Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №912/1278/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 912/1278/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.;

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача - Дмитрасевич М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський маслосирзавод"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Вечірко І.О., Антонік С.Г., Іванов О.Г.

від 27.09.2017,

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський маслосирзавод"

про стягнення 4 742 200,80 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 травня 2015 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 742 200,80 грн.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не уклав договір на водопостачання та водовідведення, самовільно користувався послугами водопостачання та водовідведення, тобто, здійснював безоблікове водокористування, що підтверджується актами обстеження від 06.04.2016 та від 07.04.2016. Тому вартість фактично спожитих обсягів води підлягає сплаті відповідачем, а розрахунок такої вартості повинен бути здійснений у відповідності з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем безпідставно зроблено висновок про бездоговірне використання води відповідачем, що потягло за собою безпідставне виконання розрахунку витрат води відповідно до пунктів 3.2-3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (далі - Правил), в сумі 4 742 200,80 грн.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 апеляційна скарга позивача була задоволена, рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати безоблікового водокористування в сумі 4 742 200,80 грн., судові витрати в розмірі 71133,01 грн. за розгляд позовної заяви, 78 246,31 грн. за розгляд апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт безоблікового водокористування відповідачем встановлено актами обстеження, зокрема, від 07.04.2016. Також суд апеляційної інстанції встановив порушення відповідачем пункту 5.18 Правил. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 11 жовтня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2017 у даній справі залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

- 12.02.2016 між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "НАШ ПРОДУКТ ПЛЮС" було укладено договір оренди нерухомого майна №1-2/16, відповідно до умов якого відповідач отримав у користування, зокрема, нерухоме майно за адресою м. Світловодськ, вул. Макаренка, 2 та відповідні комунікації;

- 06.04.2016 та 07.04.2016 представниками позивача в присутності представника відповідача ОСОБА_7, було проведено обстеження водопровідних мереж відповідача за адресою: по вул. Макаренка, 2, що перебувають на балансі відповідача, за результатами якого складено відповідні акти № 262, № 263, № 264 від 06.04.2016 та № 25 від 07.04.2016, в яких зафіксовано таке:

- виявлено самовільне зняття пломби № 2276 на запірній арматурі діаметром 300 мм у ВК (водопровідний колодязь) - 4 та самовільне водоспоживання та водовідведення системами позивача;

- встановлено наявність на підприємстві трьох свердловин, які на момент обстеження не працювали та видимі розриви трубопроводів на виході зі свердловин;

- підтверджено відсутність пломб на запірній арматурі діаметром 50 мм перед лічильниками на другій та третій свердловині та факт розірвання пломбувального дроту з пломбою № 165462. Лічильник електронний не підключений, датчики, що знаходяться в ямі опломбовані;

- встановлено відсутність у відповідача договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з позивачем;

- 15.06.2016 позивач звернувся до відповідача з претензію №1165/21/07-21, що містить вимогу до 30.06.2016 здійснити перерахування коштів в рахунок оплати самовільного водокористування в розмірі 4 742 200,80 грн., додано рахунок на оплату № 517 від 13.04.2016;

- у відповідь на вказану претензію листом № 53 від 21.07.2016 відповідач просив надати документи, необхідні для розгляду отриманої претензії;

- листом № 53 від 21.07.2016 позивач уточнив, що претензія ним направлена у зв'язку з порушенням п. 3.2 Правил, а саме, за встановлений факт самовільного користування водопровідними та каналізаційними мережами позивача, а не за порушення п. 5.18 Правил (порушення цілісності опломбування);

- наданий позивачем рахунок на оплату № 517 від 13.04.2016 на суму 4742200,80 грн., в тому числі ПДВ 790 366,80 грн. відповідачем не було оплачено.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Відповідач вважає, що, суд апеляційної інстанцій порушив норми матеріального та процесуального права.

10.1. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції прийнявши до уваги акт від 12.04.2012 № 30 порушив вимоги статті 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо належності та допустимості доказів.

10.2. Відповідач вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання громадянина ОСОБА_7 представником відповідача, здійснений з порушенням статті 89 Господарського кодексу України, статті 237 Цивільного кодексу України.

10.3. Відповідач вважає, що факт безоблікового водокористування не було належно встановлено судом апеляційної інстанції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Господарський кодекс України

Стаття 193 частина 1

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

12. Цивільний кодекс України

Стаття 509 частина 1

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

13. Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190

Пункт 1.1

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пункт 3.2

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Пункт 3.3

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Пункт 3.4

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Пункт 5.18

Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3,

Пункт 5.29

У разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Пункт 5.30

У разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції.

14. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 47 частина 1

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи...

Стаття 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

15. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частина 4

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 310 частина 3 пункти 1

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

16. Суд враховує, що згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами справи позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач самовільно користувався послугами водопостачання та водовідведення, тобто, здійснював безоблікове водокористування. При цьому нормативно-правове обґрунтування позивач визначив порушення відповідачем пунктів 3.2-3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (далі - Правил).

Суд зазначає, що виходячи з п. 3.2 Правил для встановлення безоблікового водоспоживання потрібно встановлювати або факт самовільного приєднання споживача до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення, або факт самовільного користування споживачем такими системами.

Отже, судам першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи слід було встановлювати саме такі факти.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій позивач на підтвердження своєї позиції в якості доказів безоблікового водоспоживання подав суду акти обстеження від 06.04.2016, від 07.04.2016.

Суди першої та апеляційної інстанцій при здійсненні оцінки належності та допустимості таких доказів, досліджували питання наявності/відсутності повноважень у представника споживача, зазначеного у актах обстеження.

Проте, поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось питання чи впливає наявність/відсутність повноважень у представника споживача на факти зафіксовані у таких актах, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не встановлювались питання чи передбачено Правилами, чи іншими нормативно-правовими актами обов'язкова присутність уповноваженого представника споживача (зазначення присутності у актах) та належність таких актів за відсутності уповноваженого представника споживача.

Тобто, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки актам обстеження, чи є належно оформленні акти безспірним доказом наявності обставин, зафіксованим у таких актах.

17. Суд зазначає, що при дослідженні питання правильності здійсненого виробником розрахунку витрат води у разі встановлення факту безоблікового водокористування суди першої та апеляційної інстанцій повинні були дослідити пропускну спроможність труби (якою здійснюється постачання води), її повний переріз та термін початку безоблікового водокористування. Тобто, відповідності розрахунку виробника пунктам 3.3, 3.4 Правил.

Проте, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки доводам відповідача щодо перерізу вищезазначеної труби та дати можливого початку водокористування. Відповідно, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки доказам, наданим відповідачем на підтвердження своїх доводів.

18. Також Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджувалось питання правильності обліку стічних вод та, відповідно, правильності нарахування позивачем вартості водовідведення, враховуючи, що сума заявлена до стягнення у позові включає розмір вартості спожитої води та розмір вартості водовідведення.

Тому, судам першої та апеляційної інстанцій слід було дослідити чи відповідає облік стічних вод, на підставі якого позивачем визначено розмір вартості водовідведення, одному із методів обліку, наведеного у п. 5.29 Правил, та чи враховані виробником при визначенні облік стічних вод п. 5.30 Правил.

Також судам першої та апеляційної інстанцій слід було оцінити доводи та докази відповідача щодо можливого обсягу перекачування стічних вод за допомогою насосної станції (КНС) ФОП - Карнаух О.О. від відповідача до мережі позивача.

19. Крім того, Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин Правила. Оскільки, виходячи з п. 1.1 Правил, вони є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців за наявності двох умов, а саме: 1) ці особи мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення; 2) з цими особами виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

20. Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично самостійно змінив підстави позову та вийшов за межі позовних вимог, з огляду на таке.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Позивач обрав підставу позову у даній справі - здійснення відповідачем безоблікового водокористування, у розумінні пункту 3.2 Правил.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем п. 5.18 Правил (відповідальність за цілісність та збереження засобів обліку, пломб тощо).

Суд зазначає, що хоча розрахунок витрат води у разі порушення як пункту 3.2 так і пункту 5.18 здійснюється згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил, проте порушення, зазначені у пунктах 3.2 та 5.18 є різними і тому для встановлення порушення за тим, чи іншим пунктом Правил потрібно встановлювати різні обставини.

21. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково.

23. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

24. Під час нового розгляду справи судам слід належним чином встановити факт наявності безоблікового водоспоживання, у розумінні пункту 3.2 Правил, правильності здійсненого позивачем обліку водоспоживання і водовідведення, відповідності розрахунку позивача пунктам 3.3, 3.4, 5.29, 5.30 Правил та дослідити питання чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин Правила.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський маслосирзавод" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі №912/1278/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. Вронська

Судді В. Студенець

І. Ткач