Історія справи
Ухвала КГС ВП від 24.01.2018 року у справі №911/1657/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/1657/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
позивач - Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області,
представник не з'явився,
відповідач - Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр",
представник не з'явився
розглянув касаційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 04.12.2017
у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. (головуючий), Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.
та на рішення Господарського суду Київської області
від 04.10.2017
у складі судді Карпечкіна Т.П.
за позовом Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про стягнення 135 683, 93 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 14.12.2017 поштовим відправленням, надісланим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2017 у справі №911/1657/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.
2. 28.12.2017, матеріали справи №911/1657/17 разом із касаційною скаргою Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області надіслано Київським апеляційним господарським судом на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3. 23.01.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 15.01.2018, справа №911/1657/17 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2017 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 13.03.2018 о 10 год. 00 хв. з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи.
4. 06.02.2018 поштовим відправленням Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр" надіслало відзив на касаційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. 30.05.2017 Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр" (далі - ДСП "Екоцентр", відповідач) про стягнення 135 683, 93 грн. надмірно виплаченої пенсії ОСОБА_6.
7. Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідком здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_6 на підставі наданої оновленої довідки №01/61-16 від 22.11.2016 ДСП "Екоцентр" встановлено факт переплати пенсійних коштів за період з квітня 2006 по грудень 2016 року на суму 135 683, 93 грн., у зв'язку з чим позивачу завдано шкоду відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
8. Ухвалою місцевого господарського суду від 31.05.2017 у складі судді Карпечкіна Т.П., визначеного за наслідком автоматизованого розподілу справи згідно з протоколом від 30.05.2017, позовну заяву Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №6963/14/07 від 12.05.2017 було повернено заявнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України, з мотивів недодання до позовної заяви доказів сплати судового збору.
9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 апеляційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі №911/1657/17 скасовано, справу №911/1657/17 передано на розгляд Господарського суду Київської області.
10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2017 у складі судді Карпечкіна Т.П розгляд справи №911/1657/17 призначено на 04.09.2017, який відкладено на 18.09.2017 з оголошенням перерви до 04.10.2017.
Короткий зміст рішення першої інстанції
11. 04.10.2017 Господарський суд Київської області у складі судді Карпечкіна Т.П. у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
12. Рішення суду мотивоване тим, що в діях відповідача відсутні порушення пенсійного законодавства, які призвели до надмірної виплати пенсій, оскільки відповідач не є в повній мірі правонаступником юридичної особи - Державного спеціалізованого науково виробничого підприємства (ДСНВП) "Екоцентр", яка видавала довідку №48 06.11.2003 про заробітну ОСОБА_6
13. Судом встановлено, що 21.11.2016 Управлінням Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області проведено перевірку ДСП "Екоцентр" щодо достовірності видачі довідки про заробітну плату від 06.11.2003 №48 громадянину ОСОБА_6, за даними якої встановлено нарахування та виплату завищених сум пенсій в період з квітня 2006 року по грудень 2016 року ОСОБА_6 За результатами перевірки складено Акт від 21.11.2016 №216 та зафіксовано невідповідність суми нарахованої заробітної плати громадянину ОСОБА_6 за видами оплати праці й утримань до Пенсійного фонду України згідно з відомостями нарахування заробітної плати та нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії 22.11.2016 №2-1500.
14. Судом встановлено, що застрахована особа ОСОБА_6, якому переплачено пенсію, працювала і вийшла на пенсію з Державного спеціалізованого науково виробничого підприємства (ДСНВП) "Екоцентр", яке припинено відповідно до наказу МНС України від 09.12.2010 №1086 "Про реформування державних підприємств зони відчуження", а його правонаступником визначено ДСП "Чорнобильський спецкомбінат". При цьому, ДСП "Екоцентр" створено наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 24.11.2015 №128 "Про створення ДСП "Північна Пуща" та ДСП "Екоцентр", відповідно до пункту 2 зазначеного наказу ДСП "Екоцентр" визначено правонаступником ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" в частині майна, прав та обов'язків Відділення експлуатації водоохоронних споруд і систем, вимірювального центру радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно-дозиметричного контролю "Екоцентр" згідно з розподільчим балансом.
15. Суд дійшов висновку, що ДСП "Екоцентр" не є в повному обсязі правонаступником Державного спеціалізованого науково виробничого підприємства (ДСНВП) "Екоцентр", а тільки в частині майна, прав та обов'язків Відділення експлуатації водоохоронних споруд і систем, вимірювального центру радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно-дозиметричного контролю "Екоцентр", а тому не може відповідати за шкоду, завдану правопопередником в частині, в якій відповідач не є правонаступником.
16. Судом встановлено, що документи ДСНВП "Екоцентр" знаходились на підприємстві - ДСП "Екоцентр" на відомчому зберіганні, оскільки правонаступник ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" відмовився від їх приймання. Отже, видана відповідачем у 2016 році довідка, яка фактично відображає наявні у нього дані особових рахунків по ДСНВП "Екоцентр", не могла бути підставою для нарахування і виплати завищених розмірів пенсій, а отже, не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками у вигляді завданої шкоди позивачу.
17. З огляду на зазначене та положення статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 1166 ЦК України суд дійшов висновку про недоведення складу правопорушення, за наслідком якого позивач вправі стягнути шкоду з відповідача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
18. 04.12.2017 Київський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, а рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2017 - без змін.
19. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд повністю погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності на підставі статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з огляду на недоведеність належними доказами повного і прямого правонаступництва ДСНВП "Екоцентр" відповідачем та складу цивільного правопорушення, як підстави для задоволення вимог по предмету спору.
20. Апеляційним судом зазначено, що оскільки порушення полягає у видачі ДСНВП "Екоцентр" у 2003 році недостовірної довідки №48, дані якої стали підставою для надмірного нарахування сум пенсій, а видана відповідачем у 2016 році довідка має скоріш інформативний характер і не ототожнюється з довідкою, виданою ДСНВП "Екоцентр" своєму працівнику, то відповідач не може нести відповідальність за протиправність дій посадових осіб ДСНВП "Екоцентр" та зобов'язання останнього, оскільки правонаступництво зобов'язань в цій частині не підтверджено належними доказами.
20.1. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача порушень пенсійного законодавства, які призвели до надмірної виплати пенсій, а також про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та порушенням пенсійного законодавства, яке є підставою для відшкодування шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивача у справі)
21. Скаржник доводив про неповноту дослідження судами обставин справи з посиланням на статті 1, 2, 4-2, 4-3, 4-4, 103 ГПК України в редакції до 15.12.2017 на предмет неправомірності дій відповідача, які призвели до завдання шкоди у вигляді надмірно виплачених пенсійних виплат, та наявності причинно-наслідкового зв'язку між його діями та шкодою. Зазначав, що питання правонаступництва не змінює суть справи. Скаржник зазначав про порушення судами вимог статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Скаржник доводив порушення судами вимог статті 24 ГПК України у зв'язку із незалученням за ініціативою суду до участі у справі іншого відповідача, який став правонаступником ліквідованої юридичної особи - ДСП "Чорнобильський спецкомбінат", що видала недійсну довідку №48 від 06.11.2003.
Доводи інших учасників справи
22. Відповідач у Відзиві на касаційну скаргу за вих. №42-193 від 06.02.2018 повністю погодився з висновками судів та зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
23. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Частина 2 статті 17 - довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Частина 1 статті 50 - суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
24. Закон України "Про пенсійне забезпечення"
Стаття 101. Відповідальність за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії
Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Стаття 11 - підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Стаття 1166 - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
26. Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній до 15.12.2017
Стаття 4-3. Змагальність
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частина 1 статті 34 - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
27. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами встановлених фактичних обставин у даній справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та норм процесуального права - статей 1, 2, 4-2, 4-3, 4-4, 103 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.
А.2. Щодо застосування норм матеріального права та мотиви відхилення доводів касаційної скарги
28. З аналізу положень статті 1166 ЦК України вбачається, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із елементів правопорушення цивільно-правова відповідальність не настає.
29. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем складу цивільного правопорушення, оскільки судами встановлено обставини недоведення причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача, який не видавав спірної довідки №48 від 06.11.2003 та не є правонаступником у повній мірі зобов'язань юридичної особи, яка видала таку довідку.
30. З огляду на встановлені судами обставини відсутності винних дій відповідача у видачі недійсної довідки, Суд погоджується з правильністю юридичних висновків про відсутність підстав для стягнення спірної суми шкоди відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відповідач недостовірного документа не видавав та не є правонаступником юридичної особи, яка видала такий документ, оскільки суди встановили обставини обмеженого правонаступництва зобов'язань відповідачем.
31. Касаційна скарга про порушення норм процесуального права (статей 1, 2, 4-2, 4-3, 4-4, 103 ГПК України) не мотивована жодними доводами у мотивувальній частині касаційної скарги, а твердження про неналежну оцінку судами доводів та необхідність їх переоцінки є неприйнятними як такі, що виходять за межі касаційного перегляду відповідно до статті 300 ГПК України.
32. Доводи скаржника про порушення судами статті 24 ГПК України та не залучення за ініціативою суду належного відповідача, який є правонаступником ДСП "Чорнобильський спецкомбінат", Суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що статтею 24 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду залучити до участі у справі належного відповідача. А отже, діям судів, які не скористалися належним їм правом, не може бути дана юридична оцінка як таким, що порушили вимоги статті 24 ГПК України.
33. З огляду на зазначене, Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника згідно з пунктом 21 мотивувальної частини даної постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги позивача, залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2017 як таких, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В. Судові витрати
35. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на позивача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2017 у справі №911/1657/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк