Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.05.2025 року у справі №914/3764/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/3764/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Сеньківа А. І. (адвоката, в режимі відеоконференції),

прокуратури - Томчук М. О.,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 (колегія суддів: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.) у справі

за позовом керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України

до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничого центру "Маркитант",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання недійсним пункту 3.1 договору в частині сплати ПДВ та стягнення коштів в розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Керівник Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничого центру "Маркитант" (далі - ПОГ "ВЦ "Маркитант") про визнання недійсним пункту 3.1 договору про закупівлю товару від 21.11.2022 № 783 (далі - договір від 21.11.2022 № 783) в частині сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) та стягнення коштів в розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн.

1.2. Обґрунтовуючи позовну заяву, Прокурор зазначав, що при укладенні договору від 21.11.2022 № 783 продавець - ПОГ "ВЦ "Маркитант" не повідомив покупця - Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України про те, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та не є платником ПДВ на момент укладення договору. Тому, на думку Прокурора, на відповідача покладається відповідальність згідно з пунктом 3.4 договору від 21.11.2022 № 783 за правильність розрахунку ціни товару. Відтак Прокурор зазначав, що грошові кошти в розмірі сплаченого Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України ПДВ у сумі 87 833,34 грн є набутими безпідставно та підлягають поверненню.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.10.2024 у справі № 914/3764/23 (суддя Козак І. Б.) позовні вимоги Прокурора задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 87 833,34 грн, укладеного між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та ПОГ "ВЦ "Маркитант".

Вирішено стягнути з ПОГ "ВЦ "Маркитант" на користь Головного управління Національної гвардії України грошові кошти в розмірі загальної вартості ПДВ у сумі 87 833,34 грн за договором від 21.11.2022 № 783.4.

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783, суд першої інстанції зазначив, що відповідач на дату укладення цього договору був платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки, тому у відповідача не було права на нарахування та включення ПДВ до вартості товару.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст спірного пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 суперечить положенням податкового законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а також інтересам держави і суспільства, оскільки закупівля товару здійснювалася за бюджетні кошти. Тому суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог часини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, наведене є підставою для визнання пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 недійсним у частині включення ПДВ до вартості товару.

Оскільки відповідач отримав від Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України суму ПДВ за відсутності правових підстав для його нарахування та включення до вартості товару, то суд першої інстанції виснував, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 87 833,34 грн. Як зазначив суд першої інстанції, неповернення відповідачем зазначеної суми, отриманої ним за відсутності правової підстави, зумовлює збагачення відповідача за рахунок позивача.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 914/3764/23 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2024 у справі № 914/3764/23, прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора в особі Головного управління Національної гвардії України до ПОГ "ВЦ "Маркитант" про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 в частині сплати ПДВ та стягнення коштів в розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що в реєстрі платників єдиного податку після звернення відповідача про перехід на спрощену систему оподаткування були відсутні відомості про дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування та дату застосування ставки та групи.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що, зважаючи на наявність можливості у відповідача реєструвати податкові накладні, ПОГ "ВЦ "Маркитант", покладаючись на чинне та не анульоване свідоцтво платника ПДВ, обґрунтовано вказало свій статус платника податку на прибуток на загальних підставах у пункті 11.8 договору від 21.11.2022 № 783. Як зазначив суд апеляційної інстанції, Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України не надала пояснень щодо проведення нею як покупцем перевірки контрагента про наявність чи відсутність у нього статусу платника ПДВ. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони у договорі від 21.11.2022 № 783 правильно включили до ціни цього договору суму ПДВ.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову Прокурора, зазначив, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовну вимогу Прокурора про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 87 833,34 грн. Тому суд виснував, що не підлягає задоволенню й похідна вимога Прокурора про стягнення коштів в розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн на користь Головного управління Національної гвардії України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 914/3764/23, а рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2024 у справі № 914/3764/23 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та про відсутність висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах. Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правильного включення відповідачем до ціни договору від 21.11.2022 № 783 суми ПДВ в розмірі 87 833,34 грн та недоведення Прокурором недобросовісної поведінки відповідача на момент укладення цього договору.

3.3. ПОГ "ВЦ "Маркитант" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 914/3764/23 - без змін. Відповідач зазначає, що незалучення до участі у справі як відповідача Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України є в будь-якому випадку підставою для відмови в позові, оскільки позов Прокурора у цій справі пред`явлено до неналежного складу відповідачів. ПОГ "ВЦ "Маркитант" також посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 380/2813/24, яке набрало законної сили, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії Головне управління Державної податкової служби у Львівській області. Відповідач зазначає, що судовим рішенням у справі № 380/2813/24 визначено, що станом на дату укладення та виконання договору від 21.11.2022 № 783 відповідач не був платником єдиного податку, його статус як платника ПДВ не зупинявся, статус платника єдиного податку відповідач набув лише з 13.12.2022.

3.4. Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подав до Верховного Суду 08.05.2025 через підсистему "Електронний суд" додаткові пояснення.

3.5. ПОГ "ВЦ "Маркитант" подало до Верховного Суду 08.05.2025 через підсистему "Електронний суд" додаткові пояснення.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та ПОГ "ВЦ "Маркитант" укладено договір про закупівлю товару від 21.11.2022 № 783 на суму 527 000,00 грн. (у тому числі ГІДВ (20%) 87 833,34 грн.), предмет закупівлі: дровокол гідравлічний Compact 8t Scheppach у кількості 10 шт.

4.2. Загальна вартість ПДВ за цим договором становить 87 833,34 грн. Договір виконаний у повному обсязі (у тому числі зобов`язання покупця оплатити поставлений товар).

4.3. У преамбулі до договору від 21.11.2022 № 783 зазначено, що він укладається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.1 1.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану".

4.4. Відповідно до пункту 3.4 договору від 21.11.2022 № 783 відповідальність за правильність розрахунку ціни товару несе продавець.

4.5. Продавець має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ (пункт 11.8 договору від 21.11.2022 № 783).

4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач поставив покупцю (Центральній базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України) обумовлений договором товар, що підтверджується видатковою накладною від 25.11.2022 № 13 на суму 263 500,00 грн та видатковою накладною від 25.11.2022 № 12 на суму 263 500,00 грн; сторони не заперечують факт виконання ними зобов`язань згідно з укладеним договором.

4.7. Представники Північного офісу Державної аудиторської служби 25.08.2023 склали акт № 31-30/36720-дек ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за період з 01.01.2020 до 31.03.2023.

Як зазначили суди попередніх інстанцій, під час ревізії встановлено, що ПОГ "ВЦ "Маркитант" у період із 15.03.2022 до 31.03.2023 призупинило реєстрацію податку на додану вартість для платників єдиного податку 3 групи 2 % на період воєнного, надзвичайного стану.

Північний офіс Державної аудиторської служби направив лист від 10.07.2023 № 262631-14/4999-2023 до Головного управління ДПС у Київській області, який було скеровано до Головного управління ДПС у Львівській області.

Листом від 20.07.2023 № 8127/6/13-01-04-07 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило Північний офіс Державної аудиторської служби про те, що ПОГ "ВЦ "Маркитант" з 24.10.2022 перебуває на спрощеній системі оподаткування дотепер (на дату видачі листа - 20.07.2023) та йому призупинено реєстрацію ПДВ для платників єдиного податку 3 групи 2 % на період воєнного, надзвичайного стану.

4.8. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 14.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" звернулося до Державної податкової служби України із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

4.9. 18.10.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" отримало електронну квитанцію № 2 про прийняття заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій зазначено, що документ доставлено до ГУ ДПС у Львівській обл. (Франківський р-н м. Львова), документ прийнято 18.10.2022.

4.10. Суди попередніх інстанцій зазначили, що у витязі з реєстру платників єдиного податку щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант" від 27.10.2022 у графах "група", "ставка" та "ставка у відсотках до доходу" проставлено прочерки, графи "із реєстрацією ПДВ", "без реєстрації ПДВ" - порожні, немає відомостей про дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування та дату застосування ставки та групи. В реєстрі податкових накладних у період з жовтня-листопада і до 13.12.2022 ПОГ "ВЦ "Маркитант" здійснювало реєстрацію податкових накладних.

4.11. Відповідно до витягу № 83515 з реєстру платників єдиного податку (сформованого 13.12.2024) щодо ПОГ "ВЦ "Маркитант" у графі "група" зазначено "3", у графі "ставка" - прочерк, у графі "ставка у відсотках до доходу" зазначено "2", у графі "без реєстрації ПДВ" проставлено відмітку, а також наведено перелік видів господарської діяльності згідно з кодами КВЕД, зазначено дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування - 24.10.2022, дату застосування ставки та групи - 24.10.2022.

4.12. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 в частині сплати ПДВ та стягнення коштів з ПОГ "ВЦ "Маркитант" у розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відтак у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 в частині сплати ПДВ та стягнення коштів з ПОГ "ВЦ "Маркитант" у розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн. Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав про незаконність умови, передбаченої пунктом 3.1 договору від 21.11.2022 № 783, щодо включення до ціни товару ПДВ, яка, на думку Прокурора, суперечить положенням Податкового кодексу України. Прокурор у позовній заяві також стверджував про безпідставне збагачення відповідача у зв`язку з неповерненням коштів у розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн Центральній базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України.

5.4. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги Прокурора, тому задовольнив позов Прокурора повністю.

5.5. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що сторони договору від 21.11.2022 № 783 правильно включили до ціни цього договору суму ПДВ. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову Прокурора, зазначив, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовну вимогу Прокурора про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783. Тому суд виснував, що не підлягає задоволенню похідна вимога Прокурора про стягнення коштів в розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн на користь Головного управління Національної гвардії України.

5.6. Отже, у справі № 914/3764/23, що розглядається, з позовом звернувся Прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України до ПОГ "ВЦ "Маркитант" з вимогами про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783, укладеного між ПОГ "ВЦ "Маркитант" (відповідачем) та Центральною базою ВТК Національної гвардії (третьою особою у справі) та про стягнення коштів з ПОГ "ВЦ "Маркитант" на користь Головного управління Національної гвардії України.

5.7. Верховний Суд зазначає, що згідно з пунктом 3 частини 1 та частиною 2 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

5.8. Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру". Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

5.9. При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.

5.10. Частинами 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

5.11. Отже, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до участі у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відтак належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20)

5.12. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 924/949/22, за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Колегія суддів з урахуванням частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне врахувати наведені висновки Верховного Суду.

5.13. Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

5.14. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача (частина 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

5.15. Колегія суддів зазначає, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як відповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 та від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).

5.16. Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі як відповідач, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).

5.17. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 916/4412/23, у разі якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, то відмовляє у позові із цієї підстави (аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 №909/207/20).

5.18. Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості / необґрунтованості позову, оскільки дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

5.19. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.20. У справі № 914/3764/23, що розглядається, Прокурор заявив позов в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, оскільки Головне управління Національної гвардії України є розпорядником коштів, що перераховувалися за договором. Натомість Прокурор визначив відповідачем лише ПОГ "ВЦ "Маркитант". Водночас згідно із встановленими у справі обставинами сторонами спірного договору є ПОГ "ВЦ "Маркитант" та Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії. При цьому Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії залучена до участі у справі як третя особа. Оскільки у цій справі за позовом заінтересованої особи (Головного управління Національної гвардії України) про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, то належними відповідачами є сторони оспорюваного договору. Проте Прокурор пред`явив позов лише до однієї сторони договору, а інша сторона договору є третьою особою у цій справі, тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову Прокурора з підстав його необґрунтованості, є помилковим, оскільки підставою для відмови у задоволенні позову має бути неналежний склад відповідачів.

5.21. Колегія суддів зазначає, що належними відповідачами у справі є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Натомість Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії не залучено як співвідповідача відповідно до вимог частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України. Тому, зважаючи на те, що в цій справі як відповідач залучене лише ПОГ "ВЦ "Маркитант" - одна зі сторін оспорюваного правочину, а вимога про визнання недійсним пункту 3.1 договору від 21.11.2022 № 783 є основною, від якої залежить задоволення похідної вимоги про стягнення коштів, тому в задоволенні позову Прокурора слід відмовити через неналежний склад відповідачів.

5.22. Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на неправильне застування судом апеляційної інстанції положень пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. При цьому скаржник зазначає про відсутність висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

5.23. З урахуванням наведених у мотивувальній частині постанови висновків, Верховний Суд зазначає, що висновки по суті вирішення спору, в тому числі про правильне чи неправильне застосування судами положень пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а отже, про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог, можуть бути зроблені за належного суб`єктного складу учасників справи.

Водночас оскільки суд апеляційної інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та обов`язки Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії", що не була залучена до участі у справі як відповідач, і колегія суддів дійшла висновку, що у позові слід відмовити саме через неналежний склад відповідачів, то зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання про застосування наведених положень чинного законодавства.

5.24. За таких обставин наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися після відкриття касаційного провадження.

5.25. Оскільки незалучення до участі у справі особи як відповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад, тому підстави для надання оцінки іншим доводам скаржника також відсутні.

5.26. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові Прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України до ПОГ "ВЦ "Маркитант", але з інших підстав. Тому мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.3. Згідно із частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

6.4. З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

7. Судові витрати

З огляду на висновок про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без зміни її резолютивної частини відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 914/3764/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 914/3764/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак