ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2170/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (судді: Іоннікова І. А., Разіна Т. І., Тарасенко К. В.) та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 (суддя Мельник В. І.)

за касаційною скаргою Київської міської ради у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБС-НАДІЯ"

до Київської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 і постановою Верховного Суду від 20.11.2018, позов задоволено повністю. Визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 21.11.2017 у частині розірвання договору від 01.12.2003 і надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,0798 га, кадастровий номер 8000000000:79:243:0006, переданій Товариству з обмеженою відповідальністю "СБС-НАДІЯ" (далі - ТОВ "СБС-НАДІЯ") у користування за умовами договору від 01.12.2003. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 1 762,00 грн судового збору.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат товариства на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 140 000,00 грн. Суд визнав обґрунтованим зазначений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції

1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2019. Прийнято додаткове рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат товариства на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та із посиланням на положення статті 244 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що у разі, коли суд не вирішив питання про судові витрати, суд може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, натомість місцевий господарський суд постановив ухвалу про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу. Водночас зважаючи на те, що за змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які сплатила сторона за отримані послуги саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, враховуючи складність справи, обсяг виконаних робіт та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції визнав доведеним і обґрунтованим відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції саме у сумі 25 000,00 грн.

2. Короткий зміст касаційної скарги і відзиву на неї

2.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів, Київська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2019, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у частині прийняття у справі додаткового рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат на професійну правничу допомогу та стягнення 25 000,00 грн, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, Київська міська рада вважає, що розмір витрат, зазначений у клопотанні позивача і стягнутий згідно з оскарженими судовими рішеннями, є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, і зазначає, що Кучерявий Д. В. набув статусу адвоката тільки 05.09.2018.

2.2. Від ТОВ "СБС-НАДІЯ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача та, зокрема, зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, проте відповідач таких обставин не довів.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Переглянувши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

3.2. Як установили господарські суди та підтверджують матеріали справи, позивач звернувся із позовом у цій справі, в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення Київської міської ради від 21.11.2017 у частині розірвання договору від 01.12.2003 і надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,0798 га, кадастровий номер 8000000000:79:243:0006, переданій ТОВ "СБС-НАДІЯ" у користування за умовами договору від 01.12.2003. Водночас позивач просив стягнути з відповідача 1 762,00 грн судового збору. У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 200 000,00 грн.

27.04.2018 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про вирішення питання про відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 позов задоволено повністю; визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 21.11.2017 у частині розірвання договору від 01.12.2003 і надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,0798 га, кадастровий номер 8000000000:79:243:0006, переданій ТОВ "СБС-НАДІЯ" у користування за умовами договору від 01.12.2003; стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 1 762,00 грн судового збору.

У клопотанні про покладення на Київську міську раду витрат ТОВ "СБС-НАДІЯ" на професійну правничу допомогу від 22.05.2018 позивач просив стягнути з відповідача 140 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До зазначеного клопотання, зокрема, були долучені докази направлення копії цього клопотання із додатками Київській міській раді.

У свою чергу, Київська міська рада у клопотанні від 27.05.2019 просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 клопотання про покладення на Київську міську раду витрат ТОВ "СБС-НАДІЯ" на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто з Київської міської ради на користь зазначеного товариства витрати на професійну правничу допомогу у сумі 140 000,00 грн.

Проте згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 зазначену ухвалу скасовано, прийнято додаткове рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ "СБС-НАДІЯ" про покладення на Київську міську раду витрат на професійну правничу допомогу і стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "СБС-НАДІЯ" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом касаційної скарги Київська міська рада не погоджується зі стягненням із неї на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 зазначеного Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, за змістом наведеної норми можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні положень статей 1, 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суди попередніх інстанцій установили, що за умовами укладеного 21.02.2018 між ТОВ "СБС-НАДІЯ" - клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Правовий центр ХХІ ст." договору про надання правової допомоги № б/н, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Розмір гонорару адвокатського об`єднання сторони вирішили погодити у додатковій угоді до зазначеного договору.

21.02.2018 між ТОВ "СБС-НАДІЯ" - клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Правовий центр ХХІ ст." укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, за умовами якої сторони домовилися, що вартість правової допомоги адвокатського об`єднання, що надається клієнтові згідно із цією додатковою угодою, вираховується виходячи із наданих послуг, але не може перевищувати 200 000, 00 грн.

22.05.2018 між клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано акт про надання правової допомоги від 21.02.2018 на суму 140 000,00 грн.

Згідно з цим актом адвокатське об`єднання у період із 21.02.2018 по 22.05.2018 надало позивачеві правову допомогу відповідно до умов договору та додаткової угоди, а позивач прийняв таку правову допомогу, а саме: отримання завіреної копії проєкту оскаржуваного рішення Київської міської ради та супровідних документів (пояснювальна записка, погодження, тощо) - 5 000,00 грн; підготовка довіреності на представництво інтересів ТОВ "СБС-НАДІЯ" в судах - 5 000,00 грн; аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів, що виникли між клієнтом і Київською міською радою - 10 000,00 грн; аналіз чинного законодавства України, положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин - 10 000,00 грн; підготовка проєкту позовної заяви, формування пакету документів, сплата судового збору, направлення копії позову з додатками на адресу відповідача, подання позову до суду - 30 000,00 грн; аналіз відзиву Київської міської ради від 21.03.2018 на позовну заяву та підготовка відповіді на відзив - 15 000,00 грн; аналіз додаткового відзиву Київської міської ради від 29.03.2018 та судової практики, яку наведено у відзиві - 10 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи - 5 000,00 грн; підготовка заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог - 5 000,00 грн; представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у Господарському суді міста Києва - 15 000,00 грн; представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у Господарському суді міста Києва - 15 000,00 грн; підготовка клопотання про покладення на Київську міську раду витрат ТОВ "СБС-НАДІЯ" на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 22.05.2018 № 51 ТОВ "СБС-НАДІЯ" перерахувало Адвокатському об`єднанню "Правовий центр ХХІ ст." 140 000,00 грн (призначення платежу: "Оплата за надання правової допомоги згідно з договором б/н від 21.02.2018, дод. угоди № 1 від 21.02.2018 та актом виконаних робіт від 22.05.2018").

Як установили суди та свідчать матеріали справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 140 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, копію акта від 22.05.2018 про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, платіжного доручення від 22.05.2018 № 51, копію довіреності на представників від 21.02.2018. Відповідач, у свою чергу, заперечив проти стягнення таких витрат, вважаючи їх необґрунтованими, у поданому ним клопотанні просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, згідно з якою стягнуто з відповідача на користь позивача заявлену суму (140 000,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу, та скасовуючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції правомірно урахував, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи. Апеляційний господарський суд взяв до уваги, зокрема, наведені положення законодавства, те, що на сторону у справі може бути покладено відшкодування як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, дослідив зазначені докази і доводи обох сторін, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат і визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 25 000,00 грн як доведених та обґрунтованих. Зазначена сума, за висновком суду апеляційної інстанції, складається із 5 000,00 грн за аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів і чинного законодавства України, яка може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки ця справа нескладна, а судова практика в аналогічних спорах є сталою; 15 000,00 грн витрат за представництво інтересів позивача під час двох судових засідань у Господарському суді міста Києва (у судових засіданнях був присутній представник позивача за довіреністю від 20.02.2018 Гафтонюк Є. В., адвокат згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.11.2017 серія ВН № 000197), зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у Господарському суді міста Києва; по 2 500,00 грн за ознайомлення із матеріалами справи (а.с. 102 на звороті, І т. с.) і підготовку заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у зменшеній апеляційним господарським судом сумі.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження, вони не спростовують викладеного та установленого судом апеляційної інстанції. До того ж суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову у справі, урахував доводи відповідача про відсутність саме у Кучерявого Д. В. на час розгляду справи у суді першої інстанції статусу адвоката, що, між іншим, стало підставою для відмови суду у стягненні з відповідача вартості окремих заявлених послуг.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 08.02.2020, чинній на час відкриття касаційного провадження у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України cуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи наведене, з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 03.06.2019, колегія суддів зазначає, що постанову у справі необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 910/2170/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак