Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №910/13349/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/13349/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді - Зварич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017р.

у складі суддів: М.Л. Яковлєв - головуючий, Б.В. Отрюх, Л.В. Чорна

та на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2017р.

суддя: В.О. Демидов

за позовом першого заступника військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будкапіталс"

про стягнення 1 805 189, 63 грн.

за участю представників:

від позивача: Матвіюк М.А.,

від відповідача: Хасін І.Б.,

від прокуратури: Коркішко В.М.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2017 року перший заступник військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будкапіталс" про стягнення 1 805 189,63 грн., з яких: 561 614,55 грн. штрафу та 1 243 575,08 грн. пені, нарахованих відповідачу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на придбання житла на умовах пайової участі від 29.10.2015р. №303/8/32/161-15.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору щодо передання 13 квартир у стані, що відповідав би вимогам додатку 4 до договору, що унеможливлює підписання акта приймання-передачі квартир, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача штрафу та пені, які нараховані відповідно до п. 7.2 договору.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. у справі №910/13349/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017р., в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем було належним чином виконано п. 5.1 і п. 5.2 договору щодо передачі позивачу 13 квартир за актом приймання-передачі та п. 5.3 договору щодо реєстрації права власності на такі квартири; спірні квартири фактично прийняті позивачем за актом приймання-передачі від 18.12.2015р. №1, який жодних зауважень не містить.

Також судами враховано встановлені в судовому рішенні у справі №910/20797/15 обставини, які в силу ст. 35 ГПК України не доводяться знову при розгляді даної справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову у даній справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

За доводами скаржника судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що згідно з пп. а) п. 6.4 договору в редакції додаткових угод до договору від 27.05.2016р. №3, 24.06.2016р. №4, 29.07.2016р. №5, 23.08.2016р. №6, відповідач зобов'язаний передати квартири, які відповідають п. 2.2 договору.

Скаржник стверджує, що судами не надано належної оцінки змісту адресованого до Міністерства оборони України листа виконавчого директора відповідача Пінчука Є.В. від 07.11.2016р. №365, з якого вбачається, що через значний рівень інфляції товариством не виконано в повному обсязі роботи за договором від 10.12.2014р. №227/ДКБ-361П на придбання 96 квартир на умовах пайової участі. На думку скаржника, вказане свідчить про порушення судами ст. 43 ГПК України.

Скаржник зазначає, що актом обстеження від 11.04.2017р. підтверджено невиконання оздоблювальних робіт у квартирах № № 75, 113. Актами обстеження від 21.12.2015р. та від 11.04.2017р. підтверджено наявність загальнобудинкових недоліків, без усунення яких проживати у всіх 13 квартирах неможливо.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що всі 13 квартир було передано МОУ за актом приймання-передачі від 18.12.2015р. З акта перевірки технічного та якісного стану квартир вбачається, що станом на 17.03.2016р. сторонами зафіксовано повну (100%) готовність квартир; окремі недоліки, зафіксовані в акті, стосуються не квартир, а прибудинкової території, відтак, не мають відношення до предмету спору, оскільки предметом договору було не будівництво, а передача чітко визначених квартир; право власності на всі 13 квартир було за рахунок товариства зареєстроване за МОУ ще в березні 2016 року.

Також відповідач посилається на те, що господарським судом вже був розглянутий аналогічний спір між тими ж сторонами щодо того ж самого будинку (відносно інших 96 квартир), а рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2015р. у справі №910/10797/15 встановлено низку фактів та обставин, які мають преюдиційну силу при розгляді даної справи.

Відповідач вказує, що незважаючи на те, що квартири було передано МОУ ще 18.12.2015р., а право власності на них було зареєстровано за МОУ в березні 2016 року, вже понад 2,5 роки товариство за власний рахунок утримує ці квартири, забезпечує їх цілодобову охорону, оскільки МОУ ухиляється від обов'язку з утримання та охорони власного майна.

В додаткових поясненнях відповідач вказує, що доводи позивача про те, що будинок не підключено до окремих комунікацій, не мають відношення до розгляду даної справи. Також зазначає, що остаточний розрахунок за передані 13 квартир МОУ мало здійснити у 3 кварталі 2016 року в сумі 802 306, 50 грн. і саме ця сума мала бути спрямована на підключення комунікацій та приведення прибудинкової території до належного стану. Проте цю суму, за твердженням відповідача, не перераховано до сьогоднішнього часу.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

29 жовтня 2015р. між Міністерством оборони України як пайовиком та ТОВ "Будкапіталс" як забудовником був укладений договір №303/8/32/161-15 на придбання житла на умовах пайової участі, предметом якого є придбання пайовиком у забудовника житла на умовах пайової участі, а саме: квартири кількістю 13 шт. загальною площею 732,7 кв.м. у житловому будинку, розташованому за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Михайлівка-Рубежівка, вул. Кірова, буд. 9-Б, відповідно до адресного переліку квартир (додаток 2), які забудовник зобов'язується передати, а пайовик - оплатити у порядку і строки, визначені договором.

За п. 2.1 договору стан квартир, які за договором забудовник зобов'язується передати пайовику (в державну власність в оперативне управління МОУ) повинен відповідати проектно-кошторисній документації, містобудівним та будівельним нормам і правилам, вимогам технічного та містобудівного регламенту.

Згідно з п. 2.2 договору характеристики предмету договору на момент передачі пайовиком визначено у Переліку опоряджувальних робіт (додаток 4); квартири, які за договором забудовник зобов'язується передати пайовику, повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі відповідно до Переліку опоряджувальних робіт (додаток 4) та житло готове під заселення.

Відповідно до п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди від 23.08.2016р. №6/161П забудовник зобов'язується ввести житловий будинок, розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Кірова, буд. 9-Б, в експлуатацію та передати житло пайовику у строк до 20.12.2015р. на підставі акта приймання-передачі житла за наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідчену копію сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта експлуатації) та передати квартири пайовику до 20.09.2016р.

Передача квартир пайовику здійснюється на підставі оформленого акта приймання-передачі квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі МОУ, з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно з даними технічних паспортів, наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) та обов'язкової умови, що квартири, які забудовник передає за договором, відповідають вимогам п. 2.2 договору, а житловий будинок - вимогам Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, у термін не пізніше 20.09.2016р. (п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди від 23.08.2016р. №6/161П).

Пунктом 5.3 договору в редакції додаткової угоди від 25.12.2015р. №1/161П сторони погодили, що реєстрація квартир у Державній реєстраційній службі України та обов'язкове оформлення права власності на нерухоме майно за МОУ, здійснюється забудовником за власний рахунок та у термін не пізніше 18.03.2016р.

У відповідності до п. 7.2 договору забудовник за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, а саме: порушення строків передачі квартир пайовику з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за МОУ сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості квартир, з яких допущено невиконання зобов'язань за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 7 відсотків від суми невиконаних зобов'язань.

За порушення умов щодо якості виконаних робіт, зазначених у розділі 2 договору, забудовник сплачує штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт. За односторонню відмову від виконання зобов'язань за договором забудовник сплачує штраф у розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання (п. 7.3, 7.4 договору).

Згідно з п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди від 23.08.2016р. №6/161П він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.10.2016р., а в частині своїх зобов'язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами.

Також судами встановлено, що 10.03.2015р. Департаментом ДАБІ у Київській області було затверджено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №КС143150690551. Так, об'єкт будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Кірова, 9-Б" є закінченим та готовим до експлуатації.

В подальшому між сторонами було підписано акт приймання-передачі житла №1 від 18.12.2015р., за яким позивачу передано 13 квартир.

Згідно з наявними в матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 18.03.2016р. було зареєстровано право власності на 13 квартир за позивачем.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з встановлених судами обставин справи, об'єкт будівництва за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Кірова, 9-Б є закінченим та готовим до експлуатації. Сторонами на виконання умов договору №303/8/32/161-15 від 29.10.2015р. підписано акт приймання-передачі житла №1 від 18.12.2015р., за яким позивачу передано 13 квартир. Жодних зауважень вказаний акт не містить.

Також суди встановили, що право власності на вказані 13 квартир зареєстровано за позивачем.

Таким чином господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач належним чином виконав умови п. 5.1 і п. 5.2 договору щодо передачі позивачу 13 квартир за актом приймання-передачі та п. 5.3 договору щодо реєстрації права власності на такі квартири.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття господарськими судами неправильних судових рішень у справі.

Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідач зобов'язаний передати квартири, які відповідають п. 2.2 договору, відхиляються з огляду на зміст судових рішень та встановлені обставини. Суди обох інстанцій дослідили умови договору, зокрема п. 2.2 договору, за яким квартири, які за договором забудовник зобов'язується передати пайовику, повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі відповідно до Переліку опоряджувальних робіт (додаток 4) та житло готове під заселення. При цьому судами враховано підписаний сторонами акт приймання-передачі житла №1 від 18.12.2015р.

Аргументи скаржника про порушення судами ст. 43 ГПК України у зв'язку з недослідженням листа відповідача від 07.11.2016р. №365 відхиляються Верховним Судом з тих підстав, що вказаний лист за доводами самого скаржника стосується невиконання робіт за договором від 10.12.2014р. №227/ДКБ-361П на придбання 96 квартир на умовах пайової участі. Натомість, предметом даного спору є стягнення пені та штрафу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 29.10.2015р. №303/8/32/161-15 щодо передачі 13 квартир.

Разом з тим, посилання скаржника на акти обстеження від 11.04.2017р., від 21.12.2015р. та від 11.04.2017р. зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що в силу ст. 300 ГПК України не може бути взято до уваги Верховним Судом. При цьому, аналогічні посилання позивача були відхилені апеляційним господарським судом, оскільки, по-перше, фактично спірні квартири прийняті позивачем за актом приймання-передачі від 18.12.2015р. №1 без жодних зауважень, а по-друге, підставою нарахування прокуратурою сум штрафу і пені є п.7.2 договору щодо несвоєчасного передання квартир позивачу у встановлений договором строк, що в даному випадку судами не встановлено.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних рішення та постанови, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017р у справі №910/13349/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач