ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/2709/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд",

представник позивача - Яковенко О.В. (довіреність №29012018-1 від 29.01.2018),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД",

представник відповідача - Забавський О.А. (ордер № 094017 від 14.06.2018),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко-Агро",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агрохім",

представники третіх осіб - не з'явились,

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Росс ЛТД",

на рішення господарського суду Кіровоградської області

від 04.12.2017

у складі судді: Тимошевської В.В.,

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 29.03.2018

у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л. (головуючий), Дарміна М.О., Широбокової Л.П.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд",

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД",

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова",

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко-Агро",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агрохім",

про розірвання договору підряду,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Росс ЛТД" про розірвання договору підряду № 01/16 від 06.01.2016, укладеного між позивачем та відповідачем. Підстави для розірвання договору обґрунтовані, зокрема, ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 912/2709/17, позовні вимоги - задоволено. Розірвано договір підряду № 01/16 від 06.01.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, акт здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-0000025 від 15.03.2017 не підтверджує фактичного виконання відповідачем робіт за договором підряду № 01/16 від 06.01.2016, оскільки не підписаний та не скріплений його печатками; з недоцільності призначення у справі судової технічної експертизи, оскільки остання не встановлювала б виконання всього об'єму робіт за договором, а також з обґрунтованості вимог позивача про розірвання спірного договору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 912/2709/17, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Росс ЛТД" звернулось з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, ким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій ч. 2 ст. 6, ст.526, ст. 598, ч. 1 ст. 627, ст. 628, ч. 1 ст. 630 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також норм процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 912/2709/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 10.05.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. від 21.05.2018 прийнято справу № 912/2709/17 господарського суду Кіровоградської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 912/2709/17 господарського суду Кіровоградської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Росс ЛТД" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 912/2709/17. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 14.06.2018. Надано учасникам справі строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.06.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/2709/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Катеринчук Л.Й. від 14.06.2018 прийнято справу № 912/2709/17 до провадження, ухвалено розглянути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Росс ЛТД" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у судовому засіданні 14.06.2018 у признаний для розгляду справи час.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що судами досконало вивчені матеріали справи, з'ясовані всі обставини справи, надана оцінка зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, що відображається у судових рішеннях з зазначенням мотивів та підстав, за якими ці рішення були прийняті.

В судове засідання 14.06.2018 з'явились уповноважені представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі. Треті особи своїх повноважних представників не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 06.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Рос ЛТД" (виконавець) укладений договір підряду № 01/16, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати послуги по виготовленню кріплень, доставці, здійсненню монтажних робіт та встановленню комплектів для внесення мікрогранульованих добрив на 24-рядні сівалки KINZE 3700 та John Deer DB 44, що перебувають у власності замовника та провести навчання, а замовник ? прийняти і оплатити виконані роботи. Роботи здійснюються у виробничих умовах замовника з технологічною наладкою та відповідними регулюваннями для виконання технологічних операцій. Виконавець зобов'язався виконати роботи у строк до 15.03.2016 включно.

Фактичний обсяг виконаних робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт, який складається виконавцем на місці проведення робіт та передається на погодження замовнику, який протягом одного календарного дня має погодити даний акт прийому-передачі виконаних робіт та передати один примірник оригіналу спеціалісту виконавця, який виконував роботи (п. 2.4 договору).

06.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел Трейд" (покупець) та Приватним підприємством "Агрохім" (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 01/01-16 на придбання товару (техніки), що підлягав монтажу з налаштуванням Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Альфа-Росс ЛТД".

В подальшому до зазначеного договору купівлі-продажу, між цими ж сторонами укладена додаткова угода, якою замінено техніку (товар) за договором купівлі-продажу у відповідності до наведеної в додатковій угоді специфікації.

У зв'язку з тим, що техніка по договору купівлі-продажу не поставлена, а тому послуги, що передбачені договором підряду і додатковою угодою до нього не могли бути надані підприємству, 14.07.2017 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору підряду шляхом укладення додаткової угоди, а також про повернення раніше сплаченої суми попередньої оплати за обумовлені договором послуги/роботи до 25.07.2017, на що отримав відповідь про відсутність підстав для його розірвання з огляду на те, що між сторонами підписані акти прийняття виконаних робіт, якими підтверджується встановлення та введення в експлуатацію комплектів для внесення мікрогранульованих добрив.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

У справі, яка розглядається, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду № 01/16 від 06.01.2016 в частині виконання в повному обсязі робіт, передбачених цим договором. При цьому, судами попередніх інстанцій відхилені посилання відповідача на акти приймання виконаних робіт, оскільки останні не підписувались та не скріплювались печаткою позивача, натомість на них наявні печатки інших підприємств, які не є сторонами договору підряду та позивач їх не уповноважував діяти від його імені на вчинення будь-яких дій.

Аналізуючи через призму ст. 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Росс ЛТД" та залишення рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 912/2709/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Росс ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 912/2709/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук