Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.06.2020 року у справі №910/16919/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16919/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Геращенко Ю. М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" - Косминін О. В., адвокат (дов. від 01.03.2019),

відповідача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбуд Корпорейт" - не з'явився,

відповідача - 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент" - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 (колегія суддів: Пашкіна С. А. (головуючий), Буравльов С. І., Андрієнко В. В. )

зі справи № 910/16919/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (далі - ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбуд Корпорейт" (далі - ТОВ "Вестбуд Корпорейт") та товариства з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент" (далі - ТОВ "Приватконтинент")

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Вестбуд Корпорейт" та ТОВ "Приватконтинент" про визнання недійсним договору від 02.04.2018 № 2 відступлення права вимоги виконання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" зобов'язання за договором субпідряду від
28.07.2015 № ДСА/Р/П/С/3-1362.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин укладений відповідачами за відсутності обов'язкової згоди позивача на передачу прав та обов'язків ТОВ "Приватконтинент" за договором субпідряду від 28.07.2015 № ДСА/Р/П/С/3-1362.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2020 зі справи № 910/16919/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що укладена відповідачами оспорювана угода жодним чином не змінює і не впливає на обсяг грошових зобов'язань позивача за договором субпідряду від 28.07.2015 № ДСА/Р/П/С/3-1362.

Відповідно, у даному випадку, відсутнє як право, що потребує захисту, так і факт порушення цього права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції: постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні 13.08.2020 представник скаржника зазначив про те, що доводи касаційної скарги стосуються також і рішення місцевого господарського суду зі справи, оскільки постановою суду апеляційної інстанції залишено без змін рішення суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 зі справи № 904/9674/16, від 20.02.2018 зі справи № 904/10792/16, від 25.04.2019 зі справи № 912/1135/18.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у справах № 904/9674/16, № 904/10792/16, № 912/1135/18 відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачена договором, є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України недійсним, оскільки він суперечить положенням статті 516 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, зазначаючи про відсутність порушення прав позивача при укладенні відповідачами оспорюваного правочину, не звернув увагу на пряму заборону, передбачену діючим законодавством України, укладати договір про відступлення права вимоги без згоди позивача, що є суттєвим порушенням його прав.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Вестбуд Корпорейт" просило залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судових актів попередніх інстанцій.

Розгляд клопотань учасників справи

12.08.2020 від ТОВ "Вестбуд Корпорейт" надійшло клопотання про відкладення судового засідання 13.08.2020, у зв'язку з дистанційним режимом роботи адвокатського об'єднання, яке представляє інтереси названого Товариства у період карантину.

Клопотання ТОВ "Вестбуд Корпорейт" Суд залишив без задоволення, оскільки представник названого Товариства не був позбавлений можливості звернутися до Суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (частина 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України). Проте з таким клопотанням представник Товариства до Суду не звертався. Правосуддя в Україні здійснюється і в період зазначеного карантину (з дотриманням необхідних запобіжних заходів). Явка представників учасників справи, зокрема, ТОВ "Вестбуд Корпорейт", в судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою й Судом. Водночас матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду касаційної скарги, і такий розгляд може бути здійснений й за відсутності представника ТОВ "Вестбуд Корпорейт".

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28.07.2015 ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (позивач у справі) та ТОВ "Приватконтинент" (відповідач-2 у справі) укладено договір субпідряду № ДСА/Р/П/С/3-1362 (далі - Договір субпідряду), за умовами якого відповідач-2 зобов'язався виконати контроль якості зварних з'єднань будівельного об'єкту позивача, а останній - сплатити вартість виконаних робіт.

Пунктом 12.1 Договору субпідряду визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до
28.06.2016.

Відповідно до умов Договору субпідряду (пункти 4.5,10.1), жодна із сторін не має права передавати третім особам свої права та обов'язки за договором без письмової офіційної згоди на те іншої сторони.

Відповідачами 02.04.2018 укладено договір № 2 відступлення права вимоги, за умовами якого відповідач-2 відступив відповідачу-1 право вимоги виконання позивачем грошового зобов'язання за Договором субпідряду.

У жовтні 2019 року відповідач-1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення заборгованості за Договором субпідряду у розмірі 15 766 732,27 грн. (справа № 905/1840/19).

У свою чергу, ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося з даним позовом до суду, посилаючись на те, що названим Товариством не надавалася згода на передачу прав та обов'язків ТОВ "Приватконтинент" за Договором субпідряду.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

стаття 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

- кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства;

частини перша та друга статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

- способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним;

частина перша статті 203:

- зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

частини перша, третя статті 215:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ЦК України;

- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

частина перша статті 509:

- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

пункт 1 частини першої статті 512:

- кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

стаття 514:

- до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 516:

- заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша);

стаття 79:

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ГПК України (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги):

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 3 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

стаття 311:

- суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених
ГПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права;

- порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення;

- неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню;

- зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Спір у справі стосується питання щодо наявності (відсутності) підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору від 02.04.2018 № 2 відступлення права вимоги виконання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" зобов'язання за Договором субпідряду, з підстав відсутності згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні.

Згідно з приписами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як унормовано статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 215 ЦК України (частина перша). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин; частина третя).

Стаття 512 ЦК України визначає підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами Договору субпідряду, який укладений позивачем, як підрядником, та відповідачем-2, як субпідрядником (пункти 4.5,10.1 вказаного договору), жодна із сторін не має права передавати третім особам свої права та обов'язки за цим договором без письмової офіційної згоди на те іншої сторони.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що укладена відповідачами оспорювана угода жодним чином не змінює і не впливає на обсяг грошових зобов'язань позивача за Договором субпідряду.

Відповідно, у даному випадку, відсутнє як право, що потребує захисту, так і факт порушення цього права.

Проте, у розгляді справи судами не враховано те, що передача права вимоги, що виникає на підставі Договору субпідряду повинна відбуватися відповідно до умов цього договору та закону. При цьому закінчення строку дії Договору субпідряду, встановлене судами попередніх інстанцій, не припиняє зобов'язання сторін, які виникли внаслідок його укладення, зокрема, зобов'язання не передавати свої права та обов'язки за цим договором третім особам без письмової згоди. У зв'язку з чим, заслуговує на увагу довід скаржника, викладений у касаційній скарзі, відповідно до якого, зазначаючи про відсутність порушення прав позивача при укладенні відповідачами оспорюваного правочину, суд не звернув увагу на пряму заборону, передбачену діючим законодавством України, укладати договір про відступлення права вимоги без згоди позивача, що є суттєвим порушенням його прав.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачена договором, є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України недійсним, оскільки він суперечить вимогам статті 516 Цивільного кодексу України.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від
22.05.2018 зі справи № 904/11838/16, від 18.06.2019 зі справи № 915/1622/16,25.04.2019 зі справи № 912/1135/18, від 17.10.2019 зі справи № 922/460/19.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено наявності письмової згоди позивача на укладення договору від 02.04.2018 № 2 відступлення права вимоги виконання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" зобов'язання за Договором субпідряду, враховуючи те, що спірний договір укладений з порушенням умов Договору субпідряду (пункти 4.5, 10.1), що суперечить вимогам частини 1 статті 516 ЦК України, - Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для визнання недійсним договору від
02.04.2018 № 2 відступлення права вимоги.

Враховуючи викладене, як оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, так і рішення місцевого господарського суду про відмову в позові слід скасувати з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

При цьому, скасовуючи як постанову суду апеляційної інстанції, так і рішення суду першої інстанції зі справи, Суд виходить з того, що не може бути залишено в силі судове рішення, яке ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Водночас Касаційний господарський суд не бере до уваги посилання скаржника в обґрунтування доводів касаційної скарги на постанови Верховного Суду у справах № 904/9674/16, № 904/10792/16, оскільки у зазначених справах Верховний Суд не здійснював касаційний перегляд судових рішень за правилами ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, а лише розглядав заяву про перегляд судових рішень за процедурою, передбаченою розділом ХІІ-2 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункт 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду зі справи - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Судові витрати

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення попередніх інстанцій скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, судові витрати з касаційної скарги підлягають стягненню у рівних частинах з ТОВ "Вестбуд Корпорейт" та ТОВ "Приватконтинент" на користь ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

Також підлягає зміні здійснений судами попередніх інстанцій розподіл судових витрат з позовної заяви та з апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 зі справи № 910/16919/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Визнати недійсним договір від 02.04.2018 № 2 відступлення права вимоги, який укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Вестбуд Корпорейт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент".

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбуд Корпорейт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" 960,00 грн. судового збору з позовної заяви, 1440,75 грн. судового збору з апеляційної скарги, 1921,00 грн. судового збору з касаційної скарги.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" 960,00 грн. судового збору з позовної заяви, 1440,75 грн. судового збору з апеляційної скарги, 1921,00 грн. судового збору з касаційної скарги.

7. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова