до справи, що розглядається. У цій справі при зверненні до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, представником в якості підтвердження своїх повноважень було надано оригінал ордеру на надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Суд зазначив, що повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання лише через ненадання витягу з договору заради правового пуризму не є доцільним.

У зв'язку з цим у справі № 337/758/16-ц Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження на судові рішення, якими в свою чергу відмовлено у задоволенні скарги на дії виконавця з вимогами про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. У судовому рішенні в цій справі відсутні висновки про те, що належними документами, що підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів у виконавчому провадженні, можуть бути лише договір про надання правової допомоги або ордер.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини рішення від
25.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Аналіз статей 3, 8, частин 1 , 2 статті 55, частин 1 , 2 статті 129-1 Конституції України у їх системному зв'язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №19/5009/1481/11).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Ураховуючи наведене, з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження" та беручи до уваги установлені судами обставини, колегія суддів вважає правильним висновок судів про відмову у задоволенні скарги, а доводи викладені у касаційній скарзі вважає такими, що не отримали підтвердження і не спростовують обставин, на які послалися суди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись із касаційною скаргою, АТ "Укртрансгаз" не спростувало наведених висновків суду попередніх інстанції та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального права.

Судові витрати

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на АТ "Укртрансгаз", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 910/17533/19 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст