Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.03.2018 року у справі №915/849/16
Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №915/849/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/849/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

(суддя - Семенчук Н.О.)

від 27.07.2017

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.)

від 30.11.2017

у справі № 915/849/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон"

до Вітовського управління водного господарства

про стягнення збитків у сумі 271 200, 00грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (далі - ТОВ "Техноторг-Дон") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Жовтневого управління водного господарства (далі - Жовтневе УВГ) про стягнення збитків в сумі 271 200, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Техноторг-Дон" зазначило про те, що між Жовтневим УВГ (замовник) та ТОВ "Техноторг-Дон" (учасник) 30.12.2013 укладено договір про закупівлю товару за державні кошти, за умовами якого учасник зобов'язався в 2013 році поставити замовнику товар, зазначений у п.1.2 цього договору (трактори сільськогосподарські 28.30.2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар. На виконання умов договору учасник передав замовнику товар на загальну суму 148 800 грн, а замовник зобов'язався сплатити товар з моменту підписання видаткової накладної, а саме 31.12.2013. Проте Жовтневе УВГ в порушення умов договору здійснило оплату товару лише 20.05.2016, тобто з часу поставки пройшло майже 2,5 роки. Впродовж вказаного часу вартість товару на ринку сільськогосподарської техніки зросла до 420 000 грн. Отже, сума збитків 271 200, 00 грн (420 000 грн - 148 800 = 271 200) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як неодержані доходи. Протиправність поведінки відповідача встановлена постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі №915/2259/14 та від 05.04.2016 у справі №915/1941/15.

Матеріально-правовою підставою позову ТОВ "Техноторг-Дон" визначено ст.ст.614, 623 ЦК України, ст.226 ГК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016 у справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Суд стягнув із Жовтневого УВГ на користь ТОВ "Техноторг-Дон" грошові кошти у розмірі 271 200, 00 грн в рахунок відшкодування збитків за договором про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 915/849/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2017, у позові відмовлено.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Жовтневим (в подальшому назву змінено на Вітовське) УВГ (замовник) та ТОВ "Техноторг-Дон" (учасник) 30.12.2013 укладено договір про закупівлю товару за державні кошти, за умовами п.1.1 якого учасник зобов'язався в 2013 році поставити замовнику товар, зазначений у п.1.2 цього договору (Трактори сільськогосподарські 28.30.2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар;

- відповідно до п.1.2 договору від 30.12.2013 найменування, номенклатура, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається рахунками, видатковими, складеними учасником. Кількість товару: трактор "Беларус 82.1";

- згідно з п.3.1 договору від 30.12.2013 ціна цього договору становить 148 800 грн, в т.ч. ПДВ 24 800 грн;

- ТОВ "Техноторг-Дон" на виконання умов договору від 30.12.2013 поставило замовнику товар на загальну суму 148 000 грн, що підтверджується видатковою накладною №17263 від 30.12.2013, підписаною представниками сторін та довіреністю № 144 від 30.12.2013, копії яких наявні в матеріалах справи;

- замовник за отриманий товар не розрахувався;

- ТОВ "Техноторг-Дон" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Жовтневого УВГ про стягнення грошових коштів у сумі 273 291, 24 грн, з яких: 148 800, 00 грн борг за отриманий за договором від 30.12.2013 товар, 8 426, 56 грн - 3% річних та 116 064, 68 грн - втрат від інфляції;

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 у справі №915/1941/15 позов задоволено частково - стягнуто з Жовтневого УВГ на користь ТОВ "Техноторг-Дон" заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 в сумі 148 800 грн; в частині стягнення 116 064, 68 грн втрат від інфляції та 8 426, 56 грн - 3% річних в позові відмовлено;

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Жовтневого УВГ на користь ТОВ "Техноторг-Дон" 148 800, 00 грн - основного боргу, 110 448, 03 грн збитків від інфляції та 8 426, 56 грн - 3% річних;

- на виконання зазначеної постанови Жовтневе УВГ перерахувало ТОВ "Техноторг-Дон" 148 000, 00 грн, 110 448, 03 грн, 8 426, 56 грн. Відповідні платіжні доручення №№430-432 від 19.05.2016 були проведені УДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області 20.05.2016;

- ТОВ "Техноторг-Дон" 31.05.2016 надіслало відповідачу претензію №647, в якій зазначило, що з часу поставки товару (30.12.2013) до оплати його вартості відповідачем (20.05.2016) пройшло майже 2,5 роки та за цей час вартість поставленого за договором від 30.12.2013 товару на сільськогосподарському ринку зросла до 420 000, 00 грн. Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати Жовтневим УВГ вартості товару, ТОВ "Техноторг-Дон" завдано збитків в сумі 271 200, 00 грн, які можна визначити як доходи, які позивач міг би реально отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушено відповідачем (упущена вигода). З посиланням на норми ст.ст.193 222 ГК України ТОВ "Техноторг-Дон" просило Жовтневе УВГ перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Техноторг-Дон" суму завданих збитків - 271 200, 00 грн за договором про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013;

- Жовтневе УВГ 06.06.2016 надіслало ТОВ "Техноторг-Дон" лист №383, в якому зазначило, що претензія позивача про сплату йому збитків є безпідставною.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що в діях Жовтневого УВГ відсутній склад правопорушення, що відповідно свідчить про відсутність правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2017, ТОВ "Техноторг-Дон" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У касаційній скарзі ТОВ "Техноторг-Дон" посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не виконано вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 21.03.2017, щодо визначення розміру збитків. Окрім того, господарськими судами неправильно застосовано норму частини 2 статті 218 Господарського кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження та прийнято до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Техноторг-Дон" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №915/849/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано Вітовському УВГ строк для подання відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

У відзиві на касаційну скаргу Вітовське УВГ просило відмовити в її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", який був чинний на момент укладення спірного договору, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених законом.

У статті 218 Господарського кодексу України закріплено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що збільшення ринкової вартості трактора за 2,5 роки та ймовірна можливість його продажу за 420 000, 00 грн по-перше, не перебувають у будь-якому причинно-наслідковому зв'язку із простроченням оплати товару, допущеним боржником, по-друге, припущення про можливість продажу трактора за 420 000, 00 грн склалося виключно в уявленні позивача та не підтверджує беззастережну можливість отримати дохід у сумі 271 200, 00 грн внаслідок ймовірного продажу.

Окрім того, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника; - наявність збитків; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; - вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі N 3-210гс14).

Оскільки судами попередніх інстанцій в діях Жовтневого УВГ не встановлено наявності усіх елементів, за умови існування яких настає цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування збитків, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008) принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (принцип юридичної визначеності), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Миколаївської області від 27.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 915/849/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська