Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.12.2019 року у справі №915/572/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року

м. Київ

cправа № 915/572/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Кушнір І.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: Бортик Р.О.,

третьої особи-1: не з`явились,

третьої особи-2: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2019

у справі № 915/572/17

за позовом Миколаївської міської ради

до:

1) Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СТІВ",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватне підприємство "ТЕХБУДІНВЕСТ";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕЙТЕР",

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області (за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СТІВ"), в якому просила суд: скасувати рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївського міського нотаріального округу Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33372694 від 09.01.2017 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "СТІВ" права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом за адресою: пр. Центральний. 75/12, м. Миколаїв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144087648101; скасувати запис про право власності №18509901 від 30.12.2016 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "СТІВ" права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144087648101.

В обґрунтування позовних вимог Миколаївська міська рада, з посиланням на норми ч. 2 ст. 39-1 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 2, 5, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.п. 41, 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, зазначала, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області скасовано реєстрацію декларації №МК082163091887 від 04.11.2016 про початок будівельних робіт та декларації №МК1421163612894 від 26.12.2016 про готовність об`єкта до експлуатації, яка була підставою для прийняття спірного рішення державного реєстратора та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірного запису про право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом за адресою: пр. Центральний,75/12, м. Миколаїв за ТОВ Фірма "СТІВ". Підставами для скасування Управлінням ДАБІ в Миколаївській області реєстрації вказаних декларацій було те, що будівельні роботи на об`єкті виконувались без належно розробленого та затвердженого проекту та на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Також позивач вказував, що відповідно до п.п. 1 договору оренди земельної ділянки № 6627 від 04.06.2009 ТОВ Фірма "СТІВ" продовжено оренду земельної ділянки для обслуговування тимчасово встановленого зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по просп. Леніна, поблизу будинку № 75 без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2017 залучено до участі у справі ТОВ Фірма "СТІВ" іншим відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "ТЕХБУДІНВЕСТ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕЙТЕР".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2019 (суддя Мавродієва М.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий, Богатир К.В., Філінюк І.Г.) рішення місцевого господарського суду змінено та відмовлено у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у постанові.

Судами обох інстанцій встановлено, що рішенням Миколаївської міської ради №22/8 від 20.07.2004 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельним ділянкам юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та міськвиконкому по Центральному району м. Миколаєва" надано ТОВ Фірма "СТІВ" в оренду на 5 років земельну ділянку площею 21 м2 для встановлення та подальшого обслуговування зупиночного комплексу, у тому числі 4 м2 під торговельний кіоск зарахувати до земель комерційного використання, а 17 м2 під критий майданчик для очікування громадського транспорту зарахувати до земель громадського призначення, по пр. Леніна поблизу буд. 75.

Між Миколаївською міською радою (орендодавцем) та ТОВ Фірма "СТІВ" (орендарем) 14.09.2004 укладено договір оренди землі №2676, за яким Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.07.2004 за № 22/8 надала, а ТОВ Фірма "СТІВ" прийняло в оренду земельну ділянку для встановлення та обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 /Центральний район/.

За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 договору № 2676 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21 м2, у тому числі 4 м2 під споруду, 17 м2 під критий майданчика для очікування громадського транспорту, без права передачі її в суборенду. Земельна ділянка вільна від забудови. Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів. Договір діє протягом 5 (п`яти) років з дати прийняття рішення.

Рішенням Миколаївської міської ради від 28.04.2009 № 34/37 продовжено ТОВ Фірмі "СТІВ" на 5 років термін оренди земельної ділянки загальною площею 21 м2, яка була надана рішенням міської ради № 22/8 від 20.07.2004, у тому числі: 4 м2 під торговельним кіоском (землі комерційного використання), 17 м2 під критим майданчиком для очікування громадського транспорту (землі громадського призначення), для обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку № 75.

Між Миколаївською міською радою (орендодавцем) та ТОВ Фірма "СТІВ" (орендарем) 04.06.2009 укладено договір оренди землі № 6627, за яким Миколаївська міська рада на підставі рішення від 28.04.2009 за № 34/38 продовжила ТОВ Фірмі "СТІВ" оренду земельної ділянки, яка була надана рішенням міської ради від 20.07.2004 №22/8, для обслуговування тимчасово встановленого зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Центральний район/.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.1 договору № 6627 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21 м2, у тому числі 4 м2 для обслуговування торговельного кіоску, 17 м2 для обслуговування критого майданчика для очікування громадського транспорту, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходиться зупиночний комплекс, що належить ТОВ Фірмі "СТІВ". Договір діє протягом 5 (п`яти) років з 20.07.2009.

Рішеннями Миколаївської міської ради від 25.04.2014 №39/56 продовжено ТОВ Фірмі "СТІВ" на 6 місяців строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 4810137200:09:049:0001) загальною площею 21 м2, яка була надана рішенням міської ради №17/30 від 31.05.2012, залишивши 4 м2 в землях комерційного використання та 17 м2 в землях громадського призначення для обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку № 75.

Між Миколаївською міською радою та ТОВ Фірма "СТІВ" 27.06.2014 укладено договір про зміни № 153-14 до договору оренди землі №6627 від 04.06.2009, яким на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2014 №39/56, в договір №6627 внесено зміни, а саме, зокрема: п.1.1 договору доповнено наступним: "1.1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.04.2014 №39/56 продовжує ТОВ Фірмі "СТІВ" оренду земельної ділянки (кадастровий №4810137200:09:049:0001) для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 /Центральний район/; п. 3.1 договору доповнено наступним: "Договір діє до 20.01.2015".

Рішенням Миколаївської міської ради № 44/43 від 19.11.2014 продовжено ТОВ Фірмі "СТІВ" на 3 роки оренду земельної ділянки площею 21 м2 (кадастровий номер - 4810137200:09:049:0001), термін оренди якої було продовжено рішенням міської ради від 25.04.2014 №39/56, залишивши 4 м2 в землях комерційного використання та 17 м2 в землях громадського призначення для обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75.

Між Миколаївською міською радою (орендодавцем) та ТОВ Фірма "СТІВ" (орендарем) 30.12.2014 укладено договір про зміни №347-14 до договору оренди землі №6627 від 04.06.2009, яким на підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.11.2014 за №44/43 в договір №6627 внесено зміни, а саме, зокрема: п. 1.1 договору доповнено наступним: "1.1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.11.2014 за №44/43 продовжила ТОВ Фірмі "СТІВ" оренду земельної ділянки (кадастровий №4810137200:09:049:0001) для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 /Центральний район/; п. 3.1 договору доповнено наступним: "Договір діє до 20.01.2018".

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №83507778 від 27.03.2017, державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Фоменко С.П. з відкриттям розділу (реєстрація об`єкту нерухомого майна) 30.12.2016 здійснено державну реєстрацію за ТОВ Фірма "СТІВ" права власності на нежитлове приміщення по просп. Центральному , 75/12 у м. Миколаєві , про що в той же день внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис. Підставою виникнення права власності зазначено: технічний паспорт, серія та номер: 137, виданий 01.10.2015, видавник: ВКПП "Делен"; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, серія та номер: МК 142163612894, виданий 26.12.2016, видавник: Управління ДАБІ в Миколаївській області. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:33372694 від 09.01.2017 12:07:06, Фоменко Сергій Петрович, Третя Миколаївська державна нотаріальна контора, Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївська обл.

В подальшому між ТОВ Фірма "СТІВ" (продавцем) та Приватним підприємством "Техбудінвест" (покупцем) 12.01.2017 укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого ТОВ Фірма "СТІВ" продало, а ПП "Техбудінвест" придбало у власність 67/100 часток нежитлового приміщення магазину з навісом, що знаходиться за адресою: м . Миколаїв , проспект Центральний , будинок №75/12. Договір посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., номер у реєстрі 51.

Також між ТОВ Фірма "СТІВ" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крейтер" (покупцем) 12.01.2017 укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого ТОВ Фірма "СТІВ" продало, а ТОВ "Крейтер" придбало у власність 33/100 часток нежитлового приміщення магазину з навісом, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв , проспект Центральний , будинок № 75/12. Договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., номер у реєстрі 52.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №83507778 від 27.03.2017, право власності на нежитлову будівлю №75/12 було зареєстровано за ПП "Техбудінвест" та ТОВ "Крейтер" у вищезазначених частках 20.01.2017.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2017 у справі №915/358/17 відмовлено у задоволенні позову Миколаївської міської ради до ТОВ Фірми "СТІВ" про розірвання договору оренди землі від 04.06.2009 № 6627. У вказаному рішенні суд зазначив, що між ТОВ Фірма "СТІВ" та ПП "Техбудінвест", ТОВ "Крейтер" 12.01.2017 укладено договори купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 20,1 м2, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 75/12; договори пройшли державну реєстрацію. Таким чином право оренди земельної ділянки загальною площею 0,021га, кадастровий номер 4810137200:09:049:0001 у колишнього власника ТОВ Фірма "СТІВ" припинилося, а у нових власників ТОВ "Крейтер" та ПП "Техбудінвест" ще не виникло. Отже право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 04.06.2009 № 6627 автоматично припинилось для відповідача з державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, а тому вимога позивача про розірвання спірного договору задоволенню не підлягає. Рішення суду у справі №915/358/17 учасниками справи не оскаржувалось.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №814/1475/17 задоволено позов ТОВ Фірма "СТІВ" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 10.01.2017 №2, визнання неправомірним та скасування наказа від 10.01.2017 №1, №2: визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 №2 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв"; визнано неправомірним та скасовано наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 №1 "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт" "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв", зареєстровано Управління ДАБІ у Миколаївській області 04.11.2016 №МК082163091887; визнано неправомірним та скасовано наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 року №2 "Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта" "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв", зареєстровано Управління ДАБІ у Миколаївській області 26.12.2016 року №МК142163612894.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №814/1475/17 апеляційну скаргу повернуто Управлінню ДАБІ в Миколаївської області.

Під час розгляду справи № 814/1475/17 Миколаївським окружним адміністративним судом встановлені наступні обставини: ТОВ Фірма "СТІВ", як замовником будівництва, подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв"; ТОВ Фірма "СТІВ" у декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.11.2016 № МК 082163091887 та у декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 26.12.2016 №МК 142163612894 наведені дані, що площа забудови об`єкта становить 39,2 м2; рішенням Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 №2 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв"; позивачем здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під магазин з навісом загальною площею забудови 39,2 м2; навіс не являється самочинною забудовою.

Посилаючись на те, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, на підставі якої було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 09.01.2017, індексний номер 33372694, скасована, отже наявні правові підстави для скасування вищезазначеного рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та запису про право власності, а також те, що відповідно до відповідно до п.п. 1 договору оренди земельної ділянки № 6627 земельна ділянка передавалась в оренду ТОВ Фірмі "СТІВ" без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Миколаївська міська рада звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд дійшов висновку, що в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №814/1475/17 встановлено, що зі сторони ТОВ Фірма "СТІВ" не було здійснено самочинного будівництва за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 75/12, в порушення норм ч. 5 ст. 75 ГПК України позивачем вищезазначені обставини не спростовані, отже цим спростовуються твердження позивача про здійснення відповідачем самочинного будівництва. Крім того, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки ч.ч. 5, 7 ст. 376 ЦК України встановлені певні способи захисту права власника земельної ділянки у випадку вчинення іншою особою самочинного будівництва, а саме: визнання права власності на самочинно збудований об`єкт або знесення об`єкта самочинного будівництва.

Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову з інших підстав, апеляційний господарський суд зазначив, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду не містить будь-яких обставин, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в аспекті встановлення факту самочинного будівництва з боку ТОВ Фірма "СТІВ", натомість, постанова в адміністративній справі в мотивувальній частині містить не обґрунтоване з посиланням на конкретні обставини судження стосовно того, що навіс, збудований Товариством за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 75/12, не є самочинним будівництвом. Разом з цим, матеріали справи №915/572/17 не містять доказів щодо того, що на земельній ділянці, яка у 2004 році передавалась ТОВ Фірма "СТІВ" в оренду за договором №2676 були розташовані будь-які об`єкти нерухомого майна, а тому відповідачем не могла бути здійснена будь-яка реконструкція об`єктів нерухомого майна на орендованій земельній ділянці. Крім цього, Миколаївська міська рада своїми рішеннями надавала ТОВ Фірмі "СТІВ" земельну ділянку в оренду без права здійснення забудови на земельній ділянці та без права оформлення права власності на нерухоме майно, отже будівництво на орендованій земельній ділянці здійснено ТОВ Фірмою "СТІВ" самочинно, адже земельна ділянка не відводилася з цією метою у користування відповідача. Проте Миколаївська міська рада під час розгляду справи судом першої інстанції підставою позову висувала лише скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не обґрунтовуючи при цьому позовні вимоги порушенням відповідачем норм ЦК України та ЗК України щодо проведення самочинного будівництва на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, а посилання в апеляційній скарзі на норми ч. 2 ст. 152, п. 2 ч. 3 ст. 152, п. "а" ч. 1 ст. 96 ЗК України, ч. 1 ст. 376, ст. 328 ЦК України по суті є новими підставами позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що здійсненне на орендованій земельній ділянці будівництво є самочинним, однак помилково вважав, що у задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку з тим, що підставою позову висувалась лише обставина скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. За твердженням скаржника, у справі № 916/1764/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що не вважається зміною підставою позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. При цьому неврахування судом першої інстанції інших підстав позову - що земельна ділянка передавалась в оренду без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно та що у вказаній декларації відповідач навів дані, відповідно до яких площа забудови становить 39,2 м2, що перевищує площу земельної ділянки та порушує п.п. 1.1., 2.1. договору щодо предмета договору та мети надання оренди земельної ділянки - не свідчить про їх відсутність. Також судами не враховано позицію, викладену у постанові КГС ВС від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17. Крім цього скаржник з посиланням на постанову КЦС ВС від 03.04.2019 у справі № 686/18993/17-ц зазначає, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Таким чином, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Також зазначає, що судами безпідставно не враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.12.2018 у справі № 915/1377/17.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.12.2019 від Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області надійшло клопотання про розгляд справи без її представника.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.02.2020 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 15.01.2020.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.01.2020 від ТОВ Фірми "СТІВ" надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий поза межами встановленого в ухвалі від 23.12.2019 строку (16.01.2020), у зв`язку з чим, відповідно до ст. 118 ГПК України, останній залишається без розгляду.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника відповідача-2, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 смт. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частинами 1 та 4 ст. 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому ч. 2 вказаної статті визначає, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17.

Як встановлено апеляційним судом та не заперечується заявником касаційної скарги, матеріали справи № 915/572/17 не містять копій декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, проте в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814/1475/17 встановлено, що "….ТОВ Фірмою "СТІВ", як замовником будівництва, було подано до Управління декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв"; ……….. як вбачається з декларації про готовність об`єкта до експлуатації, позивачем здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під магазин з навісом загальною площею забудови 39,2 м2".

Реконструкція - це перебудова існуючих об`єктів і споруд (будов) цивільного або виробничого призначення з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, надання послуг, збільшення і покращення якості продукції та ін., пов`язана зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій та їх елементів, основних техніко-економічних показників.

Разом з цим, матеріали справи №915/572/17 не містять доказів щодо того, що на земельній ділянці, яка у 2004 році передавалась ТОВ Фірма "СТІВ" в оренду за договором №2676 були розташовані будь-які об`єкти нерухомого майна, відповідно до п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 21 м2, у тому числі 4 м2 під споруду, 17 м2 під критий майданчик для очікування громадського транспорту. У п.п. 2.2, 2.4 договору зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови та передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів.

Крім цього, Миколаївська міська рада своїми рішеннями надавала ТОВ Фірмі "СТІВ" земельну ділянку в оренду без права здійснення забудови на земельній ділянці та без права оформлення права власності на нерухоме майно.

Таким чином, відповідачем не могла бути здійснена будь-яка реконструкція об`єктів нерухомого майна на орендованій земельній ділянці, а земельна ділянка не відводилася з цією метою у користування відповідача, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що будівництво на орендованій земельній ділянці здійснено ТОВ Фірмою "СТІВ" самочинно.

Апеляційним судом встановлено, що державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Фоменко С.П. з відкриттям розділу (реєстрація об`єкту нерухомого майна) 30.12.2016 здійснено державну реєстрацію за ТОВ Фірма "СТІВ" права власності на нежитлове приміщення по просп. Центральному, 75/12 у м. Миколаєві, про що в той же день внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Разом з тим державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

При цьому навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Як вже було зазначено, ч. 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У силу ст.ст. 3, 169 та 172 ЦК України органи місцевого самоврядування є органами, через які територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки як учасники цивільних відносин.

За змістом ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування

Судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка, яка передавалась ТОВ Фірмі "СТІВ" в оренду за договором №2676 належала та належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, розпорядження якими здійснює Миколаївська міська рада, що не оспорюється ТОВ Фірма "СТІВ".

Таким чином, позивач як орган, через який територіальна громада м. Миколаєва здійснює своє право власності, уповноважений здійснювати функції власника земельної ділянки, зокрема вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Так частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте Миколаївська міська рада під час розгляду справи судом першої інстанції підставою позову висувала лише скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не обґрунтовуючи при цьому позовні вимоги порушенням відповідачем норм ЦК України та ЗК України щодо проведення самочинного будівництва на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності.

Також апеляційним судом встановлено, що після поновлення провадження у справі у №915/572/17 ухвалою від 24.01.2019 та розгляду справи спочатку за нормами ГПК України, чинного з 15.12.2017, позивач не скористався своїм правом змінити підстави позову, шляхом подання відповідної заяви, жодна заява по суті справи не містить обґрунтування підстав позову, пов`язаного із порушенням прав позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності у зв`язку із проведенням державної реєстрації права власності на самочинно збудований магазин із навісом за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 75/12.

Враховуючи, що на час вирішення судом першої інстанції спору підстави позову, зазначені в позовній заяві, відпали у зв`язку із скасуванням за постановою адміністративного суду розпорядчих актів Управління ДАБІ в Миколаївській області про скасування реєстрації декларацій, а нові підстави позову позивачем не зазначалися, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, викладеного не спростовують.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, оскільки Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін із віднесенням судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України, на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 915/572/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Кушнір І.В.