Історія справи

Постанова КГС ВП від 11.12.2019 року у справі №902/235/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/235/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом -

Боровика Б. М. (адвокат),

відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом -

Якименко О. О. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної агрофірми "Вікторія"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.05.2019 (суддя Яремчук Ю. О.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
20.09.2019 (Мачіщук А. В. - головуючий, судді Петухов М. Г., Грязнов В. В. ) у справі

за позовом Малого приватного підприємства фірми "Ерідон"

до Приватної агрофірми "Вікторія"

про стягнення 1 817 716,93 грн;

за зустрічним позовом Приватної агрофірми "Вікторія"

до Малого приватного підприємства фірми "Ерідон"

про визнання недійсним договору поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.21.03.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" (далі - МПП фірми "Ерідон") до Приватної агрофірми "Вікторія" (далі - ПА "Вікторія") про стягнення 1 817 716,93 грн у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договору поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146 і додатків до нього.

2.12.04.2019 від ПА "Вікторія" надійшов зустрічний позов до МПП фірма "Ерідон" про визнання недійсним договору поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146, оскільки договір від ПА "Вікторія" підписав не її директор Вовк Микола Іванович, а інша невідома особа.

Короткий зміст судових рішень у справі

3. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ПА "Вікторія" про призначення у справі № 902/235/19 судово-почеркознавчої експертизи. Суд дійшов висновку, що оскільки предмет спору за первинним позовом у цій справі є стягнення боргу за поставлений товар, а звертаючись із зустрічним позовом відповідач не спростував факт виконання (частково) умов зазначеного спірного договору в частині сплати коштів за виставленими рахунках МПП фірмою "Ерідон" рахунками, встановлення чи спростування відповідності підпису на спірному договорі не є необхідним для правильної оцінки обставин справи, оскільки своїми діями відповідач за зустрічним позовом/позивач за первинним позовом підтвердив факт укладення спірного договору, що створило правові наслідки для обох сторін та не спростувало зворотнього.

4. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.05.2019 у справі № 902/235/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2019, задоволено первісний позов про стягнення з ПА "Вікторія" на користь МПП фірми "Ерідон" 1 430 578,39 грн боргу з урахуванням індексу інфляції, 64 957,53 грн - 10% річних, 88 333,90 грн - 18% річних, 233
847,11 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, аргументовано тим, що сума боргу відповідача, яка становить 1 370 111,84 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідач за первинним позовом не спростовує цю суму, як і те, що на час прийняття рішення не надав відповідних документів, які свідчать про відсутність зазначеної заборгованості. Внаслідок неналежного виконання умов договору позивач правомірно нарахував відповідачеві пеню, 10 % річних від простроченої суми основної заборгованості, 18 % річних за користування товарним кредитом. Крім того, не підлягає задоволенню зустрічний позов, оскільки дії відповідача за первинним позовом свідчать про схвалення ним спірного договору, шляхом його виконання в цілому та створення правових наслідків, обумовлених цим правочином, а саме: здійснено поставку товару відповідно до основного договору, додатків, виставлених рахунків і видаткових накладних, як наслідок, відбулася сплата коштів за поставлений товар. Водночас суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що твердження скаржника про наявність іншого договору поставки із такими самими номером і датою, але з умовами іншого змісту, відповідач за зустрічним позовом заперечує, наведене не підтверджено жодним доказом. Разом із ти, скаржник не заперечує наявності відбитку печатки ПА "Вікторія" на договорі поставки. При цьому директор агрофірми у судовому засіданні пояснив, що печатка зберігається в сейфі у бухгалтера, але службове розслідування з приводу використання печатки у цьому випадку проведено не було, про втрату чи використання печатки агрофірми невідомими особами зі злочинною метою органам Міністерства внутрішніх справ повідомлено не було. Отже, наявність відбитку печатки позивача за зустрічним позовом на оспорюваному договорі, враховуючи те, що повну відповідальність за зберігання і використання ПА "Вікторія" печатки несе саме агрофірма, на думку колегії суддів апеляційного суду, підтверджує, факт укладення правочину повноважною особою.

У зазначеній постанові апеляційний господарський суд також відмовив у задоволенні клопотання ПА "Вікторія" про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі, оскільки надані суду сторонами докази в їх сукупності є достатніми для вирішення спору та ухвалення рішення у справі.

6. У судовому засіданні 20.09.2019 колегія суддів апеляційної інстанції оглянула надані позивачем оригінали договору поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146, додатки до нього та первинні документи, на підставі яких здійснювалися поставки.

Встановлено, що долучені до матеріалів справи копії відповідають оригіналам за формою і за змістом. Копії засвідчені належним чином.

7. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від
27.05.2019 і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
20.09.2019 у справі № 902/235/19, ПА "Вікторія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи щодо належності підпису на договорі поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146 Вовку М. І.

Встановлення зазначеної обставини є ключовим для доведення зустрічних позовних вимог, а ПА "Вікторія" самостійно не мала змоги провести таку експертизу через відсутність у неї оригіналу відповідного договору.

9. Крім того, заявник стверджує, що відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили докази у справі, дійшли помилкового висновку про визнання ПА "Вікторія" умов договору.

10. ПА "Вікторія" також наголошує, що оскільки оригіналу спірного договору позивач до суду не подав, а скаржник ставить під сумнів його відповідність наявній у матеріалах справи копії, відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд не міг взяти до уваги такий доказ.

Доводи інших учасників справи

11. МПП фірма "Ерідон" у відзиві на касаційну скаргу акцентує на безпідставності доводів скаржника, просить залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 27.05.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2019 у справі № 902/235/19.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи,
22.02.2018 МПП фірма "Ерідон" (постачальник) в особі представників Назарчука Тараса Володимировича та Романенка Володимира Миколайовича, які діяли на підставі довіреностей, та ПА "Вікторія" (покупець) в особі директора Вовка М. І. уклали договір № 1205/18/146 поставки на умовах товарного кредиту.

13. Відповідно до пунктів 1.1,1.2 договору сторони погодили, що в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

14. Згідно з пунктами 3.1,3.3 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору.

Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.5 цього договору.

15. За змістом пункту 3.2 договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється у національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (курс Міжбанку).

16. Умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, в якому наведено істотні умови поставки. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості, якості здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною.

Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, підписаної представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній має бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару (пункти 5.1,5.3 договору).

17. Згідно з пунктами 6.8 договору поставки стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором поставки відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продовжується до 3 (трьох) років.

18. У пункті 6.7 договору поставки зазначено, що у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару чи невиконання зобов'язань передбачених пунктами
3.2 та 3.3 договору поставки, покупець відповідно до статті 625 ЦК України сплачує на користь постачальника 10 % (десяти відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим статтями 625 ЦК України, і не належить до неустойки (штрафу чи пені).

19.23.02.2018 сторони уклали додаток № 1205/18/146/1- ЗЗР, а 15.03.2018 - додаток № 1205/18/146/2-ЗЗР до договору поставки, відповідно до яких погоджено асортимент товару, що підлягає поставці, кількість, ціна та вартість товару за цими додатками включаючи ПДВ. У додатках погоджено, покупець здійснює оплату повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, із дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки у такому порядку: 20 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати у строк до 19.03.2018; для проведення попередньої оплати покупець отримує у постачальника "Рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення; 80% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати у строк до 30.10.2018.

20. Відповідно до у пункту 4 додатків до договору поставки у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, покупець відповідно до вимог статті 536 і частини 5 статті 694 ЦК України зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 18 % (вісімнадцять відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але не оплаченого покупцем товару.

21. За умовами пункту 5 додатків до договору поставки нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку, та закінчується днем повної сплати вартості отриманого товару.

22. Додатки є невід'ємною частиною договору поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146, про що зазначено в пунктах 1.2,5.1 договору.

23. Договір поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146 підписали представники МПП фірма "Ерідон" Назарчук Т. В. та Романенко В. М. на підставі доручень.

24. У договорі зазначено, що ПА "Вікторія" представляє директор Вовк М. І.

Підписи представників на останньому аркуші договора скріплені печатками сторін.

25. Додатки від 23.02.2018 № 1205/18/146/1- ЗЗР і від 15.03.2018 № 1205/18/146/2-ЗЗР також підписані представниками сторін і скріплені їх печатками. У додатках зазначено, що ПА "Вікторія" представляє директор Вовк М. І.

26. Постачальник МПП фірма "Ерідон" виставила рахунки від 15.03.2018 № 12953 та від 19.03.2018 № 13867, від 23.04.2018 № 31278, від 11.10.2018 № 87974 на суму відповідно 2 155 278,91 грн, 1 312 322,40 грн, 59 387,64 грн, 7894,32 грн.

27. Підставою оплати у рахунках зазначено договір від 22.02.2018 № 1205/18/146.

Термін оплати кожного із рахунків становить 3 банківських дні.

28. Згідно з договором та додатком від 23.02.2018 № 1205/18/146/1-ЗЗР позивач передав відповідачеві товари на загальну суму 2158 451,52 грн на підставі видаткових накладних:

від 02.04.2018 № 16624 на суму 431 055,78 грн, у тому числі ПДВ;

від 02.04.2019 № 16649 на суму 1 133 694,10 грн, у тому числі ПДВ;

від 03.04.2018 № 17702 на суму 593 701,64 грн, у тому числі ПДВ.

29. У накладних як підставу поставки зазначено договір від 22.02.2018 № 1205/18/146. Накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

30. Відповідно до умов договору та додатку від 15.03.2018 №1205/18/146/2-ЗЗР позивач передав відповідачу, а відповідач одержав товари на загальну суму

1 305 180,58 грн на підставі видаткових накладних:

від 02.04.2018 № 16653 на суму 262 464,48 грн, у тому числі ПДВ;

від 02.04.2018 № 16660 на суму 1 042 716,10 грн, у тому числі ПДВ.

31. У накладних як підставу поставки зазначено договір від 22.02.2018 № 1205/18/146. Накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Сторони не заперечують виконання таких поставок.

32. Відповідач кошти за отримані ним товари сплатив частково - в загальній сумі 1 481 055,78 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

33. Вартості товарів у сумі 1 370 111,84 грн відповідач не сплатив

Позиція Верховного Суду

34. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу не можна задовольнити з огляду на таке.

35. Згідно зі статтею 300 ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 509 ЦК України.

37. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

38. За змістом статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статей 626, 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

39. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

40. Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ГК України, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

41. Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

42. Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

43. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

44. Згідно зі статтею 663 та частиною 1 статті 692 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

45. Як установили суди, на виконання умов договору поставки постачальник поставив відповідачеві товар за договором поставки, однак відповідач за первісним позовом вартості товару в сумі 1 370 111,84 грн не сплатив.

Установивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій визнали доведеною наявність у відповідача перед позивачем боргу в заявленому позивачем до стягнення розмірі. При цьому суди встановили, що доказів погашення зазначеного боргу у матеріалах справи немає.

46. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, установивши факт неповного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого за договором поставки товару, визнали доведеною і не спростованою відповідачем заявлену до стягнення позивачем суму боргу, а також установили відсутність у матеріалах справи доказів сплати цього боргу та дійшли правильного висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою та правомірно її задовольнили.

47. Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

48. Відповідно до частиною 1 статті 612 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

49. Відповідно до статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а у статті 694 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

50. За змістом підпункту 14.1.245 Податкового кодексу України, товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

51. Згідно з підпунктом 14.1.206 зазначеного Кодексу відсотки - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений термін коштів або майна.

До відсотків, зокрема, включається платіж за використання товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, і платіж за придбання товарів та виплат.

52. З огляду на те, що факт прострочення виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань з оплати отриманого товару є доведеним, а визначені позивачем за первісним позовом і заявлена до стягнення сума є правильною, оскільки аргументів на спростування цього факту скаржник не навів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, що є підставою для нарахування та стягнення 60 4 6,55 грн - суми, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 10 % річних від суми заборгованості - 64 957,53 грн, 18 % річних у сумі 88 333,90 грн та 233 847,11 грн пені.

53. Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо;

2) жодна сторона не надала висноку експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

54. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

55. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити господарський суд із призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

56. Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Оскільки відмовляючи у призначенні судово-почеркознавчої експертизи, суди першої та апеляційної інстанцій аргументували такі рішення, обґрунтували достатність доказів необхідних для належного розгляду справи, у колегії суддів немає підстав стверджувати про допущення судами порушення норм процесуального права в цій частині.

57. Відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

58. Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 20.09.2019 оглянув представлені позивачем оригінал договору поставки від 22.02.2018 № 1205/18/146, додатки до нього та первинні документи, на підставі яких здійснювалися поставки. Встановлено, що долучені до справи копії відповідають оригіналам за формою і за змістом. Копії засвідчені належним чином.

З урахуванням зазначеного суд установив, що про недоліки копії договору скаржник у суді першої інстанції не заявив, натомість наголосив на цих недоліках лише на стадії апеляційного перегляду справи, тому Господарський суд Вінницької області не мав підстав не приймати як доказ належним чином засвідчену ксерокопію договору, а у цьому випадку підстав для сумніву немає.

59. Отже Верховний Суд вважає, що оглянувши оригінал договору поставки, апеляційний господарський суд установив його відповідність поданій разом із первісною позовною заявою копії, тому підстав стверджувати про неправильне застосування норм процесуального права та про наявність причин для неврахування такого доказу під час розгляду справи № 902/235/19 немає.

60. Крім того, викладені у касаційній скарзі доводи стосовно помилкової оцінки судами доказів у справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову фактично зводяться до незгоди із наведеними висновками судів попередніх інстанцій, стосуються власної оцінки таких доказів. Водночас скаржник дійшов помилкового висновку стверджуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій установили факт визнання ПА "Вікторія" умов спірного договору, оскільки суди дослідили обставини фактичного виконання умов такого договору та часткової оплати поставленого товару, тобто з'ясували характер спірних правовідносин, зважаючи на реалізацію умов поставки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

61. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

62. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 27.05.2019 і постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2019 у справі № 902/235/19 немає.

64. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення та постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

65. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної агрофірми "Вікторія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 27.05.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2019 у справі № 902/235/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ