Постанова КГС ВП від 15.04.2022 року у справі №904/7930/21

Друк

Пошук

317

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 15.04.2022 року у справі №904/7930/21

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/7930/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Стратієнко Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "НВАЛ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 (головуючий - Білецька Л. М., судді Верхогляд Т. А., Чередко А. Є.)

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову

у справі за позовом 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2

до 1) ПОРТІН ГРУП ЛП (Portin Group LP), 2) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича, 3) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, 4) Приватного підприємства "НВАЛ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень власників, договорів купівлі-продажу майнових прав власників, визнання незаконними та скасування реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПОРТІН ГРУП ЛП (Portin Group LP) (відповідач 1), Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича (відповідач 2), Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни (відповідач 3), Приватного підприємства "НВАЛ" (відповідач 4) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021;

- визнання недійсним рішення власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та обов`язків на управління ПП "НВАЛ" від 02.07.2021;

- визнання недійсним рішення власника ПП "НВАЛ" № 02/07 від 02.07.2021;

- скасування реєстраційної дії Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича № 1002241070051032574 від 01.07.2021, вчиненої на підставі рішення власників ПП "НВАЛ" від 01.07.2021;

- скасування реєстраційної дії Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни № 1002241070052032574 від 02.07.2021, вчиненої на підставі рішення власника ПП "НВАЛ" № 02/07 від 02.07.2021.

2. 24.09.2021 позивачем 1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013), зміни керівника (директора) Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013), підписантів Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013), будь-яких змін до статуту Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013);

- заборони державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Будівля, А-2, загальна площа (кв. м): 1437,9, матеріали стін: цегла; Майстерня, Б-1, загальна площа (кв. м): 213,9, матеріали стін: цегла; Сарай, Г-1, загальна площа (кв. м): 45,7, матеріали стін: цегла; Навіс, Е матеріали стін: метал; Ангари (тимчасові), Ж, З, И, матеріали стін: метал; Навіси тимчасові, К, Л, М, матеріали стін метал; Огорожа, 1-5; Мостіння, І, II, та належить ПП "НВАЛ" (код 14290013) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013), директора Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013), які прямо стосуються вказаного нерухомого майна.

3. В обґрунтування вищевказаної заяви позивач 1 зазначив, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень власників ПП "НВАЛ", вчинення відповідних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб позивачів було позбавлено права управління ПП "НВАЛ" та права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна. На думку заявника, існує загроза подальшого відчуження корпоративних прав ПП "НВАЛ" та нерухомого майна на користь третіх осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі № 904/7930/21 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

5. Місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки предметом цього спору не є вимоги про витребування з чужого незаконного володіння майна або частки у статутному капіталі, то обставини, наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, в розумінні статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не свідчать про унеможливлення його виконання взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про ПП "НВАЛ" та перелічених об`єктів нерухомості унеможливить виконання рішення суду про визнання недійсними рішень власників ПП "НВАЛ" та договорів купівлі-продажу майнових прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі № 904/7930/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

7. Позов забезпечено шляхом:

- вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників Приватного підприємства «НВАЛ» (код 14290013), директора Приватного підприємства "НВАЛ" (код 14290013), які прямо стосуються вказаного нерухомого майна.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач оспорює двічі відчужені свої майнові і корпоративні права у ПП "НВАЛ", власником якого він є з 1997 року. У 2005 році ПП "НВАЛ" придбало майно у АДРЕСА_1 , щодо якого позивач просить заборонити вчиняти реєстраційні дії. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач відстоює свої майнові та корпоративні права, що були відчужені двічі:

- 01.07.2021 на користь ОСОБА_3 , коли було звільнено позивача з посади директора та виключено його зі складу осіб, що можуть вчиняти від імені підприємства юридично значимі дії;

- 02.07.2021, коли ОСОБА_3 , відступив свої майнові права на користь іноземної компанії ПОРТІН ГРУП ЛП (Portin Group LP). Цього ж дня на посаду призначено нового директора ОСОБА_4 .

9. Апеляційний господарський суд взяв до уваги те, що висновком Колегії Міністерства юстиції України від 14.01.2021 встановлено (п. 11), що зміни складу учасників ПП, керівництва ПП з участю ЯНТЕРМАНН ЛП відбулися протиправно і вважаються такими, що не були прийняті (п. 7), а постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 904/7017/20 скасовано ухвалу господарського суду, якою за заявою ТОВ "Рент Компані" було вчинено безпідставні забезпечувальні заходи щодо ПП "НВАЛ", а також наявне порушення кримінального провадження.

10. За висновками суду апеляційної інстанції, обставини справи свідчать про існування множинних корпоративних спорів стосовно ПП "НВАЛ", що вміщує у собі потенційну небезпеку як для майна, так і для корпоративних прав зазначеного товариства, оскільки існує реальна загроза подальшого відчуження майна і корпоративних прав ПП "НВАЛ", що в майбутньому може унеможливити відновлення та ефективний захист порушених прав, а отже, заява позивача 1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

11. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "НВАЛ" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 904/7930/21 в частині застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Будівля, А-2, загальна площа (кв. м): 1437,9, матеріали стін: цегла; Майстерня, Б-1, загальна площа (кв. м): 213,9, матеріали стін: цегла; Сарай, Г-1, загальна площа (кв. м): 45,7, матеріали стін: цегла; Навіс, Е матеріали стін: метал; Ангари (тимчасові), Ж, З, И, матеріали стін: метал; Навіси тимчасові, К, Л, М, матеріали стін метал; Огорожа, 1-5; Мостіння, І, II, та належить ПП "НВАЛ" (код 14290013) та у цій частині залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021.

12. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем 1 не було належним чином обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову у відповідній частині, а застосовані судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами та не стосуються предмета спору, оскільки позивачами у цій справі не заявлено жодних позовних вимог щодо наведеного нерухомого майна. При цьому, скаржник зазначає, що нерухоме майно, щодо якого вжито заходи забезпечення позову є власністю відповідача 4, а позивачам 1 і 2 належать лише корпоративні права. Разом з цим, посилання у заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду та ймовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для забезпечення позову.

Позиція інших учасників справи

13. Позивач 1 подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. При цьому зазначає, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на захист порушених прав позивачів не лише на корпоративні права останніх, як учасників ПП "НВАЛ", а також розповсюджуються на майно підприємства, що належить останньому на праві власності. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 910/9907/21.

14. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Позиція Верховного Суду

15. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

16. Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Будівля, А-2, загальна площа (кв. м): 1437,9, матеріали стін: цегла; Майстерня, Б-1, загальна площа (кв. м): 213,9, матеріали стін: цегла; Сарай, Г-1, загальна площа (кв. м): 45,7, матеріали стін: цегла; Навіс, Е матеріали стін: метал; Ангари (тимчасові), Ж, З, И, матеріали стін: метал; Навіси тимчасові, К, Л, М, матеріали стін метал; Огорожа, 1-5; Мостіння, І, II, та належить ПП "НВАЛ" (код 14290013).

17. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

18. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

19. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

20. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

21. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

22. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

23. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

24. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).

25. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

26. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

27. Відповідно до частини п`ятої статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

28. У частині дев`ятій статті 137 ГПК України визначено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

29. Частиною десятою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

30. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

31. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

32. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

33. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

34. Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

35. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

36. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

37. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

38. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

39. З матеріалів вбачається, що предметом позову є вимоги немайнового характеру про визнання недійсними рішень власників, договорів купівлі-продажу майнових прав власників, визнання незаконними та скасування реєстраційних дій.

40. У заяві про забезпечення позову позивач 1 просив, зокрема, заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Будівля, А-2, загальна площа (кв. м): 1437,9, матеріали стін: цегла; Майстерня, Б-1, загальна площа (кв. м): 213,9, матеріали стін: цегла; Сарай, Г-1, загальна площа (кв. м): 45,7, матеріали стін: цегла; Навіс, Е матеріали стін: метал; Ангари (тимчасові), Ж, З, И, матеріали стін: метал; Навіси тимчасові, К, Л, М, матеріали стін метал; Огорожа, 1-5; Мостіння, І, II, та належить ПП "НВАЛ" (код 14290013) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників ПП "НВАЛ" (код 14290013), директора ПП "НВАЛ" (код 14290013), які прямо стосуються вказаного нерухомого майна.

41. Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову у цій частині, зазначив про те, що заявником не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони внесення змін до відомостей щодо перелічених об`єктів нерухомості унеможливить виконання рішення суду про визнання недійсними рішень власників ПП "НВАЛ" та договорів купівлі-продажу майнових прав, з огляду на те, що предметом спору не є вимоги про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна.

42. Суд апеляційної інстанції, дійшов протилежних висновків у цій частині, встановивши, що позивач у цій справі оспорює двічі відчужені свої майнові і корпоративні права у ПП "НВАЛ", власником якого він є з 1997 року, а у 2005 році ПП "НВАЛ" придбало майно, щодо якого позивач 1 просить заборонити вчиняти реєстраційні дії, та зазначивши, що обставини справи свідчать про існування множинних корпоративних спорів стосовно ПП "НВАЛ", що вміщує у собі потенційну небезпеку як для майна, так і для корпоративних прав зазначеного товариства, що може унеможливити у подальшому ефективний захист його прав.

43. Враховуючи наведене вище та з огляду на викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції мотиви її постановлення, Суд дійшов висновку про обґрунтованість вжиття відповідного заходу забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно об`єктів нерухомості, що належать ПП "НВАЛ".

44. Зокрема, Суд вважає, що застосований захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний та співмірний з предметом позову. Адже у разі відчуження належного ПП "НВАЛ" нерухомого майна та у випадку задоволення заявлених позивачами вимог щодо поновлення їх корпоративних прав у цій справі, останні змушені будуть ініціювати додаткові судові спори з метою повернення незаконно відчуженого майна ПП "НВАЛ", а відтак не зможуть захистити свої права в межах одного судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів. Водночас встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про наявність підстав вважати, що за відсутності застосування відповідного заходу забезпечення у цій справі можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів.

45. При цьому, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують та не містять належного обґрунтування наявності у даному випадку обставин з якими закон пов`язує неможливість вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, належних відповідачу 4.

46. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

47. Отже наведений захід забезпечення позову не завдасть шкоди та збитків відповідачу 4, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

48. З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції, з урахуванням приписів пункту 4 частини п`ятої статті 137 ГПК України вжито заходи забезпечення позову у даній справі, які прямо стосуються предмета спору.

49. Отже, вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову у оскаржуваній частині відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, не порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачами вимогами, а тому висновки апеляційного господарського суду про забезпечення позову у цій частині є обґрунтованими.

50. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги про те, що позивачем не було належно обґрунтовано необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову спростовуються наведеним вище та матеріалами справи, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно статті 300 ГПК України до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

53. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

54. Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції у оскаржуваній частині та в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження та зводяться до переоцінки доказів у справі, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

Розподіл судових витрат

55. Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд